Багато людей сприймають як синоніми слова «захриплість», «запалення голосових зв’язок» і «ларингіт».
Laryngis на латині означає «гортань», а суфікс «іт» вказує на запальну природу патології. Тобто, ларингіт – це запалення гортані, частини дихальних шляхів, яка розташована між горлом і трахеєю та включає в себе голосові зв’язки. Зсередини гортань вкрита слизовою оболонкою, яка власне і запалюється при впливі несприятливих факторів. Такими можуть бути:
- вірусні, бактеріальні або грибкові інфекції (часто як наслідок ГРВІ, грипу, парагрипу, бронхіту, бронхіальної астми);
- куріння;
- надмірне вживання спиртних напоїв;
- вдихання дуже гарячого або занадто холодного повітря;
- вдихання парів, диму або пилу, до складу яких входять агресивні речовини (побутова хімія, професійні «шкідливості»);
- перенапруження голосу внаслідок тривалих розмов, співу, гучного крику;
- закид кислого шлункового вмісту в глотку і гортань (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба);
- алергічні реакції на різні подразники (пил, цвітіння рослин, пух, шерсть, медикаменти тощо);
- патологія верхніх дихальних шляхів (зокрема мигдаликів, носових ходів і навколоносових пазух), бронхолегеневої системи, ендокринних органів (особливо щитовидної і підшлункової залоз), хвороб шлунково-кишкового тракту;
- прийом деяких медикаментів (сечогінних, препаратів від підвищеного тиску, психотропів, інгаляційних гормональних засобів, що використовуються при бронхіальній астмі).
Гострий ларингіт – це коли уражається якась одна складова гортані – наприклад, надгортанник, голосові зв’язки або підголосова зона. Якщо ж запальний процес захопив і гортань, і трахею – кажуть, що розвинувся гострий ларингіт і трахеїт, тобто ларинготрахеїт. Якщо запалення розвинулося по всій гортані, то це розлитий гострий ларингіт.
Досить важко протікає флегмонозний ларингіт (він же гортанна ангіна). Це гостре захворювання, яке супроводжується появою гнійного запалення в м’язовому і підслизовому шарі гортані, а також на зв’язках, надгортаннику і черпалоподібному хрящі. Часті причини – стафілококова і стрептококова інфекція, перенесені кір або скарлатина.
Небезпечний і гострий стенозуючий ларингіт (помилковий круп), оскільки він мало того, що розвивається стрімко – симптоматика може розгорнутися всього протягом півгодини, – так ще й загрожує летальним результатом. Досить часто цей стан виникає на тлі вірусної інфекції. Алергічний ларингіт проявляється набряком слизової оболонки і голосових зв’язок, внаслідок чого розвивається задуха. Причиною цього можуть стати харчові продукти (молоко, шоколад, цитрусові), укуси комах, прийом лікарських засобів і інші фактори.
Хронічний ларингіт. Хронічний перебіг захворювання набуває, коли: відсутнє адекватне (своєчасне і правильно підібране) лікування гострого стану; при часто повторюваних ринітах або запаленні навколоносових (у т. ч. гайморових) пазух, мигдаликів, активному палінні. Деякі форми хронічного ларингіту (гіпертрофічний, пахідермія, лейкоплакія гортані) належать до передракових станів.
Як наслідок тривалого перенапруження голосових зв’язок у педагогів, співаків, телефоністів тощо може розвиватися катаральний ларингіт. У даному випадку захворювання розглядається як професійне.
Ще один вид захворювання, якому піддаються викладачі та всі, хто часто і багато користуються голосом, гіпертрофічний ларингіт. При ньому відбувається розростання слизової гортані і поява на голосових зв’язках вузликів, які подразнюють горло, викликаючи постійне покашлювання і хрипоту в голосі. Таким людям достатньо застудитися або зіткнутися з провокуючими факторами, щоб відразу ж з’явилися симптоми ларингіту.
У свою чергу, атрофічний ларингіт характеризується не розростанням, а, навпаки, витонченням і сухістю слизової гортані, внаслідок чого людину буде постійно турбувати сухий кашель з поганим відходженням мокротиння, в якому іноді можуть зустрічатися прожилки крові.
Незалежно від виду захворювання, симптоми ларингіту завжди включають кашель, болі при ковтанні (особливо якщо запалення розташувалося в області надгортанника або задньої стінки гортані) та захриплість.
Слід негайно звернутися за медичною допомогою.
ІГОР ФРИЦЮК, лікар-отоларинголог поліклінічного відділення.