27 грудня 2017 року в Полтавській центральній районній клінічній лікарні відбулася спільна акція фахівців закладу та БО «Світло надії».
Під час проведення заходу кожен бажаючий мав можливість отримати актуальну інформацію щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу, пройти дотестове консультування та безкоштовно обстежитись на ВІЛ.
За 51 тиждень 2017 року по району зареєстровано 350 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі у дітей – 200, показник становить – 520,4 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 1169,8), що нижче епідпорогового на 51,3%. В порівнянні з 50 тижнем 2017 року спостерігається збільшення рівня захворюваності на 0,9%. За 51 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 8мешканців Полтавського району, із них 5 діти.
27 грудня 2017 року в Полтавській центральній районній клінічній лікарні відбудеться акція «Зупинимо СНІД!». Участь у заході приймуть медичні фахівці Полтавського району та представники БО «Світло надії». Всі бажаючі зможуть отримати необхідні консультації з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та пройти безкоштовне анонімне тестування на ВІЛ.
22 грудня 2017 року в Полтавській центральній районній клінічній лікарні, за участі адміністрації закладу та керівників структурних підрозділів і служб, пройшло обговорення підсумків Комплексного моніторингового звіту діяльності стаціонарних підрозділів, який проводився спільно фахівцями компанії Abt Accociates Inc., Центру медичної статистики МОЗ України та Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації, в рамках реалізації в Полтавській області пілотного проекту Heflth Finance and Governance Project (USAID).
За результатами проведеного аналізу окремих індикаторів діяльності був окреслений ряд питань пов’язаних з оптимізацією роботи, як стаціонарних підрозділів зокрема так і лікарні в цілому, спрямованих на створення економічно ефективної системи роботи лікарні. Визначені, для опрацювання і підготовки необхідних пропозицій, основні напрямки роботи щодо створення ефективних механізмів управління та контролю за функціонуванням установи.
З 33,2 мільйонів людей, які живуть з ВІЛ, близько одної третини інфіковані туберкульозом (ТБ). Згідно оцінки ВООЗ, більше чверті (28%) всіх смертей від ВІЛ пов’язані з туберкульозом.
В зв’язку з цим ВООЗ сформовано політику у сфері надання комплексних послуг у зв’язку з поєднанням ВІЛ та туберкульозу, яка направлена на зниження тягаря ТБ для людей, які живуть з ВІЛ, та тягаря ВІЛ для хворих ТБ.
Політика сумісних дій з протидії ВІЛ/ТБ має 12 кроків, які повинні бути виконані в рамках Національних програм.
Ключовими напрямками визначено:
Практичний підхід (світова практика) до зниження тягаря ТБ серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів сформульований в стратегії Три «і» (інтенсивне виявлення випадків ТБ, профілактика ізоніазидом, та інфекцiйний контроль).
Основним методом iнтенсивного виявлення є опитування ВIЛ-позитивних пацiєнтiв про наявнiсть симптомів ТБ при кожному вiзитi до медичних закладів. Дана iнтервенцiя не потребує фiнансових витрат та дозволяє запідозрити розвиток туберкульозу на ранній стадiї та своєчасно розпочати лікування. Профiлактичне лiкування iзонiазидом довело свою ефективність. Саме завдяки впровадженню профiлактичного лiкування iзонiазидом в багатьох країнах зменшилась кiлькiсть нових випадкiв ТБ серед ВIЛ-позитивних пацiєнтiв. Метод простий та доступний – на сьогодні вартiсть лікування на мiсяць не перебiльшує 10 грн.
Iнфекцiйний контроль – це комплекс заходiв по зниженню розповсюдженостi інфекції як в лiкувальних закладах так i в iнших мiсцях скупчення людей. Основою iнфекцiйного контролю в даному випадку повиннi бути заходи адмiнiстративного контролю. Актуальне впровадження даних заходiв в роботi ВIЛ-сервiсних неурядових органiзацiй (ВНО) для запобiгання інфікування як клiєнтiв так i спiвробiтникiв ВНО.
Зниження тягаря ВIЛ серед ТБ-пацiєнтiв засновано на забезпеченнi вільного доступу до консультування та тестування на ВIЛ, а також до профiлактики ВIЛ для хворих на ТБ.
Якісне консультування дозволяє обговорити ймовірні фактори ризикованої поведінки даного пацієнта, розробити індивідуальний план профілактики. Знаючи результат обстеження на ВІЛ, лікар має можливість розробити більш адекватне та ефективне лікування для даного пацієнта. Після виліковування туберкульозу пацієнт може продовжити спостереження та лікування ВІЛ-інфекції.
Важливими кроками по зниженню смертності від ВІЛ/ТБ є забезпечення доступу до профілактичного лікування котримоксазолом хворих з активним ТБ та своєчасний початок антиретровірусної терапії (АРТ) для всіх ТБ-пацієнтів. Котримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол) давно використовується для профілактики пневмоцистної пневмонії у ВІЛ-позитивних людей. Згідно сучасних методів, всім пацієнтам з ВІЛ/ТБ під час лікування туберкульозу необхідно призначити таке профілактичне лікування незалежно від рівня імуносупресії.
За останні декілька років різко змінився підхід до призначення антиретровірусної терапії пацієнтам з ВІЛ/ТБ. Доведено, що призначення АРТ в перші 2-8 тижнів лікування туберкульозу значно підвищує шанси пацієнта на виліковування саме туберкульозу.
Особливості перебігу туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів.
З розвитком імунодефіциту клінічна картина туберкульозу змінюється. Це пов’язано з тим, що в умовах зниження імунної відповіді, не формується типова туберкульозна гранульома, туберкульоз розповсюджується на інші органи та системи. Тому у ВІЛ-позитивних пацієнтів з’являються первинні не легеневі, генералізовані форми туберкульозу.
У ВІЛ-позитивних пацієнтів рідше присутнє бактеріовиділення, тому необхідні більш чутливі методи діагностики для ідентифікації збудника.
Виявлення та діагностика туберкульозу у людей, які живуть з ВІЛ.
Для раннього виявлення туберкульозу у ВІЛ-позитивних людей ВООЗ рекомендує проводить скринінг методом опитування підчас кожного візиту пацієнта за медичною допомогою.
Стандартна анкета включає питання про наявність у пацієнта симптомів, які характерні для ТБ (нічна пітливість, лихоманка, довготривалий кашель). Якщо пацієнт вказує на наявність даних симптомів, він повинен бути направлений на обстеження з метою виключити ТБ.
Алгоритм даiгностики ТБ у ВIЛ-позитивных пацiєнтiв включає:
– бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження;
– молекулярно-генетичне дослідження.
Враховуючи те, що ВІЛ-позитивні пацієнти є «малими» бактеріовиділювачами, найбільш ефективним методом діагностики є молекулярно-генетичні методи. ВООЗ взагалі рекомендує використовувати цей метод без попередньої бактеріоскопії, що прискорює та робить доступнішим діагностику ТБ у ВІЛ-позитивних пацієнтів, а також дозволяє виявити стійкість до рифампіцину в першу добу. Матеріалом для діагностики ТБ є як мокротиння, так і пунктах або біоптат з лімфовузлів (або інших органів) при підозрі на позалегеневий туберкульоз.
Стигма і дискримінація ВІЛ-інфікованих.
Стигма має багато негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Незалежно від того, чи знають близькі ВІЛ-позитивної людини про її статус, людина, скоріше за все, приховуватиме свій діагноз на місці роботи чи навчання.
Страх відчуження є причиною того, що ВІЛ-позитивні люди не звертаються за допомогою до установ охорони здоров’я і не проходять курс лікування. Багато людей не знаючи, що у них є ВІЛ-інфекція, бояться пройти тестування через стигму, яка існує щодо ВІЛ-позитивних людей. Стигма і дискримінація, пов’язані з ВІЛ-інфекцією, створюють суттєвий бар’єр для ефективної боротьби з ВІЛ/СНІДом.
У масштабі держави стигматизація і дискримінація призводять до втрати контролю над поширенням епідемії через побоювання людей, що стане відомо про їх причетність до проблеми і їх зарахують до стигматизованої групи.
Стигматизація і дискримінація, пов’язані з ВІЛ/СНІД, мають багато інших наслідків. Зокрема, вони дуже впливають на самосвідомість людей з ВІЛ/СНІД, включаючи розвиток у них депресивних станів, занижену самооцінку і навіть відчай. Це ще називають інтернальною стигматизацією, само стигматизацією або внутрішньою стигматизацією, оскільки це стосується почуття власної гідності людини. Проявом внутрішньої стигми науковці вважають відчуття власної неповноцінності, ненависті до себе, спроби довести свою перевагу перед представниками стигматизованої групи, нездатність будувати відносини з людьми поза чи всередині власної групи, відчуття безпорадності, відсутності контролю над ситуацією. Це все спричиняє розвиток депресії у ВІЛ-позитивних людей. А депресія, в свою чергу, погіршує стан здоров’я і знижує якість життя.
На стигматизацію і дискримінацію впливають і недостатнє розуміння хвороби, міфи і стереотипи щодо шляхів передачі інфекції, засобів профілактики, упередження. Упереджене ставлення частково є наслідком неправильної поінформованості громадськості.
Питання стигматизації і дискримінації є однією з найважливіших і найпоширеніших проблем, з якою стикаються ВІЛ-позитивні та хворі на СНІД люди. Це є не лише психологічною проблемою, вона має і соціальні, і медичні наслідки. Стигма згубна не лише тому, що призводить до виникнення почуття сорому, провини та ізоляції у людей, що живуть з ВІЛ-інфекцією. Негативне відношення часто штовхає людей до бездіяльності або дій, які можуть завдати шкоди іншим людям. Воно допомагає стрімкому поширенню ВІЛ – інфекції.
Для забезпечення ефективних заходів щодо протидії стигмі і дискримінації у зв’язку з ВІЛ/СНІДом, роботу слід вести одночасно по декількох напрямках:
– інформація і освіта для досягнення кращого розуміння проблеми;
– правовий захист людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом;
– наявність пропозиції послуг, щоб люди мали можливість дізнатися про свій серологічний статус, та надання їм підтримки в розкритті свого статусу іншим;
– у медичних установах необхідно забезпечити дотримання професійних і етичних норм. У разі виникнення порушень професійної етики слід передбачити адекватні форми відшкодування збитку;
– стимулювати практичне навчання по питаннях ВІЛ для всіх медичних працівників з метою кращого розуміння проблеми, забезпечення конфіденційності і зменшення необґрунтованих страхів;
– використання універсальних засобів захисту не тільки заспокоїть страх персоналу, але і допоможе захистити таємницю особи та права інфікованих пацієнтів;
– забезпечення ширшого доступу до медичних препаратів і їх використання для лікування;
– допомога людям в формуванні розумінні того, що з ВІЛ/СНІДом можна жити, і що досягнення в області лікування дають реальну надію на майбутнє, є важливим кроком для подолання страху з приводу епідемії як на робочих місцях, так і в суспільстві в цілому.
Дискримінація людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом або тих, кого в цьому підозрюють, є порушенням прав людини. Всі люди мають право на пошану і гідність незалежно від стану здоров’я. Ця проблема може спіткати кожного.
Матеріал підготували лікарі Полтавської центральної районної клінічної клінічної лікарні фтизіатр Богатиренко О.М. та інфекціоніст Бєлая О.В.
За 50 тиждень 2017 року по району зареєстровано 347 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі у дітей – 210, показник становить – 515,9 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 849,7), що нижче епідпорогового на 39,3%. В порівнянні з 49 тижнем 2017 року спостерігається збільшення рівня захворюваності на 6,8%. За 50 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 6 мешканців Полтавського району, із них 2 діти.
15 грудня 2017 року на базі ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» відбулося розширене засідання Госпітальної ради Східного госпітального округу.
Під час роботи засідання розглянуто та затверджено Положення про Східний госпітальний округ та перспективний план розвитку.
Це перелік безпечних ліків із доведеною ефективністю, які держава гарантуватиме пацієнту безкоштовно. Головна ідея політики є у тому, що кожен медичний заклад кожного пацієнта має забезпечити на 100% ліками за оновленим Нацпереліком. Нова політика забезпечення лікарськими засобами українців змінює підхід до фінансування. Держава витрачатиме кошти платників податків ефективно: лише на ті лікарські засоби, чия ефективність у боротьбі з хворобами науково доведена. Ресурси держави буде сфокусовано на наданні безкоштовного ефективного лікування від пріоритетних захворювань і станів максимальній кількості громадян.
13 грудня 2017 року під час засідання Кабінет Міністрів України проголосував за 2 постанови, що передбачають забезпечення українців медичними препаратами у 2018 році. Мова йде про оновлену версію Національного переліку основних лікарських засобів та зміни до Постанови № 1303, якою забезпечуються ліками пільгові групи населення.
Як зазначив заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик, «національний перелік основних лікарських засобів – це надзвичайно важлива частина медичної реформи, одне із завдань якої – гарантувати безкоштовне базове лікування громадянам країни. Ми хочемо, щоби українці на 100% були забезпечені життєво необхідними, якісними та безпечними ліками. Ухвалення цієї постанови допоможе мільйонам громадян отримувати вчасне, якісне та ефективне лікування. Аналізуючи закупівлі лікарських засобів в регіонах, ми виявили, що лише у 2016 році на суму понад 70 мільйонів гривень були закуплені якісь екстракти плодів дикої моркви, хмелю, перцевої м’яти, хлорофіліпту, тощо. Не можна сказати, що ці лікарські засоби взагалі не лікують, але зважаючи на їх симптоматичну терапевтичну дію, закуповувати за державні кошти не доцільно. Бо у той час, коли комусь дають куплені державою такі ліки, в іншій лікарні помирає людина, яка не має життєво необхідного».
Зокрема, Кабмін ухвалив додання до Національного переліку основних лікарських засобів ще 60 діючих речовин: 18 МНН, що включені до оновленого видання рекомендацій ВООЗ, 28 МНН, що включені до державних програм та субвенцій на інгаляційні засоби для наркозу та 14 препаратів для надання екстреної допомоги. Тобто, відтепер загальна кількість препаратів, що включені до Нацпереліку і мають забезпечуватися на 100% у закладах охорони здоров’я, становить 427 препаратів.
Окремо вирішили продовжити дію Постанови № 1303. Саме вона забезпечує пільгові категорії населення медичними препаратами та виробами, яких нині немає в Нацпереліку. Ця постанова продовжуватиме працювати протягом перехідного періоду. Зміна, яка була ухвалена 13.12.2017 р. Урядом – обов’язкова реєстрація препаратів в Україні та наявність їх у галузевих стандартах у сфері охорони здоров’я.
За матеріалами сайту ДОЗ Полтавської ОДА.
Депресія належить до тих захворювань, які найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта, але ефективно лікуються на амбулаторному рівні. Саме тому ліки від депресії уже з наступного року можна буде отримати безкоштовно або з незначною доплатою за програмою «Доступні ліки». Для того щоб отримати препарати за цією програмою, потрібно звернутись до лікаря, отримати правильно виписаний рецепт із зазначенням діючої речовини, прийти до аптеки, що бере участь у програмі, та отримати обрані ліки.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресією страждає близько 300 млн. людей в усьому світі. В Україні депресія є найбільш поширеною проблемою серед психічних розладів. Українці страждають депресією значно частіше, аніж жителі країн Європейського Союзу. І показники захворюваності у нашій країні продовжують зростати.
Що таке депресія
Депресія – це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше двох тижнів) почувається пригнічено, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити повсякденні справи. Депресія у жінок розвивається значно частіше, ніж у чоловіків. Депресія – це не вияв слабкості, не хандра і не ПМС. Це хвороба, яка може виникнути у кожного.
Депресія: симптоми і ознаки
Розрізняють різні ступені депресії: легкий, середній і важкий. Все залежить від кількості симптомів та їх важкості. Важливо також враховувати, чи проявлялись маніакальні епізоди.
Незалежно від типу, депресія може бути хронічною (розвиватись впродовж тривалого періоду часу) і епізодичною, з рецидивами (особливо, якщо депресію не лікують).
Депресивні епізоди, що повторюються, називають рекуррентними депресивними розладами.
Симптоми депресії:
– пригнічення,
– втрата інтересу,
– неможливість відчувати радість,
– зменшення життєвої енергії, пасивність,
– тривога,
– сонливість або безсоння,
– низька концентрація,
– втрата апетиту,
– низька самооцінка,
– відчуття провини чи відчаю,
– думки про самогубство.
При депресії можуть проявлятися не всі симптоми. І в залежності від того, скільки ознак депресії виявлено і наскільки вони виражені, депресію кваліфікують як легку, середню або важку.
У людини з легкою формою з’являються деякі труднощі у виконанні звичайної роботи, але це майже не впливає на загальний результат і функціонування людини. При важкій формі депресії людина не справляється з соціальними функціями і навіть щоденною домашньою роботою, вона може виконувати лише найпростіші побутові справи.
Ще депресія буває в складі біполярного афективного розладу. В цьому випадку між депресивними та маніакальними фазами є періоди абсолютно нормального життя. У маніакальній фазі людина перебуває у збудженому, веселому або роздратованому настрої, гіперактивна, багато говорить і мало спить, а її самооцінка підвищена.
Чому виникає депресія: причини
Неможливо назвати одну причину депресії, адже депресія розвивається в результаті складної взаємодії соціальних, психологічних та біологічних факторів.
Дуже часто поштовхом до депресії стають негативні події: втрата роботи, смерть когось із рідних, психологічна травма, важка стресова подія. У свою чергу, депресія може послабити стресостійкість, порушити нормальну життєдіяльність, погіршити життєву ситуацію, в результаті чого депресія переходить у більш важку форму.
Існує взаємозв’язок між депресією та фізичним здоров’ям. Наприклад, серцево-судинні хвороби можуть призвести до розвитку депресивного стану та навпаки.
Профілактика депресії
Щоб не допустити депресії, вчіться думати позитивно. У складній життєвій ситуації намагайтеся відшукати позитивні моменти. Наприклад, розлучення дає шанс забути про скандали, знайти споріднену душу.
Звісно, бувають ситуації, в яких знайти світлий бік практично неможливо (наприклад, смерть близької людини). Тому важливо не тримати всі емоції в собі: діліться думками, страхами з друзями, близькими людьми або тими, хто переживає схожі емоції (в Україні працюють центри, що діють за принципом рівний рівному).
Не намагайтеся всім догодити, ставте досяжні цілі і завдання, а роботу відокремлюйте від відпочинку.
Займайтеся спортом і привчайте до активного способу життя своїх дітей. Відмовтесь від алкоголю та наркотиків – вони посилюють депресію.
Якщо відчуття втоми, апатія чи тривога не покидають вас понад два тижні, зверніться до лікаря. Спершу – до сімейного лікаря або терапевта, він зможе оцінити ваш стан і за потреби направить фахівця вузького профілю.
Лікування депресії
Легку форму депресії можна вилікувати без медикаментів, за допомогою певних психотерапевтичних методів. Але при середній та важкій формі може знадобитись медикаментозне лікування і психотерапія з кваліфікованими спеціалістами. Самолікування депресії антидепресантами є дуже небезпечним. Антидепресанти можна примати тільки за призначенням лікаря. Нехтування цим правилом може призвести до посилення депресії.
За матеріалами сайту ДОЗ Полтавської ОДА.
За 49 тиждень 2017 року по району зареєстровано 325 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі у дітей – 192, показник становить – 483,2 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 756,2), що нижче епідпорогового на 36,1%. В порівнянні з 48 тижнем 2017 року спостерігається зниження рівня захворюваності на 3,0%. За 49 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 8 мешканців Полтавського району, із них 3 діти.