Щорічно в усьому світі реєструється 24,1 мільйона випадків кашлюку, з яких близько 160 тисяч закінчуються летально. В Україні також зростає захворюваність на кашлюк. 515 випадків зафіксували за січень і лютий 2024-го, хоча минулого року в цей же час їх було тільки 27. 95,9% усіх хворих – діти, й переважно дошкільного чи раннього дошкільного віку. Підйом кашлюка помітили ще в 2023 році. Причина – багато нещеплених дітей.

Кашлюк – це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке широко поширене у дітей грудного та дошкільного віку, але може виникати й у дорослих. Кашлюк особливо небезпечний для дітей, які не досягли віку двох років. Це захворювання може мати тривалі наслідки, особливо для маленьких дітей. Хоча воно починається як звичайна застуда, розвиток може призвести до важких ускладнень і навіть летальних випадків. Розуміння симптомів кашлюка і його раннє виявлення є ключовими для ефективного лікування та запобігання поширення хвороби.

Причиною розвитку кашлюку є кашлюкова паличка. Захворювання передається повітряно-крапельним шляхом, причому передача здійснюється на невеликій до двох метрів відстані від хворого. Це означає, що заразитися можна тільки при наближенні до хворого, який найбільш заразний в період активних проявів симптоматики хвороби. Бактерія погано виживає в навколишньому середовищі, тому зараження контактним способом малоймовірно. Інкубаційний період хвороби від 3 до 14 днів.

Перебіг захворювання поділяють на кілька етапів: катаральний, спазматичний кашель, період одужання.

Для катарального періоду характерна поява сухого кашлю невисокої та середньої інтенсивності, а також нежиті з густими виділеннями. При цьому загальне самопочуття відносно нормальне, температури немає або субфебрильна. Цей період може тривати від кількох днів, до декількох тижнів.

У період спазматичного кашлю спостерігаються:

• сильний судомний кашель, який стає нападоподібним і особливо мучить ночами;
• поява свистячого дихання;
• подразнення в горлі;
• відчуття дискомфорту в області грудей;
• відхаркування в’язкого мокротиння при кашлі;
• можлива блювота в момент нападів кашлю;
• набряклість та почервоніння обличчя, які виникають через брак дихання в період нападів кашлю;
• підвищена нервозність.

Якщо з’являється такий симптом, як лихоманка, це говорить про приєднання вторинної інфекції.

Чим сильніше і частіше напади кашлю, тим важчий перебіг хвороби. Якщо людина була щеплена, то симптоми можуть бути менш вираженими. Використання зволожувачів повітря може допомогти зробити дихання легшим і зменшити кашель. Також необхідно пити багато рідини, адже це допомагає зволожити горло і може полегшити кашель. Повноцінний відпочинок є важливим для відновлення, особливо під час інтенсивних періодів кашлю. Легка їжа і теплі напої можуть допомогти заспокоїти горло.

Період спазматичного кашлю триває 2-4 тижні. Потім поступово настає стадія одужання. Приступи стають рідшими та слабшими і поступово припиняються. Період відновлення може тривати від кількох днів, до декількох місяців.

У немовлят кашлюк може стати причиною зупинки дихання. Також кашлюк може призводити до таких ускладнень як емфізема, пневмонія, що виникає при впливі вторинних інфекцій, появи гриж, випадання слизової прямої кишки та інших патологій.

На початковій стадії кашлюк схожий на інші простудні захворювання. При появі спазматичного кашлю лікар може діагностувати кашлюк по цій характерній ознаці. Але для уточнення діагнозу призначає додаткові дослідження.

Лікування кашлюку включає застосування антибіотиків, антигістамінних препаратів, спазмолітиків, протисудомних, заспокійливих засобів. Також застосовують фізіотерапію, кисневу терапію, роблять інгаляції з лікарськими речовинами, проводять вітамінну терапію.

Легкі форми захворювання можна лікувати в домашніх умовах. При тяжкому перебігу необхідна госпіталізація.

Основні дії спрямовані на ліквідацію дихальної недостатності, стану кисневого голодування, за рахунок аерокіслородотерапіі, масажу, фізіотерапії відновлення прохідності дихальних шляхів, використання засобів, що підвищують стійкість центральної нервової системи до гіпоксії, дихальної гімнастики. Перш за все, важливо звернутися до лікаря. Антибіотики можуть бути призначені для лікування коклюшу, особливо на ранніх стадіях захворювання, щоб скоротити термін заразності, проте вони не завжди ефективні для зменшення симптомів у пізніх стадіях.

Важливо дотримуватися всіх інструкцій лікаря, у тому числі приймати всі призначені ліки.

Під час лікування варто вживати продукти, які містять в собі велику кількість вітамінів. Їжу бажано приймати між нападами кашлю і невеликими дозами. У разі виникнення блювоти після їжі, слід через 10-15 хвилин знову здійснювати прийом їжі.

У періоді реконвалесценції курсом від 1 до 8 тижнів призначають препарати ехінацеї, настоянку елеутерококу, а також вітамінно-мінеральні комплекси; показані фізіотерапія, масаж, дихальна гімнастика

Найбільш ефективним методом профілактики кашлюку є вакцинація. В Україні вакцинація проти кашлюку визначена Календарем профілактичних щеплень і вводяться дітям в перші місяці життя. Перша доза вакцини – в 2 місяці, наступна – в 4 місяці, третя доза – в 6 місяці і четверта та остання доза у 18 місяців. Вакцинація допомагає значно знизити ризик розвитку важких форм захворювання та поширення інфекції серед населення.

Важливо також пам’ятати, що навіть у вакцинованих осіб можливий розвиток коклюшу, але зазвичай він протікає в легшій формі. Тому при появі симптомів, які можуть нагадувати коклюш, необхідно звертатися до лікаря, який може призначити лікування та визначити необхідні заходи ізоляції, щоб запобігти поширенню інфекції.

 

ОЛЕКСАНДРА БЄЛАЯ, лікар-інфекціоніст поліклінічного відділення.

Збереження психічного здоров’я на сьогодні є одним із вкрай важливих питань не тільки для фахівців медичної галузі. Під час тривалого стресу, яким наразі є війна в Україні, багато людей мають суттєві проблеми зі здоров’я через розлади психіки. Саме тому кожен медичний працівник повинен розпізнати перші ознаки таких порушень та допомогти пацієнту отримати необхідну допомогу.

Національною службою здоров’я України був розроблений курс «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги із використанням керівництва mhGAP». Курс створено в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Онлайн-курс був розроблений за експертної підтримки фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України.

Тонкощі збереження психічного здоров’я вже опановують і наші медики.

Безперервний професійний розвиток (БПР) медичних фахівців – це важливий аспект процесу забезпечення якості медичної допомоги. Постійне оновлення знань і навичок, ознайомлення з сучасними протоколами та застосування їх на практиці – це реалії сучасного лікаря/сучасної лікарки, медичної сестри/медичного брата не лише в контексті державних вимог до професії, але й потреби до самовдосконалення та професійного розвитку.

Одними з основних документів, що регламентують БПР працівників сфери охорони здоров’я є :

• Постанова КМУ №725 від 14.07.2021 року зі змінами;
• Наказ МОЗ «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів» від 22.02.2019 року № 446 зі змінами;
• Наказ МОЗ «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» від 23.11.2007 року № 742 зі змінами;
• Наказ МОЗ «Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів» від 12.12.2006 року № 818 зі змінами;
• Наказ МОЗ «Про атестацію професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров’я» від 12.08.2009 року№ 588 зі змінами;
• Довідник кваліфікаційних характеристик №78, «Охорона здоров’я».

З 1 січні 2024 року набрали чинності зміни до Постанови КМУ №725 від 14.07.2021 року, тож з цього року БПР став обов’язковим не тільки для лікарів,  а й для нових груп працівників сфери охорони здоров’я (фармацевтів, медичних сестер/братів, працівників з вищою немедичною освітою, що працюють у сфері охорони здоров’я, фахівців з реабілітації, у тому числі тих, які працюють у профспілкових організаціях і громадських об’єднаннях, що провадять діяльність у сфері охорони здоров’я).

Тобто раніше медичні сестри проходили лише цикли спеціалізації та тематичного удосконалення, але з 01 січня 2024 року вони мають відвідувати заходи безперервного професійного розвитку (БПР) та здобувати за це відповідні бали.

Критерії нарахування балів БПР здійснюються за здобуття :

• формальної освіти у сфері охорони здоров’я (Здобуття освітньо-наукового та наукового рівнів вищої освіти галузі знань (доктор філософії, доктор наук) — 100 балів у рік захисту дисертації);
• неформальної освіти у сфері охорони здоров’я (Цикли тематичного удосконалення, медичне стажування, конференції, конгреси, симпозіуми, тренінги, тематичне навчання, професійний розвиток за дистанційною формою навчання тощо (нарахування балів згідно з Наказом МОЗ «Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів» від 22.02.2019 № 446 зі змінами));
• інформальної освіти у сфері охорони здоров’я (Публікація статті або огляду в журналі з імпакт-фактором – 20 балів (30 – якщо в іноземних виданнях).

Після завершення заходу БПР провайдер має видати сертифікат медичному працівнику. Результати безперервного професійного розвитку знадобляться в подальшому для врахування атестаційною комісією щодо присвоєння або підтвердження відповідної кваліфікації або категорії.

Нагадування! На даний час, через воєнний стан, МОЗ призупинило атестацію, а тому термін дії посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів лікаря-спеціаліста, який сплив у період дії воєнного стану, подовжується на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування.

Після відновлення атестацій до атестаційної комісії подається як зазвичай необхідний перелік документів та копія документа, що засвідчує рівень володіння державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

 

КАТЕРИНА ШИЯН, старший інспектор з кадрів.

В хірургічному відділенні КП «Полтавська ЦРКЛ ПМР» широко використовується лікування тривалонезаживаючих ран та трофічних виразок на фоні цукрового діабету, облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок, ускладнених форм варикозної хвороби вен нижніх кінцівок за допомогою апарату для вакуумної терапії ран (NPWT).

Лікування трофічних виразок при декомпенсованій формі варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК) залишається актуальною медичною та соціальною проблемою. В цьому аспекті окремо стоїть питання про скорочення терміну підготовки таких хворих до операційного втручання з приводу основної патології. З цією метою була застосована вакуум-терапія та аутодермопластика шкірним аутотрансплантатом під час операційного лікування ВХНК.

При проведенні вакуумної терапії NPWT-апаратом здійснюється висока швидкість у виробленні керуючого сигналу від пристрою на електродвигун вакуум – помпи, точність в додержуванні заданого рівня розрідження в широкому діапазоні керування режиму роботи, встановлення рівню негативного тиску до (- 500) мм рт. ст.

На першому етапі лікування проводиться хірургічна обробка рани. Після очищення рана наповнюється поліуретанової губкою розміром пор від 60 до 2000 мкм, модифікуючи її в залежності від форми рани. Потім вся ділянка покривається і герметизується прозорою клейкою напівпроникливою мембраною (Tega-derm), яка перфорується для приєднання дренажної трубки, з’єднаної з апаратом для вакуум-терапії. Особливістю застосування вакуум-терапії при лікуванні ТВ є врахування фаз ранового процесу. Так, під час фази запалення використовується поліуретанова губка з максимальним розміром пор 1500–2000 мкм і в режимі апарату (–300) мм. рт. ст. У фазі проліферації застосовується губка з розміром пор 500–1500 мкм і режим негативного тиску (–150) мм. рт. ст, а у фазі загоєння, використовується губка з розміром пор до 500 мкм в режимі (- 100) мм. рт. ст.

Аналіз результатів застосування вакуумної терапії показав її високу ефективність в плані прискорення часу очищення виразки від некротичних тканин і мікроорганізмів та прискорення процесів регенерації у більш ранні терміни ніж при традиційних методах місцевого лікування. Так, зменшення мікробного обсеменіння з першого дня сприяє очищенню рани від некротичних тканин та зменшенню ранового ексудату вже на 3–5 добу. Також з 5 доби спостерігається грануляційний процес та крайова епітелізація виразки, за рахунок чого зменшується її площа та глибина.

В підсумку, завдяки застосуванню вакуум-терапії, вдається досягнути скорочення доопераційної підготовки пацієнтів до 7,8±4,6 днів. Це дозволяє на тлі «підготовленої» трофічної виразки провести усунення основної причини її виникнення (ВХНК з наявністю недостатності перфорантних вен), застосувавши комбінацію з операціями на перфорантних венах (їх субфасціальна дисекція) з одночасною пластикою шкірним аутодерматранслантатом.

 

ЮРІЙ БЕРКАЛО, лікар-хірург хірургічного відділення.

Астма – це хронічна хвороба, яка найчастіше проявляється періодичними нападами задишки та свистячими хрипами. Частота та ступінь важкості цих симптомів можуть бути різними. Наприклад, інтервал між нападами може коливатися від однієї години до одного дня. Як правило, напади відбуваються під час фізичної активності або вночі.

Бронхіальною астмою можуть хворіти люди усіх вікових груп, але найчастіше це діти та молодь.

Симптоми можуть турбувати періодично або постійно. Вони включають напади задухи, задишку, сухий і надривний кашель, свистячі хрипи при видиху, біль в грудях.

Зазвичай напад виникає під впливом певних тригерів. В більшості випадків він розвивається протягом декількох днів, але бувають і неочікувані, сильні напади. Між періодами загострень пацієнт почувається задовільно.

Якщо в процесі виконання фізичних вправ або при ГРВІ, чи просто так у вас виникають симптоми, описані вище, варто якомога швидше звернутися до лікаря, щоб він провів всі необхідні діагностичні заходи і підтвердив або виключив астму.

Вимірювання показників основних функцій легень при астмі або підозрі на неї проводиться кожні 3 місяці. При цьому, спірометрія – основний діагностичний метод, що дозволяє визначити швидкість потоку повітря, що виходить з легень і його обсяг. Тобто встановити ступінь порушення при захворюванні та швидкість динаміку прогресування.

Дане обстеження можна пройти в кабінеті функціональної діагностики нашого закладу.

 

БОГДАН ЯРОВИЙ, лікар функціональної діагностики.

За даними статистики, ті або інші проблеми із зором мають майже 300 мільйонів чоловік. З них майже 40 мільйонів повністю позбавлено можливості бачити. І що найголовніше – в більшості випадків ці люди могли б уникнути сліпоти, якби вчасно були вжиті заходи по лікуванню і реабілітації.

Частіше за все до повної або часткової втрати зору приводять захворювання очей, такі як глаукома і катаракта. Іноді причиною сліпоти є не захворювання очей, а ті або інші системні захворювання, наприклад цукровий діабет або пухлини мозку. У дітей втрату зору може викликати сильний дефіцит вітаміну А. Але чому ж дуже часто відбувається так, що гострота зору знижується, людина це помічає, але похід до лікаря відкладає до останнього. Можливо, тому що захворювання очей дуже часто протікають практично безсимптомно і безболісно, єдиним «дзвінком» стає повільна, але вірна втрата зору. Зволікаючи похід до лікаря-офтальмолога, ми втрачаємо дорогоцінний час.

Захворювання очей, які раніше вважалися віковими, зараз вже не рідкість у молодих людей, студентів і навіть школярів. Частково в цьому винний прогрес, раніше люди не проводили стільки часу за телевізійними екранами і комп’ютерними моніторами. Якщо ви відчуваєте, що до кінця дня ваші очі напружені, відчуваєте дискомфорт, сухість, сльозоточивість, а може бути, навіть невелике погіршення зір, не нехтуйте гімнастикою для очей. Ефективність такої гімнастики доведена і підтверджена офтальмологами.

Існують спеціальні вправи, які допоможуть очам справитися з щоденними навантаженнями. Такі вправи корисно виконувати по декілька разів в середині робочого дня і увечері. Щоб поліпшити кровообіг, помасуйте закриті віка подушечками пальців. Робіть це легкими круговими рухами.

Щоб зняти зайву напругу очних м’язів, корисно по черзі дивитися спочатку на близький, а потім на далеко розташований нерухомий предмет. Наприклад, ви можете переводити погляд з вашого офісного столу на дерево за вікном. І ще одна проста вправа для зняття напруги в очних м’язах – сильно примружтеся, а потім широко розплющте очі. Прагніть при цьому не витріщати очі якомога сильніше, а навпаки – розслабити очні м’язи. Повторюйте вправи стільки раз, скільки бажаєте.

Якщо ви вимушені цілий день працювати за комп’ютером, обов’язково робіть перерву кожна півтори-два години, навіть якщо вам здається, що ви не втомилися. Всі ми знаємо, що профілактика будь-яких захворювань легше і приємніше, ніж їх лікування. Але як часто потрібно перевіряти очі, щоб зберегти зір? Відвідувати лікаря-офтальмолога рекомендується не рідше одного разу на рік. Лікар не тільки подивиться гостроту зору, але і оцінить стан очного дна, сітківки ока, можливо, зміряє очний тиск і, звичайно, дасть індивідуальні рекомендації. Особливо важливо не нехтувати регулярними відвідинами офтальмолога для людей, страждаючих діабетом, мають підвищений артеріальний тиск або надмірну вагу.

ІРИНА БЕРЕЗІВСЬКА, лікар офтальмолог поліклінічного відділення.

За доброю весняною традицією 06 квітня в нашій лікарні відбулася перша цього року весняна толока-прибирання. Працівники зібрали сміття, впале листя та гілки, привели до ладу клумби. Толока є не просто заходом з прибиранням, а й певною мірою кроком до формування екологічної свідомості. Люди на власному досвіді розуміють цінність чистоти та бережного ставлення до довкілля.

Учасники заходу не лише сумлінно попрацювали та привели до ладу територію але і гарно поспілкувалися на свіжому повітрі.

Однією з умов ефективної роботи лікарні є суворе дотримання вимог чинного законодавства, вчасне отримання та оновлення дозвільних документів на проведення передбачених видів діяльності. В березні 2024 року Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками комунальному підприємству «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради» продовжено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з придбання, зберігання, перевезення, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів.

Донорство крові є важливою частиною  системи охорони здоров’я кожної країни. В Україні практика донорства стає все поширенішою. Донори крові знають – людині цим кроком можна подарувати ще один шанс на життя.

Популяризація донорства є невід’ємною частиною моральних засад донорського руху, яка викликана добротою, гуманізмом, милосердям людей.

Держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я, а також надає йому пільги.

Посадові особи установ та закладів охорони здоров’я зобов’язані поінформувати донора про його права і обов’язки та порядок здійснення донорської функції.

Трансфузіологія – розділ медицини, що вивчає питання трансфузії  біологічних рідин, зокрема крові та її компонентів, груп крові і групових антигенів, лімфи, а також проблеми сумісності і несумісності, посттрансфузійних реакцій, їх профілактики та лікування.

Донація крові – це процес добровільного та безоплатного надання своєї крові або її компонентів для медичних потреб іншим людям.

Донорська кров потрібна людям під час планових і позапланових операцій ,військовим, а також жінкам під час важких пологів, особам з важкими травмами, опіками, при лікуванні лейкозів.

Перед донацією обов’язковим є визначення групи крові та резус-фактора.

Група крові- це генетично успадковані ознаки, що не змінюються протягом життя за природних умов та поєднання поверхневих антигенів і антитіл еритроцитів, яке визначається за системою АВ0.

Резус-фактор (Rh) – це важлива антигенна система, яка представлена 6 антигенами. Резус належність визначається за наявністю у людини антигену Rh0 (D). Люди, які мають антиген D – належать до резус-позитивних. Резус-негативними називають донорів, в яких відсутній даний антиген.

Групу крові визначають молекули двох різних видів, які можуть бути присутніми на поверхні червоних клітин крові (еритроцитів). Ці молекули-антигени умовно позначаються A і B. Типові комбінації антигенів формують 4 групи крові: 0 (I), А (II), В (III), АВ (IV):

• перша (I), яку також позначають O – немає ні А, ні В;
• друга (II) – є тільки А;
• третя (III) – є тільки B;
• четверта (IV) – є і А, і В (AB).

Переливання крові проводять , коли у донора та пацієнта однакова група крові та резус-фактор.

Власну групу крові повинен знати кожен!

Процедура надання  крові приносить користь для донора:

– оновлення крові,

– зменшується кількість заліза в крові,

– знижується ризик утворення тромбів,

– лабораторна діагностика крові,

– зміцнення імунітету.

Важливо дотримуватись рекомендацій щодо здорового харчування перед донацією. Неправильне харчування впливає на якість крові. Це стосується не лише алкоголю, а й шкідливої їжі. Донори мають щодня отримувати певну кількість білків, жирів, заліза, мінеральних солей, пити достатню кількість рідини .

Порушення в дієті можуть призвести до серйозної зміни якості крові та її компонентів. Від цього залежить якість наданої допомоги хворому.

Перед донацією обов’язково проводять обстеження крові на інфекції та віруси. Донором крові може стати особа, яка досягла 18 річного віку та мати вагу понад 50 кг, громадяни України або іноземці, які мають посвідчення на постійне проживання. Збір крові проводиться в спеціальних донорських центрах. Одноразово можна здати до 450 мл крові.

Протипоказання пр здачі крові:

– абсолютні (ВІЛ/СНІД, сифіліс, гепатит, ракові новоутворення, цукровий діабет та інші імунні захворювання ендокринної системи);

– тимчасові протипоказання ( вагітність, татуювання, щеплення та будь – які хірургічні втручання протягом року до здачі крові).

Кров – це найцінніше з того, що людина може дати іншій людині. Це дар життя. Ваше рішення здати кров може врятувати життя або навіть кілька життів в тому випадку, якщо з вашої крові будуть виділені окремі компоненти – еритроцити, тромбоцити та плазма.

Донорство має бути свідоме, донорство має бути розумне, раціональне і плановане.

 

ОКСАНА ГОНДА, лікар-терапевт поліклінічного відділення.

Приймальне відділення нашого закладу створено за централізованим принципом. Сюди потрапляють всі пацієнти, направлені на стаціонарне лікування, що потрапляють до закладу за направленням сімейних лікарів, фахівців поліклініки, доставляються бригадами Центру екстреної медицини та медицини катастроф, чи звертаються самостійно. Функції приймального відділення:

• реєстрація хворих, як направляються на стаціонарне лікування, або обґрунтована відмова від останнього, наразі при відсутності показів, з наданням подальших рекомендацій;
• сортування хворих в залежності від профілю відділень та необхідності надання допомоги (планові та невідкладні захворювання);
• проведення санітарної обробки пацієнтів;
• первинне обстеження хворих з використанням лабораторних та інструментальних засобів, організація консультативних оглядів спеціалістів відділень лікарні;
• надання термінової допомоги та проведення реанімаційних заходів;
• транспортування хворих у відділення;
• оформлення облікової медичної документації та спеціалізована статистична звітність.

Відділення знаходиться на першому поверсі, вхід облаштований пандусом, для зручності транспортування хворих та для маломобільних груп населення. Обладнане електрокардіографом, пульсоксиметром, вагами, ростоміром переносним діагностичним комплексом, який дає можливість за лічені хвилини зареєструвати ЕКГ, визначити рівень насиченості крові киснем, функціональний об’єм легень, рівень глюкози крові та сечі і температуру хворого. Відділення забезпечене потужним кисневим концентратором.

За необхідності додаткових обстежень та консультацій в лікарні цілодобово працює клінічна лабораторія, лікар хірург та лікар терапевт. Крім цього лікарня щопонеділка та 2-й і 4-й четвер місяця цілодобово надає весь спектр ургентної допомоги за напрямком «ХІРУРГІЯ», а щосереди та в четверту неділю місяця за напрямком «ГІНЕКОЛОГІЯ».

Для покращення та пришвидшення надання медичної допомоги, приймальне відділення має можливість проведення телемедичних консультацій для лікарів сімейної медицини, силами лікарів-спеціалістів підприємства, можуть бути організовані консультації пацієнтів фахівцями високоспеціалізованих установ.

 

 

АНДРІЙ ВАСИЛЕВСЬКИЙ, завідувач приймальним відділенням .