Алкоголізм.

Алкоголізм це захворювання, зумовлене систематичним вживанням спиртних напоїв, що згубно впливає на здоров’я, поведінку у побуті, працездатність населення, шкодить добробуту та руйнує моральні засади суспільства.

Причини виникнення алкоголізму.

Соціальні. Чому виникає алкогольна залежність? На це впливає наявність друзів чи близького партнера, які регулярно п’ють. Як утворюється алкогольна залежність? Часто алкогольна залежність з’являється у студентські роки, коли споживання алкоголю широко вітається серед студентів. Також гарне зображення вживання алкоголю у фільмах чи засобах масової інформації також може спричинити пристрасть до алкоголю та стати причиною алкоголізму. Для молодих людей вплив батьків, однолітків та інших зразків наслідування може вплинути на причини алкогольної залежності.

Психологічні. У цю групу причин алкогольної залежності входить характер людини, «нездорова» атмосфера у сім’ї, де зростає дитина. Схильність до алкоголізму вища у дітей із надмірною опікою батьків, дефіцитом кохання, уваги дорослих, а також за наявності дитячих травм, насильства в сім’ї. Психологічні причини алкоголізму виявляються в тому, що людина не впевнена в собі, не задоволена життям, тривожна, схильна до депресій, не може самореалізуватися, розв’язувати проблеми, отримувати задоволення здоровими методами. Психологія алкоголізму полягає в тому, що людина намагається придушити біль від спогадів алкоголем.

Біологічні. Головною біологічною причиною алкоголізму вважається спадкова схильність. Ризик зловживання алкоголем вищий для людей, чиї батьки чи інші близькі родичі мають проблеми з алкоголем. На це можуть вплинути генетичні фактори.

Розрізняють три стадії алкогольної залежності: психологічна (перша) і фізичні (друга і третя).

Ознаки алкоголізму:

  1. Здатність випити велику кількість алкоголю;
  2. Потреба в частому вживанні спиртних напоїв;
  3. Втрата контролю над дозою;
  4. Виникнення вторинного потяга до алкоголю;
  5. Алкогольна амнезія – провали пам’яті;
  6. Похмільний синдром – відмова заради чергової випивки від виконання обов’язків;
  7. Бажання випити;
  8. Нездатність усвідомлювати ступінь свого сп’яніння;
  9. Нездатність контролювати свої вчинки і дії;
  10. Утрата захисного рефлексу – блювоти;
  11. Підвищення несприйнятливості до алкоголю;
  12. Стан сп’яніння уже вважається «нормальним», і виникають труднощі у придушенні виниклої потреби в алкоголі.

У будь-якій країні світу якщо нарколог знаходить дві ознаки – він ставить діагноз «хронічний алкоголізм, перша стадія». Якщо шість і більше – друга та третя стадії.

Алкоголізм вважається чоловічою проблемою, проте останнім часом тенденція почала швидко змінюватись у бік збільшення алкогольної залежності у жінок. За останні десятиліття кількість жінок, які страждають на алкогольну залежність, значно зросла. Складність лікування алкоголізму у жінок полягає у пізньому виявленні проблеми, адже симптоми хвороби з’являються набагато пізніше, ніж у чоловіків. У той самий час, вираженість жіночої алкогольної залежності вища.

Алкоголізм є складною медико-соціальною та правовою проблемою; існує чимало його класифікацій, зокрема клінічна, психологічна, соціальна, юридична тощо. В основі всіх класифікацій і понять алкоголізму лежать три обов’язкові ознаки: алкогольна залежність з відповідними змінами в нервовій системі; хронічний характер захворювання; алкогольна причинність захворювання. Індивідуальний ризик шкідливого впливу алкогольних напоїв зумовлюється інтенсивністю та ступенем їх дії на організм і поведінку людини.

При кожному гострому сп’янінні гине певна кількість клітин, порушується обмін речовин і перебіг життєвих процесів. Інтенсивність руйнування клітин і порушення функцій органів залежить від кількості випитого, стану внутрішніх органів, спадковості, віку і статі.

Поступово функціональні розлади переходять в органічні. Розвиваються такі тяжкі недуги як гастрит, гепатит, цироз печінки, панкреатит, хронічні захворювання легень, алкогольні психози тощо. При вживанні алкогольних напоїв погіршується перебіг гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, туберкульозу легень, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, ішемічної хвороби серця, хронічних уражень нирок.

У більшості випадків при гострому сп’янінні раптова смерть молодих алкоголіків спричинена розладом коронарного кровообігу, зупинкою серця, травмою, нещасним випадком. Вживання алкоголю стимулює розростання сполучної тканини у внутрішніх органах. Під час сп’яніння у чоловіків підвищується статева активність, що в деяких випадках закінчується статевим злочинством. У юнаків статеве збудження може закінчитись індивідуальним або груповим зґвалтуванням, після чого виникають судові процеси. Поширення венеричних захворювань пов’язано з вживанням алкоголю жінками.

Більшість жінок, які хворіють на алкоголізм втрачають материнські почуття, відповідальність перед сім’єю, дітьми.

Боротьба з алкоголізмом передбачає складну та багатовекторну систему впливу шляхом задіяння медичної, соціальної, психологічної складових, а саме: санітарно-освітня робота, підвищення рівня медичної допомоги, психотерапевтична і психологічна допомога, вдосконалення лікувальної бази тощо.

 

СЕРГІЙ СТЕПЧЕНКО, лікар-психіатр поліклінічного відділення комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради».