Процес створення госпітальних округів має чіткі часові рамки та передбачає впорядкування медичної інфраструктури в усіх регіонах України. Аби запобігти політичним спекуляціям на темі формування госпітальних округів та спростувати чутки щодо закриття лікарень в регіонах, публікуємо це роз’яснення.

Подання пропозицій про створення госпітальних округів належить до сфери відповідальності місцевої влади. Кабінет міністрів України та Міністерство охорони здоров’я слідкують за методологією та технічними критеріями формування округу, а громади визначають яких медзакладів і скільки вони потребують.

Госпітальний округ повинен мати такі межі і такий набір закладів, щоб у перспективі на його основі можна було створити ефективну і сучасну медичну мережу.

Робота над створенням госпітальних округів триватиме до кінця 2017 року та відбуватиметься в 3 етапи:

1. Формування меж госпітального округу.
2. Створення госпітальної ради.
3. Розробка плану розвитку госпітального округу.

Наразі триває перший етап роботи, проекти 49 округів з 13 областей України передали на погодження в центральні органи виконавчої влади, після чого їх має затвердити Уряд.

У 2017 році місцеві ради кожного округу (районним, міським, ОТГ) повинні створити спільний майданчик для ухвалення рішень та розробки спільної позиції щодо майбутнього округу – Госпітальну раду (дорадчий орган, рішення якого мають ухвалюватись місцевою владою).

До неї увійдуть представники кожного міста обласного значення, району та ОТГ госпітального округу пропорційно до чисельності їх населення.

Госпітальна рада має розробити багаторічний План розвитку госпітального округу, який формуватиметься на 5 років і міститиме щорічні проміжні показники досягнення результатів. План розвитку, розроблений госпітальною радою, буде затверджуватись спільним рішенням місцевих рад – учасників госпітального округу.

План розвитку, зокрема, міститиме такі складові:

– коротку описову частину стратегічного розвитку госпітального округу (мета, аналіз поточної ситуації, стратегічні цілі, очікувані результати та ін.);

– опис маршрутів пацієнтів в межах госпітального округу (у вигляді окремого додатку);

– оптимальний розподіл функцій щодо надання медичної допомоги між учасниками госпітального округу та визначення видів та обсягу медичної допомоги, що має надаватись закладами охорони здоров’я на його території, відповідно до маршрутів пацієнтів в процесі отримання послуг первинної та вторинної медичної допомоги (наводиться у вигляді окремого додатку);

– перелік перспективних закладів охорони здоров’я округу, чиї потужності пропонується розширити для досягнення цими закладами рівня, визначеного вимогами МОЗ, та обґрунтування пропонованого переліку;

– плани розвитку перспективних закладів охорони здоров’я з оцінкою можливих ризиків і оцінкою відповідних інвестиційних потреб (в розрізі кожного закладу охорони здоров’я у вигляді окремого додатку);

– пропоновані заходи щодо реорганізації (в тому числі перепрофілювання) закладів охорони здоров’я, функції яких буде поступово переорієнтовано для виконання перспективними закладами охорони здоров’я округу (переобладнання, програми перекваліфікації тощо), а також оцінку фінансових потреб на проведення відповідних заходів.

Джерелом фінансування розробленого госпітальним округом багаторічного плану розвитку госпітального округу можуть бути місцеві бюджети територіальних громад, недержавні інвестиції, спонсорські та благодійні внески, кошти міжнародної допомоги та інші джерела.

Враховуючи резонанс, який має тема госпітальних округів, Мінрегіон спільно з МОЗ вже підготували листи на регіони, у яких надаються роз’яснення щодо сфер відповідальності центральної і регіональної влади в питанні госпітальних округів, а також даються доручення, які допоможуть зняти політичну і соціальну напругу.

Місцева влада має провести роз’яснювальну роботу щодо діяльності госпітальних рад і пояснити людям як функціонуватиме медицина в окрузі.

Дуже важливо для місцевої влади в рамках роботи над госпітальними округами визначити шлях першочергових інвестицій: дороги для доїзду швидких, пріоритетні медзаклади тощо.

Крім того, пропонується в регіонах провести перемовини з перевізниками, аби створити маршрути транспорту, який би з сіл та містечок довозив людей безпосередньо до лікарень. Це покращить доступність до медичної допомоги в перехідний період.

Додатково:

Госпітальний округ – функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на відповідній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню такої території. До складу госпітального округу повинно входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого та/або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я. Перелік медичних втручань з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги затверджуватиметься МОЗ, так само як і примірні табелі матеріально-технічного оснащення лікарень. Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 1-го рівня має обслуговувати не менше 120 тис осіб, 2-го рівня – не менше 200 тис осіб.

Межі та склад госпітальних округів повинні визначатись таким чином, щоб жителі, які в них проживають, мали доступ до вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого госпітального округу. Адміністративним центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило, місто з населенням понад 40 тис. осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня.

Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю доїзду до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинен перевищувати 60 хвилин, та бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 км.

Госпітальна рада – дорадчий орган, створений учасниками госпітального округу для визначення проблемних питань, координації дій, розробки пропозицій та рекомендацій щодо реалізації на рівні госпітального округу державної політики у сфері охорони здоров’я, а також щодо організації та фінансування медичної допомоги в госпітальному окрузі. Членами госпітальної ради є представники міст обласного значення, районів, ОТГ, делеговані для роботи у складі госпітальної ради рішенням відповідних місцевих рад пропорційно до чисельності населення.

Неефективність наявної медичної інфраструктури в Україні:

При дуже низькій якості медичних послуг Україна є четвертою в світі за кількістю лікарняних ліжок на душу населення (В Україні – 879 на 100 тис. населення; в середньому в країнах ЄС – 527,4 на 100 тис. населення;) та другою у європейському регіоні (після РФ) за середнім рівнем тривалості госпіталізації (В Україні – 11,8 днів, в ЄС – 8,08 днів). Україна також має більшу порівняно з середнім для ЄС кількість лікарів та медичних сестер.

У той же час, більшість медичних закладів в Україні – це малопотужні та малозавантажені лікарні, які мають зношені основні фонди та застаріле технічне оснащення. Така організація мережі створює дві проблеми. По-перше малочисельні послуги мають високу відносну собівартість: надавати їх в більшому обсязі було б вигідніше. По-друге, фахівці, що не мають достатньої завантаженості (на відміну від тих, хто працює «на потоці» у потужних добре оснащених лікарнях) поступово втрачають кваліфікацію та життєво необхідні для пацієнтів практичні навички. Адже не варто очікувати якісних та безпечних послуг від хірурга, який здійснює у кращому випадку лише кілька серйозних операційних втручань на місяць.

 

 

За матеріалами сайту МОЗ України

За 04 тиждень 2017 року по району зареєстровано 301 випадок захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі дітей – 140, показник становить – 445,8 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 922,6), що нижче епідпорогового на 51,7%. В порівнянні з 3 тижнем 2017 року спостерігається зниження рівня захворюваності на 16,9%. За 04 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 4 мешканці Полтавського району, серед них 2 дітей.

Нещодавно відбулася відеоселекторна нарада Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА під головуванням директора Департаменту Віктора Лисака. У нараді взяли участь керівники закладів охорони здоров’я області.

Було розглянуто два блоки питань: економічно-фінансовий та готовність первинної ланки до нових умов фінансування системи охорони здоров’я в Україні.

Алла Бредіхіна – заступник начальника управління фінансово-економічної роботи детально зупинилася на низці документів, прийнятих у державі, що увійшли в дію з січня поточного року і стосуються різних сфер діяльності закладів охорони здоров’я. Також було надано роз’яснення щодо розрахунку мінімальної заробітної плати для оплати праці медичних працівників з 1 січня 2017 року.

Директор Департаменту Віктор Лисак дав доручення керівникам закладів охорони здоров’я активно впроваджувати систему закупівель лікарських засобів, виробів медичного призначення, продуктів харчування тощо за системою ProZorro, систематично здійснювати моніторинг використання бюджетних коштів.

Юрій Торяник, заступник начальника інформаційно-аналітичного центру медичної статистики, розповів про необхідність проведення закладами первинної медико-санітарної допомоги підготовчої роботи до впровадження нових механізмів оплати медичних послуг «гроші йдуть за пацієнтом» та укладання договору/контракту з жителями відповідних територій.

Віктор Петрович наголосив, що з метою забезпечення доступності та підвищення якості надання медичної допомоги населенню необхідно врахувати досвід створення об’єднаних територіальних громад в області, переглянути мережу закладів первинної ланки, відстані між населеними пунктами та штатні розписи.

Також необхідно вирішити питання поліпшення матеріально-технічної бази закладів первинної ланки (забезпечення комп’ютерною технікою з відповідним програмним забезпеченням робочих місць сімейних лікарів, доступність до інтернету з метою впровадження електронної системи обміну інформацією). Це дозволить створити реєстр пацієнтів для впровадження з 01.04.2017 р. відшкодування вартості лікарських засобів хворим на серцево-судинну патологію, діабет II типу та бронхіальну астму.

Важливим залишається систематичне проведення комунікацій з органами державної влади та місцевого самоврядування і населенням, що дозволить збільшити розуміння і підтримку основних напрямків реформи в галузі.

27.01.2017 року відбулося спільне засідання медичних рад Полтавської центральної районної клінічної лікарні та комунального закладу «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» на якому були підведені підсумки роботи медичної галузі району за 2016 рік, окреслено найбільш важливі та актуальні питання подальшої діяльності.

В роботі наради, окрім представників медичної спільноти району, взяли участь голова районної ради Кононенко М.М., заступник директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації Курилко Ю.В. та головний лікар Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського Оксак Г.А.

Особливого значення сьогодні набуває бажання людей допомогти іншим, тим хто попав в скрутне становище. Керівництвом Полтавської районної ради вишукуються всі можливі варіанти співпраці з організаціями та установами, для покращення забезпечення медичних установ району. Саме завдяки цим пошукам, в день Святого Миколая, засновником мережі «Ваша Аптека» Юрієм Худяком був переданий сертифікат на 100 тисяч гривень – благодійна допомога у вигляді лікарських засобів та предметів догляду для хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні в Полтавській центральній районній клінічній лікарні.

Слова не розходяться з ділом – медична галузь визначена пріоритетною для районної влади! 24 січня наша установа вже отримала першу партію таких необхідних засобів та ліків, на загальну суму 19,2 тис. грн.

За 03 тиждень 2017 року по району зареєстровані 362 випадки захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), із них дітей – 179, показник становить – 536,1 на 100 тис. населення (показник епідпорогу 1025,7), що нижче епідпорогового на 47,7%. В порівнянні з 2 тижнем 2017 року спостерігається зниження рівня захворюваності на 0,5%. За 03 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 12 мешканців Полтавського району, серед них 9 дітей.

В рамках інформування громадськості про підготовку та перебіг реформи первинної ланки, МОЗ України відповідає на найпоширеніші запитання, що надійшли на адресу міністерства. Наступний блок інформації щодо напрацювань у сфері реформування розмістимо найближчим часом.

1. Як обрати свого лікаря?

Основний принцип вибору лікаря: вільне рішення людини. Залежно від того, наскільки вона задоволена послугами цього лікаря (якістю, знаннями, уважністю, ввічливістю тощо), а також наскільки зручно користуватися саме цією медичною практикою (розташування, доступність, комфорт). Кожен має вибрати того лікаря, якому зможе довіряти.

Не соромтеся запитувати потенційного лікаря про його освіту, досвід та інші професійні ознаки, які Вас цікавлять.

На перших етапах реформи громадяни при виборі сімейного лікаря будуть спиратись здебільшого на власний досвід, особисті враження та рекомендації знайомих. Однак із часом з’являтиметься все більше об’єктивної інформації для вибору або зміни сімейного лікаря. В електронній системі E-Health зберуть чимало даних про лікарів (освіта, досвід) та їх діяльність (наприклад, середня тривалість консультацій, частота відмов від цього лікаря серед пацієнтів, охоплення приписаного населення профілактичними процедурами, перевищення середніх показників призначення антибіотиків тощо). На основі цих об’єктивних параметрів згодом з’являться рейтинги лікарів та медичних практик, на які зможуть орієнтуватись пацієнти у своєму виборі.

Важливий фактор у рішенні про вибір лікаря – розуміння, що це рішення можна буде змінити в майбутньому.

Навіть якщо ви відчуваєте, що інформації недостатньо, все одно варто обов’язково вибрати свого лікаря якомога швидше (і змінити його, якщо співпраця не складеться). По-перше, тому що лікарі матимуть обмежену квоту на обслуговування певної кількості пацієнтів, і варто не «спізнитися» втрапити до хорошого фахівця. По-друге, навіть якщо зараз ви не відчуваєте проблем зі здоров’ям, пам’ятайте, що в обов’язки сімейного лікаря входитиме набір профілактичних процедур і обстежень, які важливі для вашого здоров’я.

2. Коли почнеться приписна кампанія з сімейним лікарем? Скільки часу вона триватиме?

Можливість почати приписну кампанію регіони отримають навесні, виконавши перед цим кілька обов’язкових підготовчих кроків. Залежно від готовності областей, визначать і час початку приписної кампанії. Від того моменту кампанія триватиме постійно, але бажано зробити свій вибір протягом весни, щоб ваше рішення вплинуло на обсяг фінансування відповідного лікаря уже влітку.

3. Договір буде у паперовому вигляді чи електронному? Який юридичний статус цього договору?

Пацієнт і лікар підписуватимуть декларацію про вибір лікаря пацієнтом – це буде швидкий і зручний для пацієнта процес. У документі будуть вказані реквізити сторін: основні дані про пацієнта (ім’я, прізвище, дата народження, контактні дані, номер паспорту), про лікаря (ім’я, прізвище, інформація про освіту і кваліфікацію, контактні дані тощо), а також про заклад, де працює лікар, чи лікар з приватною практикою (код, інформація про ліцензію тощо).

При підписанні декларації кожен пацієнт зможе отримати копію Порядку надання первинної медичної допомоги, затвердженого МОЗ. Цей Порядок чітко описуватиме, на яку гарантовану первинну медичну допомогу зможе розраховувати пацієнт і якими є обов’язки сімейного лікаря.

Усю інформацію щодо декларації внесуть до електронної системи, але свій примірник пацієнт (за бажання) може отримати в паперовому вигляді.

– Під час реформи первинної медичної допомоги уже цього року планують скасувати велику кількість паперової статистичної звітності (частину даних вноситимуть електронно, а деякі мають скасувати взагалі, оскільки їх майже не використовують на практиці і це лише забирає час на заповнення різних форм). Відповідно, внаслідок реформи кількість друкованих бланків та витраченого паперу значно скоротиться.

– Декларація про вибір лікаря пацієнтом буде підставою для отримання лікарем коштів за обслуговування пацієнта (у разі дотримання лікарем встановленого Порядку надання первинної медичної допомоги).

4. Де можна ознайомитися з договором? Що в ньому буде?

Наразі уже розробили як проект Декларації про вибір лікаря пацієнтом, так і проект Порядку надання первинної медичної допомоги. Ці документи винесуть на обговорення з широкою професійною спільнотою та місцевими органами влади у лютому. Відразу після затвердження цих документів, їх оприлюднять на сайті міністерства та місцевих державних адміністрацій, а також активно поширюватимуть серед громадськості.

Порядок надання медичної допомоги визначатиме обов’язки лікаря і те, яку саме первинну медичну допомогу гарантовано нададуть пацієнту і оплатять із бюджету.

Передусім визначать принципи надання первинної медичної допомоги. Наприклад, що цю допомогу надають усім громадянам, незалежно від їх соціального статусу, доходу, національності і віросповідання. Також що допомога повинна забезпечувати персональний підхід до кожного пацієнта і адаптуватися до індивідуальних потреб. Що лікар має гарантувати повну конфіденційність даних про здоров’я пацієнтів. А також діяти виключно на основі доказової медицини: тобто, використовувати лише ті методи лікування та діагностики, ефективність яких довели в наукових клінічних дослідженнях.

Порядок надання первинної допомоги також міститиме перелік функцій, виконання яких має гарантовано забезпечити лікар. Цей перелік визначить, які конкретні види допомоги лікар має надати у разі потреби і на що може розраховувати пацієнт. Наприклад, цей перелік включатиме обов’язкове надання допомоги хворим з гострими захворюваннями, травмами, отруєннями, надання першої медичної допомоги, надання (у разі медичної потреби) допомоги вдома, проведення щеплень тощо. Крім того, до нього увійде проведення простих аналізів із використанням швидких тестів, збір біологічного матеріалу для виконання складніших лабораторних досліджень.

5. Як буде приходити на виклик лікар, якщо він працює в іншому районі міста?

Порядок надання медичної допомоги та відповідні протоколи встановлюватимуть перелік показань, коли лікар зобов’язаний надати допомогу з виїздом до пацієнта. В усіх інших випадках лікар сам визначатиме доцільність відвідування ним чи медсестрою хворого.

Якщо пацієнт розраховує на добровільну додаткову увагу лікаря і не отримує її через те, що живе в іншому районі, він може змінити лікаря або відвідувати його, використовуючи особистий транспорт.

6. Хто обслуговуватиме пацієнтів, якщо лікар захворів або у відпустці?

Однією з вимог до надавача медичних послуг є гарантоване забезпечення пацієнта іншим лікарем (тимчасово), якщо обраний постійний лікар хворіє, перебуває у відпустці або відсутній з інших причин. Як правило, лікарі домовляються між собою щодо заміщення свого колеги.

7. Як поміняти лікаря в сільській місцевості, якщо там немає вибору?

У селі медична допомога має свою специфіку (демографічну, географічну, кадрову). Однак у громад з початком медичної реформи є унікальна можливість суттєво покращити первинну допомогу:

Громади зможуть залучати перспективних сімейних лікарів, створюючи для них гарні умови життя і праці. Нещодавнє опитування МОЗ засвідчило, що кваліфіковані сімейні лікарі готові працювати в сільських громадах, якщо на додаток до хорошої зарплати вони матимуть житло з водопостачанням і опаленням, обладнане місце роботи та відшкодування витрат на пальне для службового транспорту. Якщо ж мешканці відчуватимуть, що лікар, який користується наданими благами, не виправдовує їх очікувань, вони можуть вимагати його заміни.

Нова модель фінансування створює стимули для лікарів у сільській місцевості активно обслуговувати якомога більшу кількість пацієнтів, в тому числі із інших громад. Дохід не буде розподілятися на видатки за кошторисом, заклад або лікар з приватною практикою зможуть самі вирішувати, куди витрачати свої кошти.

8. Де обслуговуватимуть людину, якщо вона не підписала договір?

На першому етапі реформи, якщо у людини виникла потреба звернутися до лікаря, а декларацію ще не уклали, не варто хвилюватись: слід звертатись до відповідного закладу і отримати допомогу. Однак підписання декларації не слід відкладати, аби отримати фінансування на медичну допомогу в майбутньому.

Якщо ж людина свідомо відмовляється підписувати декларацію, їй доведеться з власної кишені сплачувати лікування у сімейного лікаря (терапевта, педіатра).

9. Як поміняти лікаря, якщо якість його роботи не задовольняє? І як перенаправлятимуть гроші, якщо за договором він вже отримав фінансування за пацієнта?

Зміна лікаря відбуватиметься автоматично шляхом підписання декларації про вибір іншого лікаря. Факт вибору нового лікаря автоматично анулює декларацію про вибір попереднього. Така процедура буде можливою внаслідок використання електронної системи.

Якщо пацієнт підписує декларацію з іншим лікарем, то відповідні кошти надходитимуть туди, де працює цей новий лікар, починаючи з наступного періоду (кварталу), і більше не перераховуються туди, де пацієнта обслуговували раніше.

10. Чи має право лікар відмовитись підписувати або розірвати договір з пацієнтом?

Лікар не має права відмовитись, якщо кількість його пацієнтів менша за визначену норму. Водночас для нього встановлять верхню межу на кількість людей, яких він може обслуговувати. Відповідно, якщо лікар вичерпав свій ліміт на приписаних пацієнтів, він не зможе підписати декларацію з пацієнтом.

Лікар може залишити практику або втратити можливість обслуговувати своїх пацієнтів з інших об’єктивних причин. У такому випадку його пацієнтам необхідно буде обрати іншого лікаря і підписати з ним нову декларацію про вибір.

11. Хто вноситиме інформацію про пацієнта в електронну картку і скільки на це треба часу?

Процедура внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде дуже простою і не потребуватиме багато часу і глибоких технічних знань.

Внесення інформації про пацієнта в електронну систему буде обов’язком медичної практики, в якій працює обраний пацієнтом сімейний лікар (центру ПМД, амбулаторії тощо). Хто саме з працівників буде це робити – внутрішнє рішення цього підприємства.

12. Як оплачуватимуть роботу лікаря, поки він не набрав 2000 пацієнтів?

Під час короткого перехідного періоду всі надавачі первинної медичної допомоги будуть отримувати певний рівень «базового фінансування», незалежно від того, яку кількість пацієнтів вони встигли приписати. Однак рівень цього «базового фінансування» буде меншим, ніж дохід тих, хто активно провів приписну кампанію і вчасно перейшов на страхову модель фінансування первинної допомоги. Разом з тим, існуватиме чітка дата, після якої базове фінансування припинять і весь дохід первинних медичних практик визначатиметься виключно за тарифом на одного приписаного пацієнта.

13. Чи має право лікар обслуговувати більше пацієнтів, ніж встановлює норма?

Загалом лікар не матиме такого права. Адже завелика кількість пацієнтів може призвести до ситуацій, коли у нього не буде достатньо часу і уваги для їх обслуговування. Водночас будуть передбачені окремі випадки і обставини, за яких можливі винятки з цього правила (наприклад, якщо в окремих сільських районах через брак медичних кадрів лікар вимушений обслуговувати кілька сіл).

14. Чи будуть приймати пацієнта на вторинному рівні без направлення, якщо там ще не працює страхова медицина?

Реформу вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги почнуть запроваджувати з 2018 року. Вона відбуватиметься поетапно. До цього часу обслуговування громадян в лікарнях та у лікарів-спеціалістів на амбулаторному рівні здійснюватимуть без змін, на основі чинної моделі. Пацієнтів будуть приймати, як і раніше.

15. Куди скаржитись на лікаря, якщо виник конфлікт? Хто перевірятиме якість його роботи і правильність призначень?

Перевіряти, чи робота лікаря відповідає вимогам Порядку надання первинної медичної допомоги, будуть територіальні органи Національної служби здоров’я (НСЗ). До її створення ці функції виконуватимуть працівники обласних департаментів охорони здоров’я, в чиї обов’язки це введуть, і які матимуть відповідну кваліфікацію і ресурси. Територіальний орган відповідатиме за виконання угод між лікарем і пацієнтом у межах відповідної території.

Пацієнти зможуть надавати скарги в територіальне управління НСЗ, для чого запровадять спеціальні зручні канали (гарячі лінії тощо).

Використання електронної системи обліку медичної інформації зробить процес перевірки діяльності сімейних лікарів значно швидшим і ефективнішим. Працівники НСЗ бачитимуть у режимі реального часу випадки підозрілих відхилень від середнього в показниках роботи сімейних лікарів (наприклад, вищу від середнього по країні частоту призначення антибіотиків або нижчу від середнього по країні частоту здійснення певних лабораторних аналізів). Це дозволить спрямовувати перевірки в найбільш проблемні місця і оперативно вирішувати питання.

16. Яке обладнання буде у сімейного лікаря? Хто його має цим забезпечити?

У сімейного лікаря має бути те обладнання, яке йому необхідно, щоб виконати Порядок надання первинної медичної допомоги. Потрібно усунути зайві вимоги до оснащення і спростити критерії ліцензування медичної практики, водночас забезпечивши спроможність лікарів виконувати свої обов’язки.

Надання первинної медичної допомоги не повинно передбачати використання високоспеціалізованого обладнання. Очікується, що більшість устаткування буде відносно недорогим. Більш спеціалізовані процедури та лабораторні аналізи надаватимуть у спеціалізованих закладах і це оплачуватимуть окремо.

Обладнання, необхідне сімейному лікарю, має забезпечити власник медичної практики, де цей лікар працює (громада, місцева влада) або ж сам лікар, якщо він веде приватну практику. Власник закладу або лікар із приватною практикою можуть використовувати для таких інвестицій різні джерела, в тому числі частину коштів, отриманих у вигляді тарифу за діяльність.

17. Що робити пацієнту, якщо він «вичерпав» ліміт послуг, які включені до гарантованого пакету послуг? (багато аналізів, додаткове УЗД чи кардіограма)

В межах гарантованого пакету первинної медичної допомоги пацієнт отримуватиме все безкоштовно, незалежно від того, скільки відповідних процедур чи аналізів призначив лікар.

18. Чи повинен сімейний лікар обслуговувати всю родину? Чи дитина може бути записана окремо до педіатра?

При бажанні кожен член родини може бути записаний до іншого лікаря (в тому числі діти).

19. Якщо людина протягом року живе у різних місцях, зі скількома лікарями можна підписати договір?

Пацієнт може підписати декларацію лише з одним лікарем, але передбачена можливість міняти цей вибір. Разом із тим, часта зміна лікаря – це не лише неефективно, але й знижує якість допомоги: сімейний лікар повинен добре знати людину, історію її здоров’я та лікування.

Екстрену медичну допомогу надаватимуть за місцем перебування пацієнта незалежно від того, де він проживає і де перебуває його сімейний лікар. Якщо людині стає зле під час кількамісячного відрядження чи подорожі, вона зможе викликати швидку там, де стався цей випадок. Якщо ж ситуація не вимагає виклику «швидкої», сімейний лікар зможе надати консультацію у будь-який час телефоном. Ця консультація буде найбільш ефективною, якщо її надаватиме лікар, добре знайомий з історією хвороби людини. Більшість непередбачуваних ситуацій можна вирішити таким чином без зміни сімейного лікаря.

 

За матеріалами сайту МОЗ України

До відома мешканців Полтавського району!

Адміністрація Полтавської центральної районної клінічної лікарні повідомляє, що в закладі змінено телефонні номера окремих посадових осіб, фахівців та служб. Доводимо до відома зацікавлених осіб оновлені телефонні номера:

 

№	Посадова особа, фахівець або служба	Номер телефону
1.	Головний лікар	60-97-52
2.	Бухгалтерія	60-97-21
3.	Завідувач поліклінічним відділенням	60-97-06
4.	Дитяче відділення	60-97-01
5.	Заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення	60-61-15
6.	Голова ЛКК	60-96-92
7.	Приймальне відділення	60-97-16
8.	Головна медична сестра	60-97-24
9.	Начальник матеріально-технічного забезпечення	60-97-24
10.	Акушерське відділення	60-96-96
11.	Гінекологічне відділення	60-96-82
12.	Кабінет лікарів нарколога та психіатра	60-96-85
13.	Зубопротезна лабораторія	60-97-22

За 01 тиждень 2017 року по району зареєстровані 494 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), із них дітей – 211, показник становить – 731,7 на 100 тис. населення (показник епідпорогу 933,3), що нижче епідпорогового на 21,6%. За 01 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 24 мешканців Полтавського району, серед них 8 дітей.