Протягом перших тижнів нової сесії Парламент розгляне проекти законів щодо ключових реформ, у тому числі і медичної. Сподіваємося, що народні депутати після літнього відпочинку будуть готові до рішучих та конструктивних зміни в системі охорони здоров’я України, на яку люди чекають протягом 26 років.

Щодня ми отримуємо від вас десятки запитань про законопроекти №№6327, 6604 та про те, як запрацює реформа після ухвалення народними депутатами. Цінуємо і зважаємо на кожну думку та продовжуємо публікувати відповіді на ваші запитання.

11. Що таке електронна система охорони здоров’я e-Health?

E-Health — електронна система, яка допомагає пацієнтам отримувати, а лікарям — надавати якісні медичні послуги. Завдяки цій системі Національна служба здоров’я контролюватиме, наскільки ефективно витрачаються виділені на охорону здоров’я державні кошти, і запобігатиме зловживанням.

e-Health буде впроваджуватися поступово, протягом кількох років. Перший етап — первинна медична допомога: сімейні лікарі, терапевти та педіатри.

Пацієнти укладатимуть декларації із обраними лікарями, і лікарі реєструватимуть їх у системі. НСЗУ зможе оплачувати лікарю ведення кожного пацієнта. А пацієнт отримає гарантовані державою безоплатні медичні послуги. Так eHealth допоможе реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом».

У майбутньому eHealth дасть можливість швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям — правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта.

Система замінить паперові медичні карти і довідки, які губляться. Лікарі виписуватимуть електронні рецепти, які неможливо підробити.

В Україні система складатиметься з центрального компонента, що відповідатиме за централізоване зберігання та обробку інформації, та медичних інформаційних систем (МІС).

Медичні заклади зможуть обирати будь-яку медичну інформаційну систему з-поміж тих, які пройшли перевірку і підключилися до центрального компонента eHealth. При цьому комерційні МІСи гарантовано надають базовий пакет електронних сервісів. Із повним переліком МІСів можна ознайомитися на сайті eHealth.

Систему eHealth розробляє та впроваджує Проектний офіс, створений громадськими організаціями Transparency International Ukraine та Всеукраїнська мережа ЛЖВ. Систему створюють українські ІТ-фахівці коштом міжнародних донорів — Світового банку, урядів США та Канади, Глобального Фонду та інших. Проектний офіс співпрацює з Міністерством охорони здоров’я на основі Меморандуму. За експлуатацію eHealth буде відповідати створене з цією метою державне підприємство.

12. Як будуть захищені персональні дані пацієнтів у E-Health, якщо їх збирають комерційні виробники програмного забезпечення?

Електронна системи охорони здоров’я eHealth складатиметься з центрального компонента, що відповідатиме за централізоване зберігання та обробку інформації, та медичних інформаційних систем (МІС), які лікарні та поліклініки можуть обирати на ринку і встановлювати у себе.

Центральний компонент буде контролювати Національна служба здоров’я України. Вона вимагатиме від розробників МІС строго дотримуватися вимог до надійності, безпеки та конфіденційності даних, якими їхні системи обмінюватимуться з центральним компонентом.

Система також пройде сертифікацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Медичні заклади зможуть обирати будь-яку медичну інформаційну систему з-поміж тих, які пройшли перевірку і підключилися до центрального компонента eHealth. При цьому комерційні МІСи гарантовано надають базовий пакет електронних сервісів.

Із повним переліком МІСів можна ознайомитися на сайті eHealth goo.gl/SoshwH.

13. Що відчутно зміниться для пацієнта з 1 січня 2018 року?

З 1 січня 2018 року кожен пацієнт зможе отримувати первинну допомогу абсолютно безкоштовно в обраного ним сімейного лікаря.

– Пацієнт може обрати свого сімейного лікаря та укласти з ним декларацію і таким чином зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я E-Health. З цього часу уся медична інформація буде зберігатися у вашій електронній медичній картці. Це дозволить лікарю бачити повну картину та історію хвороб та не губити інформацію.

– Ви можете уласти декларацію з сімейним лікарем у будь-який час, навіть під час першого візиту, коли вам знадобиться медична допомога.

– Базові аналізи будуть також безкоштовними в амбулаторії сімейного лікаря.

– Якщо сімейний лікар буде вимагати додаткові кошти під час лікування, ви зможете звернутися зі скаргою до Національної служби здоров’я, а також замінити лікаря.

– Буде розширений перелік ліків, вартість яких за рецептом від сімейного лікаря, відшкодовується державою повністю або частково за програмою «Доступні ліки».

14. Що зміниться для сімейного лікаря з 1 січня 2018 року?

– Перехідний період на нову систему фінансування — до 2020 року. У цей час зберігається та поступово зменшується фінансування на пацієнтів, які були приписані до сімейного лікаря раніше, та зростастає частка пацієнтів, які уклали декларацію.

– Середня ставка для сімейного лікаря за приписану людину у 2018 році — 370 гривень.

– Лікар первинної ланки матиме окремий бюджет на аналізи для пацієнтів.

– Річний тариф за літню людину (65+) та малюка — вдвічі більший за тариф на чоловіка 25 років.

– Лікар первинної ланки може діяти в статусі ФОП, ліцензійні умови спрощено. У такому випадку бюджет на підтримку пацієнтів піде напряму на його рахунок.

– Якщо лікар працює як найманий працівник, він домовляється про зарплату з керівництвом.

Власний прибуток лікаря ефективної сімейної практики з 2000 пацієнтами в статусі ФОП — до 18 тисяч гривень, медсестри — до 12 тисяч гривень. При цьому у групових практик менші витрати і більші доходи.

15. Який дохід на практику отримуватиме лікар первинної медичної допомоги?

Тариф на медичні послуги з надання первинної медичної допомоги складається з двох частин: ставки на оплату медичної послуги та ставки на оплату діагностичних послуг, у тому числі лабораторних досліджень.

У бюджетній резолюції, яка була ухвалена парламентом у липні 2017 року, закладена сума середнього тарифу у 370 гривень на рік. Стільки буде отримувати лікар первинної ланки за кожного пацієнта.

При цьому середній тариф коливається в ту чи іншу сторону, залежно від різних факторів. Наприклад, якщо серед пацієнтів будуть діти до 5 років або пенсіонери у віці 65+, тариф буде майже вдвічі вищим.

Це означає, що лікар первинної ланки буде отримувати в рік близько 700 тисяч гривень на свою практику, якщо набере максимальне рекомендовну кількість пацієнтів у 2 тисячі осіб. Це разюче відрізняється від суми в 210 гривень, яку використовували для попередніх розрахунків.

У бюджетній резолюції закладена сума на 2019 рік — за кожного пацієнта в середньому по 450 гривень в рік. Планується, що з року в рік ця сума буде поступово збільшуватися.

Лікарем первинної ланки може бути сімейний лікар, педіатр або терапевт. Ці лікарі можуть стати фізичною особою-підприємцем (ФОП) та відкрити власну практику, а також об’єднуватися з іншими лікарями в амбулаторії чи центри первинної медичної допомоги, щоб оптимізувати витрати.

Також лікарі первинної медичної допомоги можуть бути найманими працівниками в комунальних закладах первинної медичної допомоги. У цьому випадку лікар домовляється про заробітну плату з адміністрацією закладу, відповідно до кількості пацієнтів, яких він задекларує. При цьому тарифні сітки, що діють зараз, не будуть застосовуватися.

 

 

За матеріалами сайту МОЗ України

Напередодні одного з найголовніших та улюбленіших свят українців – Дня Незалежності нашої держави відбулася дуже важлива подія для усієї громади полтавського краю.

В урочистій обстановці відбулося відкриття нового гуртожитку для медичних працівників обласних лікувально-профілактичних закладів міста Полтави. Відтепер 86 молодих спеціалістів матимуть своє службове житло.

Їх привітати зібралася вся громада Полтавщини на чолі з головою Полтавської облдержадміністрації Валерієм Головком із заступниками Олегом Пругло та Романом Товстим, головою Полтавської обласної ради Олександром Біленьким, директорами Департаментів охорони здоров’я Віктором Лисаком та будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Тимофієм Голбаном, ректором ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» професором В’ячеславом Жданом, депутатом обласної ради Русланом Роговим, а також керівники лікувально-профілактичних закладів і колеги.

Як сказав голова Полтавської ОДА Валерій Головко під час урочистостей: «Переконаний, що сьогоднішня подія державного масштабу, яка символічно відбувається в День Державного Прапора України. Про нинішнє відкриття гуртожитку для медичних працівників шляхом реконструкції існуючої будівлі ми говорили ще півтора роки тому і тепер виконали свою обіцянку. Це стало можливим завдяки підтримці обласного депутатського корпусу, який на ремонтні роботи та облаштування побуту мешканців виділив понад 16 млн. 400 тис. грн. Ці кошти використані в повному обсязі для того, аби наші медики мали зручні умови для проживання та відпочинку після виконання своєї важливої роботи».

Від імені обласної влади Валерій Анатолійович висловив слова вдячності замовнику будівництва – Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації та генеральному проектувальнику – ДП «ДПІМ «Міськбудпроект» за старанну та якісну роботу.

Він щиро привітав всіх з прийдешнім святом Незалежності України.

До привітань приєднався голова обласної ради Олександр Біленький, який розповів про підвищення в області рівня мотивації до праці та поліпшення соціально-побутових умов медичних працівників – реалізації Програми «Місцеві стимули для медичних працівників».

А директор Департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак, подякувавши представникам влади за таку увагу до медиків, зауважив, що це є дуже актуальним, оскільки лише в обласній лікарні ім. М.В.Скліфосовського працює близько 1700 фахівців. Багато з них живуть не в обласному центрі, змушені на роботу добиратися з довколишніх населених пунктів. А заявки на отримання соціального житла подали близько 10% працівників.

Усі присутні на церемонії відкриття гуртожитку мали змогу на власні очі побачити – у яких умовах проживатимуть щасливі медики. Визначення майбутніх мешканців буде здійснюватися трудовими колективами та профспілковими організаціями медичних закладів, з урахуванням потреби та наявних пільг.

Облаштування гуртожитку, житлова площа якого складає 3488,2 м2, до складу якого входять 47 кімнат та 4 кімнати для сімейного проживання, всіх дуже потішило. Позаяк в кожній кімнаті доволі затишно, встановлено сучасні комфортабельні меблі та техніку.

Всі присутні впевнилися, що дійсно під час проведення реконструкції існуючої будівлі під гуртожиток генпідрядною організацією МП БРПА «Сула» було здійснено чималий обсяг робіт. Було виконано утеплення фасаду, заміну вікон та дверей, внутрішнє опорядження приміщень, ремонт сходових клітинок. Також ними повністю замінено внутрішні комунікації та мережі, закуплено і змонтовано меблі, замінено ліфт.

Окрім того, для більшої зручності біля будівлі створено стоянку для автотранспорту, влаштовано благоустрій біля вхідної групи.

Голова Полтавської ОДА В.Головко запевнив, що така робота продовжуватиметься і надалі. Адже підтримка влади керівництву Департаменту охорони здоров’я та обласних лікувально-профілактичних закладів є постійною і послідовною. Бо завдяки такому додатковому стимулу, як виділення службового житла, з’являється можливість запрошувати на роботу висококваліфікованих фахівців.

На меті у обласної влади – залучати до роботи в галузі охорони здоров’я якомога більше молодих спеціалістів, які успішно закінчили вищі медичні навчальні заклади. Враховуючи, що медицина області знаходиться на шляху перетворень і прагне до світових стандартів, залучення молоді до цих процесів є вкрай важливим.

 

За матеріалами сайту ДОЗ Полтавської ОДА

У 2015 році МОЗ України почав закуповувати ліки за допомогою міжнародних організацій. Це дозволило забезпечити українських пацієнтів більшою кількістю якісних ліків за державний кошт завдяки прозорим та ефективним процедурам.

Таке рішення довело свою ефективність. Адже більшу частину ліків вдалося закупити дешевше, ніж це було раніше. За деякими програмами за бюджет 2016 року вдалося досягнути економії майже 60%. Крім того, міжнародні організації почали закуповувати сучасні більш ефективні препарати та укладати контракти напряму з виробниками. 68% компаній-переможців у 2016 році – виробники ліків. Кожна четверта компанія-виробник – українська. Для порівняння в 2014 році переможцями на закупівлях ліків з дитячої онкології лише 2% компаній, що виграли тендери, були виробниками.

Проте творці старих схем та прихильники старої та просякнутої корупцією системи виступають проти таких змін. Спростовуємо найбільш поширені міфи.

Міф 1. Закупівлю ліків віддали невідомо кому

Організації, що проводять закупівлі, відомі і мають значний досвід роботи в цій галузі.

Міністерство охорони здоров’я співпрацює тільки з тими організаціями, які прописані в ухваленому парламентом законі. Серед них Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма розвитку ООН та компанія Crown Agents.

ЮНІСЕФ, наприклад, працює у 190 країнах, і є найбільшим закупівельником вакцин у світі, закупівлі робить Офіс ЮНІСЕФ з постачання і закупівель у Копенгагені.

ПРООН діє у 170 країнах, допомагаючи їм у подоланні бідності та забезпеченні сталого розвитку.

Crown Agents працює у понад 100 країнах та має 185 років досвіду в міжнародних закупівлях.

Міф 2. Ліки, закуплені міжнародними організаціями, є менш якісними

Не відповідає дійсності.

Усі вакцини, придбані міжнародними організаціями для України, прекваліфіковані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. А значить, їхня якість була перевірена в міжнародних лабораторіях ВООЗ. До того ж «дешевші» в цьому випадку не означає «менш якісні», а означає з меншою накруткою.

Завдяки міжнародним організаціям вдалося привести на український ринок нові препарати, і завдяки конкуренції знизити ціни. Наприклад, препарат Оксіплатин для лікування метастатичного колоректального раку МОЗ купував в італійського виробника по 54 дол, а ПРООН купив в іншого італійського виробника майже в 4 рази дешевше – по 15 дол. Або препарат Метотрексат для лікування раку молочної залози раніше купували в австрійського виробника по 8 дол, а тепер купують в голландського в 4,5 рази дешевше – по 1,8 дол.

Препарат Іматиніб для лікування хворих на рак крові купили в 67 разів дешевше. Раніше він коштував 97 доларів за пігулку, тепер закуповуємо по 1,43 долари.

Вакцину для профілактики поліомієліту ЮНІСЕФ вдалося закупити у того самого виробника 8 разів дешевше, ніж МОЗ: $0,89 проти $7,35, зекономивши при цьому майже мільйон доларів.

Міжнародні закупівлі дозволили взяти участь у тендерах іноземним компаніям, які пропонують конкурентні ціни. Тому МОЗ має можливість отримувати якісні препарати без переплат. Більше того, усунуто корупційну складову з процесу закупівель. Тепер виділені з бюджету кошти витрачаються на закупівлі ліків, а не осідають у кишенях корупціонерів. истриб’ютори ж, які наживалися на перепродажу ліків, втратили монопольні позиції і надприбутки, які дозволяли їм продавати препарати за будь які ціни і наживатися на цьому.

Міф 3. Через міжнародні закупівлі страждає українськи фармвиробник

Тендери міжнародних організацій відкриті для всіх. Українські виробники на рівні з іншими беруть в них участь. У 2016 році кожна четверта компанія-виробник серед переможців тендерів була українська.

Так, наприклад, 60% ліків, придбаних для лікування туберкульозу за кошти бюджету 2015 року, було закуплено в українського виробника. Мало того, наслідуючи успішний досвід України закупівель ліків через міжнародні організації, уряд Молдови нещодавно розпочав закупівлю ліків через ПРООН. Тепер ПРООН закуповує ліки для уряду Молдови, в тому числі і протитуберкульозні препарати українського виробника.Фактично, міжнародні організації стали вікном можливостей для виходу українських виробників на світовий ринок.

Міф 4. Міжнародні організації заробляють на закупівлях ліків великі гроші

Міжнародні організації є неприбутковими та некомерційними, саме тому допомога Україні в рамках закупівель не має на меті отримання прибутку. ЮНІСЕФ та ПРООН є частиною Організації обєднаних націй, а Crown Agents є соціальним підприємством, 100% акцій якого належить неприбутковому фонду Crown Agents Foundation.

Відповідно до звіту Рахункової палати України, навіть з урахуванням 5% які Україна сплачує міжнародним організаціям за вихід на міжнародний ринок закупівель ліків, було зекономлено до 40% коштів виділеного бюджету. Це красномовно свідчить про виправданість таких виплат за послуги закупівельних організацій. Кошти, які міжнародні організації отримують за свою роботу, витрачаються на організацію тендерного циклу за міжнародними стандартами.

Міф 5. Міжнародні закупівлі непрозорі. МОЗ приховує договори

Міжнародні організації, що закуповують ліки для України є структурами з дипломатичним статусом. Зокрема, ЮНІСЕФ та ПРООН є частиною ООН та працюють виключно за умовами Конвенції ООН про привілеї та імунітети ООН, до якої Україна приєдналася у 1953 році, та внутрішніми процедурами системи ООН.

У всіх країнах та територіях, з якими співпрацює ООН, агенції не публікують контракти з Урядом для широкого загалу. Структури ООН не можуть адаптувати свої міжнародні процедури та стандарти до кожної з майже 200 країн світу та територій, з якими вони співпрацюють, тому однією з вимог співпраці з цими організаціями є конфіденційність та готовність співпрацювати за їхніми правилами. Так співпрацюють уряди практично всіх країн світу, і Україна не є виключенням.

Міф 6. Міжнародні закупівлі не подолали корупцію

Економія на закупівлях ліків через міжнародні організації склала близько 40%. Це підтверджують звіти Рахункової палати та Центру протидії корупції.

На деяких препаратах економія вражає. Так, наприклад, препарат Іматиніб був закуплений ПРООН у 2016 році за ціною 1,43 дол, в той час як МОЗ у 2014 році закуповував цей препарат за 97 доларів. Така економія дає нам можливість закуповувати більше ліків і пролікувати більше пацієнтів.

У 2016 році завдяки ефективним закупівлям стентів для серця компанією Crown Agents було зекономлено близько 50% коштів. Це дало можливість закупити в 2 рази більше стентів та нарешті забезпечити всіх українців, яким необхідне невідкладне стентування після інфаркту, стентами за державний кошт.

Міф 7. Міжнародні організації закуповують ліки у фірм-“прокладок” замість виробника

У 2016 році 68% препаратів було закуплено міжнародними організаціями напряму у виробників.

У 2014 році, для прикладу, за програмою дитячої онкології МОЗ закупив у виробника 2% препаратів, а за програмою дорослої онкології – 5%.

Чому все одно купують в дистрибюторів? По деяким позиціям, де сума закупівель невелика, наприклад 15 тис. доларів, міжнародні виробники відмовляються виходити напряму і подаються через дистриб’юторів. Тим не менше, ціни, за якими закуповують міжнародні організації у дистриб’юторів нижчі, ніж вони були коли закуповував МОЗ.

Міф 8. Міжнародні організації закуповують ліки з обмеженим терміном придатності

Лише 7% ліків, закуплених міжнародними організаціями в 2016 році, мають зменшений термін придатності.

До препаратів зі зменшеними термінами придатності додаються листи від міжнародних організацій та виробників, які гарантують заміну цих препаратів у разі їхнього не використання до кінця терміну придатності.

Кожна поставка ліків зі зменшеним терміном придатності була узгоджена фахівцями профільних робочих груп, у тому числі представниками відповідних медичних закладів. Вчасне використання ліків зі зменшеним терміном придатності залежить від ефективної системи збору потреб та управління запасами ліків. МОЗ наразі активно працює над втіленням електронної системи, що дозволить вийти на новий рівень ефективності у цьому питанні табачити он-лайн всі залишики ліків по всій Україні.

Наразі вже замінили частину ліків у дитячій лікарні “Охматдит”, які закупили за кошти 2015 року і термін придатності яких сплив. При цьому держава жодних додаткових витрат з приводу заміни не несе.

 

За матеріалами сайту МОЗ України