На запитання відповідає директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор ЛИСАК
- Віктор Петрович, які передумови для реалізації пілотного проекту зі стаціонарної медичної допомоги у Полтавській області?
Триває трансформація первинної ланки галузі охорони здоров’я. Наразі вже майже 77% населення Полтавщини уклали договори із сімейними лікарями і отримують необхідну допомогу саме у того лікаря, якому довіряють. Для здійснення поетапних реформ у медичній галузі, один з наступних кроків – зміни на рівні амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги. Адже нинішня модель фінансування стаціонарної допомоги, коли заклад отримує фінансування на «ліжко-місце» – стимулює не якість та сервіс, а тривалі госпіталізації і надлишкове використання обмежених ресурсів. До того ж, немає прив’язки до кількості та якості наданих медичних послуг пацієнтам.
- Яким чином можна змінити ситуацію?
Зробити процес надання медичних послуг в лікарнях більш ефективним завдяки використанню сучасних інструментів та методів фінансування. І – через економічний стимул – змінити правила гри та поведінку медичних працівників, які надають медичні послуги на стаціонарному рівні, на користь споживача, тобто пацієнта. Один з таких сучасних та ефективних інструментів, який використовується практично в усіх розвинених системах охорони здоров’я світу, – оплата за випадок госпіталізації, тобто оплата за результат. Коли заклад отримує кошти за кожен конкретний пролікований випадок. Така модель фінансування стимулює ефективне використання бюджетних коштів. Саме для відпрацювання оптимальних механізмів реалізації державних гарантій медичного обслуговування в Полтавській області й реалізується пілотний проект.
- Яким документом регламентується виконання пілоту?
Пілотний проект здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання проведення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області» від 27 лютого 2019 р. № 131.
- Чому для Пілоту обрали саме Полтавську область?
Ми вже давно активно трансформуємо нашу медичну галузь і брали участь у реалізації Пілотних проектів різних напрямків. Для прикладу: протягом трьох років в Полтавській області реалізовувався міжнародний проект «Фінансування та управління у системі охорони здоров’я». Проект фінансувався USAID і був виконаний консалтинговою компанією Abt Associates за підтримки Полтавської обласної державної адміністрації та Департаменту охорони здоров’я ОДА. В рамках проекту було проведено аналіз витрат медичних закладів за три роки, а також створено базу і проаналізовано понад 537 тисяч випадків госпіталізації. На основі цих даних проведено розрахунок середньої вартості випадку госпіталізації та вагових коефіцієнтів за класами захворювань, які будуть використані при формуванні оплати за випадок лікування в стаціонарі. Сформовано 50 діагностично-споріднених груп. На їх підставі створено нову модель госпітального сектору, яка об’єднує спеціалізовану амбулаторну та стаціонарну допомогу.
- У чому полягає суть Пілоту?
Пілотний проект стартував 1 квітня 2019 року. До його реалізації включені 56 медичних закладів Полтавської області, які підписали договори з Національною службою здоров’я. Всі пілотні заклади охорони здоров’я мають необхідне комп’ютерне оснащення і підключені до локальної мережі для оперативної відправки карти пролікованого у стаціонарі (форма 066) до інформаційно-аналітичного центру і плідної співпраці з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Вони вже перетворені на комунальні некомерційні підприємства та почали отримувати гроші за новою моделлю фінансування.
- За яким принципом тепер фінансують заклади?
На початку травня відбулась історична подія – вперше заклади отримали кошти за проліковані випадки. 60% коштів на стаціонарну допомогу заклади отримують в якості так званого глобального бюджету – фіксованою сумою щомісячно на основі даних за попередні періоди. 40% коштів виплачуються за іншим принципом – залежно від кількості та характеристики випадків госпіталізації. Оплата за кожен окремий випадок госпіталізації розраховується за формулою: середня вартість випадку (згідно з даними досліджень), помножена на коригувальні коефіцієнти – в залежності від діагнозу, класу хвороб, рівня стаціонару тощо. Заклади звітують напряму в НСЗУ про кількість та структуру випадків госпіталізації. Тобто медзаклад, як постачальник послуг, подає звіти до замовника – НСЗУ. НСЗУ збирає та обробляє ці дані і на підставі звітів здійснює оплату коштів за конкретну виконану роботу.
- Скільки коштів від НСЗУ вже отримали медзаклади?
У квітні було зафіксовано 23 123 випадки госпіталізації, у травні – 22 351 випадки. Серед найбільш поширених причин госпіталізації за цей період – хвороби систем кровообігу (7465 випадків – 16%), хвороби органів дихання (4517 випадків – 10%), хвороби вуха, горла, носа та дихальних шляхів (2801 випадки – 6%) та хвороби нервової системи (2623 випадки – 6% від усіх випадків госпіталізації). Всього з квітня по середину червня 2019 року за договорами з закладам-учасниками пілоту трансформації вторинної ланки медицини в Полтавській області, НСЗУ виплатила 247 799 067 грн, з них 72 085 618 грн – у вигляді оплати за випадок госпіталізації
- Які зміни відчує на собі пацієнт?
Зміна принципу роботи закладів, які надають медичні послуги на амбулаторному та стаціонарному рівнях, перш за все, орієнтована на користь пацієнта. Щоб пацієнт міг отримати послуги кращої кості та відповідний сервіс в безпечній лікарні із гарним оснащенням, де лікарі володіють необхідним рівнем кваліфікації та досвіду. Модель фінансування стаціонарної допомоги, коли заклад отримує фінансування на «ліжко-місце» – незалежно від кількості та якості наданих медичних послуг, стимулює не якість та сервіс, а тривалі госпіталізації і надлишкове використання обмежених ресурсів. Як було раніше? Штучно «роздута» кількість медичних працівників у розрахунку на кількість ліжко-місць, відповідно до якого здійснювалось фінансування закладу. А нині заклади отримують гроші за кількість пролікованих пацієнтів, а не за ліжка, за кожен випадок госпіталізації. Пацієнту надано можливість обирати як свого сімейного лікаря, так і заклад охорони здоров’я для отримання спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної допомоги. Тож, і гроші за цього пацієнта отримає лікарня, яка надасть йому якісні послуги.
- Що змінюється для самих лікарів?
Керівництво лікарні бачить звіт за кожен день роботи закладу. Аналіз ведеться як по кожному відділенню, так і по роботі кожного лікаря. Видно як навантаження на кожного лікаря, так і вся його поетапна робота: від надходження пацієнта до закладу до його виписки. Відповідно, лікарі розуміють, що їх заробітна плата напряму залежить не лише від кількості пролікованих хворих, а і від якості наданих послуг: призначення обстеження, правильно встановлений діагноз і призначений курс лікування. Немає сенсу залишати хворого на необґрунтовану, тривалу госпіталізацію: тобто у якісному лікуванні, що відповідає стандартам, напряму зацікавлений як пацієнт, так і лікар. Такі підходи змушують медичних працівників змінюватися і вдосконалюватися, постійно навчатися. А медичні заклади в умовах конкуренції – надавати належний сервіс, впроваджувати новітні технології та оснащуватися сучасним обладнанням.
– Скільки триватиме Пілот?
Пілотний проект триватиме до кінця 2019 року. Фактично підготовку до нього ми розпочали з початку 2019 року, щоб у квітні вже повноцінно працювати. Спільно з Проектом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» ми провели низку семінарів та нарад, які будуть продовжені як частина реалізації Пілотного проекту. Аналіз перших результатів роботи показав дисципліну подання даних щодо пролікованих хворих та рівня якості даних про них, динаміку госпіталізації за 4 місяці.
- На який результат очікуєте?
Для Полтавщини це велика відповідальність: відпрацювання нової моделі з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення. Це реальна можливість точно та ефективно прогнозувати потребу населення в медичних послугах у майбутніх періодах. Прикладом, в рамках реалізації Пілоту, відхилення прогнозованої потреби в медичних послугах склало лише 5%. А це означає, що зібрана інформація була достовірною і прогноз був здійснений вірно.
Зміни та моделі, які будуть відпрацьовані в Полтавській області, дозволять ефективно трансформувати систему надання спеціалізованої амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги в усій країні. Фактично, наш досвід і напрацювання зі стандартизації медичних послуг з наступного року буде впроваджено в усіх регіонах України.
