Напередодні Дня онкохворої дитини (5 лютого) дитячий лікар-гематолог консультативної поліклініки ПОДКЛ Наталія Гурська розповіла про одне із злоякісних захворювань, яке починається безсимптомно, а потім проявляється збільшеними лімфовузлами

Лімфогранулематоз (або хвороба Ходжкіна) – злоякісне захворювання лімфоїдної тканини, характерною ознакою якого є наявність багатоядерних клітин Березовського-Ріда-Штернберга, які визначаються у гістологічних препаратах уражених тканин.

– Останні роки все частіше захворювання розпочинається та протікає безсимптомно та малопомітно. Педіатру, сімейному лікареві потрібно ретельно збирати анамнез та оглядати дитину з обов’язковою пальпацією периферичних лімфатичних вузлів, призначати обстеження та лікування, – пояснює Наталія Миколаївна. – При відсутності позитивної динаміки – терміново направляти на консультацію до гематолога або онколога для уточнення діагнозу та вирішення подальшої тактики обстеження та стаціонарного лікування в профільному відділенні.

Захворюваність дітей на лімфогранулематоз, за даними міжнародних реєстрів, складає 0,7-1 випадок на 100 000 дитячого населення. Серед усіх лімфом хвороба Ходжкіна складає близько 40%. Захворювання частіше зустрічається у дітей у віці від 5-17 років (15 зі 100 випадків – підлітки).

Абсолютні причини, за якими виникає хвороба Ходжкіна, досі не з’ясовані, але відомі фактори підвищеного ризику розвитку захворювання в дитячому віці:

– інфікування вірусом Епштейн-Барра;
– генетично обумовлена схильність до розвитку захворювань;
– вплив несприятливих факторів навколишнього середовища;
– влив радіації;
– імунодефіцити будь-якого походження, включаючи ВІЛ-статус та аутоімунні захворювання;
– вплив гербіцидів на організм дитини протягом тривалого часу.

За гістологічною класифікацією виділяють чотири основних типи лімфогранулематозів:

– збагачений лімфоцитами варіант (нодулярний або дифузний);
– варіант нодулярного склерозу(1 та2 типи за ступенем злоякісності);
– варіант змішаної клітинності;
– збіднений на лімфоцити (варіант лімфоцитарної деплеції).

За класифікацією Аnn Arbor розрізняють чотири стадії захворювання:

– I стадія локалізована: уражені одна або дві суміжні групи лімфовузлів по один бік діафрагми.
– II стадія реґіонарна: процес охоплює більш ніж дві групи суміжних лімфатичних вузлів або дві різні групи вузлів по один бік діафрагми.
– III стадія генералізована: уражені різні групи лімфовузлів по обидва боки діафрагми та селезінка.
– IV стадія дисемінування: в процес, окрім лімфовузлів, втягнуті екстранодальні органи: печінка, легені, плевра, скелет, нервова система та ін. Кожна стадія у свою чергу поділяється на дві під стадії А і В у залежності від відсутності (А) або наявності (В)під час встановлення діагнозу симптомів загальної інтоксикації(втрата ваги тіла на >=10% протягом останніх 6 місяців та поява чи персистенція лихоманки понад 38*С та підвищення пітливості у нічні години).

– Основними симптомами лімфогранулематозу є безболісне збільшення лімфатичних вузлів – частіше шийних або в шийно-надключичній ділянці (75% випадків) і рідше – в пахових та пахвових ділянках з утворенням пухлинних конгломератів як «картопля в мішку». У 1/5 хворих до процесу первинно залучаються внутрішньо-грудні лімфовузли, що може спричинити порушення функції сумісних органів. Загальні симптоми лімфогранулематозу: стомлюваність, зниження апетиту, схуднення,свербіж шкіри, – продовжує лікар.

Як діагностують лімфогранулематоз:

– загальний аналіз крові (може спостерігатись підвищення ШОЄ, анемія, лімфоцитопенія); коагулограма; біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ, ЛДГ, креатинін); серологічне дослідження вірусів (Епштейн–Барр, цитомегаловірус, герпесу, токсоплазмозу);
– УЗД органів черевної порожнини та периферичних груп лімфовузлів;
– рентгенівське дослідження органів грудної клітини(ОГК) у двох проекціях;
– комп’ютерна томографія ОГК, за потребою органів черевної порожнини;
– біопсія ураженого лімфатичного вузла з морфологічним та імунологічним дослідженням;
– трепанобіопсія (в окремих випадках); обов’язковим є підтвердження гістологічного діагнозу референтною лабораторією;
– сцинтиграфія скелету(при підозрі на ураження кісток).

Як лікують?

Дітей з лімфогранулематозом лікують в онкогематологічному відділенні згідно протоколу, затвердженого Наказом МОЗ України від 20.07.2005р №364. Лікування включає комбінацію поліхіміотерапії з опроміненням ініціально уражених ділянок.

Прогноз при лімфогранулематозі залежить від стадії захворювання (I-II ст. повна ремісія – 90%; III-IV ст. – 75-80%); гістологічного варіанту захворювання; ураження внутрішніх органів і систем; наявністю рецидиву (10-30%); ефективністю проведеного лікування (у 2-5% випадків зустрічаються форми, стійкі до усіх видів терапії).

Після закінчення протокольного лікування діти перебувають на диспансерному обліку у дільничного педіатра, сімейного лікаря, гематолога, онколога. Моніторинг первинно уражених зон здійснюється кожні 3 місяці перші 2 роки після закінчення лікування, кожні 6 місяців на 3-му і 4-му роках, а потім – при виникненні підозри на рецидив захворювання.

 

За матеріалами сайту Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації

В Україні розпочався процес створення госпітальних округів. Це допоможе оптимізувати кількість та якість державних медичних закладів та покращити систему медичного забезпечення країни.

Ми записали інтерв’ю з заступником міністра Павлом Ковтонюком, щоб відповісти на запитання щодо створення госпітальних округів та завдань, які вони мають виконувати, а також роль місцевих громад у цьому процесі.

ЛОГІКА ФОРМУВАННЯ ГОСПІТАЛЬНИХ ОКРУГІВ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Зараз в деяких областях відбуваються цікаві явища. Починають маніпулювати цим питанням. Адже з мого досвіду, коли приїжджаєш і пояснюєш, більшість питань знімається. Не знімаються лише ті, де є відверта маніпуляція, і де люди хочуть роздути політичний скандал.

Чому ми створюємо госпітальні округи? Тому що мережа вторинної медичної допомоги, так само як і первинної, але набагато більшою мірою, не готова до нового принципу фінансування за медичну послугу. Якби ми з липня ввели оплату за послугу на вторинці, у нас були б величезні проблеми.

Коли я відвідую лікарні в регіонах, то дуже рідко там бачу пацієнтів. Стоять пусті відділення. Тобто, якщо ми почнемо платити за послугу, ці відділення просто не зможуть існувати, їх ніхто не зможе утримувати. Тому для того, щоб запровадження страхової моделі на вторинці ні для кого не стало шоком, ми хочемо їх підготувати.

Наша ціль – впорядкувати мережу, щоб у пацієнта був гарантований доступ – фізичний і часовий – до якісної послуги.

Створення госпітальних округів дуже давно обговорюється, майже десять років, і нам нарешті пора цим зайнятись.

На Заході готують генеральні плани мереж і лікарень, регулярно їх переглядають і дивляться, як зробити, щоб до певних послуг у людини був доступ. І госпітальний округ – наш інструмент для цього.

Ми починаємо, по-перше, дуже м’яко і з дуже простих речей. Ми починаємо лише з інтенсивного лікування та з питань фізичної доступності: годинна доступність до базових стаціонарних послуг, двогодинна – до більш складних. Це все, що ми наразі хочемо досягти.

Кожен госпітальний округ – це мережа закладів, функціональне утворення, яке повинно гарантувати пацієнту, що в разі гострого стану він доїде до закладу, де йому нададуть допомогу.

ЕТАПНІСТЬ ТА ЗАВДАННЯ НА 2017 РІК

Перше завдання – сформувати самі округи, тобто їхні географічні межі. Друге – зібратися громадам у межах округу і почати планувати, провівши аналіз того, що є.

Громади повинні вирішити, як розвинути мережу їхніх лікарень, щоб населення могло отримувати якісну, сучасну медичну допомогу. Адже зрозуміло, що наразі більшість закладів не відповідають сучасним вимогам.

МОЗ визначить національні критерії того, до яких стандартів треба прагнути. Яким повинно в майбутньому бути навантаження, устаткування лікарень, щоб їхні послуги відповідали сучасному рівню. Але лише від громад залежатиме, як саме поступово вийти на ці національні стандарти.

Ніхто не говорить, що ми повинні визначити, які лікарні закривати. Треба зрозуміти, які лікарні підсилити, а які перепрофілювати на щось інше. Де варто побудувати дорогу, підсилити екстренку, а де – лише якесь відділення. І цей план знають краще на місцях.

Не МОЗ повинно планувати мережу, а регіони, громади. Саме вони є власниками закладів, і їм краще видно ситуацію на місці. Міністерство лише дає критерії чого треба прагнути.

ДОКУМЕНТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ГОСПІТАЛЬНИХ ОКРУГІВ

Створення госпітальних округів регулюється урядовою постановою №932 “Про затвердження Порядку створення госпітальних округів” від 30 листопада 2016 року (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249582611)

Другий документ – це положення про госпітальний округ, який проходить фінальний етап погоджень, і третій – вимоги до лікарень інтенсивного лікування, який зараз в розробці.

Вимоги до лікарень ми готуємо на підставі ВООЗівських документів, але адаптуємо до українських реалій.

РОЛЬ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГОСПІТАЛЬНИЙ ОКРУГ

Положення регламентує роботу всередині госпітального округу. У деяких областях уже завершився етап визначення меж округів, люди знають, з якими сусідніми адміністративно-територіальними одиницями вони будуть збиратися разом і обговорювати де, які заклади необхідно розвивати.

Деякі області цього не зробили, вони застрягли на першому етапі і в цьому немає нічого страшного. Поки вони не домовляться, не треба поспішати, аби не закладати довготривалі конфлікти. Ті області, які мають межі, пішли на другий етап.

Основні пункти положення визначають, що таке госпітальний округ. Госпітальний округ не є рівнем влади, він не є юридичною особою чи суб’єктом господарювання.

Госпітальний округ – це інструмент співробітництва громад, щоб ухвалювати рішення стосовно закладів вторинної медичної допомоги серед міст обласного значення, районів та ОТГ. Тобто це інструмент співпраці. Тому що планувати мережу з позицій однієї лікарні, коли в Україні вони розділені між дрібними адмінодиницями, не можна.

Якщо ви будете планувати лікарню лише в межах району, ви захочете, щоб вона стала ледве не університетською клінікою. Так не планується.

Треба планувати на більшу кількість населення, де мають важливість епідеміологічні та демографічні показники. Ми закладаємо для госпітального округу цифри, які, до речі, нижчі за європейські показники. Ми плануємо 200 тис населення на лікарню інтенсивного лікування ІІ рівня, і 120 тис на лікарню І рівня. У Європі ці цифри набагато більші.

ЩО ТАКЕ ГОСПІТАЛЬНА РАДА

Це дорадчий орган, який складається з представників власників кожного стаціонарного закладу. Всіма лікарнями володіють відповідні громади, це їх власність. Тож, госпітальна рада – це орган, який складається з представників цих громад.

Представників делегують місцеві ради. Вони мають вибрати тих, хто найкраще розуміє потребу мешканців громади в медичних послугах і найкраще представить їхні інтереси в переговорах з іншими містами та районами.

Госпітальна рада – це майданчик для переговорів. Вона не ухвалює жодних рішень, а лише дозволяє напрацювати варіанти рішень, розробити спільне бачення – яким повинно бути майбутнє мережі лікарень цього округу в цілому.

Завдання госпітальної ради – розробити проект 5-річного плану розвитку госпітального округу. А отже – визначити, які інвестиції потрібні для того, щоб вивести лікарні на сучасний рівень.

Госпітальна рада не має ніякого юридичного статусу, це дорадчий орган. Якщо госпітальна рада ухвалила рішення, то кожна місцева рада отримує цей документ для затвердження. Лише у разі, коли пропозиції госпітальної ради затверджуються місцевими радами, вони стають обов’язковими. Але рада може і відмовити, це їх право по закону.

Якщо багаторічні плани розвитку округів будуть реалістичними і будуть підтримані всіма громадами, можливості пошуку фінансування для цих планів значно розширяться. Очікуємо, що інтерес до підтримки таких планів буде і від держави, і від міжнародної спільноти.

Якщо в якомусь госпітальному окрузі хтось із місцевих рад не хоче брати участь в інвестиційних проектах, то це їх право. Значить місцева влада бере на себе відповідальність, що вона самостійно розвиватиме свою лікарню по якомусь іншому плану.

СКЛАД ГОСПІТАЛЬНОЇ РАДИ

Існувало побоювання, що у разі, якщо до складу госпітальної ради входитимуть лише депутати від місцевих органів влади, то це буде неефективний орган. Тому ми прописали, що ради можуть делегувати своїх представників, щоб це були фахівці, наприклад, головні лікарі, які розуміються саме на медицині. Тобто фахівці напрацьовуватимуть рішення, а вже депутати його ухвалюватимуть.

Важлива роль належатиме облдержаміністраціям. Їх роль методологічна, і всі рішення на Кабмін йтимуть через ОДА. Тому ОДА організовує роботу, вона має дорадчий голос на нарадах, вона може збирати госпітальні ради тощо.

ЩО РЕГІОНИ ПОВИННІ ЗРОБИТИ У 2017 РОЦІ

Нас цікавить план розвитку госпітального округу, який складається на 5 років. У цьому плані мають бути: маршрути пацієнтів, розподіл функцій між закладами, поняття про перспективні заклади, які будуть підсилюватись. Саме туди будуть йти інвестиції.

Також потрібно визначити заклади, які необхідно перепрофілювати. Це ті заклади, які мають недостатнє навантаження. Перейшовши на оплату за послугу, ці заклади не зможуть набрати достатньо пацієнтів, щоб утримувати себе і платити достойну зарплату лікарям.

Якщо місцева влада не відчуває, що зможе самотужки витягти фінансування таких лікарень за рахунок місцевих податків, то час уже зараз замислитись над іншими варіантами розвитку таких закладів. Їх можна перетворити на реабілітаційні центри, хоспіси, або почати надавати на їх базі інші соціальні послуги.

Однак перепрофілювання таких закладів також вимагатиме коштів – придбання іншого обладнання, навчання для персоналу. Ці заходи для закладів, які будуть перепрофільовуватись, також повинні бути включені в план розвитку, щоб вимагати державних інвестицій.

У плані має бути інвестиційна складова – скільки грошей треба залучити, – а також зазначені наявні ресурси, тобто інвентаризація того, що є. Такі плани потрібні для формування капітальних інвестицій держави в лікарняну мережу.

Тому нам треба чітко знати пріоритети і ці пріоритети повинні визначатись на місцях, ближче до людей. Ось наша філософія. І не дивлячись на великий скепсис, що сьогодні місцеве врядування кволе, що рішення на місцях погано приймаються, що всі пересваряться, все одно ми повинні цей шлях пройти.

Я вірю, що в Україні є громади, які першими його здолають і стануть стимулом для інших регіонів.

Ще раз підкреслюю – створення госпітальних округів нічому не загрожує, ні одну лікарню не закриває, нікого ні в чому не обмежує, ми лише просимо попрацювати спільно над планом розвитку лікарняної мережі. Хто цей план зробить першим, матиме підтримку і прем’єра, і Мінрегіону, і МОЗ, і Мінфіну. Треба цим користатись.

 

За матеріалами сайту МОЗ України

Відвідувати стоматолога обов’язково і бажано, не рідше одного разу на рік, а ще краще – раз на півріччя. Та більшість людей, хоча б раз у житті замислювалися над питанням: а чому саме так? Чи не є це винахідливим маркетинговим ходом лікарів-стоматологів, щоб їхні кабінети не пустували? Лікар-стоматолог Кременчуцького обласного госпіталю для інвалідів війни Сергій ІЩЕНКО розповів про необхідність своєчасного огляду

– За рік хвороби зубів і слизової оболонки порожнини рота не встигають перейти з початкової стадії у наступну. Але це може відбутися лише за однієї умови – щорічного своєчасного огляду зубів і ротової порожнини. А вчасне виявлення початкової стадії захворювання набагато легше лікуються, мінімально витрачаючи ваш час, зберігаючи здоров’я, а головне – зменшуючи ваші витрати на лікування, – пояснює лікар. – З чого починаються проблеми у порожнині рота? Саме з зубного нальоту і зубної бляшки. А точніше, з бактерій, що ховаючись у зубній бляшці продукують кислоти і, таким чином, руйнують поверхню зубної емалі. Тверда зубна бляшка утворюється на поверхні зуба лише за 36 годин, а щойно ці години спливуть – прибрати бляшку в домашніх умовах просто неможливо. Саме тому слід щоденно і вранці, і на ніч ретельно чистити зуби.

– Збалансоване харчування – запорука профілактики карієсу. Це міф?

– Основним джерелом утворення зубної бляшки є вуглеводи, що є у більшості продуктів харчування – вашого щоденного раціону. Але не всі вуглеводи призводять до виникнення карієсу зубів. Легкорозчинні вуглеводи, що містяться у цукрі, цукерках, варенні, тістечках, хлібобулочних виробах тощо є джерелом утворення зубної бляшки.

Натомість, вуглеводи, що є в усіх видах овочів і фруктів: різні ягоди, яблука, груші, морква, буряк, капуста, картопля тощо не призводять до негативного впливу і не сприяють утворенню карієсу.

Існує ще одна особливість – неважливо скільки з’їли солодощів, одну цукерку чи одразу п’ять, одне тістечко чи кілька, – механізм утворення зубного нальоту вже діє. Не варто також забувати про усілякі солодкі напої, що містять цукор: солодкий чай, газовані напої, соки – усі вони сприяють утворенню карієсу. Дитячим стоматологам добре відомий «пляшечковий карієс», що зустрічається у дітей раннього віку. А він розвивається, коли дитині на ніч дають пити солоденьку водичку у пляшечці. Наслідок – множинний карієс тимчасових зубів і надзвичайно складне відвідування стоматолога.

Саме тому, усім дорослим, після того як вже почистили зуби на ніч, не варто вживати нічого солодкого, краще з’їсти овоч чи фрукт.

– Що може побачити лікар-стоматолог під час профілактичного огляду?

– Під час профілактичного огляду лікар звертає увагу не лише на кількість уражених карієсом зубів, а й на багато інших дрібниць, які свідчать про те, як саме ставиться пацієнт до здоров’я своїх зубів. Якщо зубний наліт чи зубний камінь утворюється у порожнині рота лише з одного боку, можна припустити, що пацієнт пережовує їжу правим чи лівим рядом зубів. Висновок – пацієнту негайно слід змінити процес пережовування, рівномірно розподіляючи їжу. Таких стоматологічних тонкощів, відомих лише лікарю, надзвичайно багато, а побачити їх можна лише під час індивідуального профілактичного огляду досвідченим стоматологом.

Серед актуальних питань сучасності – онкологічна настороженість. Кожній людині, яка вивчала анатомію у школі, відомо, що у порожнині рота і суміжних щелепно-лицьових відділах відбуваються швидкі обмінні процеси, у тому числі й патологічні. Та не слід панікувати – онкологічні захворювання порожнини рота легко діагностуються і добре піддаються лікуванню, за умови своєчасного огляду.

Існує ще одна істотна причина відвідувати стоматолога щопівроку – своєчасна корекція звичок підтримання належного рівня гігієни порожнини рота. Не слід забувати про те, що стан зубів і слизової оболонки порожнини рота завше відображає загальний стан здоров’я організму людини. Саме тому серед лікарів-стоматологів давно живе гасло: «Ротова порожнина – дзеркало здоров’я!».

Також лікар наголошує, що слід пам’ятати про те, що чималенька частка системних захворювань організму людини клінічно проявляється на ранніх стадіях розвитку видимими змінами стану тканин зубів і слизової порожнини рота. За наявності таких змін грамотний лікар-стоматолог обов’язкове зверне увагу пацієнта під час профілактичного огляду.

Крім того, сумлінне і ретельне виконання рекомендацій вашого лікаря-стоматолога сприятимуть постійній підтримці високого рівня гігієни і гарного здоров’я порожнини рота багато років.

 

За матеріалами сайту Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації

За 06 тиждень 2017 року по району зареєстровано 366 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі дітей – 186, показник становить – 542,1 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 1198,2), що нижче епідпорогового на 54,8%. В порівнянні з 5 тижнем 2017 року спостерігається зростання рівня захворюваності на 16,2%. За 06 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 7 мешканців Полтавського району, серед них 4 дітей.

Міністерство охорони здоров’я презентувало календарний план реформи системи фінансування охорони здоров’я та інші ключові зміни, які відбуватимуться в медичній галузі в 2017-2020 роках.

Під час прес-конференції «Медична реформа: покроковий план та чергові практичні напрацювання» заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк окреслив 9 основних напрямків, над якими наразі працює міністерство.

Кожен презентований блок роботи передбачає розробку та ухвалення нормативних документів та практичні кроки, які здійснюватимуться в медичній галузі вже найближчим часом.

8-9 лютого в Києві відбудеться нарада з представниками управлінь охорони здоров’я усіх регіонів, де презентують та допрацюють календарний план роботи на 2017-2020 роки буде презентований та доопрацьований.

Серед першочергових напрямків роботи профільного міністерства є такі:

1. Запровадження нової моделі фінансування для первинної медичної допомоги

Вже розроблені та проходять громадське обговорення примірні форми документів для вільного вибору громадянами сімейного лікаря та проект наказу Про порядок надання первинної медичної допомоги, що визначає правила надання первинної допомоги, перелік необхідного оснащення, основні завдання лікаря первинки.

Готуються зміни до бюджету у зв’язку з переходом на новий механізм оплати послуг на первинці. Протягом 2017-го також передбачена інформаційна кампанія для пацієнтів та лікарів щодо вільного вибору лікаря та навчальні програми для лікарів первинної ланки.

2. Створення правових основ для нової системи фінансування охорони здоров’я

Підґрунтям реформи фінансування первинної ланки мають стати законодавчі та нормативні акти. Наразі триває робота над змінами до законів про державні гарантії надання медичної допомоги та основ законодавства про охорону здоров’я. Переглядаються умови отримання ліцензії лікарями первинної ланки, аби максимально спростити цей процес.

Крім того, МОЗ підготувало на затвердження уряду державний гарантований пакет медичної допомоги на плановий рік та пропонований рівень тарифів для оплати медичної допомоги з державного бюджету. Документ перебуває на стадії обговорення та внесення пропозицій.

3. Створення єдиного національного замовника медичних послуг

У І кварталі 2017 р. у структурі МОЗ на перехідний період створять Департамент «Національна служба здоров’я», який згодом трансформується в центральний орган виконавчої влади – «Національну службу здоров’я».

Найближчим часом на розгляд Кабінету Міністрів України подадуть проект Постанови про утворення Національної служби здоров’я України та затвердять положення про цей орган.

Утворення Національної служби здоров’я України як центрального органу виконавчої влади запланували на ІІ квартал 2017 року.

4. Створення єдиної електронної системи обміну медичною інформацією

Серед пріоритетних завдань МОЗ є впровадження електронної охорони здоров’я на первинній ланці. У 2017 році планують почати реєстрацію пацієнтів, медичних працівників та реєстрацію закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, в єдиній електронній системі обміну медичною інформацією.

У другій половині цього року запланували видачу електронних рецептів за програмою реімбурсації вартості лікарських засобів та запровадження навчальних програм для медичних працівників щодо використання електронної системи обміну медичною інформацією у закладах, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу.

5. Перегляд уніфікованих клінічних протоколів для переліку найбільш поширених медичних станів і спрощення вимог до ведення паперової звітності в медичних закладах

Серед завдань реформування медичної галузі є оновлення медичних протоколів відповідно до міжнародних стандартів. У ІІ та ІІІ кварталах поточного року заплановано переклад та адаптацію міжнародної класифікації звернень за первинною медичною допомогою ІСРС-2 та міжнародних уніфікованих клінічних протоколів для України, спрощення вимог до ведення паперової звітності в медзакладах, що надають первинну допомогу, у зв’язку з переходом на використання електронної системи обміну медичною інформацією та ін.

6. Запровадження нової моделі фінансування медичної допомоги для вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги

Попри те, що нова модель фінансування у 2017 році запроваджується лише на первинці, вже триває підготовка до її реалізації на вторинному та третинному рівнях.

Протягом 2017-го року відбуватиметься доопрацювання методики діагностично-споріднених груп для обліку наданої медичної допомоги в пілотних закладах охорони здоров’я (в рамках проекту Світового банку), що надають стаціонарну медичну допомогу. А з 2018-го передбачається її запровадження в усіх закладах, що надають стаціонарну допомогу.

Протягом першого півріччя 2017 року планується затвердити методику аналізу витрат (собівартості медичних послуг) закладів охорони здоров’я.

Триває розроблення та затвердження нормативно-правових актів для запровадження нової моделі фінансування для вторинної та третинної медичної допомоги, навчальних програм щодо нових методів фінансування для лікарів та керівників медзакладів вторинного та третинного рівнів.

Перехід на оплату послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги за новим методом у межах гарантованого пакету медичної допомоги для всіх закладів охорони здоров’я заплановано протягом 2019–2020 років.

7. Створення госпітальних округів

МОЗ розробило та підготувало на затвердження уряду пакет нормативних актів, які регламентують створення в Україні госпітальних округів. Зокрема, йдеться про такі документи: примірне положення про госпітальний округ, пропозиції щодо переліку та складу госпітальних округів. На етапі доопрацювання рамкові вимоги до лікарень інтенсивного лікування І та ІІ рівнів.

Також планується розробка та затвердження програми інвестиційної підтримки розвитку госпітальних округів та впровадження цієї програми згідно з багаторічними планами розвитку.

8. Запровадження національної системи реімбурсації лікарських засобів для визначеного переліку медичних станів

З метою вирішення питання відшкодування вартості ліків по окремих напрямках (серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу та бронхіальна астма) МОЗ України в І кварталі 2017 року запланувало такі заходи:

– розроблення та затвердження методики обчислення граничного обсягу відшкодування вартості та визначення граничної ціни ліків, що відшкодовуються;

– проведення розрахунків згідно із затвердженою методикою та оприлюднення їхніх результатів;

– затвердження порядку відшкодування вартості ліків аптечним закладам з чітко визначеними термінами та гарантіями здійснення відшкодування.

Крім того, в першому півріччі планується введення в експлуатацію електронного інструменту (рішення на основі інформаційних технологій), що забезпечує проведення відкритих конкурсів цінових пропозицій у форматі електронного редукціону з метою обчислення граничного обсягу відшкодування вартості та визначення граничної ціни лікарських засобів, вартість яких відшкодовується.

9. Автономізація бюджетних закладів охорони здоров’я

Міністерство готує пакет примірних документів для функціонування закладів охорони здоров’я в умовах фінансової та управлінської автономії та відповідні зміни в законодавство.

Протягом 2017 року також передбачили запровадження навчальних програм для працівників медзакладів щодо функціонування в умовах фінансової і управлінської автономії.

 

За матеріалами сайту МОЗ України

Чому всі так бояться онкозахворювань? Бо вони відзначаються високим рівнем інвалідизації і летальності хворих, важкістю своєчасної діагностики. А чим пізніше виявлено, тим значно дорожче і складніше лікування. Медики відзначають стійке зростання ураження населення.

Злоякісні новоутворення залишаються актуальною проблемою для багатьох країн світу. В Україні на сьогодні рак за показниками захворюваності і смертності поступається тільки захворюванням серцево-судинної системи. Про ситуацію у Полтавській області розповів головний лікар Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру Орест Вовк.

Чоловіки найбільше хворіють на рак органів дихання, жінки – на рак молочних залоз.

– В Україні щорічно реєструється 160 тис. нових випадків онкологічної патології, до 90 тис. вмирають. Щорічно серед населення Полтавської області виявляється 5 тисяч первинних онкохворих. У 2016 році зареєстровано 5226 нових випадків онкологічних захворювань (2015р.–5354). Але захворюваність населення на злоякісні новоутворення зменшилась із 371,5 – 2015р. до 365,2 у 2016р.

У структурі захворюваності чоловічого населення перші п’ять рангових місць посідають злоякісні новоутворення трахеї, бронхів та легенів – 16,5%, шкіри –11,9%, передміхурової залози –10,2%, шлунку–7,4%, прямої кишки – 6,0%; серед жіночого населення перше місце посідає рак молочної залози 19,8% , шкіри–12,9% , тіла матки – 10,2%, шийки матки – 6,4% і ободової кишки – 6,0%%.

На сьогоднішній день диспансерному обліку в області перебуває 38579 хворих з онкологічними захворюваннями. Щороку через рак в області передчасно йде із життя близько 3 тисяч осіб. Чоловіки помирають через рак легенів, шлунка, передміхурової залози, а жінки через рак молочної залози, ободової кишки, шлунка. Та маємо якісний та позитивний показник надання спеціалізованої допомоги–62% онкологічних хворих живуть більше 5 років.

Майже чверть онкологічних хворих у 2016 році було виявлено під час профілактичних оглядів.

– Основою профілактики раку завжди була й залишається вторинна профілактика – раннє виявлення і своєчасне лікування хворих. Більшість онкологічних захворювань піддаються лікуванню при їхньому своєчасному виявленні!, – наголошує Орест Вовк.–Одними з найбільш ефективних методів ранньої діагностики й профілактики злоякісних пухлин є профілактичні медичні огляди населення. У 2016 році 24% онкохворих виявили саме під час профоглядів.

У розвинутих країнах спостерігається тенденція до сповільнення росту захворюваності й зниження смертності від злоякісних пухлин як за рахунок профілактики (у першу чергу – боротьба з курінням), так і за рахунок покращення ранньої діагностики й лікування.

Пухлина може рости непослідовно – із першої стадії може відразу перейти в третю.

– Ріст злоякісної пухлини відбувається неспинно. Не виявлена, не лікована, вона з часом переходить із I стадії захворювання в II, далі, в III і IV стадію. Ця послідовність не завжди зберігається, при множинному метастазуванні в реґіонарні лімфатичні вузли, або в IV – при метастазуванні у віддалені органи. При багатьох локалізаціях рака на I стадії можна досягти повного виліковування!

Як шукають пухлини?

– Застосування різноманітних методів діагностики необхідне для виявлення пухлинного процесу, визначенні його стадії і виборі тактики лікування хворих, що страждають на онкологічні захворювання. Першим істотним етапом у розпізнаванні злоякісної пухлини є консультація лікаря. А далі?

Рентгенографічене обстеження – основний метод розпізнавання при пухлинах легень, шлунка, товстої кишки.

Маммографія – це спеціальне рентгенівське обстеження молочної залози, допомагає знайти в тканині залози ущільнення, що важко визначити обмацуванням, а також інші зміни, що можуть вказувати на можливий розвиток пухлини ще до того, як що-небудь узагалі можна прощупати. Обстеження краще проводити на 7-й-10-й день від першого дня менструального циклу, коли груди менш болючі. Жінкам у менопаузі маммографія виконується у будь-який зручний час. Як правило, рекомендується, щоб кожна жінка після 45 років проходила маммографіющорічно (якщо лікар не рекомендує частіше).

Комп’ютерна томографія (КТ). Серед методів, що дозволяють одержувати зображення різних ділянок людського тіла, у КТ є більш висока в порівнянні з іншими методами візуалізації деталізація по контрасту, можливість одержати за короткий час велику кількість поперекових проекцій, що особливо цінно для локалізації області, з якого надалі буде братися проба тканини для біопсії, а також для планування хірургічного втручання і наступної радіотерапії.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – метод дозволяє досягати винятково високого контрастування тканин, одержувати в ході одного дослідження зображення у всіх анатомічних проекціях, вивчати динамічні процеси, пов’язані з рухом біологічних рідин (крові, ліквору, сечі, жовчі), а також, завдяки застосуванню контрастних речовин, з високою точністю розрізняти навколопухлинний набряк і власне пухлину.

Ультразвукова томографія–високоінформативний метод дослідження, застосовується для діагностики пухлин органів черевної порожнини (особливо печінки, жовчного міхура, голівки підшлункової залози) й заочеревинного простору (нирок, наднирників), малого тазу (сечового міхура, матки, яєчників, передміхурової залози), щитовидної залози, м’яких тканин тулуба і т.д. Під час дослідження також може бути виконана прицільна пункція пухлини.

Ендоскопічний метод дослідження набув вирішального значення для ранньої діагностики рака внутрішніх локалізацій: шлунка, стравоходу, товстої і прямої кишок, бронхів. Ендоскопічні апарати з волоконною оптикою (гастроскопи, інтестіноскопи, колоноскопи, бронхоскопи й ін.) дають можливість ретельно оглянути всю слизову оболонку внутрішніх органів, зробити цитологічне дослідження, а при необхідності–узяти шматочок тканини для гістологічного дослідження.

Клінічні аналізи: аналіз крові, сечі, шлункового соку, калу необхідні у діагностиці первинного хворого. Наявність прихованої крові в сечі, калі, харкотинні є важливим симптомом злоякісної пухлини. Істотне значення має встановлення факту наростаючої анемізаціі (знекровлення).

Цитологічний метод дослідження отримав заслужене визнання й поширення. Простота й доступність його використання в поліклінічних закладах, а головне–достовірність, дозволяють у багатьох випадках розпізнавати ранні форми злоякісного процесу

Біопсія – видалення або скусування шматочка пухлини чи підозрілої на пухлину тканини для гістологічного дослідження. Отриманий при цьому матеріал терміново передається в патологоанатомічне відділення.

Новітні методи діагностики

– В онкологічній практиці застосовується метод сканування органів при підозрі їх на пухлинне ураження (первинне чи метастатичне). Метод контактної бета-радіометрії використовується в діагностиці меланом шкіри, при поверхнево розташованих пухлинах молочної залози, при хворобі Педжета. Радіонуклідні методи дуже перспективні (мається на увазі створення пухлиноспецифічних мічених антитіл). Нині для діагностики застосовують сцинтиграфію кістяка, мозку, легень; для характеристики функціонального стану – сцинтиграфію нирок, печінки. Радіоімунологічне дослідження засноване на аналізі вмісту моноклональних антитіл у досліджуваних тканинах, дозволяє виявляти багато видів пухлин на ранніх етапах розвитку процесу, коли розміри пухлин малі. Тести на виявлення антитіл, специфічних для визначеного виду пухлин, дозволяють найбільше ефективно вирішувати проблему низької деталізації по контрасту між тканинами схожої щільності, характерної для звичайних рентген-досліджень.

Як лікують рак?

Хірургічний метод. В основі хірургії рака лежить принцип абластики. Під абластикою у хірургії злоякісних пухлин мають на увазі такий спосіб оперування, при якому видаляють всі пухлинні елементи в межах здорової тканини. Як самостійне лікування хірургічний метод застосовується при лікуванні хворих на рак шлунка, печінки, жовчного міхура, кишківника. При раку молочної залози, легень, сечового міхура, стравоходу хірургічний метод як самостійний може застосовуватися тільки в ранніх стадіях захворювання. У більш пізніх стадіях операція сполучається з передопераційним чи післяопераційним променевим лікуванням. При багатьох локалізаціях раку хірургічне лікування сполучається як із променевим методом, так і з хіміотерапією. Така тактика пояснюється неоднаковою чутливістю до променевого впливу злоякісних пухлин різних локалізацій.

Променевий метод як самостійний метод може застосовуватися при лікуванні рака шкіри, нижньої губи, слизових оболонок порожнини рота, гортані, рака шийки матки, лімфосарком, злоякісних пухлин носоглотки, мигдалин, лімфогранулематозу. Однак при цих локалізаціях можливі різні поєднання й застосування інших методів у залежності від поширення процесу. При інших локалізаціях і гістологічних формах злоякісних пухлин променеве лікування поєднується з хірургічними й хіміотерапевтичним методами.

Хіміотерапію застосовують при злоякісних новоутвореннях для вибіркового пригнічення росту злоякісної клітини без значного ушкодження здорових тканин і органів хворого.

Гормонотерапія застосовується при лікуванні раку гормонально-залежних органів (молочної залози, передміхурової залози й ін.).

Біотерапія включає застосування різних природних біологічно активних агентів (інтерферони, інтерлейкіни і т.п.), проведення імунотерапевтичних заходів із використанням вакцин, активованих лімфоцитів, імуномодулюючих фармакологічних препаратів і т.п.

– Довгий час діагноз «онкологічна патологія» сприймався як вирок, але сьогодні рівень розвитку онкологічної науки дозволяє стверджувати: рак — не вирок, це виліковна хвороба. Пам’ятайте, що профілактика – найкраще лікування. Проте, якщо трапилася проблема зі здоров’ям, не зволікайте, а зверніться за порадою до кваліфікованого спеціаліста, – підсумовує Орест Вовк.

 

За матеріалами сайту ДОЗ Полтавської ОДА

За 05 тиждень 2017 року по району зареєстровано 315 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі дітей – 180, показник становить – 466,5 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 932,6), що нижче епідпорогового на 50,0%. В порівнянні з 4 тижнем 2017 року спостерігається зростання рівня захворюваності на 4,7%. За 05 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 15 мешканці Полтавського району, серед них 8 дітей.

Шановні мешканці Полтавського району !

Зважаючи на стабільне покращення ситуації щодо захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції на території Полтавського району (за 04 тиждень 2017 року: по району зареєстровано 301 випадок захворювання на ГРВІ, показник становить – 445,8 на 100 тис. населення, що нижче епідпорогового на 51,7%, в порівнянні з 3 тижнем 2017 року спостерігається зниження рівня захворюваності на 16,9%; за 03 тиждень 2017 року: по району зареєстровані 362 випадків захворювання на ГРВІ, показник становить – 536,1 на 100 тис. населення, що нижче епідпорогового на 47,7%, в порівнянні з 2 тижнем 2017 року спостерігається зниження рівня захворюваності на 0,5%; за 02 тиждень 2017 року по району зареєстровані 364 випадків захворювання на ГРВІ, показник становить – 539,1 на 100 тис. населення, що нижче епідпорогового на 34,2%, в порівнянні з 1 тижнем 2017 року спостерігається зниження рівня захворюваності на 26,3%), в Полтавській центральній районній клінічній лікарні відмінені обмеження, які були введені в грудні в 2016 року, в зв’язку з епідемічним підйомом захворюваності.

 

Адміністрація Полтавської центральної районної клінічної лікарні