Туберкульоз та ВІЛ – «дві хвороби – один пацієнт»

Основною ко-інфекцією та причиною смерті у хворих на СНІД у Полтавській області, як і в цілому по Україні, залишається туберкульоз. З початку реєстрації ВІЛ-інфекції (1987р.) і станом на 01.10.2016 р. в області було зареєстровано 1571 випадок поєднаної патології ТБ/ВІЛ, з них померло – 727 (46%) осіб, продовжують перебувати під диспансерним наглядом – 842 особи.

За 9 місяців поточного року в області зареєстровано 69 випадків поєднаної патології ВІЛ/ТБ (за аналогічний період 2015року – 53 випадки), що становить 43% всіх нових випадків СНІДу. За 9 міс. 2016 р. частка летальних випадків, що обумовлені поєднаною патологією ВІЛ/ТБ серед загальної кількості померлих від СНІДу, склала 34% (20 випадків з 58).

Головним пріоритетом в організації надання медичної допомоги хворим на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ є стовідсоткове охоплення антиретровірусним лікуванням. Наступним, не менш важливим напрямком, є охоплення профілактичним лікуванням туберкульозу ВІЛ-інфікованих пацієнтів.

Провідну роль у зниженні тягаря туберкульозу у людей, які живуть із ВІЛ, є раннє виявлення випадків туберкульозу.

Скринінг і діагностика туберкульозу у людей, які живуть з ВІЛ, – складне завдання. Посилена діагностика туберкульозу сприяє швидкому виявленню людей з підозрою на цю недугу та дає змогу призначити профілактичну терапію ізоніазидом без активного туберкульозу.

Обстеження на туберкульоз передбачає рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, бактеріологічний аналіз мокротиння, пунктату лімфатичного вузла для виявлення кислотостійких бактерій і культурального виділення МБТ, а також ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. В області ефективно працює тест-система Gene-Xpert молекулярно-генетичної діагностики, яка дозволяє отримати результат протягом 1 доби, встановити діагноз та своєчасно призначити коректну схему лікування, не втрачаючи 2 місяці на отримання тесту медикаментозної чутливості.

Для запобігання прогресування недавньої та реактивації латентної мікобактеріальної інфекції ефективним та надійним профілактичним заходом для інфікованих ВІЛ-пацієнтів є профілактичне лікування ізоніазидом. Це знижує ризик туберкульозу на 33-62%. Таке лікування показане всім ВІЛ-інфікованим, які не хворіють на активну форму туберкульозу.

Турбує й інфекційний контроль за туберкульозом у закладах охорони здоров’я. Це особливо небезпечно в тій ситуації, коли до лікувального закладу звертаються хворі в термінальній стадії ВІЛ і які можуть бути бактеріовиділювачами.

Затримка зі встановленням діагнозу туберкульоз, а отже і початком лікування, збільшує ризик передачі мікобактеріальної інфекції іншим хворим та медичним працівникам закладу.

При лікуванні хворих на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ потрібно дотримуватися наступних підходів:

  • Розпочинати з протитуберкульозної терапії.
  • Лікувати за тими ж схемами і з такою тривалістю, що й у ВІЛ-негативних.
  • Коли пацієнт отримує антиретровірусну терапію (АРТ), її продовжують, за потреби проводять корекцію (АРТ + антимікобактеріальні препарати + препарати замісної підтримувальної терапії (ЗПТ).
  • АРТ призначають незалежно від кількості СД4 клітин.
  • Профілактика котримаксазолом.

Як і будь-які лікарські препарати, протитуберкульозні та АРВ – препарати можуть мати побічні ефекти. Зазвичай вони помірні, але в деяких випадках можуть становити серйозну небезпеку. Ризик побічних ефектів найбільш високий у перші тижні після початку терапії, але вони можуть проявитися і пізніше. Дуже важливо обговорювати це питання з лікарями-фахівцями з лікування ВІЛ та туберкульозу. Не менш небезпечним для здоров’я пацієнта є самовільне припинення прийому призначеної терапії. Такі дії можуть призвести до розвитку ВІЛ або мікобактерій туберкульозу стійкості до призначених лікарських препаратів, що в подальшому може викликати зниження – аж до повної відсутності – ефекту лікування, тим самим негативно впливаючи на якість і тривалість життя пацієнта.

Керуючись принципом «дві хвороби – один пацієнт» з 2012 року хіміопрофілактика та лікування туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів у м. Полтаві здійснюється на базі Полтавського обласного Центру профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом (призначення та видача), в районах області – на базі кабінетів «Довіра» лікарями-інфекціоністами спільно з райфтизіатрами. Лікар-інфекціоніст контролює імунний стан хворого, надає рекомендації щодо призначення хіміопрофілактики туберкульозу, лікар-фтизіатр здійснює призначення препаратів та їх облік. Дуже важливо на цьому етапі одночасне спостереження та злагоджена взаємодія лікарів фтизіатра та інфекціоніста при лікуванні одного пацієнта.

В умовах поширення ВІЛ-інфекції потреба в додаткових профілактичних заходах очевидна. Крім протитуберкульозних заходів (вакцинація БЦЖ, профілактичне лікування та лікування активного туберкульозу) фахівці фтизіатричної служби та Полтавського обласного Центру профілактики ВІЛ-інфекції та боротьби зі СНІДом спільно з неурядовими організаціями здійснюють комплекс профілактичних заходів щодо попередження інфікування ВІЛ (розповсюдження презервативів, обмін шприців, діагностику та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, консультації з питань безпечного вживання наркотиків, ЗПТ та розширення доступу до АРТ).

Профілактика ВІЛ-інфекції має важливе значення у боротьбі з туберкульозом, а контроль за цим захворюванням повинен стати суттєвим чинником під час догляду за хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

Необхідно зауважити, що у більшості випадків результат лікування залежить, в першу чергу, від пацієнта, його відповідальності та прихильності до лікування.

Пам’ятайте, що вчасне обстеження може врятувати життя!

 

За матеріалами сайту Департаменту охорони здоров’я Полтавської облдержадміністрації