Полінейропатії.

Полінейропатія – (від грецького poly- «багато», neuro- «нерв» і -pathy «хвороба») це пошкодження або захворювання, що вражає периферичні нерви (периферична нейропатія) приблизно в одних і тих же областях з обох боків тіла, що супроводжується слабкістю, онімінням і пекучий біль. Зазвичай починається в руках і ногах і може прогресувати до рук і ніг, а іноді й до інших частин тіла, де може впливати на вегетативну нервову систему. Воно може бути гострим або хронічним. Ряд різних розладів може спричинити полінейропатію, включаючи діабет і деякі типи синдрому Гійєна-Барре.

Поліневропатії можна класифікувати по-різному, наприклад, за причиною, за проявом або за класами полінейропатії, залежно від того, яка частина нервової клітини уражена головним чином: аксон, мієлінова оболонка або тіло клітини:

  • Дистальна аксонопатія.
  • Мієлінопатія.
  • Нейронопатія.

Серед ознак і симптомів полінейропатії, які можна розділити (на сенсорні та спадкові) і узгоджуються з наступним, є:

Причини полінейропатії можна розділити на спадкові та набуті, і тому такі:

Діагноз полінейропатії починається зі збору анамнезу (анамнезу) та фізикального огляду щоб з’ясувати характер процесу захворювання, а також які дефіцити та біль задіяні. Якщо біль є фактором, важливо визначити, де і як довго він був присутній. Незважаючи на те, що захворювання часто можна припустити лише за результатами фізичного огляду та анамнезу, тести, які можуть бути використані, включають електродіагностичне тестування, електрофорез сироваткових білків, дослідження нервової провідності, аналіз сечі, тестування на креатинкіназу сироватки і антитіла.

 

Підготувала завідувачка неврологічним відділенням КП «ПЦРКЛ ПМР» Олена ФЕДОТОЧКІНА.