Національна служба здоров’я України презентує посібник про Програму медичних гарантій 2023. Посібник стане в нагоді для всіх, хто хоче дізнатися, як працює система охорони здоров’я, що включають пакети Програми медгарантій, за якими тарифами НСЗУ сплачує закладам.
Завантажити посібник можна за посиланням: https://cutt.ly/x7efRmF.
Діабетична стопа – ускладнення цукрового діабету, патологічний стан у вигляді гнійно-некротичних процесів, виразок, кістково-суглобових уражень стоп. Згідно зі статичними даними, синдром діабетичної стопи є основною причиною ампутацій кінцівок.
У механізмі розвитку цього патологічного процесу можна визначити такі провідні фактори, як діабетична нейропатія, що призводить до розвитку значних трофічних змін, а також гіперглікемія, що спричинює порушення функції лейкоцитів із подальшим розвитком інфекції. Надзвичайна уразливість стоп у хворих на цукровий діабет порушує проблему адекватного догляду за ними.
Зокрема, значну небезпеку становить утворення гіперкератозів, оскільки такі ділянки разом із сухістю шкіри та мікротріщинами зумовлюють проникнення будь-якої інфекції. Крім цього, під зоною гіперкератозу відбувається стискання м’яких тканин, що може призводити до утворення порожнин, заповнених рідиною.
У більшості випадків цих проблем можна уникнути. Неухильне дотримання простих та доступних рекомендацій дає змогу запобігти розвитку діабетичної стопи. При цьому основним постулатом такого догляду є його регулярність.
Насамперед слід постійно зволожувати шкіру стоп та вживати профілактичних заходів щодо гіперкератозу. Неприпустимим є використання з метою усунення ділянок огрубілої шкіри агресивних хімічних речовин, пластирів для видалення мозолів, а також ріжучих предметів (скальпель, лезо тощо).
Для осіб, які хворіють на цукровий діабет, характерне значне зниження захисних сил організму, тому навіть незначні ушкодження шкіри стоп можуть призвести до запальних процесів на ногах, а в подальшому – до виникнення виразок та інших ускладнень.
З огляду на це, хворим на цукровий діабет рекомендовано:
– ретельно дотримуватися правил гігієни;
– носити зручне взуття, шкарпетки з нетугою резинкою;
– у разі травмування не використовувати йод, спирт, «зеленку»;
– будь-які садна, порізи слід обробляти спеціальними засобами (можна препаратом Карбодерм) та накладати суху стерильну пов’язку.
Слід пам’ятати, що лише постійна увага до шкіри стоп та своєчасне звернення до лікаря при перших ознаках інфекції дають змогу запобігти виникненню симптомів діабетичної стопи.
СЕРГІЙ МУКОГОРЕНКО, лікар хірург хірургічного відділення.
В кабінеті функціональної діагностики поліклінічного відділення маємо можливості проводити такі функціональні обстеження: електрокардіографія (ЕКГ), реоенцефалографія (РЕГ), реовазографія (РВГ), спірометрія, добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ), холтерівське амбулаторне безперервне записування результатів ЕКГ (ХОЛТЕР), УЗД серця, велоаргометрія.
Електрокардіографія. Проведення електрокардіограми зазвичай займає не більше 10 хвилин. В процесі лікар встановлює на тілі пацієнта датчики, які приймають і реєструють електричні імпульси, які надходять від серця. За їхніми свідченнями можливо визначити регулярність і частоту серцевих скорочень, виявити порушення провідності всередині серця, пошкодження міокарда, отримати інформацію про фізичний стан серця.
За допомогою кардіограми лікар встановлює наявність таких захворювань серцево-судинної системи:
Реоенцефалографія (РЕГ) – це метод діагностики стану судин головного мозку, який найчастіше застосовується при головних болях. За допомогою РЕГ може бути отримана інформація про стан кровонаповнення та тонус судин певної ділянки.
ДМАТ дозволяє виявити захворювання, що характеризуються змінами артеріального тиску та вибрати терапію при артеріальній гіпертензії та оцінити її ефективність; оцінити лікування артеріального тиску протягом доби в умовах звичайного режиму пацієнта, при фізичних навантаженнях, у спокої, у нічний час. Може використовуватись для оцінки втрати свідомості, різних видів запаморочення.
Спірографія – це метод дослідження функції зовнішнього дихання, що включає в себе вимір об’ємних і швидкісних показників дихання. Вимірювання дихальних обсягів легень без запису спірограми називається спірометрія.
За допомогою спірографії діагностуються гострі і хронічні бронхолегеневі патології різного походження. Показання до проведення:
Функціональну діагностику бронхолегеневої системи корисно періодично проводити і абсолютно здоровим людям, щоб вчасно попередити можливі захворювання. Вчасна діагностика запорука сильної та здорової серцево-судинної системи.
БОГДАН ЯРОВИЙ, лікар функціональної діагностики.
Що ж таке ВАК-терапія (VAC – Vacuum-assisted closure), або як його ще називають, лікування ран негативним тиском (Negative Pressure Wound Therapy, NPWP), його переваги та недоліки, ефективність лікування та приклади лікування.
Почнемо з того, що це за метод лікування та трохи з історії його виникнення.
ВАК-терапія (вакуумна терапія) – місцевий терапевтичний вплив, що здійснюється з допомогою вакууму. В основі методу лежить застосування слабкого від’ємного тиску, у середовищі якого розташовується рана. Слабкий від’ємний тиск поліпшує відтікання раньового секрету, набагато швидше з’являється грануляційна тканина, звужуються краї рани, покращується мікроциркуляція. Метод ВАК-терапії використовувався з часів стародавньої Греції. Найпростішим пристроєм були скляні колби, з яких відкачували повітря. Науковий підхід до широкого використання цього методу почали розробляти американці наприкінці ХХ ст. Першими створили апарати сучасного типу, які необхідні для лікування.
ВАК-терапія застосовується у випадках, коли відсутня можливість первинного закриття ран як після, так і між їхнім хірургічним обробленням.
Також для ведення великих донорських дефектів під час транспозиції (пересадки) складних комплексів тканин; для поліпшення приживлюваності аутодермальних трансплантатів. Використання методу доречне для пацієнтів з проблемними (хронічними) ранами різного ґенезу, як-от: діабетична стопа, венозні, променеві або змішані виразки, кишково-шкірні або лімфоїдні фістули. Терапія поширюється також і для скелетизації кисті і стопи, лікування компартмент-синдрому, пролежнів, панкреонекрозу та відкритих ран черевної порожнини.
ВАК-терапія відома як метод спрощення варіантів реконструктивних операцій. Не рекомендується застосовувати ВАК-терапію за умов порушення коагуляції з ризиком кровотечі. Якщо людина має відкриті судини і судинні анастомози, злоякісні або «сухі» рани, нориці невідомого походження, використовувати цей метод теж протипоказано.
Тож, сам процес підключення до ВАК-апарату відбувається так: на поверхню рани накладається спеціальна губка, яку герметично накривають плівкою та приєднують до ВАК-апарату, попередньо підготувавши рану до самого процесу. Виставляються відповідні налаштування негативного тиску та часу накладання. Швидке загоєння рани здійснюється завдяки її постійному очищенню і стимуляції регенерації тканин. Рівномірна дія від’ємного тиску підсилює синтез сполучної тканини і білків в рані, зменшує набряк тканин, збільшує приплив крові, знижує рівень мікробів, підтримує оптимальну вологість рани. Активізація таких процесів дозволяє рані загоїтись за значно коротший термін.
В результаті ми отримуємо такі ефекти лікування:
Переваги ВАК-терапії:
Недоліки ВАК-терапії:
Розповсюдження цього методу в Україні має проблематичний характер. За рахунок відсутності доступної інформації як для населення так і для лікарів, роз’єднаність фахівців, що займаються впровадженням цього методу лікування.
За останні роки метод ВАК-терапії широко застосовується в умовах нашого закладу, а з початком повномасштабної війни кількість хворих неабияк зросла. Лише за останній рік успішно проліковано 57 хворих з дефектами шкіри різних розмірів та об’ємів.
ДМИТРО ВЕЛИЧКО, завідувач хірургічним відділенням.