Тематичне посилання наведено нижче.
Місяць: Квітень 2018
26 квітня – 32 річниця трагедії на Чорнорбильській АЕС.
Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.
Меланома шкіри.
Меланома відноситься до числа найбільш злоякісних пухлин за рахунок швидкого росту, бурхливого метастазування лімфогенним та гематогенним шляхами. Частіше всього (87-90%) меланома вражає шкіру. Рідше (7-8%) вона виникає у сітчастій оболонці ока і біля 1% вона буває у прямій кишці та інших внутрішніх органах. Частота захворюваності на меланому серед населення постійно збільшується. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку в світі реєструється понад 200000 випадків захворювань на меланому шкіри і близько 6500 спричинених нею смертей.
Часом смертність від меланоми в Україні складає ледь не 95%, тоді як у Європі – лише 5%. Такий сумний показник зумовлений аж ніяк не відсутністю методів лікування, а несвоєчасним діагностуванням меланоми. В Полтавському районі за 2017 рік зареєстровано 29 випадків раку шкіри та 5 випадки захворювання на меланому.
Хворіють на меланому люди у будь-якому віці. Частіше вона виникає у осіб віком 40 – 60 років (53,7%). Меланома у дітей до 14 років виникає дуже рідко, найбільш злоякісно протікає у осіб юнацького та першого зрілого періодів.
На шкірі меланома виникає в усіх частинах тіла людини, але найбільш часто локалізується на кінцівках і складає 50% усіх локалізацій. Дещо рідше вона зустрічається на тулубі,де частота її сягає 36-38%. Найбільш рідко вона буває на голові та шиї і складає 10-12% випадків.
Причини виникнення меланоми дуже суперечливі та недостатньо встановлені. Відомі фактори, що впливають на появу даної патології, та захворювання,що можуть стати підґрунтям появи процесу. Значну роль у виникненні меланоми відіграє раса людини. У рас з малою пігментацією шкіри частота первинної меланоми у 3-4 рази більша,ніж серед сильно пігментованих людей. Підвищена пігментація пов’язана з варіабельністю меланоми та вмістом меланіна у шкірі. Частота виникнення меланоми ще залежить і від індивідуальної пігментації. Найменша частина її зустрічається у осіб з темним волоссям, оливковою або смуглявою шкірою, карими очима. Доведено, що рудий колір волосся підвищує імовірність виникнення меланоми у 3 рази.
У 50-70% випадків меланома шкіри виникає з пігментної родимої плями (невуса). Клінічно злоякісна меланома виглядає як щільний пухлинний вузлик інтенсивно чорного,аспідного кольору,іноді з блакитним відтінком. Рідше зустрічаються так звані безпігментні меланоми рожевого кольору, позбавлені пігменту вузлики. Розміри пухлини різні від 0,5 до 2-3 см в діаметрі. Нерідко пухлина має ерозовану поверхню,що кровоточить, і ущільнену підставу. Наявності таких явних ознак досить, щоб встановити діагноз простим оглядом. Однак у ранніх стадіях злоякісна меланома виглядає більш безневинно і потрібен значний досвід для того, щоб відрізнити її від доброякісного пігментного невуса. Будь-які зміни невуса – збільшення, зміна кольору, виразка,кровоточивість – вимагають негайного хірургічного втручання. Краще провести більш радикальне лікування у випадку доброякісного невусу, ніж,недооцінивши картини, неправильно лікувати злоякісну меланому. Аналогічна тактика рекомендована стосовно зростаючого нового пігментного утворення на колись нормальній шкірі. Як згадувалося раніше дуже небезпечна меланома бурхливим метастазуванням лімфогенним та гематогенним шляхами. Метастази виникають швидко і найчастіше вражають легені,печінку,головний мозок,а також дисемінують по всій шкірі.
Варто мати на увазі і такі нерідкі випадки плину, коли хворий звертається з приводу збільшених лімфатичних вузлів. При ретельному опитуванні вдається встановити,що нещодавно ця людина з косметичною метою видалила новоутворення на шкірі, яке виявилося злоякісним та метастазувало.
Прогноз для хворих із меланомою важкий та залежить від своєчасного діагностування. Необхідно пам’ятати, що профілактика меланоми зводиться до своєчасного видалення уражених чи набутих невусів, що часто травмуються, а також до найсуворішої заборони видалення припікання, чи інших маніпуляцій,при різного виді родимках, бородавках, шкірних пухлинах.
З метою ранньої діагностики та профілактики дерматоонкологічної патології з 20 квітня 2018 року проведено заходи в рамках» Всеукраїнського Дня меланоми». Хворі консультовані на базі Полтавського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру та ПОКОД.
Шановні мешканці Полтавського району! Адміністрація центральної районної лікарні застерігає Вас від самолікування та наполегливо рекомендує уважно відноситися до власного здоров’я.
Лікар-дерматовенеролог Полтавської ЦРКЛ Тетяна Купріян
Лікар-онколог Полтавської ЦРКЛ Анана Котова
Чорнобиль – не має минулого….
Чорнобильська трагедія – це сумний урок для людства. Сама масштабна техногенна катастрофа сталася 26 квітня 1986 року на 4-му блоці Чорнобильської атомної електростанції в невеликому містечку Прип’ять. Незчисленна кількість смертельно небезпечних радіоактивних продуктів з’явилися в повітрі. В деяких містах рівень радіаційного забруднення в тисячі разів перевищив стандартний фон радіації, стало зрозуміло, що місце зриву тут буде другий світ – земля, де неможна сіяти, ріки в яких неможна купатися та ловити рибу, і будинки в котрих неможливо жити.
Аварія на ІV енергоблоці ядерного реактора сталася 26 квітня 1986 року. При випробуванні турбогенератора стався вибух, і мирний атом перестав бути таким. Необхідно було в короткі терміни погасити пожежу на ядерному реакторі і не допустити розповсюдженню радіоактивних продуктів горіння з опадами на територію. Пожежа на станції продовжувалася майже два тижні, більше 190 тон радіоактивних відходів горіння були викинуті в атмосферу.
Всього понад 800 тисяч громадян бувшого Радянського Союзу приймали участь в ліквідації Чорнобильської аварії в період з 1986 – 1990 років, ліквідуючи наслідки зриву та зведенні рятуючого укриття «Саркофаг».
Приймати участь в ліквідації наслідків аварії і мешканці нашого району. Всі потерпілі внаслідок аварії на ЧАЕС знаходяться на диспансерному обліку в Полтавській центральній районній клінічній лікарні, із них ліквідатори – 271, евакуйовані – 17; переселенці – 198; ІV група обліку – 7.
Всім їм надається посильна медична допомога в плані оздоровлення, обстеження, санаторно-курортного лікування, медикаментозного забезпечення, зубопротезування.
Ведеться тісна співпраця з районним відділом соціального захисту населення.
Минає 32 роки і ми згадуємо про страшну трагедію, котра залишила сумний слід на календарі. Ми безмірно вдячні тим людям, котрі стали ліквідаторами страшної трагедії в історії України і пожертвували особистим здоров’ям, а деякі і життям на благо спасіння цілої держави – України.
Лікар відповідальний за обслуговування чорнобильного контингенту Полтавської центральної районної клінічної лікарні Бобир Т.І.
Дні довкілля.
В Полтавській центральній районній клінічній лікарні стартували дні довкілля.
Переконані, що охайність та чистота прилеглої території мають вагомий позитивний вплив на пацієнтів та персонал закладу.
Короткий звіт.
Співпраця з Координаційним центром розвитку «Громада Полтавщини» продовжується і розширюється. 20 квітня волонтерам передані кошти, зібрані трудовим колективом закладу, на придбання необхідного обладнання для наших армійців та харчові продукти. Працівники матеріально-технічної служби надали допомогу в пошитті білизни для військових.
27 квітня планується підведення підсумків роботи медичної галузі району.
На 1300 27.04.2018 року заплановане спільне засідання медичних рад Полтавської центральної районної клінічної лікарні та комунального закладу «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги» на якому були підведені підсумки роботи медичної галузі району за перші 3 місяці 2018 року, визначені найважливіші питання подальшої роботи та напрямки розвитку.
Місце проведення заходу: актова зала Полтавської центральної районної клінічної лікарні.
Відбувся “круглий стіл” з питань трансформації діяльності галузі охорони здоров’я.
18 квітня в Полтавській центральній районній клінічній лікарні пройшов круглий стіл з питань реформи системи охорони здоров’я.
Спікери заходу виступили: Великоіваненко Сергій Григорович, заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення комунального закладу «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги»; Радченко Руслан Вікторович, заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення Полтавської центральної районної клінічної лікарні; Яковенко Наталія Михайлівна, заступник головного лікаря з економічних питань Полтавської центральної районної клінічної лікарні.
Найбільша кількість питань, які цікавили учасників заходу, стосувалась старту медичної реформи на рівні первинної медицини. Особливо щодо початку кампанії з підписання громадянами декларацій з лікарями первинної мережі.
До відома зацікавлених осіб !
О 1000 18 квітня в приміщенні актового залу Полтавської центральної районної клінічної лікарні відбудеться круглий стіл з питань реформи системи охорони здоров’я.
До участі запрошуються всі зацікавлені особи.
Спікери заходу:
- Великоіваненко Сергій Григорович, заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення комунального закладу «Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги»;
- Радченко Руслан Вікторович, заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення Полтавської центральної районної клінічної лікарні;
- Яковенко Наталія Михайлівна, заступник головного лікаря з економічних питань Полтавської центральної районної клінічної лікарні.
Медична реформа крокує вперед.
З прийняттям Верховною Радою Закону України від 19.10.2017 року №2168-VІІІ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» в нашій державі стартувала кардинальна медична реформа. Міністерством охорони здоров’я України розроблений комплекс директивних документів та проводяться аналітичні заходи для практичної реалізації реформи.
Вже прийнято наступні нормативні акти:
- Порядок надання первинної медичної допомоги;
- Порядок вибору лікаря, що надає первинну медичну допомогу;
- Порядок формування спроможних мереж;
- Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я;
- Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів освітнього ступеня магістра за спеціальностями галуз знань «Охорона здоров’я».
Проведено міжнародне моніторингове дослідження якості вищої медичної освіти.
Як бачимо кількість фахових напрямків, які охоплює медична реформа постійно зростає. Поетапно формується комплекс змін, що охоплює всі складові системи охорони здоров’я.
Вже розпочато практичну реалізацію перетворень в частині змін первинної медичної ланки. З 2 квітня стартував перший етап реформування фінансування охорони здоров’я – кампанія з вибору лікаря. Пацієнти самостійно можуть обрати свого особистого лікаря (сімейного лікаря, терапевта або педіатра). Важливо, що пацієнти можуть вибирати лікаря в будь-якому медичному закладі. Підписати з ним декларацію та закласти підґрунтя для подальшого зрозумілого і ефективного (в частині надання якісних послуг однією стороною та формування відповідального ставлення до власного здоров’я іншою стороною) спілкування.
Кінцевого терміну підписання декларації немає. Але є певні обмеження кількості людей, що може обслуговувати лікар. Так для лікаря-педіатра це кількість складає 900 дітей, для сімейного лікаря – 1800, лікаря-терапевта – до 2000 осіб.
Всі декларації заповнюються в єдиній медичній інформаційній системі «Електронне здоров’я», яка знаходиться на серверах дата-центру та забезпечена комплексом захисту інформації і пройшла атестацію у ДССЗЗІ. Декларація – це форма заяви, якою пацієнт повідомляє, що він обрам саме цього лікаря. Пацієнтам дається право обирати лікаря незалежно від місця своєї реєстрації. А в разі незадоволення його роботою обрати собі іншого лікаря первинки, знову ж таки шляхом заповнення декларації в електронній системі.
Одним з важливих чинників впровадження медичної реформи є електронна система охорони здоров’я. Адже для того щоб підписати договір з Національною службою здоров’я України, заклад охорони здоров’я має бути зареєстрований у цій системі. Саме через систему «Електронне здоров’я» держава визначатиме, скільки пацієнтів підписали декларацію з кожним лікарем і, відповідно, який обсяг фінансування буде отримано за новим механізмом.
Національна служба здоров’я України буде оплачувати ведення лікарем кожного закріпленого пацієнта. Пацієнт отримає гарантовані державою безоплатні медичні послуги. Так буде реалізовуватись закладений у реформі принцип «гроші ідуть за пацієнтом».