Антиснайперскі сітки придбані за кошти працівників Полтавської центральної районної клінічної лікарні вже передані в 25 окрему повітряно-штурмову бригаду.

За 8 тиждень 2018 року по району зареєстровано 532 випадки захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі у дітей – 265, показник становить – 791,0 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 990,5), що нижче епідпорогового на 20,1%. В порівнянні з попереднім тижнем спостерігається зростання рівня захворюваності на 11,8%. За 8 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 9 мешканців Полтавського району, із них 2 діти.

Звертаємо Вашу увагу, що прийом фахівцями жіночої консультації, обслуговування в клініко-діагностичній лабораторії, УЗД та ендоскопічному кабінетах, проводиться в новому поліклінічному корпусі.

Вже не перший рік Полтавська центральна районна клінічна лікарня співпрацює з громадськими і волонтерськими організаціями, які надають допомогу нашим воїнам на сході країни. От і сьогодні, спільно з представниками ГС «Громада Полтавщини», направлена чергова партія допомоги бійцям 25 окремої повітрянодесантної бригади та вихованцям дитячому будинку на Донеччині.

За 7 тиждень 2018 року по району зареєстровано 476 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі у дітей – 259, показник становить – 707,7 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 1622,6), що нижче епідпорогового на 56,4%. В порівнянні з попереднім тижнем спостерігається зниження рівня захворюваності на 2,7%. За 7 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 18 мешканців Полтавського району, із них 9 діти.

За 6 тиждень 2018 року по району зареєстровано 488 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі у дітей – 280, показник становить – 725,66 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 1198,2), що нижче епідпорогового на 39,4%. В порівнянні з попереднім тижнем спостерігається збільшення рівня захворюваності на 30,1%. За 6 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 14 мешканців Полтавського району, із них 3 діти.

Чимало українців досі вірять, що вакцина може ослабити імунну систему, що її не варто вводити дітям з хронічними захворюваннями, а також у те, що дітям краще отримати «природний імунітет», тобто перехворіти. Разом із Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спростовуємо найпоширеніші міфи про вакцинацію.

1. «НЕ ТРЕБА РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ ВІД ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКИХ В УКРАЇНІ ВЖЕ ДАВНО НЕМАЄ»

Правда: Деякі захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, і справді стали дуже рідкісними саме завдяки вакцинам. Проте, на жаль, усе ж трапляються давно забуті інфікування, як-от: правець, кашлюк, кір та краснуха.

З минулого року в Україні триває спалах кору, з 2015 року — спалах кашлюку, а 2015 року також був спалах поліомієліту.

Якщо ваша дитина не пропустила жодного планового щеплення, це дасть їй найкращий захист від захворювань.

2. «КРАЩЕ ПЕРЕХВОРІТИ ПРИРОДНИМ ШЛЯХОМ, НІЖ ЗРОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ»

Правда: Якщо ваша дитина перехворіє природним шляхом, у неї сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця після дифтерії, пневмонію та ураження мозку після кору. Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, ніж ризик побічних реакцій після вакцинації.

3. «ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ ВІД ВАКЦИНИ НАБАГАТО ШКІДЛИВІШІ, НІЖ САМІ ХВОРОБИ»

Правда: Як і всі інші медичні препарати, вакцини можуть викликати деякі реакції. Як правило, вони є незначними і їхня поява є нормальною реакцією організму на препарат: болісні відчуття, припухлість або почервоніння в місці ін’єкції чи невелике підвищення температури. Ризик тяжких ускладнень після захворювання є набагато вищим, ніж ризик серйозних побічних реакцій після щеплення.

Порівняйте: невакциновані люди у 90% випадків заражаються при контакті з хворим на кір, 5% із тих, хто захворів, отримують порушення здоров’я на все життя, а ймовірність серйозних алергічних реакцій при вакцинації становить 1 на 1000000.

4. «ДІТЯМ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ВАКЦИНАЦІЮ ПРОВОДИТИ НЕ МОЖНА»

Дітям із хронічними захворюваннями можна і потрібно робити щеплення. Такі діти більш вразливі до інфекцій, перебіг хвороби в них зазвичай важчий, а ускладення серйозніші. Якщо у вашої дитини астма, діабет чи інше хронічне захворювання, то їй потрібно зробити щеплення в першу чергу, оскільки в неї вищий ризик захворіти на кір і мати серйозні ускладнення після хвороби.

5. «ВАКЦИНА МОЖЕ ОСЛАБИТИ АБО ПЕРЕВАНТАЖИТИ ІМУННУ СИСТЕМУ»

Правда: Природне інфікування певними вірусами може ослабити імунну систему, опірність організму. Проте вакцини діють інакше. Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Перевантажити імунну систему вакцинація також не здатна. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи.

6. «ЦІЛЬНОКЛІТИННА ВАКЦИНА ПРОТИ ДИФТЕРІЇ, КАШЛЮКУ, ПРАВЦЮ (АКДП) ГІРША ТА НЕБЕЗПЕЧНІША, НІЖ АЦЕЛЮЛЯРНА».

Правда: Обидві вакцини проти дифтерії, кашлюку, правцю є безпечними й ефективними. Цільноклітинна вакцина дає триваліший та стійкіший імунітет. Справді, вона частіше викликає підвищення температури та місцеві реакції (біль і припухлість у місці ін’єкції). Однак ці реакції є цілком природними, свідчать про те, що вакцина діє, і зникають без наслідків для здоров’я. Протягом останніх років в Україні спостерігаються спалахи кашлюку. 2015 року від нього померло 2 дітей, у 2016 — 5, а у 2017 — 1 дитина. У такій ситуації рекомендується використовувати саме цільноклітинну вакцину (wP), що забезпечує дітям надійний і тривалий захист.

7. «ДИТИНА, ЩО ПЕРЕБУВАЄ НА ГРУДНОМУ ВИГОДОВУВАННІ, ЗАХИЩЕНА, ТОЖ І ВАКЦИНАЦІЮ ПРОВОДИТИ НЕ ПОТРІБНО»

Правда: Грудне вигодовування дуже важливе для здоров’я дитини. Однак воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.

8. «НЕ МОЖНА ВАКЦИНУВАТИСЯ ПІД ЧАС СПАЛАХУ»

Правда: Оскільки під час спалахів небезпечних для життя хвороб значно посилюється ризик зараження, то необхідно отримати захист від інфекції. Вакцинуватися під час спалаху не просто можна, а потрібно! Це єдиний надійний спосіб здобути імунітет від інфекційного захворювання.

Більше того, у випадку  саме вакцинація є способом екстреного реагування на контакт нещепленої дитини із хворим. Такій дитині одну дозу вакцини необхідно ввести в перші 3 доби після контакту. Навіть якщо пройшло понад 72 години від контакту, то все одно варто провести вакцинацію КПК якомога раніше. Якщо дитина вже має одне щеплення і контактувала з хворими на кір, то незалежно від віку, але не раніше, ніж через один місяць від попередньої дози КПК, потрібно ввести другу дозу вакцини.

9. «ВАКЦИНИ ВИКЛИКАЮТЬ АУТИЗМ»

Правда: Інформація про те, що вакцинація призводить до аутизму, не відповідає дійсності. Так, 1998 року у відомому британському медичному журналі було опубліковано статтю про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з’ясувалося, що автор статті — лікар Ендрю Вейкфілд — сфальшував усі факти. Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім виключили з медичного реєстру Великобританії. Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії та британською Національною службою охорони здоров’я, спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму. До того ж, проведено понад десяток досліджень, і їхні результати спростовують зв’язок між вакцинацією і розвитком аутизму.

 

За матеріалами сайту ДОЗ Полтавської ОДА.

За останній час в світі почастішали випадки онкологічних захворювань та захворювань щелепно – лицевої ділянки. Так дослідження ВОЗ свідчать, що рівень захворюваності на онкологію зросте до 2020 року на 70%, онкологія “молодшає” і набуває більш агресивних форм, що пов’язано з порушеннями природного середовища, вживання в їжу продуктів великого кількісно штучних домішок, значним поширенням серед населення шкідливих звичок зокрема паління. Тому захворювання не тільки медиків, а й кожної людини бути  на сторожі свого здоров’я.

Серед імовірних причин онкозахворювань вчені виділяють зокрема хронічні інтоксикації (робота з шкідливими речовинами без відповідного захисту, паління, вживання алкоголю та наркотиків, проживання на забруднених територіях). В порожнині рота окремо можна виділити хронічну механічну травму: ортопедичні конструкції. Що не відповідають вимогам(гострі краї коронок, змінних протезів). Середній строк служби ортопедичних конструкцій в порожнині рота 3-5 років, після чого вони потребують заміни або корекції.

Онкозахворювання порожнини рота можуть проявлятися у вигляді язв та ерозій, що довго не загоюються  та не хворобливі , довготривалі “безпричинні” збільшення лімфовузлів, та іншими ознаками. Особливу увагу також потрібно приділяти хронічним – довготривалим тріщинам нижньої губи.

Виявлення та запобігання онкозахворювань значною мірою залежить від регулярних профілактичних оглядів не рідше одного разу на рік, та проведення санації порожнини рота. Рак виліковний якщо виявлений  на ранніх стадіях.

Дбайливе та уважне ставлення до себе та свого здоров’я запорука довгого та щасливого життя.

 

Лікар-стоматолог Полтавської ЦРКЛ М.В.Черніков

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, переважно вражає дітей і характеризується запальним процесом найчастіше рото/носоглотки, явищами загальної інтоксикації, а також поразкою видільної, нервової і серцево-судинної систем.

Запалення, актуальне для дифтерії, протікає в поєднанні з таким процесом, як поява фібринових плівок, що мають вигляд білого нальоту, і якщо мова йде не про доброякісну форму захворювання, то додатково проявляє себе загальна інтоксикація.

В якості збудника захворювання виділена бактерія – паличка Лефлера. Джерелом інфікування виступає хвора людина. У переважній більшості випадків дане захворювання передається повітряно – крапельним шляхом від здорових бактеріоносіїв, або безпосередньо від хворих на дифтерію. У дуже рідкісних випадках зараження відбувається через інфіковані предмети.  Якщо збудник захворювання опинився на руках, то допускається розвиток таких форм дифтерії, як дифтерія очей, дифтерія статевих органів і дифтерія шкіри .

Окрім цього можливим є і шлях харчового зараження, наприклад, при розмноженні вірусу в кондитерському кремі, в молоці та ін. Вірогідність смертельного результату і тяжкість захворювання, при зараженні дифтерію, в більшості випадків залежить від кількості накопичуємого у вогнищі дифтерійного токсину. Токсин з током крові розноситься по всьому організму, і перш за все вражає клітини нервової системи, нирок і серцевого м’яза.

Тривалість інкубаційного періоду (тобто того періоду, який триває з моменту зараження до моменту прояву першої симптоматики, актуальною для захворювання) становить близько 2-10 днів. За ці дні в області вхідних воріт інфекції (дихальні шляхи, статеві органи, ротоглотка, шкіра або очі) відбувається проникнення в організм збудника дифтерії. Токсин з током крові розноситься по всьому організму, і перш за все вражає клітини нервової системи, нирок і серцевого м’яза.

Класифікація дифтерії визначає ряд форм цього захворювання, вони ж, у свою чергу, характеризуються власними особливостями перебігу:

Дифтерія ротоглотки, а вона в списку значиться першої, діагностується найчастіше.

Дифтерійний круп (дифтерія гортані)

Дифтерія статевих органів.

Дифтерія очей. Дифтерія носа. Дифтерія шкіри. Форми дифтерії комбінованого типу, характеризуються ураженням одночасно декількох органів.

Зазвичай в початковій стадії захворювання спостерігаються незначні виділення з вогнища ураження і невисока температура. Найбільш небезпечною формою цієї хвороби є дифтерія глотки, що супроводжується утворенням сіруватих фібринозних плівок на поверхні слизової оболонки. У разі якщо ці плівки починають збільшуватися в розмірах, може спостерігатися утруднене дихання. Через сім і більше днів від початку перебігу захворювання, стає помітним дія токсину на органи, більш віддалені від вогнища інфекції. У грудних дітей, дифтерія в першу чергу вражає порожнину носа, а старші діти найчастіше хворіють на дифтерію зіву.

Катаральна дифтерія зіва дуже часто не завжди швидко розпізнається, оскільки загальний стан хворих практично не змінюється. Відзначається субфебрильна температура тіла, помірна слабкість, спостерігаються болі при ковтанні. Збільшення лімфатичних вузлів і набряк мигдаликів дуже незначні. Дана форма може закінчитися одужанням, так і перейти в більш типові для даного захворювання форми.

Діагноз «дифтерія» є здебільшого клінічними, що дозволяє встановити його на підставі візуального огляду. Що стосується додаткових методів діагностики, то вони також використовуються – робиться це зокрема для діагностування атипових форм перебігу захворювання, визначення конкретних штамів, а також для зняття з обліку пацієнта з даним діагнозом.

Ускладнення, до яких може призвести дифтерія: ураження центральної нервової системи (частіше паралічі дихальних м’язів, м’язів шиї, голосових зв’язок, кінцівок і м’якого неба), міокардити. Внаслідок паралічу дихання може наступити летальний результат.

При появі симптомів, що відповідають картині перебігу дифтерії, необхідно звернутися до лікуючого терапевта та інфекціоніста. Люди з найменшою підозрою на дифтерійну інфекцію підлягають негайній госпіталізації в інфекційний стаціонар.

Обов’язковим є призначення тритижневого постільного режиму (умова під суворе дотримання).

Основним методом специфічної терапії даного захворювання є негайне дробове введення пацієнту антитоксичної протидифтерійної сироватки.

В один час з введенням протидифтерійної сироватки, показано проведення дезінтоксикаційної терапії та прийом антибактеріальних препаратів.

Особлива увага приділяється прийому рідини, харчування та профілактики гіпоксії.  Режим харчування при дифтерії призначається щадний, враховується необхідність зниження гіпоалергенних продуктів.

Для знищення бактерій хворому призначають антибіотики (левоміцетин, доксициклін, еритроміцин, цефалексин, ампіцилін, амоксицилін, пеніцилін), а в подальшому для запобігання дифтерії в майбутньому, роблять щеплення.

Надалі необхідно встати на облік по даному захворюванню у кардіолога – це забезпечить можливість діагностування ускладнень за даним профілем у пізній формі їх прояву .

При появі симптомів, що відповідають картині перебігу дифтерії, необхідно звернутися до лікуючого терапевта та інфекціоніста.

Основою профілактики дифтерії є імунізація з використанням АКДП (адсорбована коклюшно – дифтерійно – правцева вакцина). Що стосується пацієнтів, які перехворіли на дифтерію, а також пацієнтів, які пройшли правильну процедуру щеплення, то у них відбувається вироблення антитоксичного імунітету, що обумовлює надійну ступінь захищеності від подальшого можливого впливу розглянутої нами інфекції.

 

Лікар-інфекціоніст Полтавської ЦРКЛ Олександра Бєлая.

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку. Цей день проголошений «Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями». В 2018 році він проходить під гаслом «Ми можемо. Я можу».

Одним із основних завдань для медичних працівників в протидії захворюваності на рак є підвищення обізнаності населення про рак, як про одне із найстрашніших захворювань сучасної цивілізації, привернути увагу до запобігання, виявлення та лікування цього захворювання.

За даними ВООЗ: існує більше 100 видів раку і хвороба може розвиватися в будь-якій частині тіла. Від раку щорічно вмирають мільйони людей. Статистика говорить про те, що за останні 100 років за рівнем захворюваності та смертності в світі онкопатологія перемістилася з десятого місця на друге, поступаючись лише хворобам серцево-судинної системи. За даними ВООЗ, щороку вперше захворівають на рак близько 10 млн. осіб. Прогнозовано, що до 2030 року смертність від раку зросте на 45%, в порівнянні з рівнем 2017 року.

У всьому світі найбільша захворюваність серед чоловіків від наступних п’яти видів раку (в порядку убування): раку легенів, шлунку, печінки, ободової і прямої кишки та стравоходу. У жінок зростає захворюваність на рак грудей, онкогінекологічні захворювання, рак шлунку, рак прямої та ободової кишки. У віці 30-74 років найбільш поширені: у чоловіків – злоякісні новоутворення легенів і шлунку, у жінок – злоякісні новоутворення молочної залози. У віковій групі понад 75 років найбільш поширені: у жінок – рак шкіри, онкогінекологічні захворювання, рак грудей. У чоловіків – рак легенів, захворювання ШКТ, шкіри. Більше 30% випадків смерті від раку можна запобігти, головним чином завдяки утриманню від вживання тютюну, здоровому харчуванню, фізичній активності і помірного вживання алкоголю. На даний момент вже відомо, що виникнення 43% ракових захворювань можна було б запобігти, орієнтуючись і дотримуючи елементарні норми здорової поведінки, такі як: відмова від куріння, фізична активність, збалансована та здорова їжа, своєчасна вакцинація проти вірусів (папіломатозний вірус), який викликає шийки матки, утримання від тривалого перебування на сонці та в солярії, своєчасна діагностика у лікарів за місцем проживання і увага до власного здоров’я.

Злоякісні новоутворення вражають в Україні кожного четвертого чоловіка і кожну шосту жінку, при цьому шанс захворіти істотно збільшується після 50-ти річного віку. За розрахунками фахівців, до 2020 року кількість людей, які вперше захворіли на рак, в Україні перевищить 200 тис. Онкологічна захворюваність стабільно зростає на 2,6 – 3% на рік.

Лікарі визнають, що багато видів раку сьогодні виліковні, проте успішність лікування залежить від того, на якій стадії пацієнту встановлено  діагноз. Шанси на повне лікування збільшуються, якщо хвороба вдається виявити на ранніх стадіях. У більшості випадків занадто пізно приходять до лікаря. Рак – це хвороба, яку можна в Україні ефективно лікувати, але щоб виявити її в зародку – необхідно пройти діагностичне обстеження, яким більшість громадян нехтують.

Шановні жителі Полтавського району! Нагадуємо Вам про необхідність проходження профілактичних оглядів:

– для жінок – відвідування гінеколога, мамолога;

– проходження мамографії 1 раз на рік для жінок старших 40 років;

– раз на рік для чоловіків консультація уролога;

– флюорографічне обстеження 1 раз на рік.

Закликаю всіх дбати про власне здоров’я!

 

 

Лікар-онколог Анна Котова.