До відома мешканців Полтавського району та зацікавлених осіб !

О 1000 19 жовтня 2017 року в актовому залі Полтавської центральної районної клінічної лікарні відбудеться “круглий стіл” з питань реформування медичної галузі.

Для участі та обговорення запрошуються всі бажаючі.

Інформація щодо захворюваності на грип та ГРВІ (41 тиждень 2017 року)

За 41 тиждень 2017 року по району зареєстровано 320 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі у дітей – 199, показник становить – 473,9 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 822,2), що нижче епідпорогового на 42,4%. В порівнянні з 40 тижнем 2017 року спостерігається зменшення рівня захворюваності на 3,3%. За 41 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 2 мешканця Полтавського району, обоє діти.

Подяка за роботу.

Жителька с. Гора Фесенко Катерина Степанівна висловлює щиру подяку лікарю-стоматологу Чернікову Михайлу Володимировичу та головному лікарю Мехедьку Олегу Анатолійовичу за якісне надання медичної допомоги в Полтавській центральній районній клінічній лікарні.

День захисника України та річниця утворення Української повстанської армії

13 жовтня в Полтавській центральній районній клінічній лікарні відбулося урочисте зібрання трудового колективу з нагоди відзначення Дня захисника України та річниці утворення Української повстанської армії.

10 жовтня 2017 року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я.

Всесвітній день психічного здоров’я  відзначається щорічно 10 жовтня, починаючи з 1992 р. У цьому році ми святкуємо ювілейну, 25-ту річницю цього заходу.

Всесвітній день психічного здоров’я було засновано з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я та за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я. Він створений, щоб привернути увагу до проблем психічного здоров’я у світі та скоротити поширення депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії та розумової відсталості.

Девіз Всесвітнього дня психічного здоров’я у 2017 р.: «Психічне здоров’я на робочому місці».

Для сучасної людини і суспільства в цілому психічне здоров’я, працездатність і якість життя – невід’ємні один від одного поняття, що визначають загальне здоров’я і повноцінність як індивідуального, так і суспільного буття.

Програма «Доступні ліки» очима лікаря загальної практики: що змінилося?

Урядова програма «Доступні ліки» працює вже 6 місяців. Вона допомогла мільйонам українців почати лікуватися системно та дійсно ефективними препаратами безкоштовно чи з невеликою доплатою. Міністерство охорони здоров’я постійно отримує позитивні відгуки та поради щодо удосконалення роботи програми. Тому наступного року планує її розширити ще на три різновиди захворювань.

Та все ж відгуки відгуками. Реальну картинку можуть розповісти лише ті люди, які працюють з програмою. До вашої уваги історія про те, з чим стикається лікар первинної ланки, пацієнти якого бажають взяти участь у програмі «Доступні ліки», розповіла з власного досвіду Олена Нагорнюк, лікар загальної практики – сімейної медицини Центру первинної медико-санітарної допомоги із районного центру Володарка у Київській області.

«Лікар первинної ланки більшу частину своєї професійної діяльності намагається зосередити саме на превентивній медицині. І оскільки найпоширенішою причиною передчасної смерті в нашій країні й загалом у світі є серцево-судинні захворювання, під час прийому пацієнтів велика увага приділяється донесенню інформації про модифікацію способу життя. Також у кожного пацієнта визначаються фактори ризику певних ускладнень. І хворі з високим і дуже високим ступенем ризику потребують постійного й безперервного прийому лікарських засобів.

Насправді дуже важко переконати людей постійно приймати ліки. І дуже прикро усвідомлювати, що люди переривають своє лікування лише у зв’язку з фінансовими негараздами.

Зазвичай після визначення діагнозу, ступеня ризику, надання роз’яснень щодо модифікації способу життя і призначення лікарських засобів пацієнтам рекомендується прийти на повторний прийом. І багато з них не приходили тому, що вони не могли виконати попередніх рекомендацій і постійно приймати ліки.

Працюючи з людьми, які проживають у сільській місцевості й мають низький рівень доходів, я стикаюся із цією поширеною проб­лемою майже щодня. Для моїх пацієнтів кошти, які вони витрачають на ліки, становлять більшу частину їхнього бюджету. І дуже часто вони вибирають між оплатою комунальних послуг, між наданням якоїсь допомоги своїм рідним і лікуванням. Зазвичай їх вибір не на користь останнього.

Працюючи у районному центрі, я дуже часто була свідком таких прикрих ситуацій, коли причиною госпіталізації, розвитку ускладнень та інвалідизації працездатного населення було саме те, що хворі припиняли прийом препаратів або приймали їх через день, розтягуючи упаковку на довший термін через брак коштів. Були навіть пацієнти, які приймали ліки раз на тиждень, намагаючись зекономити. Це викликало обурення, оскільки всі отримані знання і професійний досвід лікаря були зведені нанівець тим, що люди просто не могли придбати ліки.

І тому програму «Доступні ліки» я і мої пацієнти чекали з великим нетерпінням. За 6 місяців роботи цієї програми маю безліч позитивних історій, коли щомісяця повертаються пацієнти, отримують рецепти, дякують, є безліч конкретних хворих, конкретних історій. Також як для лікаря для мене позитивним є те, що більше людей звертаються на первинний прийом для обстеження, для визначення факторів ризику. І вони готові приймати ліки на постійній основі. А вже на повторних прийомах у мене як у лікаря є більше часу для бесіди про модифікацію способу життя, про те, які продукти вживають пацієнти, в чому вони себе обмежують, яка їхня фізична активність, як вони оптимізують масу тіла, що також є одним із основних факторів профілактики розвитку серцево-судинних захворювань. Тому саме лікар має зацікавити населення скористатися програмою «Доступні ліки», а коли пацієнт відчує ефект безперервного прийому препаратів та економію коштів, він залишиться прихильним до терапії. Адже саме ця прихильність до терапії разом із модифікацією способу життя дасть можливість знизити частоту ускладнень та смертність від серцево-судинних патологій».

Нагадаємо, що серед засадничих принципів програми «Доступні ліки»: лікування захворювань, що відносяться до пріоритетних станів в Україні, відшкодування на рівні амбулаторної ланки, виключно за рецептом, який виписує лікар із зазначенням діючої речовини, відшкодування за найдешевшою ціною, що зумовлює здорову конкуренцію між виробниками. Важливо зазначити, що програма передбачає встановлення граничних цін, так званих референтних, на рівні цін в сусідніх країнах.

 

За матеріалами сайту МОЗ України.

Слова співчуття.

Колектив Полтавської центральної районної клінічної лікарні висловлює слова глибокого співчуття старшій медичній сестрі поліклінічного відділення Григоренко Ірини Григорівні, в зв’язку із трагічною загибеллю її чоловіка Анатолія Петровча.

Біль серце стискає і плаче душа…

Здорова дитина – щаслива родина.

Кожна матуся турбується про свою дитину та робить все, щоб вона росла здорова та щаслива. Але, нажаль, діти хворіють. Жодні лікарські засоби не являються гарантом нормального розвитку малюка. І тоді на допомогу приходить загартовування.

Воно необхідно для того, щоб підвищити стійкість організму до впливу різних негативних факторів і за рахунок цього запобігти деяким захворюванням.

Що дає загартовування: зміцнення нервової системи, розвиток м’язів і кісток, поліпшення роботи внутрішніх органів, активізацію обміну речовин, несприйнятливість до дії хвороботворних чинників.

Засоби загартовування прості й доступні. Головне відкинути укорінені забобони і не кутати малюків, не боятися свіжого повітря.

Існують наступні принципи загартовування: проводити загартовуючі процедури необхідно систематично, поступово збільшувати час впливу фактора, краще проводити процедури у формі гри.

Ніколи не виконуйте процедури, якщо малюк замерзнув.

Основні фактори загартовування, природні та доступні – сонце, повітря і вода.

Починати загартовування можна в будь-якому віці але краще десь у віці 6-7 років. Але обов’язково після огляду малюка лікарем.

Тепер безпосередньо перейдемо до можливих дій.

Загартовуючі повітряні процедури:

  1. Провітрювання кімнати. Температура повітря в кімнаті маляти має бути від 20 до 22 градусів. Провітрювання взимку можна проводити в присутності дитини. За рахунок відкритих кватирок і вікон швидко досягається зниження температури повітря на 1 градус. Повторюють провітрювання взимку 4-5 разів на день, а влітку доступ свіжого прохолодного повітря повинен бути постійним.
  2. Прогулянки. Влітку новонароджених можна виносити на вулицю вже з першого тижня життя. Тривалість перших прогулянок – від 20 до 40 хвилин. У нашій кліматичній зоні дітей перших тижнів життя можна виносити на вулицю при температурі повітря не нижче – 5 градусів на 15-30 хвилин. Поступово збільшую тривалість прогулянок до 1-2 годин. Малюки старше 3-х місяців добре переносять мороз до -10 градусів. А піврічні діти можуть гуляти і при морозі -15 градусів. До 2-3 місяців дитини взимку краще тримати на руках, а не в колясці, щоб не допустити його переохолодження.
  3. Повітряні ванни під час сповивання. Малюка залишають голеньким на пеленальном столику, краще в положенні на животі протягом 2-3 хвилин. Поступово до 6 місячного віку тривалість повітряних ванн варто довести до 15 хвилин, а до 1 року – до 30 хвилин. Ослаблених дітей привчають до прохолодного повітря поступово: спочатку розкривають тільки ручки і ніжки, а потім тільце до пояса, а через кілька тижнів – залишають дитину роздягненого повністю на кілька хвилин (наприклад, по 5 хвилин 3-4 рази на день). Влітку повітряні ванни слід проводити на відкритому повітрі в тіні дерев.

При перших ознаках переохолодження дитини й появі “гусячої шкіри”, посиніння губ, занепокоєнні маляти варто негайно одягти!

Загартовування водою може проводитися, як місцеві або загальні процедури. До місцевих процедур відносять умивання, обтирання, обливання, ванни.

Загартовування тільки тоді ефективно, коли холодною водою обливають теплу дитини.

Традиційні водні процедури:

  1. Для дітей з самого народження: загальні ванни з обливанням. Купають дитину як звичайно при температурі води у ванні близько 37 градусів. Готують в іншому посуді воду для першого обливання температурою на 10 градусів нижче, ніж у ванні (близько 26 градусів). Виймають малятко з ванночки, тримають його на долоні дорослого спинкою догори і спочатку обливають йому стопи прохолодною підготовленою водою, а потім спинку уздовж хребта до потилиці.

Після обливання дитини промокають, закутують у просту і байкову пелюшки. Через 15-20 хвилин її переодягають. Рекомендується кожні 3-5 днів знижувати температуру води для обливань на один градус, доходячи до температури води 18-20 градусів. Діти більш старшого віку, які адаптовані до процедури, самі вимагають обливання більш холодною водою після теплої ванни або душу.

  1. Обливання. Тривають 1-2 хвилини. Спочатку їх проводять теплою водою (28 градусів), а потім кожні 2-3 дня знижують температуру води на 1 градус – до 22 градусів. Стежити, щоб ніжки малюка перед підмиванням були теплими! Після процедури загортають дитину в пелюшки на 15-20 хвилин, а потім переодягають.
  2. Для дітей з 2-х місяців: загальні вологі обтирання. Спочатку готують шкіру дитини до майбутньої процедурою. Для цього сухою фланелевою пелюшкою або шматочком вовняної тканини щодня вранці розтирають тіло, руки і ноги дитини до рожевого кольору. Через 7-10 днів можна приступати до обтирання водою. Рукавицю з махрової тканини або рушник змочують у воді (35-36 градусів взимку і 33-34 градуса влітку), злегка віджимають і обтирають руки – від пальців до плеча, ніжки – від стоп до стегна, груди, живіт, спину. Таким чином досягається поєднання дії масажу і води. Відразу ж після обтирання витирають змочену частину тіла рушником до легкого почервоніння шкіри. Один раз на 5 днів температуру води для обтирань знижують на 1 градус, доводячи її до 28 градусів. Тривалість процедури – 3-4 хвилини. Краще проводити її перед денним сном. Для посилення рефлекторного впливу води на шкірі можна використовувати розчин солі (1 чайна ложка на склянку води).

Контрастне обливання ніжок: ставлять два тази з такою кількістю води, щоб рівень її доходив до середини гомілки. В одному тазу вода повинна бути гарячою 38-40 градусів, а в іншому при першій процедурі – на 3-4 градуси нижче. Малюк спочатку занурює ніжки в гарячу воду на 1-2 хвилини і борсається ними у воді, а потім “перескакує” в таз з прохолодною водою на 5-20 секунд. Так можна змінювати гарячі і прохолодні ванни для ніг 3-6 раз. Кожні 5 днів температуру води у другому тазу знижують на 1 градус, доводячи до 17-12 градусів. У ослаблених дітей процедуру потрібно закінчувати тазом з гарячою водою, а у міцних і здорових – з прохолодною.

Контрастний душ можна використовувати для дітей старше 2-х річного віку. При цьому маля стоїть під “гарячим дощиком” 1-2 хвилини, а потім під “холодним” – 10-20 секунд. Чергувати 5-10 разів.

Висновок: загартовування зміцнює імунітет та покращує якість життя вашого малюка, але кожний новий крок в розвитку дитини повинен бути проконтрольований педіатром.

 

 

Завідуюча дитячим відділенням Полтавської центральної районної клінічної лікарні Юлія Денисенко.