В непрості часи зустрічаємо ми чергову річницю нашої незалежності – жорстока ворожа навала нищить рідну квітучу землю, вбиває мирний талановитий народ. Але ми обов’язково з честю пройдемо важкі випробування і переможемо у цій жорстокій війні. Бажаємо щастя, добра і злагоди, порозуміння і згуртованості. Саме так, через біль та страждання, важкі втрати і нездійсненні мрії торуємо шлях до нового життя, до кращого майбутнього.
Зі святом! Віримо в ЗСУ!
Гістерорезектоскопія – це мінімально інвазивна гінекологічна процедура, при якій оптичний прилад вводиться через шийку матки в порожнину матки для хірургічного лікування різних типів внутрішньоматкової патології. Історично, урологи використовували резектоскоп для виконання трансуретральної простатектомії. Цей інструмент був згодом змінений для застосування в гінекологічних умовах. Оперативна гістероскопія стала популярною після удосконалень в області ендоскопічних технологій і інструментів в 1970-80-х роках. З того часу розробка нових гістероскопічних інструментів, волоконної оптики і цифрового відеообладнання забезпечує більш різноманітні, ефективні і менш інвазивні процедури. Впровадження гістероскопів меншого діаметра дозволило оперативній гістероскопії стати амбулаторною процедурою.
Гістерорезектоскопія проводиться для видалення підслизових (субмукозних) фіброміом матки, поліпів ендометрія, внутрішньоматкових спайок, видалення внутрішньоматкової перегородки, сторонніх тіл матки (наприклад, ВМС).
Як правило гістерорезектоскопія проводиться після проведення всіх діагностичних процедур, необхідних для постановки діагнозу. Повне уявлення про анатомічні особливості органів малого таза дає ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія, діагностична гістероскопія. Діагностичний і оперативний етапи можуть бути виконані за одну процедуру. Якщо при проведенні діагностичної гістероскопії були взяті зразки для дослідження з метою уточнення діагнозу, то резектоскопія проводитися другим етапом після отримання результатів патогістологічного дослідження.
Гістерорезектоскоп має діаметр від 7 до 10 мм, порт для введення додаткових інструментів і петлю, за допомогою якої виконується резекція патологічних утворень.
Гістероскопічні видалення підслизових міом необхідне, якщо її наявність супроводжується матковими кровотечами, дуже рясними і хворобливими менструаціями, при бесплідді і звичному невиношуванні вагітності. Найбільш ефективне видалення вузлів, які майже повністю розташовані в порожнині матки. Великі субмукозні вузли, частково розташовані в м’язовому шарі можуть вимагати видалення в кілька етапів.
Поліпи ендометрія невеликих розмірів видаляються в основному за рахунок лазерного волокна, яке можна ввести в діагностичний гістероскоп. Гістерорезектоскоп може бути використаний для видалення великих поліпів, при великій кількості поліпів або в тих випадках, коли необхідно провести абляцію ендометрія.
Перегородка матки є аномалією розвитку і може бути діагностована випадково при проведенні УЗД малого тазу або при обстеженні жінок з безпліддям або історією репродуктивних втрат. За допомогою резектоскопа перегородку успішно січуть, що дає можливість підвищити успішність виношування вагітності.
Внутрішньоматкові спайки, або синдром Ашермана, можуть розвиватися після внутрішньоматкових втручань (аборти, вискоблювання, акушерські операції), на тлі інфекцій і запальних процесів геніталій. Спайки можуть призводити до безпліддя, в цьому випадку гістероскопічна резекція – стандартна терапія внутрішньоматкових синехій.
Гістерорезектоскопія – безпечна процедура і має трохи протипоказань. До них відносяться вагітність, цервіцит або активна тазова інфекція, встановлений діагноз раку шийки матки або ендометрія. Також процедура не проводитися при гострих інфекційних захворюваннях (грип, ангіна, пневмонія, пієлонефрит та ін.) Або загостреннях хронічної соматичної патології.
Гістерорезкоскопію найкраще виконувати в проліферативній фазі менструального циклу (до 10-12 дня циклу), коли ендометрій тонкий. Для знеболення використовують внутрішньовенну анестезію, в рідкісних випадках ендотрахеальний наркоз. Весь період процедури Ви спите і не відчуваєте ніяких больових відчуттів. Після закінчення процедури Ви перебуваєте в клініці під наглядом лікаря ще кілька годин. Додому можна повернутися в той же день. Протягом 1-2 тижнів після гістерорезектоскопії Вас можуть турбувати ниючі болі внизу живота і незначні кров’яні виділення.
Через 2-4 тижні після гістерорезектоскопії необхідний післяопераційний огляд, контрольне трансвагинальное УЗД органів малого таза. У деяких випадках з метою оцінки ефективності проведеного лікування необхідно проведення діагностичної гістероскопії.
Замислюватися про вагітність після видалення субмукозних фіброміом, розсічення спайок і видалення внутрішньоматкової перегородки можна вже через 3 місяці. Після видалення поліпів, вагітність можна планувати в наступному менструальному циклі.
СНІЖАНА КОРДИШ, лікарка-гінекологиня гінекологічного відділення.
Біль і різь в очах – скарга, звична для сучасної людини. У багатьох очі постійно червоніють, болять, втомлюються, і при цьому багато хто довго не звертається до лікаря, думаючи, що це все «пройде», або ж вдасться звикнути. А ті, хто все ж приходить зі скаргами до офтальмолога, чують діагноз «синдром сухого ока».
Синдром сухого ока, симптоми якого коротко названі вище – це стан, який виникає при надто інтенсивному випаровуванні сльозової плівки з поверхні ока або при недостатньому виробленні сльозової рідини. Коли поверхня рогівки занадто суха, виникає подразнення, око стає вразливішим до зовнішніх впливів, які ще більше погіршують неприємний стан. У народі його називають сухі очі, що робити в таких ситуаціях, більшість дізнається у офтальмолога або з інтернет-публікацій.
Синдром сухого ока проявляється різноманітними скаргами:
Причини розвитку синдрому сухого ока можна розділити на дві групи.
По-перше, це недостатнє утворення сльозової рідини, яке відбувається часто внаслідок різних захворювань, наприклад, аутоімунних. Крім того, виділення сльози може тимчасово порушуватися після офтальмологічних операцій.
По-друге, є чинники способу життя й навколишнього середовища, котрі впливають на те, наскільки інтенсивно випаровується сльозова плівка:
Перш за все, синдром сухого ока пов’язаний з дискомфортом. Деякі люди роками відвідують лікарів і скаржаться на відчуття піску в очах, шукають ліки від запалення. Воно справді може розвинутися на тлі синдрому сухого ока, проте першопричиною його буде саме те, що око не омивається сльозою в достатній кількості. Саме тому, як тільки ви помітили, що болять очі і з’явилися інші ознаки, котрі можуть свідчити про те, що у вас синдром сухого ока, подбайте про те, щоб підібрати якісні зволожуючі краплі для очей. Зважаючи на те, що різні захворювання можуть спричиняти таку скаргу, як сухі очі, лікування потрібно починати після консультації з офтальмологом.
Багато хто починає шукати засіб лікування, щоб знайти спосіб, як зняти втому очей. В аптеках, як правило, запитують очні краплі від втоми очей або краплі для очей від почервоніння. Усі ці завдання відмінно виконують зволожуючі офтальмологічні краплі, що містять гіалуронову кислоту забезпечують швидке зволоження поверхні рогівки, за короткий час позбавляють симптомів синдрому сухого ока і за умови регулярного використання є надійною профілактикою проблем з очима і зором для всіх, хто багато часу проводить перед комп’ютером. Щоб допомогти очам, використовуйте очні краплі при работі з комп’ютером.
ІРИНА БЕРЕЗІВСЬКА, лікарка-офтальмологиня поліклінічного відділення.
Професійну діяльність медиків нерідко супроводжують ризики для здоров’я. Щоб створити безпечніші умови та запобігти нещасним випадкам, у медичних закладах впроваджують систему заходів з охорони праці. Одними з її елементів є інструктажі та проходження навчань з питань охорони праці.
Медична галузь містить значні ризики в сфері гігієни праці, а деякі спеціалізації несуть навіть загрози травмування.
Інколи сукупність факторів стає перепоною у виконанні професійних завдань, порушує фізичне, ментальне здоров’я, навіть просто знижена працездатність спричиняє помилки у лікуванні пацієнтів. Політика держави в сфері охорони праці включає комплексні заходи забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту, інформованості щодо ризиків та їх запобігання, з чітко визначеними правилами поведінки кожного фахівця на місці своєї діяльності.
Слід наголосити, що медпрацівники мають право на відшкодування збитків у разі травм на виробництві та на пільги за виконання тяжкої та шкідливих видів робіт.
Перші щаблі з питань набуття знань та навичок з питань охорони праці потрібно починати формувати ще у студентів медичних закладів освіти.
В подальшому, вже під час практичної діяльності, потрібно приділяти особливу увагу питанням впливу факторів гігієни, фізіології та умов праці на функціональний стан і працездатність медичних працівників під час виконання ними своїх функціональних обов’язків.
Працівники повинні виховувати в себе культуру безпеки застосування навичок з охорони праці в медичній галузі та передбачати для себе сприятливі умови виробничого середовища згідно з чинними законодавчими.
У своїй трудовій діяльності постійно дотримуватися комплексу заходів, спрямованих на зниження або усунення факторів ризику, збереження високого рівня працездатності, запобігання виникненню професійних та виробничо обумовлених захворювань, нещасних випадків та формування безпечного середовища у медичній галузі.
ВОЛОДИМИР ХОМЕНКО, інженер з охорони праці.
Багато людей сприймають як синоніми слова «захриплість», «запалення голосових зв’язок» і «ларингіт».
Laryngis на латині означає «гортань», а суфікс «іт» вказує на запальну природу патології. Тобто, ларингіт – це запалення гортані, частини дихальних шляхів, яка розташована між горлом і трахеєю та включає в себе голосові зв’язки. Зсередини гортань вкрита слизовою оболонкою, яка власне і запалюється при впливі несприятливих факторів. Такими можуть бути:
Гострий ларингіт – це коли уражається якась одна складова гортані – наприклад, надгортанник, голосові зв’язки або підголосова зона. Якщо ж запальний процес захопив і гортань, і трахею – кажуть, що розвинувся гострий ларингіт і трахеїт, тобто ларинготрахеїт. Якщо запалення розвинулося по всій гортані, то це розлитий гострий ларингіт.
Досить важко протікає флегмонозний ларингіт (він же гортанна ангіна). Це гостре захворювання, яке супроводжується появою гнійного запалення в м’язовому і підслизовому шарі гортані, а також на зв’язках, надгортаннику і черпалоподібному хрящі. Часті причини – стафілококова і стрептококова інфекція, перенесені кір або скарлатина.
Небезпечний і гострий стенозуючий ларингіт (помилковий круп), оскільки він мало того, що розвивається стрімко – симптоматика може розгорнутися всього протягом півгодини, – так ще й загрожує летальним результатом. Досить часто цей стан виникає на тлі вірусної інфекції. Алергічний ларингіт проявляється набряком слизової оболонки і голосових зв’язок, внаслідок чого розвивається задуха. Причиною цього можуть стати харчові продукти (молоко, шоколад, цитрусові), укуси комах, прийом лікарських засобів і інші фактори.
Хронічний ларингіт. Хронічний перебіг захворювання набуває, коли: відсутнє адекватне (своєчасне і правильно підібране) лікування гострого стану; при часто повторюваних ринітах або запаленні навколоносових (у т. ч. гайморових) пазух, мигдаликів, активному палінні. Деякі форми хронічного ларингіту (гіпертрофічний, пахідермія, лейкоплакія гортані) належать до передракових станів.
Як наслідок тривалого перенапруження голосових зв’язок у педагогів, співаків, телефоністів тощо може розвиватися катаральний ларингіт. У даному випадку захворювання розглядається як професійне.
Ще один вид захворювання, якому піддаються викладачі та всі, хто часто і багато користуються голосом, гіпертрофічний ларингіт. При ньому відбувається розростання слизової гортані і поява на голосових зв’язках вузликів, які подразнюють горло, викликаючи постійне покашлювання і хрипоту в голосі. Таким людям достатньо застудитися або зіткнутися з провокуючими факторами, щоб відразу ж з’явилися симптоми ларингіту.
У свою чергу, атрофічний ларингіт характеризується не розростанням, а, навпаки, витонченням і сухістю слизової гортані, внаслідок чого людину буде постійно турбувати сухий кашель з поганим відходженням мокротиння, в якому іноді можуть зустрічатися прожилки крові.
Незалежно від виду захворювання, симптоми ларингіту завжди включають кашель, болі при ковтанні (особливо якщо запалення розташувалося в області надгортанника або задньої стінки гортані) та захриплість.
Слід негайно звернутися за медичною допомогою.
ІГОР ФРИЦЮК, лікар-отоларинголог поліклінічного відділення.
До відома зацікавлених осіб. За наведеними посиланнями ви можете ознайомитись з положеннями та матеріалами щодо реалізації Всеукраїнської Програми ментального здоров’я «Ти як?» howareu.com та сторінки в соцмережах Фейсбук: www.facebook.com/howareu.program, Телеграм: https://t.me/howareu_program.
А за наступним посиланням розміщено завантаження на мобільні телефони застосунку для підтримки ментального здоров’я: https://betterme.world/ua/product/meditation.