До відома мешканців Полтавського району!

Звертаємо Вашу увагу, що з 26.06 по 30.06.2017 року лікар-невролог поліклінічного відділення Полтавської центральної районної клінічної лікарні вестиме амбулаторний прийом з 800 до 1120.

Просимо Вашого порозуміння у зв’язку з тимчасовими незручностями.

 

Адміністрація Полтавської центральної районної клінічної лікарні

Вітаємо!

За заслуги перед Українським народом, вагомий особистий внесок у забезпечення розвитку охорони здоров’я, впровадження нових методів діагностики і лікування, багаторічну сумлінну працю, високий професійний рівень Ніну Миколаївну Карпенко, завідуючу акушерським відділенням Полтавської центральної районної клінічної лікарні, нагороджено Грамотою Верховної Ради України.

Колектив працівників закладу щиро вітає колегу з заслуженою відзнакою та бажає подальших трудових звершень!

Підведені підсумки першого місяця анонімного анкетування.

Адміністрація Полтавської центральної районної клінічної лікарні щиро дякує всім хто приймав участь в анонімному анкетуванні щодо визначення задоволеності обслуговування в закладі.

За результатами анкетування в цілому позитивне враження від обслуговування в закладі залишилось у 72,7% респондентів, у 9,1% – негативне, 18,2% опитаних або не змогли відповісти або мали свою особисту думку з цього питання.

44,4% опитаних відмітили високий рівень професійності адміністрації та керівників структурних підрозділів лікарні, по 22,2% звичайних лікарів та медичних сестер, 11,2% молодшого медичного персоналу. Найбільш комфортним визнано амбулаторне обслуговування у ЛОР-лікаря, фахівців жіночої консультації, у психіатра та нарколога.

В більшості анкет вказано на незручності пов’язані з обмеженістю площ поліклінічного відділення, як наслідок не комфортність умов очікування. Скаржаться люди на черги до окремих фахівців та для проходження обстежень (найбільше УЗД і лабораторія). Вказано на деонтологічні недоліки окремих спеціалістів. Жоден із опитаних не вказав на те, що в нього вимагали хабарі.

Результати анкетування доведені до трудового колективу закладу, проводиться роботу з усунення вказаних недоліків (у випадках які на сьогодні адміністрація може вирішити самостійно).

Анонімне анкетування проводитиметься в лікарні на постійній основі. Трудовий колектив та громада будуть інформуватись про його результати та заходи з реагування.

Ваші відверті відповіді дають об’єктивну оцінку нашої роботи! Сподіваємось на подальшу співпрацю в інтересах громади району!

Довідково. З травня 2017 року в Полтавській центральній районній клінічній лікарні розпочато анонімне анкетування щодо задоволеності пацієнтів від обслуговування в закладі. Анкетування проводиться для покращення якості медичної допомоги та дає можливість адміністрації оперативно реагувати на можливі незручності, які виникають у пацієнтів та відвідувачів.

 

Головний лікар Полтавської центральної районної клінічної лікарні О.А. Мехедько

Зі словами подяки.

Адміністрація Полтавської центральної районної клінічної лікарні висловлює щиру подяку Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації за дієву підтримку в питанні покращення якості медичного обслуговування населення Полтавського району.

Завдяки участі Полтавської області у реалізації проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» 16 червня 2017 року Полтавській центральній районній клінічній лікарні був наданий сучасний УЗД апарат LOGIQ.

Район вітав медичних працівників з професійним святом.

16 червня 2017 року, у великому залі Полтавської районної ради, відбулися святкові урочистості з нагоди професійного свята – Дня медичного працівника. Лунали теплі та щирі слова привітань, вдячності за нелегку і таку відповідальну працю.

За сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у забезпечення населення Полтавського району якісною медичною допомогою та активну громадську позицію та з нагоди відзначення професійного свята – Дня медичного працівника голова районної ради Михайло Кононенко та голова районної державної адміністрації Ігор Карімов вручили відзнаки різних рівнів кращим працівникам медичної галузі району.

Подарунком для присутніх медиків став яскравий святковий концерт.

Петро Порошенко: Нам необхідна медична реформа, а з професійної громади медиків вийдуть найактивніші агенти змін системи охорони здоров’я.

Президент Петро Порошенко наголошує на важливості нових рішень для зміни в цілому системи охорони здоров’я в Україні. «Нові рішення потрібні і для системи охорони здоров’я в цілому. Адже здоров’я нації прямо залежить від стану медицини. Не думаю, що нам треба переконувати один одного, що глибока медична реформа потрібна», – сказав Глава держави на урочистому заході з нагоди Дня медичного працівника.

За словами Петра Порошенка, система охорони здоров’я, що успадкована від СРСР і штучно зберігалась всі ці роки, є абсолютно непристосованою до нових соціальних і економічних реалій. «Нам зараз негайно потрібні принципові зміни. Переконаний, що саме з професійної громади медиків вийдуть найактивніші агенти змін, адже ніхто краще за вас не бачить всі недоліки і неефективність нинішньої системи», – підкреслив він.

Президент нагадав, що основні контури цієї реформи запропоновані. Уряд розглянув ці пропозиції, вніс на розгляд Національної ради реформ, де відбулась дуже принципова і ретельна дискусія. Він також подякував робочій групі народних депутатів, які доопрацювали відповідний законопроект для розгляду у Верховній Раді. За його словами, під час підготовки проекту в ньому були враховані основні зауваження і побажання, висловлені на Нацраді реформ. «Зараз ми маємо кардинально інший проект, дуже ґрунтовний. І голосування у першому читанні за нього народними депутатами свідчить про те, що ми на правильному шляху», – додав Петро Порошенко.

Президент закликав представників професійного медичного середовища не залишатись байдужими, дуже уважно вивчити всі пропозиції, щоб до другого читання у проекті закону була вже досконала медична реформа, яка в короткий термін дозволить кардинально змінити ситуацію у медичній галузі.

«Головна ідея – добитися, щоб якість і доступність медичної допомоги спиралися на реальний економічний зміст, створити надійні фінансові гарантії для пацієнта і надійні фінансові гарантії для лікаря. Реформа має дати лікареві можливість фахово і творчо працювати, отримувати належну винагороду за свою роботу», – підкреслив Петро Порошенко. Він назвав неприпустимою кількість претендентів на вступ у медичні вузи, яка є нині. «Впевнений в тому, що ми престиж лікарської професії значно піднімемо», – підкреслив Президент.

За його словами, пацієнту мають бути гарантовані якісні послуги і невід’ємною частиною реформи має стати реформа медичної допомоги на селі. Президент зазначив, що 30% українських пацієнтів сьогодні проживає у сільській місцевості і рівень медичної допомоги там є неприпустимим. «Я вже дав доручення підготувати відповідний законопроект і запропоную розглянути його Верховній Раді як невідкладний. Ми маємо запропонувати для українського села сучасні рішення, що спираються на модерні телекомунікаційні технології консультування і лікування», – сказав він і додав, що пріоритетом має бути забезпечення медичним транспортом, що разом з будівництвом доріг, дозволить значно покращити медичне забезпечення мешканців українського села.

Петро Порошенко зазначив, що напередодні професійного свята, є дуже добра нагода нагадати всій країні про результати роботи лікарів: про точні діагнози, правильні схеми лікування, унікальні операції, які щороку рятують тисячі і тисячі людей, попри ту ситуацію, в якій опинилась медицина, брак фінансування.

«Особливо приємно, що сьогодні в залі присутні представники нового покоління медицини – кращі відмінники навчання, молоді спеціалісти, майбутні лікарі, медсестри, фельдшери, які роблять перші кроки в обраній професії. Вам починати професійний шлях в новій реформованій системі», – звернувся до присутніх Президент.

Глава держави побажав молодому поколінню лікарів достойно примножувати славу української медицини. «Я переконаний, що ви впишете свої імена поруч з іменами Богомольця, Шалімова, Амосова, Стражеска. Ці імена відомі будь-якому українцю, і нам всім є ким пишатися», – зазначив він.

Президент також зауважив, що День медичного працівника – одне з небагатьох свят, про яке знають і пам’ятають не лише лікарі, а далеко поза межами професійного середовища, адже від їх роботи залежить здоров’я і життя кожного з нас.

 

 

За матеріалами сайту МОЗ України.

Увага, небезпека ! Ботулізм.

Ботулізм – гостре інфекційне захворювання, обумовлене отруєння ботулотоксином, що потрапляють в організм людини внаслідок вживання різних продуктів харчування, що містять токсини ботулізму і характеризується важким ураженням вегетативної та центральної нервових систем.

Причини виникнення ботулізму.

Бактерії ботулізму анаероби, тобто можуть існувати виключно в місцях з відсутністю повітря. Місцем, в якому постійно мешкають спори ботулізму, є ґрунт. Саме з неї вони потрапляють у воду, харчові продукти, овочі, фрукти, і в зрештою в кишечник тварин (риб, птахів, безхребетних, ссавців) або людини. Бактерії ботулізму досить широко поширені в природі у двох формах – у споровій і у вегетативній. Вегетативна форма цих бактерій гине вже через 30 хвилин при температурі 80 градусів і через п’ять хвилин – при кип’ятінні. Спори (спорових форм) надзвичайно стійкі до впливу хімічних і фізичних факторів, так як можуть витримувати п’ятигодинне кип’ятіння і гинуть лише через 30 хвилин при температурі 120 градусів.

Однією з особливостей ботулізму є те, що при недостатньому їх прогріванні, з вегетативних форм найчастіше можуть утворюватися дрімаючі суперечки», проростають лише через шість місяців. Ці спори дуже стійкі до прямого ультрафіолетового випромінювання, висушування і заморожування. В анаеробних (безповітряних) або наближених до них умовах (м’ясо тварин, консерви), спори активізуються і починають виділяти токсини, які в 375000 разів сильніша за отруту гримучої змії.

В умовах звичайної зовнішнього середовища, ботулотоксини можуть зберігатися до одного року, а ось у консервованих продуктах – на протязі багатьох років. Вони не знищуються ферментами травного тракту, стійкі в кислому середовищі, легко витримують дуже високу концентрацію кухонної солі (близько 18%). А ось при кип’ятінні протягом п’ятнадцяти – двадцяти хвилин, або під впливом лугів, токсини досить швидко розкладаються і втрачають токсичні властивості. Також слід знати, що присутність у харчових продуктах ботулотоксину, ніяк не впливає на їх смакові якості.

Джерело збудника ботулізму – вміст кишківника домашніх і диких тварин, молюсків, риб, птахів, донні поклади морів і озер, грунт. Найчастіше ботулізм розвивається після вживання в їжу різних консервованих продуктів (рибних, грибних, м’ясних, овочевих), солоної і копченої риби (та інших копченостей), ковбаси та шинки. Найбільш небезпечними вважаються продукти, приготовлені в домашніх умовах, а також ті, які з якихось причин були забруднені ґрунтом. При ранового ботулізму, токсиноутворення відбувається в некротичних тканинах, а при ботулізмі грудних дітей – у кишечнику. Ботулотоксин може вибірково вражати холінергічні відділи нервової системи, внаслідок чого в нервових синапсах припиняється виділення ацетилхоліну і виникає параліч м’язів.

Симптоми і течія ботулізму.

Інкубаційний період ботулізму може коливатися від декількох годин до двох – п’яти діб (при тяжкому перебігу зазвичай не більше 24 годин). Було відзначено, що чим коротший інкубаційний період, ті важчим буде перебіг захворювання. Як правило, ботулізм починається раптово. З’являється виражена загальна слабкість, запаморочення, головний біль, значно погіршується загальне самопочуття, температура тіла в межах норми або трохи підвищена. В животі починаються різкі переймоподібні болі, рідкий стілець, нудота, блювання. Через добу дані прояви змінюються значною сухістю в роті, здуттям живота і запорами . Далі, після досить короткого проміжку часу, з’являються розлади зору: хворі не можуть читати, бачать дуже непевний, може спостерігатися двоїння предметів. Внаслідок неповного паралічу (парезу) м’язів обличчя, зморшки і носогубні складки згладжуються, спостерігається опущення повік. При подальшому прогресуванні захворювання, з’являється охриплість голосу (далі голос може взагалі пропасти) і порушується ковтання. Дуже грізним ознакою, що свідчить про несприятливий перебіг захворювання, є порушення дихання. Пацієнти відчувають важкість у грудях, брак повітря, дихання стає поверхневим, можуть бути болі в грудній клітці, розвивається парез дихальної мускулатури (зникає кашлевий рефлекс). В особливо важких випадках, внаслідок розладу дихання може наступити летальний результат.

Діагностика ботулізму.

Діагноз ботулізм встановлюють, ґрунтуючись на даних анамнезу, лабораторних і клінічних досліджень. Величезне значення має раннє діагностування даного захворювання, на підставі присутності типових клінічних ознак: Як правило відсутність гарячкової реакції, гострий початок з симптоматикою загальної інтоксикації, повна відсутність або дуже слабко виражений діарейний синдром, надалі нудота (рідко-блювання), запори, офтальмоплегический синдром, слабкість скелетних м’язів, дихальні розлади, блідість шкірних покривів, гемодинамічні розлади. Епідеміологічний анамнез відіграє велику роль у діагностики ботулізму: масові захворювання людей, які вживали в один період часу один і той же продукт харчування (консервовані гриби, овочі, м’ясо; соки домашнього приготування, в’ялена риба, копченості, консерви). Лабораторна діагностика ботулізму полягає в дослідженні залишків харчових продуктів, випорожнень, промивних вод шлунка, блювотних мас і крові. Визначення в досліджуваному матеріалі наявність ботулотоксину відбувається за допомогою біологічного методу. Необхідно проведення диференційної діагностики з стволовим енцефаліт, сказ, поліомієліт, з іншими харчові токсикоінфекції, а також інтоксикаціями іншої етіології; отруєннями грибами, метиловим спиртом, беладона, атропіном.

Лікування ботулізму.

Всіх без винятку хворих, при найменших підозрах на ботулізм, необхідно негайно госпіталізувати в інфекційний стаціонар для проведення невідкладної специфічної терапії, спрямованої на попередження можливих важких ускладнень. Першочерговими завданнями невідкладної терапії є забезпечення функцій серцево-судинної і дихальної систем організму, а також нейтралізація, зв’язування і подальше виведення токсинів з організму. У разі приєднання паралічів або парезів м’язів гортані і глотки, значно посилюється дихальна недостатність при ботулізмі. Це сприяє серйозного погіршення прохідності дихальних шляхів, а також розвитку ателектазів і аспіраційної пневмонії. Тому ще на догоспітальному етапі слід провести такі невідкладні заходи: промивання шлунка, спочатку кип’яченою водою, а потім 2% р-ом гідрокарбонату натрію; дати хворому сольове проносне (на 500 мл води 30 г сірчанокислої магнезії), а далі ентеросорбенти (ентеродез, поліфепан тощо); зробити очисну клізму з полифепаном або 2-4% р-ом гідрокарбонату натрію; призначити часте рясне питво з введенням діуретиків (гіпотіазид, лазикс тощо). В особливо важких випадках необхідно проведення інфузійної дезінтоксикаційної терапії з форсуванням діурезу, введенням гуанідину гідрохлориду по 20-35 мг/кг/добу. При гострій дихальній недостатності проводиться штучне дихання. При паралічі дихання, пацієнт переводиться на штучну вентиляцію легень. З метою нейтралізації ботулотоксину застосовуються лікувальні моновалентні протиботулінічні сироватки. Так як в шлунково-кишковому тракті, спори можуть трансформуватися у вегетативні форми, показано проведення антибактеріальної терапії: препарати тетрациклінового ряду або левоміцетин. Навіть у разі своєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги, одужання хворих при ботулізмі проходить досить повільно. Залишкові явища після паралічів можуть спостерігатися ще протягом одного – двох місяців.

Попередження ботулізму.

Перед вживанням необхідна ретельна перевірка консервованих продуктів, обов’язкове вилучення «бомбажних» (надутих) банок. Перед вживанням необхідно прогрівати (100 С0 – 30 хв.) приготовлені в домашніх умовах грибні, м’ясні та овочеві консерви. Після відбору проб для проведення лабораторних досліджень, продукти послужили причиною зараження, необхідно вилучити і знищити. Столовий посуд, яка контактувала з зараженими продуктами, а також білизна забруднена виділеннями хворого, піддаються ретельної дезінфекції. Людям, що вживали викликали захворювання продукти, показано обов’язкове введення протівоботулініческой сироватки з подальшим медичним наглядом протягом не менше десяти діб.

14 червня відзначається Всесвітній день донора.

Всесвітній день донора відзначається з 2004 року з ініціативи міжнародних організацій, що закликають до добровільної та безкоштовної здачі крові, – Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародної федерації Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародною федерацією організацій донорів крові та Міжнародного товариства по переливанню крові. Дата 14 червня приурочена до дня народження австрійського лікаря та імунолога Карла Ландштейнера (1868-1943), удостоєного у 1930 році Нобелівської премії з фізіології і медицини за відкриття груп крові у людини.

Перший випадок у всьому світі переливання крові було зроблено в 1818 році в Англії.

Свято “Всесвітній день донора відзначається в 192 країнах світу. Можна з упевненістю говорити про те, що він є особливим і відрізняється від інших. Він був створений для того, аби ми не забували про величезної значущості донорів крові.

Важливо знати, що далеко не кожна людина може стати донором крові. Природно, перш ніж приймати кров, людину потрібно перевірити його на наявність різних захворювань. Інакше, хворому донорська кров не тільки не допоможе, але ще й посилить ситуацію, заразивши його, наприклад, СНІД. Найбезпечнішими донорами є люди, які здають кров на регулярній основі. Донором може стати здорова людина віком від 18 років. При цьому він повинен важити не менше 50 кг і мати тиск не нижче 100 на 80. Попередньо необхідно пройти медичне обстеження.

Доросла людина може втратити до літра крові без небезпеки для свого життя. Одна доза донорської крові становить усього 450 грамів крові. Така кількість крові організм людини здатний відновити дуже швидко. Потрібно відзначити, що таке кровопускання навіть корисно. Воно стимулює роботу ендокринної та імунної систем організму.

Пам’ятайте! Кожен може врятувати людське життя.

10 міфів про медичну реформу.

Останнім часом поширюється багато міфів та “страшилок” про медичну реформу в Україні. Ми зібрали 10 найпопулярніших та написали правду про зміни, які відбудуться з українською системою охорони здоров’я, після того, як парламент ухвалить урядові законопроекти.

Міф 1. Медицина стане платною і дуже дорогою.

Безкоштовної медицини в нашій країні не існує. 90% ліків купуються за особисті кошти громадян. За даними досліджень, кожен другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей. Тому казати, що медицина СТАНЕ платною і дуже дорогою неправильно. Вона ВЖЕ зараз платна і дуже дорога.

Реформа вводить нові чіткі правила в медичній системи, однакові для будь-якого громадянина. Для кожної медичної послуги буде чітко відомо — оплачена вона державою чи ні, оплачена вона повністю або частково?

З’явиться чіткий список послуг, які будуть повністю, на 100% профінансовані державою.

Так, завжди безоплатною для пацієнта буде первинна допомога – послуги сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів.

Безоплатною буде також екстрена допомога – якщо ви потрапите до лікарні внаслідок різкого погіршення стану здоров’я (серцевий напад, інсульт, гострий апендицит тощо), після ДТП чи побутової травми.

Безоплатною з боку пацієнта буде і паліативна допомога, яку надають смертельно хворим (перш за все адекватне знеболювання).

Завжди буде на 100% оплачене ведення вагітності, пологи та лікування дітей. Цього вимагають міжнародні Конвенції про права дитини та про захист материнства, ратифіковані Україною.

Лікування у частині послуг вторинного (спеціалізованого) та третинного (високоспеціалізованого) рівня також будуть оплачуватися державою, але за окремі з них можлива невелика співоплата пацієнта. Вона буде набагато меншою, ніж те, що ми платимо зараз.

Будуть зрозумілі чіткі механізми яким чином її можна покрити для тих людей, для яких навіть невеликі кошти є проблемою. Такими механізмами є окремі програми, наприклад, медичні субсидії, програми по лікуванню окремих захворювань. Для дороговартісного лікування, як і сьогодні, будуть існувати цільові програми, нікуди не дінуться програми по лікуванню онкології, гепатитів, СНІДу та ін.

Міф 2. Медреформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків.

У законопроектах про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. На першому етапі реформи договори Національної служби здоров’я будуть укладені з УСІМА лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Але з часом конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» призведуть до впорядкування мережі медзакладів — малопотужні, погано оснащені і головне — мало завантажені лікарні, в яких просто небезпечно лікуватись, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення, наприклад, на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси, які отримуватимуть кошти за конкретні послуги.

Найкращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу.

Що стосується можливого звільнення лікарів, то без роботи можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть йти люди. Хороший лікар завжди матиме потік пацієнтів і достойні гроші за свою роботу! Реформа сприятиме тому, що лікарі конкуруватимуть за пацієнта.

Варто підкреслити, що впорядкуванням мережі лікувальних закладів опікуватиметься місцева влада.

Саме громади мають вирішити, які з них потрібно підсилити, а які перепрофілювати, держава виставляє тільки технічні вимоги, щодо доїзду до лікарні та її мінімально навантаження (кількість пологів, оперативних втручань).

Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити мережу медзакладів, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до лікарень, оплачувати додаткові медичні послуги для мешканців громади. Держава зі свого боку виділяє цільову інвестиційну субвенцію на підсилення опорних закладів та перепрофілювання слабких та малозавантажених.

Міф 3. Села залишаться без лікарів.

У селах людей найбільше турбує доля фельдшерів та ФАПів. ФАПи нікуди не зникнуть. Фельдшери не замінятимуть роботу лікаря, але стануть його сателітами, помічниками для того, щоб доступ до медичної допомоги був у найвіддаленіших селах.

У 2018-му році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн. на одного пацієнта, в 2019-му — 450 грн. На 2000 пацієнтів це створить річний дохід в 740 000 грн. у 2018 р. та 900 000 грн. у 2019 р. В цей бюджет входить оренда, робота лікаря, фельдшера та медсестри, прості витратні матеріали та часткове покриття по аналізах. Ліки в цей бюджет не входять.

Досі на селі ніколи не було таких коштів в медицині — і ми раді, що реформа дозволяє нарешті розгорнути пряме фінансування.

У місцевого самоврядування будуть свої можливості для підвищення якості життя лікаря. Наприклад, якщо громада побудує якісну амбулаторію та житло для лікаря, яке здасть в оренду за 1 грн., буде значно легше знайти і запросити лікаря на роботу.

Розмір фінансування, яке буде виділятись з держбюджету на медичне обслуговування одного пацієнта, однаковий на всій території країни. Проте життя в сільській місцевості дешевше, ніж в місті, а отже за умови обслуговування однакової кількості пацієнтів, сільський лікар матиме краще матеріальне становище, ніж міський. Окрім того, на відміну від лікаря в місті, сільський фактично не матиме конкурентів.

Обирати його будуть всією громадою і декларацію з лікарем укладуть всі мешканці села — а лікар отримуватиме гроші за їх медичне обслуговування. Втім це не означає, що в селах зможуть працювати непрофесійні лікарі і у мешканців не буде альтернативи – громада може відмовитись від поганого лікаря і запросити іншого.

Міф 4. Доведеться платити двічі: офіційно у касу і хабар лікарю.

Оскільки буде визначено тариф на послугу, який буде відомий, то підстави давати хабарі зникнуть. Держава напряму оплатить всі необхідні видатки для надання конкретної послуги.

Щороку держава офіційно інформуватиме громадян про кількість і вартість послуг, які вона покриватиме на 100%, а які частково. Всі співоплати будуть офіційними, прозорими і відкритими. Відмова лікаря надати допомогу чи ліки, що входять до гарантованого пакету медичних послуг, або будь-які вимоги з боку медперсоналу сплатити додаткові неофіційні кошти – злочин, за який передбачена відповідальність, в тому числі кримінальна.

У разі неправомірних дій лікаря, пацієнт завжди зможе поскаржитись в Національну службу здоров’я, яка здійснюватиме контроль за дотриманням лікарями і медичними закладами умов контрактів на обслуговування населення. НСЗУ має право розірвати контракт з лікарем чи медзакладом на обслуговування пацієнтів у разі порушення умов контракту.

Міф 5. До лікаря-спеціаліста можна буде потрапити тільки через сімейного лікаря.

Не відповідає дійсності. Кожна людина в разі необхідності зможе звернутись до будь-якого лікаря-спеціаліста без направлення сімейного лікаря і отримати допомогу. Але в цьому випадку пацієнту доведеться сплатити повну вартість послуг лікаря і лікування.

Якщо ж ви звертаєтесь до нього за направленням сімейного лікаря, вартість вашого лікування та необхідних медичних засобів повністю або з невеликою співоплатою відшкодує держава.

Міф 6. Реформа суперечить Конституції.

Завдяки медреформі держава нарешті почне виконувати статтю 49 Конституції України. Це питання було врегульоване завдяки розмежуванню понять медична допомога та медична послуга. Адже компонент медичної допомоги в тарифі послуги буде завжди оплачений державою, як того і вимагає Конституція.

Це підтвердило Міністерство юстиції України, яке зазначає:

Проект Закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» розроблений у відповідності до ст. 49 Конституції України у системному зв’язку зі ст. 95 Конституції України.

У ст. 49 Конституція України встановлює, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Безоплатність, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 29 травня 2002 р. N 10- рп/2002 означає, що особа не повинна відшкодовувати вартість медичної допомоги ні у вигляді будь-яких платежів, ні у будь-якій іншій формі, незалежно від часу надання медичної допомоги. Не забороняє вказане положення можливості надання громадянам медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, за окрему плату.

Згідно з Законопроектом про державні фінансові гарантії, медична допомога завжди і в повному обсязі надається громадянам за рахунок коштів державного бюджету. На первинному рівні та в разі настання екстреної ситуації держава оплачуватиме 100% всього необхідного лікування та, що важливо, медикаментів згідно з деталізованим описом. Це покриватиме близько 80% усіх звернень за медичною допомогою.

На вторинному і третинному рівнях держава гарантує 100% оплату медичної допомоги та часткову оплату інших медичних послуг та лікарських засобів, входять до складу лікування.

Законопроект не передбачає стягнення з громадян жодної плати за необхідну їм медичну допомогу. Медичні послуги, що виходять за рамки медичної допомоги, на вторинному та третинному рівні можуть співоплачуватись державою та самим громадянином (наприклад, за рахунок добровільного медичного страхування).

Наприклад, медична допомога під час пологів завжди покривається державою. Разом з тим, співоплата може стягуватись за покращену одномісну палату або за виклик персонального лікаря. Таким чином, співоплата не буде бар’єром для отримання допомоги.

Згідно із Законопроектом пацієнти зможуть отримувати необхідне їм лікування за рахунок бюджетних коштів у постачальників медичних послуг по всій Україні, незалежно від місця реєстрації за принципом “гроші йдуть за пацієнтом” (на відміну від існуючої системи, де особа може отримати безкоштовну медичну допомогу тільки у тих закладах, до яких вона “прикріплена”). Це сприятиме підвищенню доступності медичного обслуговування для населення.

Міф 7. На реформу не вистачить грошей.

Звичайно реформи не бувають безкоштовними. Потрібні будуть інвестиції на перебудову, переобладнання та перепрофілювання лікарень. Потрібні будуть окремі інвестиції в перенавчання лікарів.

Власники лікарень та інших медзакладів – міста, райони, ОТГ – вже зараз зацікавлені в розвитку своєї медичної інфраструктури. Тому Уряд вирішив виділити на цілі переобладнання та перепрофілювання закладів окрему інвестиційну субвенцію.

Крім того, МОЗ України розрахував прогнозні обсяги витрат на охорону здоров’я відповідно до Календарного плану реформи, який передбачає покрокові зміни протягом 2018-2020 рр..

Згідно з прогнозованими даними, протягом цього періоду очікується зростання реального валового внутрішнього продукту України в середньому на 3,19% на рік. Запровадження офіційної співоплати за медичні послуги пропонується розпочати поступово, з поетапним збільшенням частки відповідних надходжень по мірі розширення послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, що надаватимуться за новим принципом. Згідно з проведеними розрахунками, частка витрат за рахунок офіційної співоплати не буде перевищувати 13,3% від загального обсягу витрат галузі у 2020 році.

Щодо оплати самого лікування, найважливіше те, що зараз у нашої системи такий високий рівень неефективності, що запуск грошей за послугу для реального пацієнта, дозволить створити за ті ж самі гроші значно більше здоров’я, лікування, профілактики, ніж є зараз.

Але також важливо і збільшення коштів на лікування, що виділяються з бюджету.

Міф 8. Реформа поглибить кадровий голод, лікарів ще більше не вистачатиме.

Реформа навпаки створюємо фінансову мотивацію для молоді йти в професію лікаря. За статистикою, в Україні налічується 31 лікар на 10 тис населення, що співставне з показниками європейських країни. Разом з тим, дійсно є певний дисбаланс в спеціалізації. Так, маємо надлишок стоматологів, акушер-гінекологів та дефіцит сімейних лікарів тощо. Медична реформа врегулює цю проблему, адже оплата за послугу та суттєве підвищення зарплати на первинній ланці дозволить прибрати цей дисбаланс на ринку праці.

Міф 9. НСЗУ – це фінансовий «монстр», який розпоряджатиметься 80 млрд. грн.

НСЗУ не володіє цими коштами. Гроші акумулюються в державному бюджеті та зберігаються на казначейських рахунках. Національна служба здоров’я є оператором, який контрактує закупівлю медичних послуг та підписує договори з медичними закладами і лікарями – ФОП.

З усіх можливих варіантів модель Національної служби здоров’я має найменші корупційні ризики, оскільки вона, як центральний орган виконавчої влади, буде підконтрольна контролюючим органам таким, як Рахункова палата, КРУ, а також антикорупційним органам НАБУ та НАЗК. В законі виписана прозора процедура вибору керівника через конкурс, яка є аналогічною до вибору керівника НАБУ. Це є запобіжником того, аби НСЗУ очолила людина з сумнівною репутацією

Міф 10. НСЗУ не може надавати послуги і одночасно контролювати їхню якість.

Це не так. Контроль якості послуг може бути різним – на рівні якості медичної допомоги та на рівні дотримання умов договору. Якщо йдеться про лікарську помилку, то в цьому разі контроль залишається за органом, який надає ліцензію – за МОЗом.

Якщо йдеться про якість обслуговування, то це компетенція НСЗУ. Наприклад, замість 4-місної палати, як це прописано в договорі, пацієнта поклали в 6-місну, або сказали, що немає ліків, хоча вони повинні бути, оскільки за них сплачені бюджетні кошти і вони входять до стандарту лікування. Тобто НСЗУ укладає договір і перевіряє його виконання, так само як страхова компанія перевіряє виконання умов страхового договору.

 

 

За матеріалами сайту МОЗ України

Щирі співчуття…

             Петренко Олександр Сергійович (1937-2017)

Медична спільнота та всі жителі Полтавського району глибоко сумують з приводу смерті головного лікаря Полтавської центральної районної лікарні Петренка Олександра Сергійовича та висловлюють щире співчуття рідним та близьким покійного.

Олександр Сергійович народився 15 лютого 1937 року в місті Красілов Вінницької області. В 1960 році поступив в Харківський медичний інститут, після закінчення якого був направлений на роботу в село Рунівщина Полтавського району, де і працював на посаді головного лікаря Рунівщанської дільничної лікарні з з1965 по 1975роки.

В серпні 1975 року був переведений на посаду заступника головного лікаря з медичної частини Полтавської ЦРЛ, а з березня 1983 року Олександр Сергійович очолював медичну галузь Полтавського району.

На посаді головного лікаря району Олександр Сергійович пропрацював 17 років до 2000 року. В подальшому свій трудовий шлях Олександр Сергійович продовжив на посаді лікаря цивільної оборони лікарні.

Олександр Сергійович Петренко мав прекрасні ділові, організаторські якості, був щирою, доброзичливою людиною, з великою повагою та терпінням ставився до спеціалістів та відвідувачів, завжди допомагав колегам, пацієнтам.

Пам’ять про цю мудру, мужню Людину, Лікаря житиме з нами завжди.