В літню пору року вкрай актуальною є тема про укуси змій. Незважаючи на весь досвід надавання допомоги при подібних отруєннях, ця проблема залишається відкритою. Отож, за механізмом токсичної дії отрути змій ділять на три групи:

– нейротоксичні – ті, які викликають параліч рухової та дихальної мускулатури, а також пригнічення дихального і судинного центрів головного мозку людини;

– геморагічної та місцево-некротичної дії;

– третя група включає в себе поєднання перших двох одночасно.

В організмі людини отрута змії розповсюджується по лімфатичній системі. Однак, в разі потрапляння безпосередньо в судини отрута розповсюджується кров’ю. В подібних випадках місцеві симптоми не встигають розвинутися і майже відразу у людини виникає вкрай тяжкий стан. Отрута змії з організму людини видаляється через шлунково-кишковий тракт, нирки та залози зовнішньої секреції.

Як виглядає клінічна картина при укусах змії. Насамперед, отрута змії впливає на зсідання крові людини. Після укусу, збудження людини змінюється різкою слабкістю, запамороченням, блідістю шкіри, прискореним серцебиттям, підвищенням артеріального тиску. В місці укусу виявляються дві колоті ранки, в місці знаходження яких розвивається гіперемія, набряк та патехіальні геморагії. Потім уражена кінцівка стає більш набряклою, шкіра на ній починає блищати, може набути багряно-синюшного забарвлення, інколи у місці ураження утворюються некротичні виразки. Далі в ураженій кінцівці з’являється лімфангаїт та флеботромбоз, а також збільшуються регіональні лімфатичні вузли.

Порушення системи зсідання крові може проявлятися розвитком глибокої гіпокоагуляції, крововиливом в серозні оболонки, а також шлунково-кишковими та носовими кровотечами. Стан людини різко погіршується, на фоні розвитку важкого шоку, який супроводжується ДВЗ-синдромом.

Інтоксикація досягає свого максимуму через 8-24 години, і може тривати до трьох діб.

Перша допомога при укусі змії починається з якнайшвидшого транспортування постраждалого до лікарні. Необхідно полегшити ранні прояви інтоксикації, іммобілізувати уражену кінцівку, забезпечити стан спокою для постраждалого та запобігти вживання засобів, які будуть сприяти вмоктуванню отрути (гіпертензивні засоби, алкоголь та ін.) Категорично заборонено накладати джгут на уражену ділянку, а також намагатися відсмоктати отруту ротом, розрізати місце укусу чи припікати його.

Наступним етапом є госпіталізація у відділення анестезіології та інтенсивної терапії з токсикологічним блоком, де за здоров’я та життя постраждалого будуть боротися кваліфіковані спеціалісти.

 

ЮЛІЯ БАБИЧ, лікарка-анестезіологиня відділення АІТ.