Про стигму і дискримінацію ВІЛ-інфікованих

Незважаючи на те, що ВІЛ-інфекція переведена в область хронічних захворювань і майже 50% інфікованих ВІЛ – це люди, які не належать до груп ризику, ми все одно реєструємо високий рівень стигматизації та дискримінації ВІЛ-позитивних осіб.

Питання стигматизації і дискримінації є однією з найважливіших і найпоширеніших проблем, з якою стикаються ВІЛ-позитивні та хворі на СНІД люди.

Стигматизація – це упереджене, негативне ставлення до окремої людини чи групи людей, пов’язане з наявністю у неї/них якихось особливих властивостей чи ознак. Вона проявляється опосередковано через поширення в суспільстві негативного ставлення, що пізніше приводить до дискримінації, як прямого порушення прав.

Часто вважається, що люди з ВІЛ/СНІДом заслужили те, що з ними відбулося, своїми вчинками. Стигму у зв’язку з ВІЛ/СНІДом ще можна описати як процес знецінювання людей.

Стигма має багато негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Страх відчуження є причиною того, що ВІЛ-позитивні люди не звертаються

за допомогою до установ охорони здоров’я і вчасно не розпочинають відповідне лікування.

Стигма та дискримінація впливають на самосвідомість людей з ВІЛ/СНІД, викликаючи у них депресію, занижену самооцінку і відчай. Це ще називають інтернальною стигматизацією, самостигматизацією або внутрішньою стигматизацією, оскільки це зачіпає почуття власної гідності людини. Проявом внутрішньої стигми науковці вважають відчуття власної неповноцінності, ненависті до себе, спроби довести свою перевагу перед представниками стигматизованої групи, нездатність будувати відносини з людьми поза чи всередині власної групи, відчуття безпорадності, відсутності контролю над ситуацією.

Стигма є не лише психологічною проблемою, вона має ще соціальні та медичні наслідки. Негативне ставлення часто штовхає людей до бездіяльності або дій, які можуть завдати шкоди іншим людям, сприяє стрімкому поширенню інфекції.

У масштабі держави стигматизація і дискримінація призводять до втрати контролю над поширенням епідемії через побоювання людей, що стане відомо про їх причетність до проблеми та їх зарахують до стигматизованої групи.

Стигматизації та дискримінації сприяє недостатність знань про хворобу, міфи і стереотипи щодо шляхів передачі інфекції, засобів профілактики, упередження.

Ефективними заходами з протидії стигми і дискримінації у зв’язку з ВІЛ/СНІДом є:

– інформування та освіта для досягнення кращого розуміння проблеми;

– правовий захист людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом;

– доступність до медичних послуг, щоб люди мали можливість вчасно обстежитись, та отримати психологічну підтримку в розкритті свого ВІЛ-позитивного статусу іншим;

– дотримання професійних і етичних норм серед медперсоналу закладів охорони здоров’я; у випадку розголосу результатів обстежень передбачити адекватні форми відшкодування морального збитку;

– використання універсальних засобів захисту, що не тільки заспокоїть страх персоналу, а й допоможе захистити таємницю особи та права інфікованих пацієнтів;

– забезпечення широкого доступу до медичних препаратів і їх використання для лікування;

Кожна людина має право на повагу та гідність, незалежно від стану здоров’я та захворювання. Будьте людяними і не байдужими до оточуючих!

 

За матеріалами сайту Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації

Що необхідно знати про грип 2016-2017 рр.

Щорічно людей з низьким імунітетом долає вірус грипу. Він схильний до частих мутацій і це означає, що кожні 10-20 років епідеміологічна ситуація дещо змінюється. Однак, не дивлячись на видозмінюваність вірусу грипу, симптоматика захворювання зберігається. Саме тому в очкуванні сезону 2016-2017 кожен повинен знати постійні симптоми грипу. Це буде сприяти як своєчасному встановленню вірного діагнозу, так і призначенню адекватного ефективного лікування. Взагалі це може врятувати життя!

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у епідемічному сезоні 2016-2017 рр. на території України можуть циркулювати декілька штамів грипу: A/California/7/2009(Н1N1) – він відомий, як свинячий грип, його ще називають пандемічним, циркулює фактично вже декілька років в Україні; A/Hong Kong/4801/2014/(H3N2) таB/Brisbane/60/2008.

Але не виключена поява циркуляції інших видів грипу та аденовірусів, риновірусів, парагрипу тощо. Саме тому кожен повинен розуміти, що для постановки кінцевого діагнозу вирішальну роль відіграють вірусологічні методи обстеження.

При цьому щоб запідозрити діагноз сезонного грипу важливо звернути увагу на наявність наступних ознак:

  • гострий початок із лихоманкою 38,5-40°С (іноді можлива субфебрильна або нормальна температура тіла у осіб похилого віку);
  • виражені симптоми порушення загального стану, що розвиваються протягом першої доби (головний біль, біль у м’язах, суглобах та очних яблуках, в’ялість, адинамія, блювання);
  • можливий геморагічний синдром: носові та інші кровотечі, петехіальний висип на обличчі, шиї і верхній частині тулуба;
  • помірні ознаки ринофарингіту (закладеність носа, невеликі серозні виділення з носа, першіння і біль у горлі, почервоніння задньої стінки глотки, м’якого піднебіння з ін’єкцією судин і крововиливами на його слизовій оболонці);
  • ін’єкція судин очей;
  • ознаки трахеїту (сухий кашель з печією та болем за грудиною).

Також важливо пам’ятати про можливі ускладнення сезонного грипу. Внаслідок цього захворювання можуть виникати:

  • респіраторні ускладнення: гострий бронхіт; вторинна бактеріальна пневмонія; первинна вірусна пневмонія; загострення бронхіальної астми; загострення хронічних захворювань дихальної системи; абсцес легень; емпієма легень; синусит.
  • нереспіраторні ускладнення: фебрильні судоми; запалення середнього вуха; сепсис; міозит; міокардит; синдром Рея; енцефаліти; мієліт; синдром Гійена-Баре.

Оскільки в сезоні 2016-2017 очкується циркуляція саме вірусу грипу А/H1N1/Каліфорнія/2009, то кожен повинен бути інформований про особливості клінічної картини інфекції цим вірусом.

Зверніть увагу, що для грипу даного типу характерними будуть:

  • інкубаційний період (розвиток хвороби) від 1 до 7 днів;
  • раптове підвищення температури тіла більше 38°С (інколи захворювання може протікати без значного підвищення температури тіла);
  • головний біль, суглобні та м’язові болі;
  • дискомфорт у горлі – фарингіт, рідше нежить;
  • кашель, утруднене дихання;
  • блювання, діарея.

Отже, даний тип вірусу характеризується всіма перерахованими симптомами захворювання, що і сезонний, але він є більш небезпечним! При ньому частіше і у більш короткий термін розвиваються ускладнення.

Ви повинні знати, що:

  • внаслідок цього грипу дуже часто і швидко виникають пневмонії; при цьому часто уражаються обидві легені, наявний кровавий випіт у тканину легені, швидко та бурхливо прогресує дихальна недостатність – все це без належного лікування може призвести до смертельних наслідків!
  • цей тип грипу може призводити до запалення нирок і виникнення нефриту!
  • захворювання на цей грип може призвести до запалення в серцевому м’язі – міокардиту, а також призвести до погіршення наявних хвороб серцево-судинної системи – до декомпенсації серцево-судинної недостатності тощо!

Враховуючи небезпеку грипу кожен повинен знати симптоми, що вимагають термінової госпіталізації.

Увага! Терміново викликайте бригаду екстреної медичної допомоги, якщо ви помітили у хворого на грип такі ознаки:

– сильна блідість або посиніння обличчя;

– утруднене дихання;

– висока температура тіла, що довго не знижується;

– багаторазове блювання та випорожнення;

– порушення свідомості – надмірна сонливість чи збудженість;

– болі у грудній клітці;

– домішки крові у мокроті;

– падіння артеріального тиску.

Важливо розуміти, що основним методом, що запобігає захворюванню на грип залишається вакцинація. Противірусна хіміопрофілактика не являється альтернативою вакцині!

Прийміть до уваги:

  • ефективність вакцинації у осіб віком до 60 років становить 90%, у осіб понад 60 років – до 40%;
  • вакцина попереджує розвиток тяжких форм грипу;
  • імунітет розвивається через 14 днів після вакцинації, він короткочасний (6-12 місяців) і специфічний;
  • оптимальні строки вакцинації – жовтень-листопад, до початку епідемії;
  • вакцинація під час епідемії також ефективна, але протягом 14 днів після вакцинації, поки не виробився захисний титр антитіл, необхідно проводить хіміопрофілактику противірусними засобами;
  • жінки, що годують груддю, можуть бути вакциновані;
  • крім того, будь-яке грипоподібне захворювання не є підставою для припинення грудного вигодовування;
  • знайте, що якщо Ви належите до осіб з нижченаведеного переліку, то вам показана щорічна вакцинація.

Групи високого ризику ускладнень після грипу,

яким показана щорічна вакцинація:

– дорослі та діти у яких є хронічні захворювання органів дихання, включаючи астму; хронічні захворювання серця і нирок; цукровий діабет; імуносупресія внаслідок захворювання чи терапії;

– особи старші 65 років;

– вагітні;

– медичні працівники;

– вчителі і вихователі;

– продавці;

– водії громадського транспорту;

– усі, хто працює в багатолюдних місцях.

Будь-ласка пам’ятайте, що зменшення кількості ускладнень у пацієнта та покращення його прогнозу під час грипу знаходиться в прямій залежності від адекватного та своєчасного призначення лікування!

 

За матеріалами сайту Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації

Міфи та реальність про ВІЛ-інфекцію/СНІД

Хвороба з назвою СНІД прогресує щороку та забирає життя мільйонів людей. Для СНІДу не існує перешкод, він однаково вражає чоловіків, жінок і дітей. На планеті 40 мільйонів людей на сьогоднішній день інфіковані ВІЛ. Хвороба СНІД викликається ВІЛ – вірусом імунодефіциту людини. Інфікованих людей називають ВІЛ-позитивні. Проте лише кінцева стадія хвороби називається СНІД – Синдром набутого імунодефіциту людини.

Останні роки в Україні відмічається зростання кількості ВІЛ-інфікованих осіб. Не є виключенням і наш Полтавський район.

Дуже важливо знати, як передається ВІЛ, і, як від нього захиститися.

ВІЛ передається трьома чітко визначеними шляхами:

  1. ВІЛ може передатися при незахищеному статевому контакті, якщо один із партнерів є носієм. Тому необхідно захищатися і правильно користуватися чоловічими та жіночими презервативами.
  2. ВІЛ може передаватися через кров: переливання зараженої крові, використання брудних шприців під час прийому наркотиків, брудні голки, пірсинг, татуювання, використання забрудненого, зараженого кров’ю леза. Тому вкрай важливо використовувати одноразові голки та леза. Достатньо вимити в гарячій воді руки або об’єкти, на які потрапила кров.
  3. ВІЛ може передаватися від ВІЛ-позитивної матері до дитини під час вагітності, пологів або годування груддю. Якщо ВІЛ-позитивна матір вирішить народити дитину, лікар зможе надати інформацію про те, яке лікування існує на сьогоднішній день, що знижує ризик зараження дитини. Таким чином існує лише три шляхи зараження ВІЛ: статевим шляхом, через кров та від матері до дитини, а решта шляхів про які ви можете почути – лише домисли.

Наступні твердження є істинною правдою:

  • шкіра нездоланний бар’єр для ВІЛ;
  • такі комахи, як комарі, не переносять ВІЛ;
  • можна торкатися, обніматися, цілуватися із ВІЛ-позитивною людиною, можна носити одяг ВІЛ-позитивної людини;
  • можна користуватися предметами та пристроями, туалетом, душем, білизною разом із ВІЛ – інфікованою людиною.

ВІЛ не можна вдихнути, не має його в сльозах, поту, слині, не можливо заразитися доторкнувшись до зараженої людини.

Знати – означає упередити!

Тести – єдина можливість виявити чи заражена людина ВІЛ чи ні. Цей тест допомагає виявити ВІЛ за декілька років до того як розів’ється хвороба і здійснюється через простий аналіз крові. В Україні створені центри анонімної та безкоштовної консультації, де є можливість пройти тест. В Полтавській центральній районній клінічній лікарні таке обстеження можна пройти в кабінеті «Довірі», що створений в поліклінічному відділені. Обстеження проводяться безкоштовно та гарантується повна анонімність. Знання про наявність хвороби дає можливість своєчасно почати адекватне лікування та попередити її розвиток і прогресування. Ефективність лікування полягає в тому, що зменшується кількість вірусу в крові.

Сьогодні лікування, нажаль, не може привести до одужання, проте, воно може повернути до нормального ритму життя, оскільки лікування попереджує розмноження вірусу та розвиток хвороби.

Різні методи лікування СНІДу мають побічні ефекти. Щоб лікування було ефективним не можна вживати алкоголь, наркотики, не можна палити. Необхідно буде регулярно відвідувати лікаря. Слід пам’ятати, що якщо ти ВІЛ-інфікований – ти не самотній. Необхідно приєднатися до групи ВІЛ-позитивних людей, користуючись асоціаціями, центрами тощо. У жодному разі ВІЛ не може стати перешкодою при прийомі на роботу або стати причиною припинення трудової діяльності. ВІЛ-позитивна людина не зобов’язана ставити до відома роботодавця про свій статус.

ВІЛ може торкнутися кожного, тому важливо надавати ВІЛ-інфікованим психологічну підтримку. ВІЛ-позитивна людина має право: вести особисте життя, мати друзів, одержувати інформацію і освіту.

Кожна людина має право жити!

 

Лікар-інфекціоніст               Олександра Бєлая

Інформація щодо захворюваності на грип та ГРВІ (47 тиждень 2016 року).

За 47 тиждень 2016 року по району зареєстровані 426 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), із них дітей – 252, показник становить – 630,9 на 100 тис. населення (показник епідпорогу 842,0), що нижче епідпорогового на 25,1%. В порівнянні з 46 тиждень спостерігається збільшення захворюваності на 22,3%. За 47 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 12 мешканців Полтавського району, серед них 11 дітей.

Правила прийому антибіотиків.

Останнім часом, дуже актуальним стало питання ефективного застосування антибактеріальних препаратів. Порушення правил використання антибіотиків часто призводить до катастрофічних наслідків: відсутність бажаного результату від лікування та культивування не чутливих до лікарських засобів збудників захворювань. Але негативних наслідків можливо уникнути, дотримуючи простих правил.

1 правило. Будь які антибіотики слід приймати виключно за призначенням лікаря.

2 правило. Записуйте всю інформацію про прийом антибіотиків вами раніше: коли, які, яким курсом, при яких захворюваннях. Особливо це стосується прийому препаратів дітьми. Під час застосування антибіотиків важливо звертати увагу на те, які були побічні дії або прояви алергії і записувати це. Лікар не зможе адекватно підібрати вам антибіотик, у разі, коли не володіє інформацією – які, в яких дозах приймали антибіотики ви чи ваша дитина.

3 правило. Ніколи не випрошуйте у лікаря призначення антибіотиків. Лікар може і призначити вам антимікробні засоби без особливих показань, якщо ви будете наполягати. Застосування антибіотиків значно прискорює одужання, але це не завжди виправдано. Тим більше не просіть в аптеці «що-небудь» посильніше. Сильніше – не означає ефективніше. Іноді в аптеці можуть запропонувати замінити один препарат аналогічним, в даному випадку краще узгодити подібну заміну з лікарем, або уточнити у фармацевта склад і діючу речовину, щоб не порушити дозування, призначене лікарем.

4 правило. Здайте аналіз на бактеріальний посів для вибору «кращого» антибіотика. При деяких захворюваннях ідеально, коли є можливість здати аналізи на бактеріальний посів з визначенням чутливості до антибіотиків. Коли є лабораторні дані, підбір антибіотика спрощується і в цьому випадку лікування виходить зі снайперською точністю. Недоліком цього аналізу є те, що очікування результату займає від 2 до 7 днів.

5 правило. Суворо дотримуватися час і кратність прийому. Завжди витримуйте рівні проміжки часу між прийомами антибіотика. Це треба для підтримки постійної концентрації препарату в крові. Багато хто помилково сприймають інформацію про кратності прийому, якщо рекомендовано приймати 3 рази на день, це не означає, що прийом повинен бути на сніданок, обід і вечерю. Це означає, що прийом здійснюється через 8 годин. Якщо 2 рази на день, то точно через 12 годин.

6 правило. Скільки днів приймати антибіотики? Зазвичай достатньо 5 – 7 днів, іноді термін прийому антибіотика становить 10-14 днів. Тривалість прийому антибіотиків встановлює лікар.

7 правило. Безперервність курсу лікування. Якщо розпочато курс антибіотика, ні в якому разі не можна припиняти лікування, як тільки відчуєте поліпшення. Варто продовжувати лікування через 2-3 дні після поліпшення, видужання. Також слід стежити за ефектом від антибіотика. Якщо протягом двох днів поліпшення не спостерігається, значить збудник до цього антибіотика стійкий і його слід замінити.

8 правило. Ніколи не намагайтеся коригувати дозування антибіотика. Застосування препаратів в малих дозах дуже небезпечно, оскільки підвищується ймовірність виникнення стійких бактерій. Збільшення дози теж не безпечно, оскільки призводить до передозування і побічних ефектів.

9 правило. Чим запивати і коли пити антибіотик? Дотримуйтесь інструкції з правильного прийому конкретного лікарського препарату. Краще не приймати антибіотики під час їжі, доцільно випивати їх за годину до їди або через годину після їжі. Запивайте будь-які ліки тільки водою, чистою, негазованою. Не можна запивати антибіотики молоком і кисломолочними продуктами, а також чаєм, кавою і соками.

10 правило. Приймайте пробіотики. Одночасно з прийомом антибіотиків варто приймати препарати, які відновлюють природну мікрофлору кишківника. Оскільки антибактеріальні засоби знищують корисні бактерії в організмі, треба приймати пробіотики, вживати кисломолочні продукти (окремо від прийому антибіотиків).

11 правило. При лікуванні антибіотиками дотримуйтесь спеціальної дієти. Варто відмовитися від жирних продуктів, смажених, копченостей і консервованих продуктів, виключити алкоголь і кислі фрукти. Прийом антибіотиків пригнічує роботу печінки, отже, їжа не повинна занадто навантажувати печінку. У раціон включайте більше овочів, солодких фруктів, білий, хліб.

 

 

 

Голова ЛКК Полтавської центральної районної клінічної лікарні Олена Жорняк

 

Необхідно знати!

Чи пити антибіотики при застуді у дітей або дорослих? Всі, хто отримав диплом будь-якого медичного інституту, твердо знають і пам’ятають, що антибіотики при застуді, ГРВІ і грипі не допомагають. Про це пам’ятають і лікарі в поліклініках, практикуючі лікарі в стаціонарах. Однак, антибіотики призначаються і не рідко просто профілактично. Тому що при зверненні до лікаря при ГРВІ пацієнт потребує лікування. А у випадках з застудою, гострою респіраторною вірусною інфекцією, крім всім відомих правил – рясне пиття, постільний режим, вітамінізоване, обмежене (дієтичне) харчування, медикаментозні засоби і народні методи полоскання горла, промивання носа, інгаляцій, розтирань розігріваючими мазями – більше нічого не потрібно, цим все лікування застуди і обмежується. Але ні, людина чекає від лікаря ліків, найчастіше просто випрошуючи антибіотик. Гірше того, хворий може самостійно почати прийом будь-якого антибіотика по своєму досвіду або чиєюсь порадою. Звернення до лікаря сьогодні займає багато часу, а ліки дуже просто придбати.

Антибіотики повинні продаватися в аптеках виключно за рецептом!

У жодній цивілізованій країні такого немає відкритого доступу до лікарських засобів, як в Україні. Що стосується лікування застуди чи ГРВІ у дитини, тут ситуація найчастіше затьмарюється тим, що педіатр просто перестраховується, призначає ефективний, хороший, «дитячий» антибіотик при застуді для профілактики, щоб інфекція не опустилася на нижні дихальні шляхи. Якщо вчасно рясно напувати дитину, зволожувати, провітрювати кімнату, дати жарознижуючі засоби для дітей, якщо дуже висока температура, застосовувати всі бабусині засоби і рецепти – організм повинен впоратися з будь-якою застудою і вірусом.

А чому ж тоді лікар-педіатр призначив антибіотики? Тому, що можливі ускладнення. Так, ризик розвитку ускладнень у дітей дошкільного віку дуже високий. Сьогодні не кожна мама може похвалитись міцним імунітетом і загальним хорошим здоров’ям своєї дитини. І лікар в цьому випадку виявляється винним – не помітив, не перевірив, не призначив. Страх звинувачень у некомпетентності, неуважності, небезпека судових переслідувань штовхає педіатрів на призначення антибіотика для дітей при застуді в якості профілактики. Слід пам’ятати, що застуда в 90% випадків буває вірусного походження, а віруси антибіотиками не лікують. Навіть при застуді бактеріального походження у дорослих і дітей антибіотики не призначаються. Тільки у випадках, коли організм не впорався з вірусом і виникли ускладнення, приєдналася бактеріальна інфекція, локалізувалася в порожнині рота, носа, бронхів або легень – тільки в цьому разі показані антибіотики. Лабораторних аналізів, 100% зовнішніх клінічних проявів, за результатом яких можливо було б відрізнити вірусне запалення в дихальній системі від бактеріального – не існує. Але відомо, що ангіни, гайморити, пневмонії найчастіше мають бактеріальне походження, а нежить і бронхіт – вірусне. Тому і методи їх лікування будуть різними. Але відрізнити грип від ГРВІ чи від застуди по самопочуттю та тяжкості протікання можна. А також зрозуміти, що ускладнення виникли теж, можливо, за такими ознаками:

  • якщо після початку ГРВІ або застуди слідом за поліпшенням на 5-6 день знову підвищується температура до 38-39С;
  • відбувається погіршення самопочуття, посилюється кашель, з’являється задишка;
  • посилюються болі в горлі при високій температурі;
  • з’являється біль у вусі, особливо при натисканні, набряклість біля вуха;
  • збільшуються лімфатичні вузли.

Багато хто задає питання, які антибіотики пити при застуді, який антибіотик краще при застуді? Якщо виникли ускладнення, то вибір антибіотика залежить від локалізації ускладнення, віку дитини або дорослого, анамнезу хворого, переносимості лікарських препаратів.

Призначення повинно здійснюватися тільки лікарем!

Коли антибіотики не показані при застуді або неускладненому ГРВІ. Слизово-гнійний нежить (риніт), що триває менше 10-14 днів. Назофарингіт. Вірусний кон’юнктивіт. Вірусний тонзиліт. Трахеїт, бронхіт (в окремих випадках при високій температурі і гострому бронхіті антибактеріальні препарати потрібні). Приєднання герпетичної інфекції (герпес на губах). Ларингіт.

Коли можливе застосування антибіотиків при неускладнених ГРВІ. При виражених ознаках зниженого імунітету – постійна субфебрильна температура, понад 5 разів на рік, часті простудні та вірусні захворювання, хронічні грибкові та запальні захворювання, ВІЛ, будь-які онкологічні захворювання або вроджені порушення імунітету У дитини до 6 місяців – рахіт, різні вади розвитку, при нестачі ваги. Якщо у дитини в анамнезі є хронічний рецидивуючий отит.

Показанням до призначення антибіотиків є: анаеробна, стрептококова ангіна – перед прийомом рекомендується здати бактеріальний посів на чутливість до антибіотиків; розвиток ускладнень – гнійні вогнища (гнійний лімфаденіт, ларинготрахеїт спадний); гострий середній отит; пневмонії; запалення придаткових пазух носа (синусит, гайморит) – діагноз встановлюється за допомогою рентгенологічного дослідження і характерних клінічних ознак після застуди чи ГРВІ через 10-12 днів.

Більшість лікарів з теорії знають про неприпустимість використання антибактеріальних засобів при застуді або вірусної інфекції, але з ряду причин (ранній вік дітей, профілактичні заходи зі зниження ускладнень) вони призначаються, іноді короткими 5-денними курсами і з зменшенням дози, що вкрай небажано.

Не враховувався спектр збудників. У 85-90% випадків це віруси, а серед бактеріальних агентів це в 40% – пневмокок, у 15% – гемофільна паличка, 10% – гриби і стафілокок, рідше атипові збудники – хламідії і мікоплазма. Сьогодні лікарі ще не мають тестів для експрес-діагностики всіх інфекцій, хоча б стрептококових, тому і перестраховуються.

Основні висновки. Антибіотики показані при бактеріальних інфекціях, а застуда в 80-90% має вірусне походження, тому їх прийом не доцільний. Антибіотики мають серйозні побічні дії, такі як: пригнічення функції печінки і нирок, алергічні реакції, вони знижують імунітет, викликають дисбаланс мікрофлори кишківника і слизових оболонок в організмі. Прийом антибіотиків в якості профілактики ускладнень вірусно-бактеріальних інфекцій неприпустимий. Завдання терапевта або педіатра, а також батьків дитини – вчасно виявити можливе погіршення самопочуття і тільки в цьому випадку приймати «важку артилерію» у вигляді антибіотиків.

 

 

 

Голова ЛКК Полтавської центральної районної клінічної лікарні Олена Жорняк

 

Лікарня приймає цінові пропозиції на виконання робіт по капітальному ремонту двигуна.

З метою забезпечення конкурентних засад при проведеннях закупівель товарів та послуг Полтавська центральна районна клінічна лікарня приймає цінові пропозиції на виконання робіт по капітальному ремонту двигуна  автомобіля Skoda Oktavia A – 5

Довідки  стосовно забезпечення виконання робіт можна отримати за телефоном 7-42-44.

Пропозиції надавати на адресу: м. Полтава, вул. Стрітенська 58а, адміністративна частина.

Інформація щодо захворюваності на грип та ГРВІ (45 тиждень 2016 року).

За 45 тиждень 2016 року по району зареєстровані 398 випадків захворювання на ГРВІ (грип – 0), показник становить – 589,5 на 100 тис. населення (показник епідпорогу 777,2), що нижче епідпорогового на 24,2%. В порівнянні з 44 тижнем спостерігається збільшення рівня захворюваності на 18,1%. Серед захворілих дітей до 17 років – 225. За 45 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 13 мешканців Полтавського району, всі діти.

Шановні мешканці Полтавського району!

Нагадуємо, що при Полтавській центральній районній клінічній лікарні функціонує кабінет «Довіри». З понеділка по п’ятницю (з 800 до 1430), Ви особисто можете отримати консультацію з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та пройти необхідні обстеження, або зателефонувати за номером 2-86-71.

Інформація щодо захворюваності на грип та ГРВІ (44 тиждень 2016 року).

Інформація щодо захворюваності на грип та ГРВІ (44 тиждень 2016 року)

 

За 44 тиждень 2016 року по району зареєстровані 337 випадків захворювання на ГРВІ (грип – 0), показник становить – 499,1 на 100 тис. населення (показник епідпорогу 713,9), що нижче епідпорогового на 30,1%. В порівнянні з 43 тижнем спостерігається зниження рівня захворюваності на 6,4%. Серед захворілих дітей до 17 років – 197. За 44 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 11 мешканців Полтавського району, серед них 10 дітей.