Почнемо з того, що таке діафрагма? Діафрагма – це м’язова перегородка, яка відокремлює грудну порожнину від черевної. У діафрагмі наявний отвір, через який стравохід виходе із грудної у черевну порожнину. Цей отвір сформований м’язами, які називаються ніжками діафрагми. Через низку причин, коли збільшується отвір між ніжками діафрагми виникає кила стравохідного отвору діафрагми, наслідком якої є зміщення шлунку чи інших органів черевної порожнини у грудну порожнину.

Найчастішими проявами діафрагмальної грижі є:

– біль за грудиною, що посилюється при фізичному навантаженні чи тулуба вперед;

– печія, яка переважно виникає після їжі під час фізичної праці або у положенні лежачі;

– утруднення при ковтанні їжі;

– рідше виникає відчуття частого серцебиття або навіть перебоїв у роботі серця, задишка, що маскується під кардіологічні захворювання.

При наявності вищевказаних симптомів необхідно звернутися до сімейного лікаря та провести додаткові методи обстеження. Насамперед, фіброгастродуоденоскопія, рентгеноскопія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту із барієм, рідше, КТ органів черевної та грудної порожнини.

Якщо діагноз діафрагмальна грижа підтвердився, для вирішення тактики подальшого лікування та визначення доцільності оперативного втручання необхідно звернутися на консультацію до хірурга, адже даний діагноз може створювати загрозливі стани:

– гастроезофагальну рефлюксну хворобу, внаслідок чого кислий вміст шлунку потрапляє у стравохід, викликаючи опіки чи подразнення та в запущених випадках порушення цілісності слизової оболонки стравоходу;

– защемлення діафрагмальної грижі – стан, коли шлунок щільно фіксується у певному положенні, що може викликати незворотні зміни у його стінці. Цей стан загрозливий для життя та потребує термінового оперативного лікування;

– шлункова чи стравохідна кровотеча, яка виникає на тлі ерозій чи виразок;

– Синдром Баррета – передраковий стан, який виникає через хронічне ураження слизової оболонки стравоходу вмістом шлунку, при якому багатошаровий плоский епітелій заміщується на атиповий циліндричний епітелій.

Перевагою сучасної медицини є застосування мало інвазивних лапароскопічних операцій при лікуванні діафрагмальних гриж. Суть методу полягає у тому, що через невеликі проколи на передній черевній стінці проводиться операція. У результаті якої зміщені органи із грудної порожнини хірург повертає на своє анатомічне місце у черевну порожнину. Для подальшого запобігання їх переміщення проводиться ушивання збільшеного отвору діафрагми до звичайних фізіологічних розмірів, що називається медичним терміном – круррорафія. Після чого завершальним етапом даної операції є фундоплікація, тобто накладання манжети із стінок шлунку навколо стравоходу.

Із усього вищенаведеного можна зробити висновок, що перевагами лапароскопічного методу у оперативному лікуванні діафрагмальних гриж є: мала травматизація, швидка рухова активність, короткочасне перебування на стаціонарному лікуванні (4-6 днів), швидке відновлення працездатності.

 

ОЛЕКСАНДР МОМОТ, лікар-хірург хірургічного відділення.