Причинами порушення роботи печінки найчастіше є вірусні інфекції (викликають гепатити – захворювання печінки запального характеру), зловживання алкоголем та ожиріння.
Гепатити за симптомами, ступенем тяжкості – дуже різні. Об’єднує їх одне – ураження печінки та її запалення. Найчастіше гепатит – окреме захворювання, але іноді він буває супутником інших недуг. Гепатити можуть бути симптомом наявності у людини інших хвороб (при неспецифічному реактивному вигляді). Найпоширенішим є вірусний тип хвороби.
Усі типи гепатиту вражають печінку. Більшість гепатитів мають широкий спектр шляхів зараження. Для гепатитів С, D, C, G, у першу чергу це контакт з кров’ю. До цієї групи входять переливання крові, робота з нею, укол нестерильним шприцем, наркоманія. D, C, G також передаються статевим шляхом та від матері до дитини.
Всі види цього захворювання відрізняються між собою і формою передачі, і способами профілактики, лікування тощо. Сьогодні доступні тільки щеплення від гепатитів А і В. Вакцини від гепатиту С поки що не існує.
Звичайно, переважна частина хворих (майже 95 відсотків) приходить лікуватися, тому що у них виявили антитіла. Наприклад, перед госпіталізацією обов’язково беруть відповідні аналізи крові – на сифіліс, ВІЛ, гепатити В та С. Однак набагато гірше, коли пацієнти приходять після появи клінічних симптомів – аж до цирозу печінки, причому декомпенсованого: у нього вже є жовтяниця, асцит (скупчення рідини в животі), кровоточивість, порушення сну, тощо. Це вже пізні стадії, коли терапевтичні можливості допомогти такому пацієнтові суттєво обмежені. Люди роками стоять на обліку, п’ють тонами гепатопротектори, якими заставлені аптечні полиці, і які жодного відношення до лікування вірусних гепатитів не мають. Деякі з них мають свої показання – але до лікування гепатиту С, наприклад, стосуються лише препарати прямої дії, спрямовані безпосередньо на причину хвороби, тобто – на сам вірус. Найголовніше, що потрібно зрозуміти: гепатит С – це захворювання, що виліковується. Він став виліковним, тому що було знайдено способи ефективного впливу саме на причину хвороби.
Усуваючи причину, бачимо, що хвороба не лише припиняє прогресувати, але й у багатьох випадках починається навіть зворотний рух процесів – у цьому випадку в печінці.
Раніше якщо хтось щось і знав про гепатит C, то переважно його прізвисько – «лагідний вбивця» – через довгу безсимптомну течію та розв’язку у вигляді цирозу та смерті. Але з 2013 року почали випускати ліки, які дозволяють позбутися вірусу не менше ніж 90 людям із 100.
Людині, у якої виявлено антитіла гепатиту С потрібно йти до тієї установи, яка безпосередньо займається лікуванням гепатитів. На мою думку, це має бути державна установа. Гепатити можуть лікувати лікарі-інфекціоністи, гастроентерологи.
Хронічний гепатит В можна лікувати за допомогою лікарських засобів, включаючи оральні противірусні препарати. Лікування може сповільнити розвиток цирозу, скоротити захворюваність на рак печінки і поліпшити довгострокову виживаність. Лікування противірусними препаратами не здійснюється в разі наявності хронічного гепатиту B на непросунутих стадіях фіброзу печінки за наявності стабільно нормальної активності амінотрансфераз (АЛАТ і АСАТ). Таким хворим слід проводити дослідження крові на амінтрансферази раз на рік і проходити ультразвукове дослідження печінки. За підвищення активності цих ферментів необхідно одразу починати противірусну терапію.
Єдине, чого не можна робити ніколи – це лікуватися самостійно використовуючи інформацію з інтернету та соціальних мереж. Там наприклад, пропонують лікувати гепатит С засобами, які взагалі не мають доказовості при визначеній патології.
Слідкуйте за своїм здоров’ям. Вчасне звернення до лікаря збільшує шанс на довге та повноцінне життя.
ОЛЕКСАНДРА БЄЛАЯ, лікар-інфекціоніст поліклінічного відділення комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради».