Варикозна хвороба нижніх кінцівок або варикозне розширення вен нижніх кінцівок – розширення поверхневих вен, що супроводжується неспроможністю клапанів і порушенням кровотоку. Це найпоширеніше захворювання периферичних судин. Згідно епідеміологічних даних, різні форми цього захворювання зустрічаються в 26-28% жінок і 10-20% чоловіків працездатного віку.
Фактори ризику:
- Спадковість.
- Вагітність традиційно вважається одним з основних факторів ризику розвитку варикозної хвороби, що пояснює, зокрема, більш часте (в 3-4 рази) ураження жінок.
- Ожиріння – доведений фактор ризику варикозної хвороби.
- Спосіб життя та праці має суттєвий вплив на розвиток і перебіг варикозної хвороби. Зокрема, доведено несприятливий вплив тривалих статичних навантажень із підйомом вантажів або нерухомим перебуванням в положенні стоячи і сидячи.
- На перебіг варикозної хвороби несприятливо впливає тісна нижня білизна, що здавлює венозні магістралі на рівні пахових складок, і різні корсети, що підвищують внутрішньочеревний тиск.
– Висока частота варикозної хвороби в індустріально розвинених країнах якоюсь мірою обумовлена особливостями харчування. Високий ступінь переробки харчових продуктів і зменшення в раціоні сирих овочів і фруктів привело до постійного дефіциту рослинних волокон, необхідних для ремоделювання венозної стінки і хронічних запорів, які є причиною перманентного підвищення внутрішньочеревного тиску.
– Дисгормональні стани беруть участь в патогенезі варикозної хвороби. Їх роль в останні роки прогресивно зростає, що обумовлено широким використанням засобів гормональної контрацепції, популяризацією гормонозамісної терапії в передклімактеричний період і при лікуванні остеопорозу. Доведено, що естрогени і прогестерон, а також їх похідні знижують тонус венозної стінки за рахунок поступового руйнування колагенових і еластичних волокон.
Клініка.
Варикоз – це захворювання, яке небайдуже до прекрасної статі. Варикозним розширенням вен ніг жінки хворіють в середньому в три рази частіше ніж чоловіки.
Ознаки варикозу – вузлуваті розширення підшкірних вен, біль, важкість у ногах, набряки стопи і гомілки, втома в ногах до кінця дня. Варикозні вузли часто схильні до утворення тромбів і інфікуванню. Можуть виникнути флебіт – запалення судин або тромбофлебіт – запалення судин, ускладнене утворенням тромбів. По ходу вен виникають тверді сильно болючі тяжі. Шкіра змінюється, втрачає свої еластичність і колір – стає щільною, темно-коричневою. При легкій травмі виникають виразки. Молода жінка може стати інвалідом вже в 40 років.
Одним з найсерйозніших ускладнень варикозу є тромбофлебіт – процес, при якому на внутрішній стінці вени утворюється тромб із наступним запаленням. Ця патологія небезпечна тим, що тромб може відірватися, з током крові потрапити в легеневу артерію (ТЕЛА – тромбоемболія легеневої артерії) і спричинити смерть людини. Саме тому варикозне розширення вен є небезпечним захворюванням, яке необхідно лікувати.
Якщо вчасно не здійснюється лікування варикозного розширення поверхневих вен нижніх кінцівок, патологічний процес може розповсюдитись на глибокі вени. А ця патологія вже не підлягає радикальному оперативному лікуванню, потребує постійної консервативної високовартісної терапії та нерідко призводить до інвалідизації хворих.
Симптоми захворювання.
- Біль.
Різновиди болю при варикозі:
– гарячий пульсуючий біль;
– нічні судоми і свербіж у м’язах;
– болі при ходьбі;
– біль по ходу венозних стовбурів;
– загальна біль і ломота в ногах;
- 2. Набряки нижніх кінцівок.
- 3. Почуття розпирання і важкості в ногах.
- 4. Зміни шкіри. Спочатку шкіра стає сухою, з’являється пігментація – шкіра ніг темніє, покривається коричневими «плямами». Пізніше до цих симптомів можуть приєднатися різні дерматити, екземи і так звані трофічні розлади у вигляді ранок, що погано гояться, аж до утворення виразок.
- 5. Покручені, подовжені варикозні вени, що виступають над поверхнею шкіри гомілок і стоп, з мішкоподібними, циліндричними або змішаними розширеннями.
- 6. Судинні зірочки (телеангіоектазії). Так, до групи пацієнтів з варикозною хворобою вен відносять і осіб з розширенням дрібних вен, оскільки причини появи їх – одні й ті ж розширення вен. А перші і самі ранні симптоми варикозного розширення вен, такі як відчуття тяжкості ніг, помірний біль в ногах, підвищена стомлюваність, зустрічаються і при початкових.
Лікування.
Існує безліч підходів до лікування варикозної хвороби, однак на сьогоднішній день найбільш ефективним методом у лікуванні є хірургічна операція – венектомія. Медикаментозна й компресійна терапія використовуються і як допоміжні методи при оперативному лікуванні, і як самостійні методи при початкових стадіях варикозної хвороби і наявності протипоказань до оперативного лікування.
Лікування варикозної хвороби повинно бути комплексним та індивідуальним, найчастіше, включає комбінацію консервативного та оперативного лікування.
Слід окремо виділити такий консервативний метод лікування, як склеротерапія. Cклерозуюча терапія може самостійно лікувати варикоз в початковій стадії захворювання, коли функція клапанів ще не порушена. Лікування варикозу склерозуванням здійснюється шляхом введення в вену розчинів спеціальних ліків склерозантів. Після маніпуляції стаціонарне лікування не потрібне. Хворий повинен 2-3 доби постійно носити компресійний трикотаж та спостерігатись у хірурга.
На теперішній час існують значно вдосконалені методики оперативних втручань, що не залишають великих спотворюючих шрамів, не потребують довготривалого стаціонарного лікування, швидко відновлюється працездатність.
Якщо ви виявили в себе перші ознаки захворювання, або вже давно потерпаєте від варикозної хвороби та ніяк не наважитесь приділити увагу цій серйозній патології – не зволікайте. Кваліфіковані фахівці нашої лікарні запропонують Вам найбільш ефективний метод лікування. Що допоможе уникнути багатьох неприємностей, починаючи від раптової незапобіжної смерті, викликаної тромбоемболією легеневої артерії, закінчуючи елементарно втратою привабливості гарних жіночих ніжок.
Лікар-хірург Полтавської центральної районної клінічної лікарні З.А. Жукова