Незважаючи на те, що ВІЛ-інфекція переведена в область хронічних захворювань і майже 50% інфікованих ВІЛ – це люди, які не належать до груп ризику, ми все одно реєструємо високий рівень стигматизації та дискримінації ВІЛ-позитивних осіб.

Питання стигматизації і дискримінації є однією з найважливіших і найпоширеніших проблем, з якою стикаються ВІЛ-позитивні та хворі на СНІД люди.

Стигматизація – це упереджене, негативне ставлення до окремої людини чи групи людей, пов’язане з наявністю у неї/них якихось особливих властивостей чи ознак. Вона проявляється опосередковано через поширення в суспільстві негативного ставлення, що пізніше приводить до дискримінації, як прямого порушення прав.

Часто вважається, що люди з ВІЛ/СНІДом заслужили те, що з ними відбулося, своїми вчинками. Стигму у зв’язку з ВІЛ/СНІДом ще можна описати як процес знецінювання людей.

Стигма має багато негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Страх відчуження є причиною того, що ВІЛ-позитивні люди не звертаються

за допомогою до установ охорони здоров’я і вчасно не розпочинають відповідне лікування.

Стигма та дискримінація впливають на самосвідомість людей з ВІЛ/СНІД, викликаючи у них депресію, занижену самооцінку і відчай. Це ще називають інтернальною стигматизацією, самостигматизацією або внутрішньою стигматизацією, оскільки це зачіпає почуття власної гідності людини. Проявом внутрішньої стигми науковці вважають відчуття власної неповноцінності, ненависті до себе, спроби довести свою перевагу перед представниками стигматизованої групи, нездатність будувати відносини з людьми поза чи всередині власної групи, відчуття безпорадності, відсутності контролю над ситуацією.

Стигма є не лише психологічною проблемою, вона має ще соціальні та медичні наслідки. Негативне ставлення часто штовхає людей до бездіяльності або дій, які можуть завдати шкоди іншим людям, сприяє стрімкому поширенню інфекції.

У масштабі держави стигматизація і дискримінація призводять до втрати контролю над поширенням епідемії через побоювання людей, що стане відомо про їх причетність до проблеми та їх зарахують до стигматизованої групи.

Стигматизації та дискримінації сприяє недостатність знань про хворобу, міфи і стереотипи щодо шляхів передачі інфекції, засобів профілактики, упередження.

Ефективними заходами з протидії стигми і дискримінації у зв’язку з ВІЛ/СНІДом є:

– інформування та освіта для досягнення кращого розуміння проблеми;

– правовий захист людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом;

– доступність до медичних послуг, щоб люди мали можливість вчасно обстежитись, та отримати психологічну підтримку в розкритті свого ВІЛ-позитивного статусу іншим;

– дотримання професійних і етичних норм серед медперсоналу закладів охорони здоров’я; у випадку розголосу результатів обстежень передбачити адекватні форми відшкодування морального збитку;

– використання універсальних засобів захисту, що не тільки заспокоїть страх персоналу, а й допоможе захистити таємницю особи та права інфікованих пацієнтів;

– забезпечення широкого доступу до медичних препаратів і їх використання для лікування;

Кожна людина має право на повагу та гідність, незалежно від стану здоров’я та захворювання. Будьте людяними і не байдужими до оточуючих!

 

За матеріалами сайту Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації