З  20.11.2023 по 26.112023 триватиме проведення Європейського тижня тестування на ВІЛ.

Головна мета заходу – розширення доступу до тестування та підвищення обізнаності про переваги раннього тестування на ВІЛ.

На сьогоднішній день, проблема травматизму серед людей похилого віку є актуальною та важливою. Зі старінням організму зменшується фізична активність, підвищується ризик падінь та інших травматичних подій.

Фактори ризику травматизму у похилому віці.

Падіння як основний фактор травматизму. Однією з найпоширеніших причин травм у людей похилого віку є падіння. Вони можуть мати серйозні наслідки, особливо у разі слабкого стану кісток та м’язів у похилому віці.

Медичні проблеми та хвороби, що сприяють травматизації. Деякі хвороби, такі як остеопороз, артрит та інші захворювання опорно-рухового апарату, збільшують вразливість організму до травм.

Психологічні та соціальні аспекти. Соціальна ізоляція, депресія та інші психологічні аспекти можуть призвести до недбалості щодо власного здоров’я та безпеки, що підвищує ризик травм.

Методи профілактики травматизму у людей похилого віку.

Фізична активність та регулярні тренування. Спеціально розроблені комплекси фізичних вправ можуть покращити м’язовий тонус, координацію та стан кісток, зменшуючи ризик падінь.

Організація безпечного оточення. Важливо забезпечити належні умови в домашньому середовищі, щоб уникнути небезпечних ситуацій.

Регулярні медичні огляди та консультації. Вчасне виявлення та лікування медичних проблем допоможе уникнути комплікацій та травматичних ситуацій.

Соціальна підтримка та психологічна допомога. Активна участь у громадському житті, спілкування з однолітками та підтримка важливі для уникнення психологічних факторів, що сприяють травматизації.

Профілактика травматизму у людей похилого віку є складною, але надзвичайно важливою задачею для збереження їхнього здоров’я та якості життя. Впровадження запропонованих методів та підходів допоможе зменшити ризик травм та покращити загальний стан цієї категорії населення.

 

Євгенія Степанова, лікар-травматолог поліклінічного відділення.

Тривалий час ми замовчували ці проблеми. Про жорстоке поводження в родині було не прийнято говорити в голос, вважалося, що рідні люди самі розберуться. І тільки останні роки в нашій країні стали активно відстоювати право на захист від насильства.

Ця форма насильства існує давно і зустрічається досить часто. Таке насильство ніяк не можна пояснити виключно економічними негараздами, оскільки воно наявне і в економічно розвинутих країнах.

Насильство часто присутнє в нашому житті і ми тим чи іншим чином є його учасниками. Хтось сам поводиться жорстоко в родині, хтось є жертвою, а дехто мовчки спостерігає і робить вигляд, що нічого не відбувається. Трагічність ситуації в тому, що свідки чи жертви насильницької діяльності переносять модель кривдницької поведінки у власне життя та продовжують чинити насильство. Власне створюється коло насильства: жертви стають кривдниками.

Найчастіше насильство проявляється в сім’ї. Форми впливу можуть бути різними – фізична, сексуальна, психологічна, економічна або як їх комбінація. Витоки насильства закладено у звичаях як суспільства в цілому так і кожної роди зокрема. Значною мірою така поведінка є наслідком виховання, за якого агресивна поведінка розглядається як єдиний спосіб вирішення проблем. Хлопчиків навчають бути напористими у досягненні своє мети, тоді як дівчат вчать терпіти.

Найнебезпечніше те, що насильство дає дуже серйозні негативні соціальні наслідки. Воно породжує терор, безладдя; відчуття відсутності допомоги, невпевненості, безнадійності або безсилля; відчуття провини; відчуття придушення волі.

Діти з сімей, у яких практикується насильство, відчувають постійний психологічний дискомфорт, для них це справжня трагедія. Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами завдає шкоди їх фізичному здоров’ю, тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей – жертв насильства – можуть з’являтися відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.

Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально-дезадаптованих людей, не здатних створювати повноцінну родину, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей.

Як же захистити дитину? Що можна зробити, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми та насильству в сім’ї? Хто повинен зупинити цикл знущань?

Це можуть і повинні зробити матір та батько! Якщо кривдником є батько, то лише жінка може захистити своїх дітей і себе саму. Якщо кривдником є жінка, то батько може перервати насильницькі стосунки і захистити дітей.

 

Тамара Воробйова, районний лікар-педіатр.

Хвороба СНІД викликається ВІЛ – вірусом імунодефіциту людини. Інфікованих людей називають ВІЛ-позитивні. Проте лише кінцева стадія хвороби називається СНІД – Синдром набутого імунодефіциту людини. З того часу, як було відкрито новий вірус, епідемія ВІЛ/СНІДу охопила весь світ і забрала понад 20 млн., життів. Більше половини нових випадків зараження ВІЛ реєструється серед людей віком від 15 до 24 років. Щодня у світі інфікується понад 6 тисяч юнаків та дівчат.

Дуже важливо знати, як передається ця хвороба. Знати – означає упередити! Встановлені три шляхи:

– статевий – при незахищеному статевому контакті;

– через кров: переливання зараженої крові, використання брудних шприців під час прийому наркотиків, брудні голки, пірсинг, татуювання, використання забрудненого, зараженого кров’ю леза тощо;

– від ВІЛ-позитивної матері до дитини під час вагітності, пологів або годування груддю.

ВІЛ не можна вдихнути, не має його в сльозах, поту, слині, не можливо заразитися доторкнувшись до зараженої людини.

Продовжує домінувати статевий шлях інфікування. Зростання гетеро-сексуального шляху передачі та кількості ВІЛ-інфікованих жінок дітородного віку спричинило поступове збільшення кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими мамами.

В останні роки відмічається зростання кількості ВІЛ-інфікованих осіб, виявлених через наявність клінічних ознак хвороби. Найбільш поширеним СНІД-індікаторним захворюванням, як і раніше, залишається туберкульоз.

На жаль, сьогодні далеко не кожний ВІЛ-інфікований мешканець України знає свій статус і звернувся до медичного закладу. Тому однією з головних проблем є недостатні обсяги тестування. З метою розширення можливості доступу різних категорій населення до системи добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію/СНІД в багатьох лікарнях відкрито кабінети «Довіри». Швидкий тест на ВІЛ-інфекцію можна зробити навіть у сімейного лікаря. Це безкоштовно, безболісно і потребує лише краплі крові та 15 хвилин часу людини. Цей тест допомагає виявити ВІЛ за декілька років до того як розів’ється хвороба і здійснюється через простий аналіз крові.

Інформація про хворого є конфіденційною і охороняється відповідним законом України.

Ліки від СНІДу називаються антиретровірусною терапією. Вони поки що не здатні повністю знищити ВІЛ, але можуть призупинити його розмноження. ВІЛ-інфекція вже давно не «чума ХХІ століття». Це хронічна інфекція, як і багато інших, її можна ефективно лікувати, створювати сім’ю й народжувати дітей, бігати марафони та робити кар’єру, старіти і виходити на пенсію – так само, як і без ВІЛ.

 

ОЛЕКСАНДРА БЄЛАЯ, лікар-інфекціоніст поліклінічного відділення комунального підприємства «Полтавської центральної районної клінічної лікарні Полтавської міської ради».

Шановні пацієнти! Якщо Ви поступили на лікування до комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради», ця пам’ятка для Вас. Метою перебування в лікарні є відновлення здоров’я. Але пам’ятайте, що лише сумісними зусиллями (вашим та медичного персоналу) можливо досягти найкращого результату відновлення Вашого здоров’я. Тому адміністрація закладу просить дотримуватись правил перебування у нашому лікувальному закладі.

Під час госпіталізації до стаціонару не забутьте взяти з собою паспорт. виписки про лікування, яке проводилось раніше, туалетне приладдя, змінне взуття. змінну чисту натільну білизну, халат (піжаму).

Особисті речі, коштовності, документи, гроші необхідно передати родичам, або здати на зберігання працівникам приймального відділення під розпис.

Попередьте або ознайомте близьких і родичів про порядок відвідування і правила поведінки у відділенні.

У відділенні бажано дізнатися прізвише, імʼя, по батькові вашого лікаря. з яким ви і ваші родичі надалі будете спілкуватися.

Зауважте, що не у всіх відділеннях стаціонару дозволено використання мобільних телефонів.

Будь-ласка, дотримуйтесь загальноприйнятих норм у спілкуванні з медичним персоналом.

В разі порушення перебування в стаціонарі хворий може бути виписаний з відділення з відповідною відміткою в лікарняному листку.

Категорично забороняється:

– вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, тютюнопаління;

– грубе та неповажне ставлення до медичного персоналу;

– недотримання рекомендацій лікаря, прийом лікарських препаратів на власний розсуд;

– самовільний вихід з території лікарні;

– недотримання правил внутрішнього розпорядку.

Адміністрація лікарні закликає хворих:

– не палити на території медичного закладу;

– не користуватися у палаті кипʼятильниками, слектричними грілками, а також трійниками і подовжувачами;

– не встановлювати особисту побутову електроапаратуру (наприклад телевізор).

– не довіряти свої речі стороннім особам;

– не запрошувати в стаціонар випадкових знайомих;

– не тримати в палаті одяг, великі суми грошей, коштовні речі, прикраси.

 

Галина ШУЛЬГА, юрисконсульт.