Створення безпечних умов праці, профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань були і є важливими і актуальними на будь-якому підприємстві. Гострота їх обумовлюється тим, що за кожним випадком виробничого травматизму та профзахворювання стоїть здоров’я, життя людини.

Одним із особливо важливих аспектів літньої роботи є дотримання належного кліматичного режиму робочих приміщень. Водночас відповідно до статті 1 Санітарних норм ДСН 3.3.6.042-99, кліматичний режим будь-якого підприємства охоплює не лише контроль температури, а й вологості приміщення, температури поверхонь тощо. Як, наприклад, при роботі в приміщеннях, їх оптимальна температура влітку може коливатись від 18 ºС до 25 ºС залежно від важкості роботи (чим більш рухлива робота – тим нижча температура). Втім, передбачено й допустимі межі з максимальною температурою у 28 ºС на постійних місцях роботи, тобто там, де працівник працює не менше двох годин поспіль. Для непостійних місць роботи найвища межа 30 ºС. Водночас вологість повітря у всіх випадках повинна сягати 60-40%.

Спека у літній період негативно впливає на стан здоров’я людини при виконанні трудових та посадових обов’язків. Перегрівання на робочому місці збільшує ризик настання нещасного випадку. Саме тому керівникам робіт в умовах підвищення температури повітря необхідно ретельніше планувати виробничі завдання для кожного працівника, обов’язково забезпечити належний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо створення безпечних умов праці під час виконання робіт при дії високих температур навколишнього середовища, а саме:

• не допускати до роботи працівників у хворобливому або втомленому стані;
• провести додаткову бесіду з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт та надання долікарської допомоги у разі сонячного та теплового удару;
• за можливості не проводити роботи на відкритому повітрі при температурі повітря вище 37°С;
• скласти розклад роботи так, щоб працівники регулярно відпочивали в охолоджуваних приміщеннях або у тіні. При виконанні важких робіт збільшувати перерви, регулювати графік роботи, зміщуючи час роботи у більш прохолодний період доби, додати кількість технологічних перерв;
• зменшити фізичне навантаження працівників;
• слід дотримуватися питного режиму – пити часто і невеликими порціями);
• проводити медичні огляди на початку робочої зміни працівників, які виконують роботи, що віднесені до робіт із підвищеною небезпекою.

При отриманні теплового або сонячного удару слід вчасно і правильно надати долікарську допомогу.

Тепловий удар – це перегрів організму, пов’язаний із високою температурою, підвищеною вологістю повітря, дуже теплим одягом. Ознаки: шкіра обличчя червоніє, слизові оболонки стають сухими, настає різка слабкість, погіршується дихання, слабшає пульс.

Сонячний удар – прямий вплив на тіло людини сонячного проміння. Ознаки: загальна слабкість, головний біль, нудота, блювота, іноді втрата свідомості.

Долікарська допомога: розстібнути одяг, покласти людину в тіні з трохи піднятими ногами, на голову і ділянку серця покласти холодний компрес, дати склянку холодного напою, краще чаю. При порушенні дихання – зробити штучне дихання.

Наголошуємо, що виконання цих заходів допоможе працівникам підприємства найбільш комфортно перенести високі температури під час літньої спеки.

Закликаємо всіх дотримуватись правил із попередження нещасних випадків під час виконання робіт при дії високих температур повітря.

 

 

Наталія ШИЯН, інженер з охорони праці.

Медичний працівник несе відповідальність за саме цінне – людське життя. Довге та складне навчання, робота з постійними викликами і проблемами, важкий психологічний тягар відповідальності. Але ж ті хвилини радості за врятоване або подароване життя, повернуту можливість повноцінно та гармонійно відчувати оточуючий світ, сторицею компенсують пережиті труднощі. З нагоди професійного свята – Дня медичного працівника сердечно вітаємо всіх лікарів, середній та молодший медичний персонал! Бажаємо Вам міцного здоров’я, особистого щастя, родинного затишку, успіхів та наснаги, небайдужості оточуючих та людського тепла!

 

Окремі вітання представникам нашого колективу, вагомі досягнення в роботі яких, відзначено керівництвом міста, Департаменту охорони здоров’я Полтавської міської ради та нашого підприємства.

Всім нам перемоги та чистого мирного неба!

Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експерементального проекту щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України» від 23 травня 2023 року № 524 створено резерв працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України (далі – Резерв відновлення).

Координаторами експериментального проекту є Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Національне агентство України з питань державної служби (далі – НАДС) та Вища школа публічного управління (далі – Вища школа).

Метою створення Резерву відновлення є забезпечення персоналом районних, обласних військових адміністрацій, військових адміністрацій населених пунктів, інших державних органів, які утворені або відновили роботу на деокупованих територіях України. Більш докладна інформація про Резерв відновлення розміщена за посиланням:

https://nads.gov.ua/news/rezerv-pratsivnykiv-derzhavnykh-orhanivdlia-roboty-na-deokupovanykh-terytoriiakh-ukrainy.

Зарахування особи до Резерву відновлення здійснюється на підставі Анкети, що заповнюється в електронній формі. Реєстраційна форма та Анкета розміщені за посиланням:

https://reserve.nads.gov.ua

Сонячний удар – це розлад функції головного мозку, викликаний тривалим впливом прямих сонячних променів на непокриту голову людини. Незабаром після несприятливого впливу, розвиваються симптоми сонячного удару, при яких потерпілому слід надати невідкладну допомогу.

Сонячний удар є одним з видів теплового удару. Його поділяють за трьома ступенями важкості:

Легкий. Проявляється головним болем, нудотою, збільшенням частоти пульсу і дихання, розширенням зіниць, зневодненням шкіри.

Середній. Основні симптоми – різкий занепад сил, м’язова гіпотонія, сильний головний біль, нудота, блювота, сплутаність свідомості (іноді – непритомність), t тіла до 39-40 °C.

Важкий. Серед частих ознак – втрата свідомості (іноді – кома), м’язові спазми, галюцинації, марення, рухове занепокоєння різного ступеню вираженості, зневоднення шкіри, глухі тони серця, t тіла до 42 °C.

Патологія розвивається при впливі прямого сонячного світла на поверхню голови людини.

Фактори, які впливають на розвиток сонячного удару:

• вік старше 60 років;
• дошкільний вік;
• гестація;
• хронічні та гострі проблеми зі здоров’ям (ІХС, гіпертензія, хвороби ендокринної системи, бронхіальна астма, хронічні та гострі гепатити, психічні захворювання тощо);
• перенесені раніше інсульт або інфаркт;
• алергічні реакції;
• порушення потовиділення;
• ожиріння;
• висока метеочутливість;
• перебування під впливом різних хімічних речовин (алкоголь, наркотики чи інші токсини);
• вживання недостатньої кількості рідини;
• прийом діуретиків;
• сильні фізичні навантаження під відкритим сонцем;
• підвищена вологість навколишнього середовища;
• носіння одягу не по погоді.

Симптоми сонячного удару у дорослих і дітей:

• інтенсивне почервоніння шкірних покривів;
• різкий занепад сил;
• сонливість;
• диспное;
• сплутаність свідомості;
• липкий піт;
• сильний головний біль;
• дискоординація в просторі;
• розширення зіниць;
• підвищена частота пульсу;
• підвищення температури до 40 °C і вище;
• диспепсичні розлади;
• затримка сечовипускання;
• непевна хода;
• проблеми зорового сприйняття (потемніння в очах, розмитість навколишніх предметів);
• посиніння епідермісу (при порушенні дихальної функції).

У важких випадках спостерігаються судоми, втрата свідомості, а іноді потерпілий впадає в кому, трапляються епілептичні напади.

Найбільш небезпечним наслідком сонячного удару є порушення дисемінованого внутрішньосудинного згортання, гостра ниркова або печінкова недостатність. Частими ускладненнями сонячного удару, за відсутності адекватної медичної допомоги, є такі проблеми з боку кровоносної та сечовидільної системи.

Перша допомога при сонячному ударі до приїзду швидкої допомоги не потребує спеціальної підготовки. Щоб полегшити стан, слід:

• відвести потерпілого в тінь;
• забезпечити приплив свіжого повітря;
• дати прохолодне пиття;
• прикласти прохолодні компреси на чоло і потилицю;
• при запамороченні потерпілого потрібно розмістити в горизонтальному положенні.

Ні в якому разі не варто використовувати дуже холодну воду і напої для охолодження тіла потерпілого. Холод може призвести до сильного спазму судин і ускладнення стану хворого.

Лікування сонячного удару під контролем медпрацівників потрібне не тільки в разі важких сонячних ударів, оскільки тільки медпрацівники можуть запобігти ймовірності розвитку інфаркту, інсульту та інших патологій, викликаних перегрівом. За симптомами складно точно визначити ступінь тяжкості потерпілого, тому виклик «швидкої» потрібний в будь-якому випадку.

Профілактика сонячного удару полягає – обмеження перебування на сонці;

• носіння легкого світлого одягу з натуральних матеріалів і головних уборів у спеку;
• дотримання питного режиму (вживання не менше 2,0 літрів чистої води на добу);
• відмова від важкої їжі на користь легкозасвоюваної (овочі, фрукти, кисломолочні продукти);
• обмежувати перебування на сонці в години найбільшої сонячної активності (з 12 до 16 годин) – в цей час потрібно надягати одяг, що максимально закриває шкіру, головні убори, креми з УФ-фільтрами, парасолі від сонця;
• відмовитися від вживання алкоголю;
• відмовитися від нанесення на обличчя декоративної косметики (закорковування пор косметичними засобами може призвести до перегріву);
• приймати прохолодний душ кілька разів на день (по можливості);
• відмовитися від активних фізичних навантажень в спекотні дні;
• намагатися уникати психоемоційного перенапруження.

 

 

ИРИНА ГРИГОРЕНКО, лікар-анестезіолог відділення АІТ.

Особливої уваги приділяється зараз реалізації комплексу заходів зі створення безбар’єрного простору для всіх верств населення.

04 липня відбувся візит до нашого закладу групи фахівців з питань покращення інклюзивності (доступності). Експерти надали практичні рекомендації щодо подальшої модернізації приміщень підприємства і створення комфортних умов для людей з інвалідністю.