Щороку 3 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю, який був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році.

Цей день покликаний привернути увагу до проблем людей, які потребують особливої турботи, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, та нагадати людству про його обов’язок виявляти милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

Серед нас живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою.

Ці люди- сильні духом, мужні, терплячі і чисті душею . Їм щодня доводиться боротися не лише з власною недугою, а й досить часто – відстоювати своє право на участь у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Тому з кожним роком більша увага в державі приділяється  людям з інвалідністю,  медико-соціальному захисту, поліпшення якості життя цих людей, адаптації у суспільстві, забезпеченню реабілітаційних заходів з урахуванням трудових рекомендацій із зазначенням дозволеного характеру роботи та умов праці.

Людина з інвалідністю – повинна відчувати себе рівним серед рівних .Особи з обмеженими фізичними можливостями потребують до себе підвищеної уваги. До кожної з неї необхідно підбирати індивідуальний підхід:

– не варто акцентувати увагу на інвалідності людини;

– не варто  підкреслювали фізичні чи інтелектуальні порушення людини;

– запитуйте про потребу в допомозі в людини з інвалідністю перед тим, як допомогти;

– без дозволу  не торкайтесь  людей з інвалідністю чи їх допоміжних засобів пересування.

Якщо у вас є дві руки, дві ноги і голова на плечах – не скаржтесь, що ви чогось не можете. Люди з обмеженими можливостями, показують усім нам приклад мужності, стійкості, героїзму та відданості досягають дивовижних успіхів. Повір у свої сили, і недосяжне стане реальним.

 

 

ОКСАНА ГОНДА, лікар-терапевт.