Шановні відвідувачі Полтавської центральної районної клінічної лікарні! Звертаємо Вашу увагу, що в даний час на території закладу проводиться ремонт дворової каналізації.
Просимо вибачення за можливі незручності та закликаємо Вас бути уважними при пересуванні по території лікарні, особливо в нічний час.
Адміністрація Полтавської центральної районної клінічної лікарні.
За 41 тиждень 2017 року по району зареєстровано 320 випадків захворювання на ГРВІ (грип не реєструвався), в тому числі у дітей – 199, показник становить – 473,9 на 100 тис. населення (показник епідпорогу – 822,2), що нижче епідпорогового на 42,4%. В порівнянні з 40 тижнем 2017 року спостерігається зменшення рівня захворюваності на 3,3%. За 41 тиждень до медичних закладів області з гострими респіраторними вірусними інфекціями госпіталізовані 2 мешканця Полтавського району, обоє діти.
Жителька с. Гора Фесенко Катерина Степанівна висловлює щиру подяку лікарю-стоматологу Чернікову Михайлу Володимировичу та головному лікарю Мехедьку Олегу Анатолійовичу за якісне надання медичної допомоги в Полтавській центральній районній клінічній лікарні.
13 жовтня в Полтавській центральній районній клінічній лікарні відбулося урочисте зібрання трудового колективу з нагоди відзначення Дня захисника України та річниці утворення Української повстанської армії.
Лише за серпень пацієнти Полтавської області отримали препаратів на суму понад 2,1 мільйон гривень, а загалом, за 5 місяців, у регіоні відшкодовано близько 267 тисяч рецептів
У квітні в Україні стартувала урядова програма «Доступні ліки», яка дозволяє громадянам отримувати низку препаратів безкоштовно або з невеликою доплатою. Програма діє на ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми. Пріоритетність надали лікуванню цих хвороб, оскільки саме вони найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта та ефективно лікуються на амбулаторному рівні.
З початку дії програми «Доступні ліки» у Полтавській області до реалізації ліків добровільно долучилося 220 аптек. Лікарі виписали 267 тисяч рецептів, а громадяни отримали препаратів на суму у понад 10,2 мільйони гривень. Загальний бюджет програми у Полтавській області становить 25 мільйонів 843 тисячі гривень. За 5 місяців дії програми було використано близько 40% обсягу фінансування.
На сьогодні у програмі «Доступні ліки» беруть участь 198 торгових найменувань препаратів. Позитив – це розширення переліку безкоштовних ліків до 35 лікарських засобів. Варто зазначити, що на початку програми їх було 23.
«Програма «Доступні ліки» – один із пріоритетів Уряду на сьогодні. Ця програма – приклад того, як медицина має працювати в Україні та яких принципів дотримуватися. Програма вже довела свою ефективність у 2017 році, тому Уряд планує розширити її у наступному. Бюджет програми у 2018 році зросте на 42,9% і становитиме 1 млрд грн. Вона покриватиме більшу кількість ліків за ширшим переліком медичних станів», – зазначила в.о. міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун.
Довідково: Урядова програма «Доступні ліки» – це одна із частин великої реформи системи охорони здоров’я, яка не змінювалася протягом 26 років. Мета програми – забезпечити кожного громадянина України доступними та життєвонеобхідними лікарськими засобами з доведеною ефективністю, які покращать якість їхнього життя і попередять виникнення ускладнень та передчасної смертності.
Для того, щоб отримати необхідні ліки безкоштовно або з незначною доплатою, потрібно звернутись до сімейного лікаря, отримати правильно виписаний рецепт із зазначенням діючої речовини, прийти до аптеки, що бере участь у програмі, та отримати обрані препарати.
Детальніше про програму та карта аптек: http://liky.gov.ua
Ботулізм – гостре інфекційне захворювання, обумовлене отруєння ботулотоксином, що потрапляють в організм людини внаслідок вживання різних продуктів харчування, що містять токсини ботулізму і характеризується важким ураженням вегетативної та центральної нервових систем.
Причини виникнення ботулізму.
Бактерії ботулізму анаероби, тобто можуть існувати виключно в місцях з відсутністю повітря. Місцем, в якому постійно мешкають спори ботулізму, є ґрунт. Саме з неї вони потрапляють у воду, харчові продукти, овочі, фрукти, і в зрештою в кишечник тварин (риб, птахів, безхребетних, ссавців) або людини. Бактерії ботулізму досить широко поширені в природі у двох формах – у споровій і у вегетативній. Вегетативна форма цих бактерій гине вже через 30 хвилин при температурі 80 градусів і через п’ять хвилин – при кип’ятінні. Спори (спорових форм) надзвичайно стійкі до впливу хімічних і фізичних факторів, так як можуть витримувати п’ятигодинне кип’ятіння і гинуть лише через 30 хвилин при температурі 120 градусів.
Однією з особливостей ботулізму є те, що при недостатньому їх прогріванні, з вегетативних форм найчастіше можуть утворюватися дрімаючі суперечки», проростають лише через шість місяців. Ці спори дуже стійкі до прямого ультрафіолетового випромінювання, висушування і заморожування. В анаеробних (безповітряних) або наближених до них умовах (м’ясо тварин, консерви), спори активізуються і починають виділяти токсини, які в 375000 разів сильніша за отруту гримучої змії.
В умовах звичайної зовнішнього середовища, ботулотоксини можуть зберігатися до одного року, а ось у консервованих продуктах – на протязі багатьох років. Вони не знищуються ферментами травного тракту, стійкі в кислому середовищі, легко витримують дуже високу концентрацію кухонної солі (близько 18%). А ось при кип’ятінні протягом п’ятнадцяти – двадцяти хвилин, або під впливом лугів, токсини досить швидко розкладаються і втрачають токсичні властивості. Також слід знати, що присутність у харчових продуктах ботулотоксину, ніяк не впливає на їх смакові якості.
Джерело збудника ботулізму – вміст кишківника домашніх і диких тварин, молюсків, риб, птахів, донні поклади морів і озер, грунт. Найчастіше ботулізм розвивається після вживання в їжу різних консервованих продуктів (рибних, грибних, м’ясних, овочевих), солоної і копченої риби (та інших копченостей), ковбаси та шинки. Найбільш небезпечними вважаються продукти, приготовлені в домашніх умовах, а також ті, які з якихось причин були забруднені ґрунтом. При ранового ботулізму, токсиноутворення відбувається в некротичних тканинах, а при ботулізмі грудних дітей – у кишечнику. Ботулотоксин може вибірково вражати холінергічні відділи нервової системи, внаслідок чого в нервових синапсах припиняється виділення ацетилхоліну і виникає параліч м’язів.
Симптоми і течія ботулізму.
Інкубаційний період ботулізму може коливатися від декількох годин до двох – п’яти діб (при тяжкому перебігу зазвичай не більше 24 годин). Було відзначено, що чим коротший інкубаційний період, ті важчим буде перебіг захворювання. Як правило, ботулізм починається раптово. З’являється виражена загальна слабкість, запаморочення, головний біль, значно погіршується загальне самопочуття, температура тіла в межах норми або трохи підвищена. В животі починаються різкі переймоподібні болі, рідкий стілець, нудота, блювання. Через добу дані прояви змінюються значною сухістю в роті, здуттям живота і запорами . Далі, після досить короткого проміжку часу, з’являються розлади зору: хворі не можуть читати, бачать дуже непевний, може спостерігатися двоїння предметів. Внаслідок неповного паралічу (парезу) м’язів обличчя, зморшки і носогубні складки згладжуються, спостерігається опущення повік. При подальшому прогресуванні захворювання, з’являється охриплість голосу (далі голос може взагалі пропасти) і порушується ковтання. Дуже грізним ознакою, що свідчить про несприятливий перебіг захворювання, є порушення дихання. Пацієнти відчувають важкість у грудях, брак повітря, дихання стає поверхневим, можуть бути болі в грудній клітці, розвивається парез дихальної мускулатури (зникає кашлевий рефлекс). В особливо важких випадках, внаслідок розладу дихання може наступити летальний результат.
Діагностика ботулізму.
Діагноз ботулізм встановлюють, ґрунтуючись на даних анамнезу, лабораторних і клінічних досліджень. Величезне значення має раннє діагностування даного захворювання, на підставі присутності типових клінічних ознак: Як правило відсутність гарячкової реакції, гострий початок з симптоматикою загальної інтоксикації, повна відсутність або дуже слабко виражений діарейний синдром, надалі нудота (рідко-блювання), запори, офтальмоплегический синдром, слабкість скелетних м’язів, дихальні розлади, блідість шкірних покривів, гемодинамічні розлади. Епідеміологічний анамнез відіграє велику роль у діагностики ботулізму: масові захворювання людей, які вживали в один період часу один і той же продукт харчування (консервовані гриби, овочі, м’ясо; соки домашнього приготування, в’ялена риба, копченості, консерви). Лабораторна діагностика ботулізму полягає в дослідженні залишків харчових продуктів, випорожнень, промивних вод шлунка, блювотних мас і крові. Визначення в досліджуваному матеріалі наявність ботулотоксину відбувається за допомогою біологічного методу. Необхідно проведення диференційної діагностики з стволовим енцефаліт, сказ, поліомієліт, з іншими харчові токсикоінфекції, а також інтоксикаціями іншої етіології; отруєннями грибами, метиловим спиртом, беладона, атропіном.
Лікування ботулізму.
Всіх без винятку хворих, при найменших підозрах на ботулізм, необхідно негайно госпіталізувати в інфекційний стаціонар для проведення невідкладної специфічної терапії, спрямованої на попередження можливих важких ускладнень. Першочерговими завданнями невідкладної терапії є забезпечення функцій серцево-судинної і дихальної систем організму, а також нейтралізація, зв’язування і подальше виведення токсинів з організму. У разі приєднання паралічів або парезів м’язів гортані і глотки, значно посилюється дихальна недостатність при ботулізмі. Це сприяє серйозного погіршення прохідності дихальних шляхів, а також розвитку ателектазів і аспіраційної пневмонії. Тому ще на догоспітальному етапі слід провести такі невідкладні заходи: промивання шлунка, спочатку кип’яченою водою, а потім 2% р-ом гідрокарбонату натрію; дати хворому сольове проносне (на 500 мл води 30 г сірчанокислої магнезії), а далі ентеросорбенти (ентеродез, поліфепан тощо); зробити очисну клізму з полифепаном або 2-4% р-ом гідрокарбонату натрію; призначити часте рясне питво з введенням діуретиків (гіпотіазид, лазикс тощо). В особливо важких випадках необхідно проведення інфузійної дезінтоксикаційної терапії з форсуванням діурезу, введенням гуанідину гідрохлориду по 20-35 мг/кг/добу. При гострій дихальній недостатності проводиться штучне дихання. При паралічі дихання, пацієнт переводиться на штучну вентиляцію легень. З метою нейтралізації ботулотоксину застосовуються лікувальні моновалентні протиботулінічні сироватки. Так як в шлунково-кишковому тракті, спори можуть трансформуватися у вегетативні форми, показано проведення антибактеріальної терапії: препарати тетрациклінового ряду або левоміцетин. Навіть у разі своєчасного надання кваліфікованої медичної допомоги, одужання хворих при ботулізмі проходить досить повільно. Залишкові явища після паралічів можуть спостерігатися ще протягом одного – двох місяців.
Попередження ботулізму.
Перед вживанням необхідна ретельна перевірка консервованих продуктів, обов’язкове вилучення «бомбажних» (надутих) банок. Перед вживанням необхідно прогрівати (100 С0 – 30 хв.) приготовлені в домашніх умовах грибні, м’ясні та овочеві консерви. Після відбору проб для проведення лабораторних досліджень, продукти послужили причиною зараження, необхідно вилучити і знищити. Столовий посуд, яка контактувала з зараженими продуктами, а також білизна забруднена виділеннями хворого, піддаються ретельної дезінфекції. Людям, що вживали викликали захворювання продукти, показано обов’язкове введення протівоботулініческой сироватки з подальшим медичним наглядом протягом не менше десяти діб.
Новий звіт ВООЗ, представлений 17 травня 2017 року в Португалії під час Європейського Конгресу з питань ожиріння, вказує на зростання числа підлітків, що страждають на ожиріння у багатьох країнах Європейського регіону ВООЗ.
“Незважаючи на постійні зусилля у боротьбі з проблемою дитячого ожиріння, за даними оцінок, кожен третій підліток в Європі, як і раніше, має надлишкову масу тіла або страждає на ожиріння. При цьому найвищі показники відзначаються в країнах Південної Європи і Середземномор’я. Особливе занепокоєння викликає той факт, що епідемія зростає в країнах Східної Європи, де показники традиційно були нижчими, – повідомила д-р Zsuzsanna Jakab, директор Європейського регіонального бюро ВООЗ. – Досягнення цілі у сфері сталого розвитку з припинення зростання дитячого ожиріння вимагає впровадження масштабних нормативно-правових заходів. Урядам країн необхідно докладати більше зусиль спрямованих на те, щоб розірвати цей згубний цикл, що переноситься з дитячого у підлітковий вік, а потім – у доросле життя”.
Одна з головних глобальних проблем охорони здоров’я
Дитяче ожиріння вважається одним із найсерйозніших викликів для громадського здоров’я в XXI столітті. Діти, які страждають на ожиріння, піддаються більшому ризику розвитку діабету 2-го типу, астми, порушень сну, проблем з опорно-руховим апаратом і серцево-судинних захворювань у майбутньому, а також ризику пропуску шкільних занять, розвитку психологічних проблем та соціальної ізоляції.
Д-р Joao Breda, керівник Програми з питань харчування, фізичної активності та ожиріння в Європейському регіональному бюро ВООЗ, підкреслює, що в майбутньому це призведе до обтяжливих та тривалих наслідків: “Більшість молодих людей не “переростуть” ожиріння: близько 80% підлітків, у яких розвивається ожиріння, матимуть проблеми з вагою і в дорослому віці. Ці проблеми ведуть за собою підвищений ризик погіршення здоров’я, а також посилення стигми та дискримінації. Крім того, хронічний характер ожиріння може обмежувати соціальну мобільність і підтримувати руйнівний цикл бідності і поганого здоров’я протягом декількох поколінь”.
У звіті особливо підкреслюється стійка нерівність у показниках ожиріння серед молодих людей. В цілому, до ожиріння більше схильні діти в ранньому підлітковому віці, хлопчики і діти з сімей з більш низьким соціально-економічним статусом. Ці дані говорять про те, що в рамках сьогоднішніх зусиль щодо зміцнення здоров’я та профілактики дитячого ожиріння, забезпечити адекватне охоплення цих груп не вдається.
Профілактичні заходи задля подолання негативних тенденцій
Стратегічні ініціативи та втручання повинні бути спрямовані на підлітків із груп високого ризику в сімейному, шкільному та соціальному середовищі, і першочергова увага в рамках таких ініціатив має приділятися заходам, які дають дітям та підліткам можливість дотримуватися здорового раціону харчування. Також необхідно вдосконалювати урбанізоване середовище таким чином, щоб фізична активність знову стала невід’ємною частиною повсякденного життя.
За матеріалами сайту МОЗ України
Доводимо до Вашого відома інформацію щодо підсумків зовнішньоекономічної діяльності підприємств області у 2016 році.
Щорічно 7 квітня світ відзначає день здоров’я у день створення в 1948 році Всесвітньої організації охорони здоров’я (World Health Organization, WHO).
Щорічне проведення Дня здоров’я стало традицією з 1950 року. Заходи Дня проводяться для того, щоб люди могли зрозуміти, як багато значить здоров’я в їхньому житті. А організації охорони здоров’я покликані вирішити питання, що їм потрібно зробити, щоб здоров’я людей в усьому світі стало краще.
Всесвітній день здоров’я – це глобальна кампанія, яка спрямована на привернення уваги кожного жителя нашої планети до проблем здоров’я та охорони здоров’я, з метою проведення спільних дій для захисту здоров’я і благополуччя людей.
Щороку Всесвітній день здоров’я присвячується глобальним проблемам, що стоять перед охороною здоров’я планети і проходить під різними девізами: «В безпеці твоєї крові – порятунок життя багатьох», «Активність – шлях до довголіття», «Вагітність – особлива подія в житті. Зробимо її безпечною»,« Захистимо здоров’я від змін клімату» і т.д. У 2017 році темою Всесвітнього дня здоров’я є депресія.
Кабінет міністрів України презентував законопроект «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» та спрямував його на розгляд Національної ради реформ.
Метою законопроекту є створення законодавчого підґрунтя нового механізму фінансування медичних послуг і ліків за рахунок бюджетних коштів через систему державного солідарного медичного страхування.
Розроблений законопроект реалізує на практиці статтю 49 Конституції про безоплатну медичну допомогу. Кожна медична послуга у всьому світі включає в себе, крім безпосередньо медичної допомоги (зазначеної в українському законодавстві як «діяльність медичних працівників»), такі складові як матеріальні витрати, комунальні, капітальні видатки та ін.
Законопроект нарешті чітко фіксує гарантії оплати компонента медичної допомоги в кошторисі медичної послуги, дозволяє розмежувати ці компоненти і встановити чесні правила співпраці між державою та пацієнтом в питанні оплати медпослуг. Адже до сьогодні задекларовані зобов’язання держави не були підкріплені фінансовими гарантіями. Ухвалення закону дозволить врегулювати це питання.
Але держава не тільки починає на практиці компенсувати компонент медичної допомоги, а й визначає Державний гарантований пакет медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантовано проводиться державою за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування повністю або частково за єдиними для всіх тарифами покриття, які щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Тобто кожного року будуть фіксуватися конкретні медичні послуги, які будуть компенсуватися (включно з компонентами роботи персонала, матеріалами, ліками) за єдиними правилами будь-якому громадянину України згідно з єдиними тарифами покриття.
Уряд може розширити обсяг державного гарантованого пакету за умови збільшення обсягу бюджетних призначень на медичне страхування, передбачених на відповідний рік.
У межах пакету держава гарантуватиме повне покриття вартості послуг екстреної, паліативної, первинної допомоги — і звуження цього пакету не допускається законом. Та частково покриватиме вартість платних послуг на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях. Крім того, повній або частковій оплаті за рахунок медичного страхування підлягатимуть ліки, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів.
Виконання функцій страховика і єдиного замовника з централізованої закупівлі медпослуг, контролю за дотриманням умов договорів про медичне обслуговування населення здійснюватиме новий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом — Національна служба здоров’я України. У законопроекті визначені її повноваження, організація надання медичних послуг, типова форма договору про медичне обслуговування населення та ін.
Перелік конкретних видів медичних послуг і лікарських засобів, що підлягатимуть повному або частковому страхуванню, визначається в деталізованому описі, який є невід’ємною частиною державного гарантованого пакету. Деталізований опис щорічно розробляється Національною службою здоров’я України і затверджується Кабінетом Міністром України на кожен наступний календарний рік не пізніше 15 вересня поточного року.
Важливо зазначити, що закон встановлює хто є суб’єктом та об’єктом державного солідарного медичного страхування, права та обов’язки застрахованих осіб, регламентує договірні відносини між Національною службою здоров’я та закладами охорони здоров’я усіх форм власності, фізичними-особами підприємцями, які одержали ліцензію на приватну медичну практику. Тобто, всі ці відносини стають чіткими: пацієнти зможуть захищати свої права також і у суді, що раніше було дуже складно.
Окрема стаття законопроекту регламентує засади оплати медичних послуг та лікарських засобів. Так, в ній зазначається, що для всієї території України встановлюються єдині тарифи для оплати медичних послуг та лікарських засобів, а також для реімбурсації (відшкодування) ціни ліків. До тарифів можуть застосовуватись коригувальні коефіцієнти. Зокрема, тарифи можуть встановлюватись як глобальні ставки (сплата постачальникам медичних послуг фіксованої суми за визначену кількість послуг чи визначений період), капітаційні ставки (фіксована сума за кожну застраховану особу), ставки за пролікований випадок, ставки за медичну послугу, ставки за результатами виконання договорів про медичне обслуговування населення постачальником медичних послуг. Зазначені ставки можуть використовуватися як разом, так і окремо одна від одної.
Крім того, тарифи поділятимуться на тарифи покриття (100% покриває держава) та тарифи співоплати (покриває держава разом з громадянинином).
Усі ці різні види оплати послуг зафіксовані в законі, щоб дати можливість НСЗУ впровадити доволі складну міжнародну модель розрахунку та оплати медичних послуг, надану нам в рамках технічної підтримки міжнародними партнерами. За аналогічними моделями проводять оплати Національні служби здоров’я Норвегії, Канади, Італії, Іспанії Великобританії чи аналогічні їм структури.
Законопроектом також визначаються такі терміни, як «державне солідарне медичне страхування», «застраховані особи», «Національна служба здоров’я України», «реімбурсація», «страховик», «страховий випадок», «тарифи» та ін.
Довідково:
1) Державне солідарне медичне страхування – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає повну або часткову оплату за встановленими тарифами за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування наданих застрахованим особам необхідних медичних послуг та лікарських засобів в межах державного гарантованого пакету.
2) Застраховані особи – громадяни України; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України; особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, у встановленому законом порядку.
3) Кошти державного солідарного медичного страхування – загальний обсяг бюджетних призначень на державне солідарне медичне страхування, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік.
4) Національна служба здоров’я України – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів в межах державного гарантованого пакету.
5) Постачальники медичних послуг – заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи-підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та уклали договір про медичне обслуговування населення в письмовій (в тому числі електронній) формі з Національною службою здоров’я України.
6) Реімбурсація – механізм повної або часткової оплати згідно з тарифом покриття за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування лікарських засобів, що включені до деталізованого опису, які були відпущені застрахованій особі на підставі рецепту на лікарські засоби суб’єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності.
7) Страховик/єдиний державний замовник медичних послуг – Національна служба здоров’я України.
8) Страховий випадок – подія або стан, які зумовлюють необхідність отримання медичних послуг і лікарських засобів застрахованою особою.
9) Тарифи – система ставок, що визначає розмір оплати за передбачені деталізованим описом медичні послуги та лікарські засоби. Тарифи поділяються на тарифи покриття та тарифи співоплати.
За матеріалами сайту МОЗ України