Про роботу відділу інфекційного контролю.

В сучасному світі, де медична діагностика і технології постійно розвиваються, важливо забезпечити безпеку хворих та персоналу лікувального закладу від інфекційних захворювань. Одним із ключових елементів у цьому процесі є відділ з інфекційного контролю.

Відділ з інфекційного контролю в КП «Полтавська ЦРКЛ ПМР» відіграє стратегічну роль у попередженні та контролі інфекційних захворювань. Його завданням є забезпечення виконання стандартів та процедур безпеки в усіх відділеннях та на всіх рівнях закладу.

Відділ з інфекційного контролю:

– постійно визначає та розробляє стандарти та процедури для попередження поширення інфекцій. Це включає в себе правила використання антисептиків, процедури стерилізації обладнання, та розробку планів реагування на можливі випадки інфекцій;

– згідно графіку проводить навчання серед медичного та немедичного персоналу щодо питань інфекційного контролю;

– забезпечує проведення тренінгів та регулярне оновлення знань медичного та немедичного персоналу стосовно найефективніших методів попередження інфекцій;

– проводить моніторинг захворювань,  аналіз їх поширення та вивчає можливі варіанти їх попередження. Це допомагає вчасно реагувати на потенційні епідемії та забезпечує оптимальний рівень безпеки для пацієнтів та персоналу. Отже за 11 місяців 2023 року випадків та спалахів інфекцій пов’язаних з наданням медичної допомоги не зареєстровано;

– проводить контроль за особами, які можуть бути носіями інфекційних агентів та розробляє стратегії їх ізоляції, а також лікування для попередження поширення захворювань.

– запроваджує посилені заходи безпеки в критичних зонах, таких як інтенсивна терапія та хірургічні відділення, що потребують додаткового контролю інфекцій. Відділ з інфекційного контролю розробляє та впроваджує додаткові заходи безпеки в цих критичних зонах.

Виходячи з вищевикладеного відділ інфекційного контролю є необхідним елементом лікувального закладу, оскільки він грає ключову роль у забезпеченні безпеки для пацієнтів та персоналу. Його робота полягає в постійному вдосконаленні та впровадженні стратегій для ефективного контролю інфекцій та попередження їх поширення в закладі охорони здоров’я.

 

НІНА КАРПЕНКО, завідувачка відділом інфекційного контролю.

Люди з жагою до життя, силою волі та духу.

Щороку 3 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю, який був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році.

Цей день покликаний привернути увагу до проблем людей, які потребують особливої турботи, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, та нагадати людству про його обов’язок виявляти милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

Серед нас живуть люди, фізичні можливості яких обмежені. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою.

Ці люди- сильні духом, мужні, терплячі і чисті душею . Їм щодня доводиться боротися не лише з власною недугою, а й досить часто – відстоювати своє право на участь у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Тому з кожним роком більша увага в державі приділяється  людям з інвалідністю,  медико-соціальному захисту, поліпшення якості життя цих людей, адаптації у суспільстві, забезпеченню реабілітаційних заходів з урахуванням трудових рекомендацій із зазначенням дозволеного характеру роботи та умов праці.

Людина з інвалідністю – повинна відчувати себе рівним серед рівних .Особи з обмеженими фізичними можливостями потребують до себе підвищеної уваги. До кожної з неї необхідно підбирати індивідуальний підхід:

– не варто акцентувати увагу на інвалідності людини;

– не варто  підкреслювали фізичні чи інтелектуальні порушення людини;

– запитуйте про потребу в допомозі в людини з інвалідністю перед тим, як допомогти;

– без дозволу  не торкайтесь  людей з інвалідністю чи їх допоміжних засобів пересування.

Якщо у вас є дві руки, дві ноги і голова на плечах – не скаржтесь, що ви чогось не можете. Люди з обмеженими можливостями, показують усім нам приклад мужності, стійкості, героїзму та відданості досягають дивовижних успіхів. Повір у свої сили, і недосяжне стане реальним.

 

 

ОКСАНА ГОНДА, лікар-терапевт.

 

 

Шановні мешканці Полтавської міської територіальної громади!

Департамент охорони здоров’я Полтавської міської ради в черговий раз наголошує, що у міських медичних закладах, які уклали договір з Національною службою здоров’я України надають медичні послуги безкоштовно, в рамках Програми медичних гарантій.
Під час стаціонарного лікування пацієнт може отримувати безоплатно ліки з Національного переліку основних лікарських засобів, які заклади закуповують самостійно.
Чи входять призначені ліки до Національного переліку можна дізнатися на сайті https://Likicontrol.com.ua.
Чи є ліки у закладі – можна перевірити на інформаційних стендах у відділеннях та сайті http://poltava.liky.ua.
Безоплатна медична допомога доступна за направленням від сімейного чи лікуючого лікаря (за винятком гінеколог, стоматолог, психіатр) та у невідкладних станах.
У разі необхідності телефонуйте на «гарячу лінію» Департаменту охорони здоров’я Полтавської міської ради з 8.00 до 17.00 в робочі дні за тел.. 050-505-29-59.Возможно, это изображение текст

Профілактика травматизму у людей похилого віку.

На сьогоднішній день, проблема травматизму серед людей похилого віку є актуальною та важливою. Зі старінням організму зменшується фізична активність, підвищується ризик падінь та інших травматичних подій.

Фактори ризику травматизму у похилому віці.

Падіння як основний фактор травматизму. Однією з найпоширеніших причин травм у людей похилого віку є падіння. Вони можуть мати серйозні наслідки, особливо у разі слабкого стану кісток та м’язів у похилому віці.

Медичні проблеми та хвороби, що сприяють травматизації. Деякі хвороби, такі як остеопороз, артрит та інші захворювання опорно-рухового апарату, збільшують вразливість організму до травм.

Психологічні та соціальні аспекти. Соціальна ізоляція, депресія та інші психологічні аспекти можуть призвести до недбалості щодо власного здоров’я та безпеки, що підвищує ризик травм.

Методи профілактики травматизму у людей похилого віку.

Фізична активність та регулярні тренування. Спеціально розроблені комплекси фізичних вправ можуть покращити м’язовий тонус, координацію та стан кісток, зменшуючи ризик падінь.

Організація безпечного оточення. Важливо забезпечити належні умови в домашньому середовищі, щоб уникнути небезпечних ситуацій.

Регулярні медичні огляди та консультації. Вчасне виявлення та лікування медичних проблем допоможе уникнути комплікацій та травматичних ситуацій.

Соціальна підтримка та психологічна допомога. Активна участь у громадському житті, спілкування з однолітками та підтримка важливі для уникнення психологічних факторів, що сприяють травматизації.

Профілактика травматизму у людей похилого віку є складною, але надзвичайно важливою задачею для збереження їхнього здоров’я та якості життя. Впровадження запропонованих методів та підходів допоможе зменшити ризик травм та покращити загальний стан цієї категорії населення.

 

Євгенія Степанова, лікар-травматолог поліклінічного відділення.

Домашнє насильство можна зупинити.

Тривалий час ми замовчували ці проблеми. Про жорстоке поводження в родині було не прийнято говорити в голос, вважалося, що рідні люди самі розберуться. І тільки останні роки в нашій країні стали активно відстоювати право на захист від насильства.

Ця форма насильства існує давно і зустрічається досить часто. Таке насильство ніяк не можна пояснити виключно економічними негараздами, оскільки воно наявне і в економічно розвинутих країнах.

Насильство часто присутнє в нашому житті і ми тим чи іншим чином є його учасниками. Хтось сам поводиться жорстоко в родині, хтось є жертвою, а дехто мовчки спостерігає і робить вигляд, що нічого не відбувається. Трагічність ситуації в тому, що свідки чи жертви насильницької діяльності переносять модель кривдницької поведінки у власне життя та продовжують чинити насильство. Власне створюється коло насильства: жертви стають кривдниками.

Найчастіше насильство проявляється в сім’ї. Форми впливу можуть бути різними – фізична, сексуальна, психологічна, економічна або як їх комбінація. Витоки насильства закладено у звичаях як суспільства в цілому так і кожної роди зокрема. Значною мірою така поведінка є наслідком виховання, за якого агресивна поведінка розглядається як єдиний спосіб вирішення проблем. Хлопчиків навчають бути напористими у досягненні своє мети, тоді як дівчат вчать терпіти.

Найнебезпечніше те, що насильство дає дуже серйозні негативні соціальні наслідки. Воно породжує терор, безладдя; відчуття відсутності допомоги, невпевненості, безнадійності або безсилля; відчуття провини; відчуття придушення волі.

Діти з сімей, у яких практикується насильство, відчувають постійний психологічний дискомфорт, для них це справжня трагедія. Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами завдає шкоди їх фізичному здоров’ю, тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей – жертв насильства – можуть з’являтися відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.

Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально-дезадаптованих людей, не здатних створювати повноцінну родину, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей.

Як же захистити дитину? Що можна зробити, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми та насильству в сім’ї? Хто повинен зупинити цикл знущань?

Це можуть і повинні зробити матір та батько! Якщо кривдником є батько, то лише жінка може захистити своїх дітей і себе саму. Якщо кривдником є жінка, то батько може перервати насильницькі стосунки і захистити дітей.

 

Тамара Воробйова, районний лікар-педіатр.

Поточний стан ситуації щодо ВІЛ/СНІДу.

Хвороба СНІД викликається ВІЛ – вірусом імунодефіциту людини. Інфікованих людей називають ВІЛ-позитивні. Проте лише кінцева стадія хвороби називається СНІД – Синдром набутого імунодефіциту людини. З того часу, як було відкрито новий вірус, епідемія ВІЛ/СНІДу охопила весь світ і забрала понад 20 млн., життів. Більше половини нових випадків зараження ВІЛ реєструється серед людей віком від 15 до 24 років. Щодня у світі інфікується понад 6 тисяч юнаків та дівчат.

Дуже важливо знати, як передається ця хвороба. Знати – означає упередити! Встановлені три шляхи:

– статевий – при незахищеному статевому контакті;

– через кров: переливання зараженої крові, використання брудних шприців під час прийому наркотиків, брудні голки, пірсинг, татуювання, використання забрудненого, зараженого кров’ю леза тощо;

– від ВІЛ-позитивної матері до дитини під час вагітності, пологів або годування груддю.

ВІЛ не можна вдихнути, не має його в сльозах, поту, слині, не можливо заразитися доторкнувшись до зараженої людини.

Продовжує домінувати статевий шлях інфікування. Зростання гетеро-сексуального шляху передачі та кількості ВІЛ-інфікованих жінок дітородного віку спричинило поступове збільшення кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими мамами.

В останні роки відмічається зростання кількості ВІЛ-інфікованих осіб, виявлених через наявність клінічних ознак хвороби. Найбільш поширеним СНІД-індікаторним захворюванням, як і раніше, залишається туберкульоз.

На жаль, сьогодні далеко не кожний ВІЛ-інфікований мешканець України знає свій статус і звернувся до медичного закладу. Тому однією з головних проблем є недостатні обсяги тестування. З метою розширення можливості доступу різних категорій населення до системи добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію/СНІД в багатьох лікарнях відкрито кабінети «Довіри». Швидкий тест на ВІЛ-інфекцію можна зробити навіть у сімейного лікаря. Це безкоштовно, безболісно і потребує лише краплі крові та 15 хвилин часу людини. Цей тест допомагає виявити ВІЛ за декілька років до того як розів’ється хвороба і здійснюється через простий аналіз крові.

Інформація про хворого є конфіденційною і охороняється відповідним законом України.

Ліки від СНІДу називаються антиретровірусною терапією. Вони поки що не здатні повністю знищити ВІЛ, але можуть призупинити його розмноження. ВІЛ-інфекція вже давно не «чума ХХІ століття». Це хронічна інфекція, як і багато інших, її можна ефективно лікувати, створювати сім’ю й народжувати дітей, бігати марафони та робити кар’єру, старіти і виходити на пенсію – так само, як і без ВІЛ.

 

ОЛЕКСАНДРА БЄЛАЯ, лікар-інфекціоніст поліклінічного відділення комунального підприємства «Полтавської центральної районної клінічної лікарні Полтавської міської ради».

Пам’ятка для пацієнтів які перебувають на лікуванні.

Шановні пацієнти! Якщо Ви поступили на лікування до комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради», ця пам’ятка для Вас. Метою перебування в лікарні є відновлення здоров’я. Але пам’ятайте, що лише сумісними зусиллями (вашим та медичного персоналу) можливо досягти найкращого результату відновлення Вашого здоров’я. Тому адміністрація закладу просить дотримуватись правил перебування у нашому лікувальному закладі.

Під час госпіталізації до стаціонару не забутьте взяти з собою паспорт. виписки про лікування, яке проводилось раніше, туалетне приладдя, змінне взуття. змінну чисту натільну білизну, халат (піжаму).

Особисті речі, коштовності, документи, гроші необхідно передати родичам, або здати на зберігання працівникам приймального відділення під розпис.

Попередьте або ознайомте близьких і родичів про порядок відвідування і правила поведінки у відділенні.

У відділенні бажано дізнатися прізвише, імʼя, по батькові вашого лікаря. з яким ви і ваші родичі надалі будете спілкуватися.

Зауважте, що не у всіх відділеннях стаціонару дозволено використання мобільних телефонів.

Будь-ласка, дотримуйтесь загальноприйнятих норм у спілкуванні з медичним персоналом.

В разі порушення перебування в стаціонарі хворий може бути виписаний з відділення з відповідною відміткою в лікарняному листку.

Категорично забороняється:

– вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин, тютюнопаління;

– грубе та неповажне ставлення до медичного персоналу;

– недотримання рекомендацій лікаря, прийом лікарських препаратів на власний розсуд;

– самовільний вихід з території лікарні;

– недотримання правил внутрішнього розпорядку.

Адміністрація лікарні закликає хворих:

– не палити на території медичного закладу;

– не користуватися у палаті кипʼятильниками, слектричними грілками, а також трійниками і подовжувачами;

– не встановлювати особисту побутову електроапаратуру (наприклад телевізор).

– не довіряти свої речі стороннім особам;

– не запрошувати в стаціонар випадкових знайомих;

– не тримати в палаті одяг, великі суми грошей, коштовні речі, прикраси.

 

Галина ШУЛЬГА, юрисконсульт.

Понад п’ятдесят років служіння людям.

Професія медичного працівника – це покликання, приклад високого служіння на благо людини. Але навіть серед медиків є фахівці які наближені до таїнства життя більше від інших, це лікарі акушери-гінекологи та неонатологи, акушерки. Саме від їх майстерності залежить щасливий старт нового життя. Вони працюють з особливими пацієнтами, які потребують не тільки професійного догляду, а й душевного тепла. Всі ми прекрасно розуміємо якої позитивної енергетики потребує майбутня молода мама, новонароджене дитя.

Але життя не стоїть на місці, постійно змінює нашу реальність. Приносить зміни, іноді приємні, а іноді і трохи сумні. Так сталося, що з першого листопада припиняє свою роботу акушерське відділення нашого закладу. Реформа в медицині вимагає більш ефективних рішень та підходів до надання послуг населенню. Понад п’ятдесят років важкої повсякденної роботи, тривоги та радості від маленьких але таких приємних перемог. Той, хто хоча б одного разу стикався з непростими буднями акушерського відділення зрозуміє про, що йде мова, яка колосальна відповідальність лежить на цих людях.

41266 нових людських життів з’явилися на світ у нашому акушерському відділенні, саме там вони розпочали свій життєвий шлях назустріч майбутньому. А скільки талановитих та відданих своїй професій спеціалістів «зросли» в стінах відділенням Полтавської районки. Багато років з честю виконували вони свою високу місію.

Від щирого серця хочу подякувати колективу відділення, людині, які очолювала його в цей непростий період змін та перетворень, Карпенко Ніні Миколаївні. Згадати тих, хто створював акушерську службу в районі, примножував її здобутки, був справжнім наставником для молоді – Зінченка Якова Пилиповича, Яковенка Миколу Андрійовича та багатьох інших достойних людей. Можна говорити безкінечно багато гарних слів на адресу колективу відділення, але головне – хочеться побажати їм гарної та безхмарної долі, подальших успіхів на професійному шляху. Будьте здорові та щасливі. Мирного чистого неба нам всім!

 

З глибокою повагою директор комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради» Олег Мехедько.

Кила стравохідного отвору діафрагми: причини, симптоми, діагностика та методи лікування.

Почнемо з того, що таке діафрагма? Діафрагма – це м’язова перегородка, яка відокремлює грудну порожнину від черевної. У діафрагмі наявний отвір, через який стравохід виходе із грудної у черевну порожнину. Цей отвір сформований м’язами, які називаються ніжками діафрагми. Через низку причин, коли збільшується отвір між ніжками діафрагми виникає кила стравохідного отвору діафрагми, наслідком якої є зміщення шлунку чи інших органів черевної порожнини у грудну порожнину.

Найчастішими проявами діафрагмальної грижі є:

– біль за грудиною, що посилюється при фізичному навантаженні чи тулуба вперед;

– печія, яка переважно виникає після їжі під час фізичної праці або у положенні лежачі;

– утруднення при ковтанні їжі;

– рідше виникає відчуття частого серцебиття або навіть перебоїв у роботі серця, задишка, що маскується під кардіологічні захворювання.

При наявності вищевказаних симптомів необхідно звернутися до сімейного лікаря та провести додаткові методи обстеження. Насамперед, фіброгастродуоденоскопія, рентгеноскопія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту із барієм, рідше, КТ органів черевної та грудної порожнини.

Якщо діагноз діафрагмальна грижа підтвердився, для вирішення тактики подальшого лікування та визначення доцільності оперативного втручання необхідно звернутися на консультацію до хірурга, адже даний діагноз може створювати загрозливі стани:

– гастроезофагальну рефлюксну хворобу, внаслідок чого кислий вміст шлунку потрапляє у стравохід, викликаючи опіки чи подразнення та в запущених випадках порушення цілісності слизової оболонки стравоходу;

– защемлення діафрагмальної грижі – стан, коли шлунок щільно фіксується у певному положенні, що може викликати незворотні зміни у його стінці. Цей стан загрозливий для життя та потребує термінового оперативного лікування;

– шлункова чи стравохідна кровотеча, яка виникає на тлі ерозій чи виразок;

– Синдром Баррета – передраковий стан, який виникає через хронічне ураження слизової оболонки стравоходу вмістом шлунку, при якому багатошаровий плоский епітелій заміщується на атиповий циліндричний епітелій.

Перевагою сучасної медицини є застосування мало інвазивних лапароскопічних операцій при лікуванні діафрагмальних гриж. Суть методу полягає у тому, що через невеликі проколи на передній черевній стінці проводиться операція. У результаті якої зміщені органи із грудної порожнини хірург повертає на своє анатомічне місце у черевну порожнину. Для подальшого запобігання їх переміщення проводиться ушивання збільшеного отвору діафрагми до звичайних фізіологічних розмірів, що називається медичним терміном – круррорафія. Після чого завершальним етапом даної операції є фундоплікація, тобто накладання манжети із стінок шлунку навколо стравоходу.

Із усього вищенаведеного можна зробити висновок, що перевагами лапароскопічного методу у оперативному лікуванні діафрагмальних гриж є: мала травматизація, швидка рухова активність, короткочасне перебування на стаціонарному лікуванні (4-6 днів), швидке відновлення працездатності.

 

ОЛЕКСАНДР МОМОТ, лікар-хірург хірургічного відділення.