29 вересня відзначається Всесвітній день серця.

Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в Україні, особливо серед чоловіків. Що потрібно знати, щоби потурбуватися про здоров’я свого серця і попередити серйозні проблеми?

Серцево-судинні захворювання це такі захворювання як ішемічна хвороба серця (серцеві напади), інсульт, підвищений артеріальний тиск (гіпертонія), захворювання периферичної артерії, ревматична хвороба серця, вроджені захворювання серця та серцева недостатність.

Найчастіше причиною таких захворювань є наша власна поведінка і звички: куріння, брак фізичної активності, нездорове харчування та надмір алкоголю. Змінивши таку поведінку, ми можемо суттєво знизити ризик серцево-судинних хвороб.

Які кроки допоможуть зберегти здоров’я серця?

1. Кинути курити

Куріння – одна з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань. Найкращим рішенням, яке ви можете прийняти для здоров’я свого серця, буде кинути курити.

Протягом 2-х років після відмови від тютюну значно зменшується ризик ішемічної хвороби серця. А через 15 років ризик серцево-судинних захворювань знижується до рівня некурця.

Пасивне куріння також шкідливе для здоров’я серця.

2. Бути активними

Регулярна фізична активність зменшує ризик серцево-судинних хвороб.

Рекомендується приділяти принаймні 30 хвилин фізичній активності 5 разів на тиждень. Сюди можна зарахувати гру, ходьбу, хатню роботу, танці.

Спробуйте бути активнішими щодня: можна піднятися сходами замість ліфта, прогулятися пішки, з’їздити у справах на велосипеді замість авто.

Додаткова мотивація займатися спортом з’явиться, якщо залучити до занять сім’ю та друзів.

Можна завантажити додаток для тренувань і слідкувати за своїми успіхами.

Перш ніж зайнятися спортом, порадьтеся з лікарем.

3. Слідкувати за своєю вагою

Зайва вага підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

4. Дотримуватись збалансованого здорового харчування

Рекомендується вживати менше продуктів з високим вмістом насичених жирів, що може підвищити рівень холестерину в крові.

Намагайтеся їсти рибу двічі на тиждень – це прекрасне джерело омега-3 жирних кислот, дуже корисних для серця.

Щоб кров’яний тиск був у нормі, вживайте менше солі – додавайте менше солі під час приготування їжі і не досолюйте страви за столом.

5. Вживайте цільнозерновий хліб, каші з цільного зерна.

Вживайте багато овочів та фруктів.

Коли купуєте продукти в магазині, зверніть увагу на інформацію про вміст калорій, жиру, цукру і солі.

Вживати менше алкоголю

Алкоголь калорійний. Його надмірне вживання збільшує ризик серцево-судинних захворювань.

Підготовлено за матеріалами Центру громадського здоров’я МОЗ.

Тим часом МОЗ України також піклується про серця українців, розширюючи доступ людей до сучасних технологій, що рятують життя при гострому інфаркті міокарду.

Це включає:

– розширення мережі кардіологічних (реперфузійних) центрів;

– ефективні закупівлі ангіографів для найточнішої діагностики;

– закупівлю стентів для екстреного стентування при гострому інфаркті міокарда безоплатно і їх ефективніший розподіл в лікарні країни, які проводить такі операції;

– реабілітацію як невід’ємну частину лікування.

 

За матеріалами сайту МОЗ України.

20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, однак ризик захворіти на цей недуг суттєво відрізняється у різних жінок. Не позбавлені цього ризику і чоловіки, проте понад 99% всіх пацієнтів з раком молочної залози – жінки.

Фактори, що підвищують ризик захворювання, наступні: вік понад 40 років; спадкова схильність; пізня менопауза; ранній початок місячних (до 12 років); пізні перші пологи (у віці понад 30 років) або їх відсутність; переривання вагітності; фіброзно-кістозна мастопатія; ожиріння; паління. Як і у всьому світі, захворюваність на рак молочної залози в Україні зростає – в середньому на 1-2% за рік. В даний час у структурі онкопатології жінок рак молочної залози займає одне з перших місць. Приблизно кожні 30 хвилин в країні виявляється новий випадок захворювання. Щорічно це грізне захворювання забирає майже 7,5 тис. життів.

На жаль, саме пізнє виявлення патології є однією з головних причин того, що в Україні зростання захворюваності супроводжується високим рівнем смертності. Рак молочної залози діагностується в запущених стадіях у чверті українських пацієнток, і половина з них помирає вже впродовж першого року після виявлення.

Не останню роль в пізньому зверненні до лікарів грає непоінформованість суспільства про справжній стан проблеми раку молочної залози, неконтрольований державою стихійний розквіт самореклами «народних цілителів», некомпетентних і, зазвичай, непорядних людей, а не лікарів-професіоналів. Через неправильне лікування хворі втрачають дорогоцінний час, а хвороба набирає обертів.

Необхідно зазначити, що середня тривалість нормального життя хворих на рак молочної залози після встановлення діагнозу на початкових стадіях понад 25 років. Тобто, прогноз захворювання залежить від того, наскільки своєчасно вдалося діагностувати хворобу.

Профілактика раку молочної залози, одного з найпоширеніших нині серед жінок онкологічних захворювань, є необхідним заходом. Займатися цим потрібно, починаючи з молодих років, оскільки хвороба може розвиватися не тільки в жінок похилого віку, а й у зовсім молодих дівчат.

Профілактика раку молочної залози полягає насамперед у ранньому виявленні ущільнень, а також у дотриманні нормального фізіологічного ритму життя жінки (вагітність, годування) із скороченням до мінімуму кількості абортів.

В діагностиці раку молочної залози важливе значення мають систематичні самостійні обстеження і профілактичні лікарські огляди. Особливо ефективна у діагностуванні цієї хвороби мамографія – рентгенівський метод дослідження молочних залоз. Статистика стверджує, що більшість випадків раннього виявлення раку є випадковими й пов’язані лише з проходженням профілактичного огляду. Рідко коли жінка сама приходить до лікаря на ранній стадії захворювання.

Ефективним є і регулярний самоогляд, це коли жінка самостійно проводить нескладний огляд молочних залоз, а якщо виникають підозри звертається до медичного фахівця.

Жінки від 20 до 40 років не рідше одного разу на рік повинні проходити профілактичні огляди у сімейного лікаря чи гінеколога і бажано кожен місяць проводити самоогляд. Від 40 до 50 років потрібно щорічно проходити мамографію і щомісяця самостійно обстежувати молочні залози.

Своєчасне виявлення проблем з молочними залозами може зіграти вирішальну роль у подальшому житті людини, оскільки навіть доброякісні онкологічні пухлини можуть викликати незворотні процеси в організмі. Чим ефективніша профілактика, тим менше вірогідності захворіти на рак грудей. І чим раніше виявлена хвороба – тим ефективніше буде її лікування.

Доведено, що онкологічні ураження молочних залоз частіше зустрічається у жінок, у яких немає регулярної сексуального життя, а також, коли перші пологи припадають на вік після 28 років.

Другим способом, зменшити ризик розвитку онкологічних захворювань, є годування дитини грудьми певний час після пологів. Короткий або, навпаки, занадто довгий період грудного вигодовування дитини може зашкодити стану здоров’я жінки. Справа в тому, що гормональний фон при короткому вигодовуванні залишається тривалий час нестійким, а при надто тривалій лактації менструальний цикл довго не може відновитися. Статистика стверджує, що у жінок, які вигодували двох дітей грудьми, ризик розвитку раку молочних залоз знижений у два рази.

Профілактика раку молочної залози включає в себе також і здоровий спосіб життя. Активні заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі допоможуть продовжити молодість, зберегти хорошу фізичну форму і захистять від раку.

Здоровий спосіб життя передбачає також відмову від алкоголю та паління. Для профілактики всіх форм ракових пухлин потрібно не допускати ожиріння і розвитку цукрового діабету та патологій тканин печінки. Взагалі, щоб не було гормональних пухлин у залозах, потрібно спостерігати за станом власної ендокринної системи, рівнем статевих гормонів.

Профілактика раку молочних залоз включає в себе і нормалізацію емоційного стану, оскільки стреси є найсильнішим каталізатором негативних процесів у організмі людини.

Шановні жінки! Знайдіть можливість та приділіть час для збереження власного здоров’я! Відвідайте Вашого сімейного лікаря або фахівця акушера-гінеколога. Попередити захворювання завжди легше ніж потім бороти недуг.

 

Лікар-онколог Полтавської центральної районної клінічної лікарні А.М. Котова

22 вересня 2017 року відбулася подія, якої чекали понад 10 років – був урочисто відкритий новий поліклінічний корпус Полтавської центральної районної клінічної лікарні.

Роботи над новим корпусом розпочалися, у вже далекому 2006 році, з виготовлення проектної документації, а в червні 2010 року будівництво зупинилися через відсутність коштів. Неодноразові спроби тодішнього голови районної ради Василя Івановича Степенка вирішити питання фінансування добудови на рівні району, області і навіть на загальнодержавному, не мали успіху. Лише в 2016 році будівельні роботи були відновлені. За особистого сприяння голови Полтавської районної ради Михайла Михайловича Кононенка, шляхом консолідації можливостей саме районного бюджету, проект отримав друге життя. Необхідна сума була виділена рішеннями сесій Полтавської районної ради. 100% фінансування проведено виключно за рахунок коштів районного бюджету.

Привітати медиків та мешканців Полтавського району з такою неординарною, як для медицини сьогодення, подією завітало чимало гостей: Народний депутат України Руслан Богдан, депутат Полтавської обласної ради Ірина Степаненко, голова Полтавської районної ради Михайло Кононенко, голова Полтавської районної державної адміністрації Ігор Карімов, депутат Полтавської районної ради Василь Степенко, заступник директора Департаменту охорони здоров’я обласної державної адміністрації Юрій Курилко, директор відкритого акціонерного товариства «Комбінат виробничих підприємств» Сергій Іващенко, депутати Полтавської районної ради, керівники установ, організацій, підприємств Полтавського району, працівники Полтавської центральної районної клінічної лікарні та інших медичних установ.

Побудова нового корпусу дає можливість покращити умови обслуговування відвідувачів в закладі – створити більш комфортні умови перебування пацієнтів і роботи медпрацівників, мінімізувати час на отримання необхідної медичної послуги, розширити можливості для розвитку діагностичної бази та впровадження стаціонар замінних технологій.

В новобудові заплановано розмістити: Центр матері та дитини, клініко-діагностичну лабораторію, кабінет ультразвукового обстеження, фізіотрепапевтичний та ендоскопічний кабінети.

Приміщення корпусу адаптовані для обслуговування людей з особливими потребами: зручний пандус, дверні пройоми дають можливість пересування на інвалідних візках, встановлений ліфт для підйому на другий поверх. Передбачені технічні умови для створення інформаційної медичної системи. Приміщення побудовані з використанням сучасних енергозберігаючих технологій.

Восени Парламент розгляне проекти законів щодо ключових реформ, у тому числі і медичної. Сподіваємося, що народні депутати після літнього відпочинку будуть готові до рішучих та конструктивних змін в системі охорони здоров’я України, на яку люди чекають протягом 26 років. Щодня ми отримуємо від вас десятки запитань про законопроекти №№6327, 6604 та про те, як запрацює реформа після ухвалення народними депутатами. Цінуємо і зважаємо на кожну думку та продовжуємо публікувати відповіді на ваші запитання.

21. Чи не призведе медреформа до закриття лікарень і скорочення медичних працівників?

У законопроектах про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. На першому етапі реформи Національної служби здоров’я укладе договори з усіма лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Але з часом конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» призведуть до впорядкування мережі медзакладів — малопотужні, погано оснащені і мало завантажені лікарні, де просто небезпечно лікуватись, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення — на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси.

Найкращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу. Без роботи можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть йти люди. Хороший лікар завжди матиме потік пацієнтів і достойні гроші за свою роботу! Реформа сприятиме тому, що лікарі конкуруватимуть за пацієнта.

Впорядкуванням мережі лікувальних закладів опікуватиметься місцева влада. Місцеві громади мають вирішити, які з них потрібно підсилити, а які перепрофілювати.

У рамках утворення госпітальних округів МОЗ визначає норми навантаження та види медичної допомоги, які будуть надаватися в основних лікарнях госпітальних округів. Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити мережу медзакладів, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до лікарень. Держава зі свого боку виділить додаткові гроші на підсилення потужних закладів та перепрофілювання слабких та малозавантажених.

22. Чи залишатимуться вузькі спеціалісти при поліклініках?

Медичні заклади самі вирішуватимуть, які спеціалісти їм потрібні для надання замовлених державою послуг. За досвідом інших країн, можна очікувати поступове зменшення запитів до вузьких спеціалістів паралельно з підвищенням кваліфікації сімейних лікарів.

Також варто зазначити, що перспективним є перекваліфікація вузьких спеціалістів до лікарів загальної практики. У такому випадку лікар зможе надавати і послуги первинної медичної допомоги (і мати гідний стабільний дохід) і, за наявності необхідного обладнання, надавати профільні послуги.

Сімейні лікарі з додатковою спеціалізацією будуть користуватися додатковим попитом з боку пацієнтів з відповідними хронічними захворюваннями. Особливо це стосується кардіологів, пульмонологів, гастроентерологів.

23. Чи буде сімейний лікар виїжджати на виклики пацієнтів?

Лікар первинної меддопомоги (сімейний лікар, педіатр, терапевт) на власний розсуд приймає рішення про надання окремих послуг за місцем проживання або перебування пацієнта або телефоном чи по Інтернету.

Вік пацієнта, віддаленість його місця перебування від місця прийому сімейного лікаря чи відсутність у пацієнта коштів на проїзд не можуть бути єдиними підставами для виклику та виїзду лікаря.

Рішення залишається за лікарем.

24. Як фінансуватиметься стоматологія, лабораторна служба, рентгенологи, флюорографія?

Стоматологія, окрім екстреної та дитячої, не буде оплачуватися Національною службою здоров’я України.

Лабораторні аналізи, рентгенологія, флюорографія не є послугами самі по собі. Але вони є частиною майже всіх послуг, які оплачує НСЗУ. Витрати на них є частиною тарифів відповідних послуг.

25. Скільки триватиме прийом одного пацієнта та робочий день сімейного лікаря?

Оптимальний формат та довжину прийому пацієнта обирає лікар.

Довжина робочога дня регулюється Кодексом законів про працю України.

 

За матеріалами сайту МОЗ України.

У Верховній Раді України зареєстрували ініційований Президентом України Петром Порошенком Проект Закону №7117 “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості”.

Проект реформування сільської медицини передбачає розвиток інфраструктури та додаткове фінансування для охорони здоров’я у селах. Він покликаний створити умови, щоб залучити в сільську місцевість, де зараз проживає 13 млн. українців або 30% населення, працювати лікарів та медичний персонал.

Більше 13 мільйонів українців, які проживають у селах, потребують кращого доступу до якісних медичних послуг. Наразі низький рівень надання медичної допомоги у сільській місцевості спричинений зокрема відсутністю налагодженої медичної інфраструктури та кваліфікованого медичного персоналу.

Законопроект передбачає будівництво додаткових амбулаторії з можливістю проживання родини лікаря, придбання автомобілів для лікарів, щоб вони мали змогу пересуватися між селами, а також створення можливості для отримання освіти та підвищення кваліфікації.

«Поточний стан – жахливий. Лише 17% фельдшерсько-акушерських пунктів і амбулаторій забезпечені транспортом. Не вистачає обладнання, ліків, в значній частині фельдшерсько-акушерських пунктів немає медичного персоналу. Ми платимо дуже дорогу ціну за уповільнення реформування медицини», – зазначив Президент України під час наради з питань розвитку сільської медицини.

Крім того, законопроект закладає основи розвитку “телемедицини”, щоб лікарі мали змогу консультуватися з колегами за допомогою відеозв’язку. Для цього передбачається проведення мережі Інтернет в усі, навіть віддалені села, в рамках розвитку медичної інфраструктури.

Цього року в бюджеті вже передбачено 4 млрд. гривень на розвиток охорони здоров’я у сільській місцевості. Крім того Уряд заклав додатковий 1 млрд. гривень на розвиток системи охорони у селах у 2018 році.

«Ми як суспільство маємо забезпечити доступність медичної допомоги на всій території країни. Саме це зробить нас сильною державою, країною, де можна жити і бути здоровим всюди. Виділені кошти – запорука того, що кожен українець в будь-якому місці країни отримає якісну медичну допомогу», – зазначила в. о. міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун.

Законопроект про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості доповнює раніше ініційовані урядом проекти законів про зміну моделі фінансування системи охорони здоров’я та є частиною медичної реформи. Пакет законопроектів №6327 та №6604, які запускають реформу фінансування системи охорони здоров’я, а також президентський законопроект №7117, що передбачає підвищення доступу та якості медичних послуг у селах будуть розглянуті вже на цій парламентській сесії.

«Ми не можемо далі затягувати ситуацію з медичною реформою. Це також складова питання національної безпеки держави. Значна частина українського народу позбавлена права на отримання якісних медичних послуг через законсервовану, абсолютно неефективну радянську систему», – зазначив Петро Порошенко.

Медичну реформу вже підтримали Президент України, Прем’єр-міністр України, представники Уряду, а також 72% громадян України, про що говорять результати досліджень.

 

За матеріалами сайту МОЗ України.

Об 14⁰⁰ 22 вересня 2017 року відбудеться відкриття новобудови поліклінічного корпусу Полтавської центральної районної лікарні.

Урочистості пройдуть за адресою: м. Полтава, вул. Стрітенська 58-а.

 

Адміністрація Полтавської центральної районної лікарні.

“Ми не можемо далі затягувати ситуацію з медичною реформою. Це також складова питання національної безпеки держави”, — такими словами Президент Петро Порошенко відкрив нараду з питань розвитку сільської медицини, що відбулася 11 вересня у Національному медичному університеті ім. О. О. Богомольця.

У своєму виступі голова держави підкреслив, що значна частина українців позбавлена права на отримання якісних медичних послуг через абсолютно неефективну радянську систему охорони здоров’я. Петро Порошенко нагадав, що урядові законопроекти про медреформу детально обговорювалися у парламентських робочих групах, у профільному комітеті, з громадськими організаціями та схвалені Національною радою реформ. Президент звернувся до депутатів з проханням докласти максимум зусиль і не затягувати ухвалення медичної реформи.

Петро Порошенко подякував лікарям, своїй команді, членам уряду і Міністерству охорони здоров’я України за ефективну і конструктивну роботу із впровадження сучасних технологій на селі. Він зазначив, що програма так само, як і медична реформа в цілому, відкрита для повного і детального обговорення.

Проект реформування сільської медицини, що стане частиною медичної реформи, на нараді презентувала радниця Президента Марія Гайдар. Програма передбачає додаткове фінансування сільської медицини, щоб створити умови та мотивувати лікарів надавати якісну медичну допомогу у селах. Це і нове обладнання, і будівництво ФАПів та амбулаторій, забезпечення лікарів житлом і транспортом, значне підвищення заробітної плати. Окрему увагу в програмі приділяють телемедицині. За допомогою широкосмугового інтернету лікар зможе не тільки надавати консультації пацієнтам та фельдшерам дистанційно, а й бути частиною медичної спільноти та постійно підвищувати свій професійний рівень.

«У нашому житті нарешті з’явиться таке поняття, як медична послуга. А з другого боку, з’являться чіткі зобов’язання держави відшкодувати реальну вартість медичної послуги, коли людина їх потребує», — нагадав основні засади медичної реформи заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. Він підкреслив, що 72% українців підтримують медичну реформу та чекають на її ухвалення в парламенті.

Сьогодні українська система охорони здоров’я побудована таким чином, що незалежно від розмірів фінансування, кошти використовуються неефективно. Про це заявила виконавчий директор БФ «Пацієнти України» Ольга Стефанишина. «Якщо ми не запровадимо оплату державою медичних послуг, а не ліжко-місць, ми не зможемо досягти результату і покращити якість меддопомоги», — наголосила вона.

 

За матеріалами сайту МОЗ України.

ІНФОРМАЦІЯ

щодо структурних підрозділів ПОКП «Полтавафарм», які приймають участь в реалізації Проекту «Доступні ліки» для забезпечення мешканців Полтавського району

 

№	Назва аптечного закладу та його структурних підрозділів	Місце знаходження структурного підрозділу	Телефон відповідальної особи
1	ПЦРА №250	м. Полтава вул. Європейська, 241-А	59-87-36
2	Аптека №206	с. Супрунівка, вул. Нафтовиків, 5	65-67-03
3	Аптечний пункт №2	с. Мачухи, вул. В. Грека, 6	64-42-30
4	Аптечний пункт №3	вул. Стрітенська, 58-А	60-67-99
5	Аптечний пункт №4	с. Коломацьке, вул. Центральна, 43	60-67-04

 

5 вересня поточного року відбулося установче засідання госпітальної ради Східного Госпітального округу. До його складу входять заклади охорони здоров’я, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, які розташовані на території міста Полтави, Диканського, Зіньківського, Карлівського, Котелевського, Машівського, Новосанжарського, Полтавського, Решетилівського та Чутівського районів.

У засіданні взяли участь директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак, начальник управління охорони здоров’я виконавчого комітету Полтавської міської ради Сергій Котов, 24 члени госпітальної ради, науковці ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», а також представники від територіальної громади.

На посаду голови госпітальної ради округу одностайно було обрано ректора ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», професора В’ячеслава Ждана. Його заступниками шляхом таємного голосування було обрано депутата Полтавської районної ради Василя Степенка та головного лікаря Решетилівської центральної районної лікарні Юрія Черкуна. Секретарем стала лікар-невролог Чутівської центральної районної лікарні, депутат обласної ради Марина Рябоконь.

Директор ДОЗ Віктор Лисак поінформував присутніх про особливості створення та функціонування госпітальних округів в рамках існуючої нормативно-правової бази. Віктор Петрович проаналізував динаміку показників здоров’я населення Східного Госпітального округу, а також наголосив на необхідності більш ефективного використання наявних ресурсів.

Було акцентовано увагу на тому, що функціонування госпітальних округів допоможе впорядкувати мережу закладів вторинної ланки надання медичної допомоги. Це відбуватиметься за двома принципами: по-перше, забезпечення доступності громадян до якісної медичної допомоги, по-друге, заклади, де надається ця допомога, повинні мати належне навантаження, аби підтримувати відповідну кваліфікацію медичних фахівців.

 

За матеріалами сайту ДОЗ Полтавської ОДА.