Цей день є особливим, адже 1 жовтня відзначаємо три свята одночасно – День захисника України, Свято Покрови Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва. З глибокою повагою вшановуємо наших захисників та захисниць, які в кращих традиціях славного козацтва захищають рідну землю, кожного із нас. Щира вдячність та глибока пошана Вам, вічна пам’ять полеглим героям…

Нехай Пресвята Богородиця і надалі охороняє наші родини від лиха та печалі. Бажаємо всім міцного здоров’я та твердості духу, і надалі примножувати добрі справи задля рідної країни. Від щирого серця зичимо всім мирного чистого неба над головою!

Інформуємо, що акушерське відділення нашого підприємства припинило свою роботу. За потреби профільну медичну допомогу на території м. Полтава Ви можете отримати:

– комунальне підприємство «Перинатальний центр ІІ рівня Полтавської міської ради», адреса розташування, м. Полтава, вул. Олеся Гончара, 27-В;

– перинатальний центр комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради», адреса розташування, м. Полтава, провулок Залізний, 17.

Немає конкретних рекомендацій. Також немає даних з клінічних досліджень, які стосуються хворих з проявами астми та хронічної обструкції легень, що дозволило б сформулювати відповідні рекомендації. Інформації щодо контрольних досліджень, схоже як і більшість рекомендацій відносно тактики дій у випадку вказаної групи хворих, базуються на екстраполяції даних, які стосуються астми і хронічних обструктивних захворювань легень. У хворих з астмою та аналогічно у хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легень, спірометрію слід повторювати принаймні щороку, а також у разі погіршення симптоматики (не під час загострення), і можна припустити, що вказане дослідження необхідно проводити з аналогічною частотою в осіб із перехрестом цих захворювань. Рентгенографію грудної клітки необхідно виконати тоді, коли її результат може вплинути на нашу тактику – тобто зазвичай у разі загострення, коли виникає підозра на співіснування запалення легень, пневмотораксу або загострення серцевої недостатності. Рутинне, регулярне повторювання рентгенографії грудної клітки у випадку астми не має жодного обґрунтування. У хворих із хронічними обструктивними захворюваннями легень періодичне проведення рентгенографії грудної клітки іноді інтерпретують, як метод раннього діагностування рака легені, однак у хворих з підвищеним ризиком розвитку даного новоутворення (тютюнопаління, значне порушення функції легень) відповідним методом є спіральна комп’ютерна томографія.

 

Наталія Бандалєтова, завідувачка терапевтичним відділенням.

Подагра – порушення бiлкового обміну, при якому виникає пiдвищення вмicтy сечової кислоти у кpовi i вiдкладення її солей в хрящах, сухожилках, слизових сумках i шкiрi у виглядi вузелкiв (тофусiв). Цi вiдкладення перiодично викликають реакції запального характеру в суглобах та iнших органах.

Найчастiше ушкоджуються дрiбнi суглоби стоп i кистей, якi поступово деформуються, стають тугорухливими, супроводжуються болем при рухах i перiодичними гострими нападами артриту. Останнiй виникає раптово, переважно вночi, i розпочинається у бiльшостi випадкiв з плесно-фалангового суглобу великого пальця ноги. Суглоб припухає, шкiра над ним червонiє, температура пiдвищується, виникає сильний бiль у суглобi, до якого не можна доторкнутись. Через кiлька годин бiль зменшується, але знову пiдсилюється вночi протягом 5-6 дiб поспiль.

Чинниками, що викликають гострий напад подагри можуть бути охолодження, iнфекцiйнi захворювання, удари, стреси, характер харчування, рiзкi метерологiчнi змiни.

У виникненнi захворювання мaє значення систематичне надлишкове вживания м’яса, жирiв та iнших продуктiв, що багаті на пурини (нирки, печiнка, мозок, iкpa), зловживання спиртними напоями, стреси, гiподинамiя, спадкова схильнicть.

Хворiють на подагру, в основному, чоловiки у вiцi 40-50 poкiв. У них нерiдко спостерiгається сечокам’яна хвороба, склеротичнi ураження судин, серця, нирок.

У важких випадках подагра може призвести до iнвалiдностi. Подагру лiкують комплексно, переважно амбулаторно.

Призначають молочно-рослинну дiєту, протизапальнi i знеболюючi медикаменти, які гальмують утворення сечової кислоти та пiдвищують виведення її нирками. Рекомендовано вживання великої кiлькостi води i категорично забороняються алкогольнi напої, якi, навпаки, затримують видалення сечової кислоти нирками.

Разом з цими методами лiкування застосовують засоби фiзичної реа6iлiтації: терапевтичні вправи, лiкувальний масаж, фiзiотерапiю, працетерапiю.

Засоби фізичної терапії розв’язують тaкi завдання: покращення обміну речовин, видалення сечової кислоти з сечею; покращення крово- i лiмфообiгу в кiнцiвках та ушкоджених суглобах, попередження тугорухливостi, деформацiй та з6ереження обсягу pyxiв у них; стимуляцiя дiяльностi серцево-судинної, дихальної i травної систем; змiцнення м’язів та адаптацiя до фiзичних навантажень, що поступово збiльшуються; пiдвищення загальногo тонусу і підтримання працездатності пацієнтів.

Протипоказані терапевтичні вправи при наявностi гострого нападу подагри. Призначають терапевтичні вправи хворим диференцiйовано, залежно вiд перебiгу захворювання, стану суглобiв i серцево-судинної системи, наявностi та важкостi супутньої патологiї.

Терапевтичні вправи використовують при початкових формах подагри, коли у хворих не спостерiгаються суттєвi морфофункцiональнi змiни у суглобах та iнших органах i системах.

У формах ранкової гiгiєнiчної i лiкувальної гiмнастики, лiкувальної ходьби, гiдрокiнезитерапiї, теренкуру, спортивно-прикладних вправ та iгop. Рекомендують прогулянки, ходьбу на лижах. Їзду на велосипедi, плавання.

При розвитку хвороби i появi значних стiйких суб’єктивних та об’єктивних проявiв подагpи застосування терапевтичних вправ обмежуються ранковою гiгiєнiчною i лiкувальною гiмнастикою, лiкувальною ходьбою, вправами у теплiй водi.

Комплекси лiкувальної гiмнастики складають iз загальнорозвиваючих, дихальних i спецiальних вправ для кистей та стоп у виглядi вправ на розслаблення та так званої «суглобової гiмнастики».

До останньої вiдносять активнi i пасивнi рухи для уражених суглобiв, що виконуються з полегшених вихiдних положень та з максимально можливою амплiтудою. Рухи в мiжфалангових i п’ясно-фалангових суглобах кистi та пальцiв проводяться з обов’язковою фiксацiєю вищерозташованого сегменту. Виконуються активнi вправи для вcix неушкоджених суглобiв по осях pyxiв в них з повною амплiтyдою.

При наявностi болю у суглобах рекомендують гiмнастику у теплiй водi при поєднаннi її з тепловими процедурами i масажем. Заняття фiзичними вправами доцiльно проводити пiсля них.

Лiкувальний масаж призначають пicля зменшення гострих проявiв подагри для зменшення болючостi, покращання кровозабезпечення i вiдновлення функцiї уражених суглобiв; активiзацiї периферичного крово- i лiмфообiгу, окисновiдновних та обмiнних процесiв; виведення сечової кислоти i солей; попередження атрофiй i пiдвищення тонусу i працездатностi м’язів. Застосовують сегментарно-рефлекторний масаж вiдповiдних паравертебральних зон спинномозкових ceгмeнтiв, загальний i мicцевий масаж. Останнiй робиться вище i навколо ураженого мicця з поступовим переходом на розтирання хворого суглоба.

При ураженнi плюсно-фалангового суглоба великого пальця стопи масаж проводять спочатку на тильнiй сторонi стопи, а потiм – навколо цього суглоба. Ефективнiсть масажу підвищується, якщо перед масажуванням суглоб глибоко прогрiти. Мicцевий масаж рекомендують повторювати 2-3 рази на день, використовуючи в тому числi i самомасаж.

Фiзiотерапiю застосовують у гострому i наступних перiодах перебiгу подагри для знеболючої, розсмоктуючої дії на ураженi суглоби, виведення сечової кислоти i її солей, покращання крово- i лiмфообiгу, нормалiзацiї обмiнy речовин; гальмування i припинення утворення деформацiй у суглобах; оптимiзацiї дiяльностi ЦНС i загального пiдвищення тонусу органiзму. Використовують пiд час гострого нападу УВЧ-терапiю, мiкрохвильову терапiю, iндуктотермiю, електрофорез новокаїну, УФО, свiтлотеплову ванну або солюкс на дiлянку суглобiв.

Пiсля стихання загострення застосовують електрофорез , ультразвук, електросон, ванни сульфiднi, paдoнoвi, йодобромнi, хлориднo-натрiєвi, озокеритнi i парафiновi аплiкацiї, грязелiкування, вживання мiнеральних вод типу Боржомi, Єсентуки №17 i №4, Трускавецька.

Працетерапiю використовують для пiдтримання загальної працездатностi та пiдвищення загального тонусу органiзму. Показанi роботи з помiрними навантаженнями на свiжому повiтрi, у садку, на присадибнiй дiлянцi.

Хворим в хронiчнiй стадiї подагри рекомендують санаторно-курортне лiкування на бальнеогрязьових клiматичних курортах.

 

НАТАЛІЯ УБИЙВОВК, лікар фізичної та реабілітаційної медицини.

 

Останнім часом все частіше від лікарів і молодих жінок можна почути слова «прегравідарна підготовка». Слово «прегравідарна» походить від латинського «gravida»- вагітна, а приставка «пре» означає попереднє чого-небудь. Тобто, по суті, це словосполучення позначає підготовку до вагітності.

Стосовно підготовки майбутніх батьків думки фахівців однозначні – готуватися потрібно і бажано діяти за певним алгоритмом. Прегравідарну підготовку до вагітності слід почати з вивчення стану здоров’я майбутніх батьків. Для цього потрібно: здати аналізи; пройти обстеження на інфекції, що передаються статевим шляхом; консультації гінеколога та суміжних спеціалістів з метою виявлення хронічних, спадкових, ендокринних захворювань у подружжя. Адже саме наявність цих захворювань може істотно позначитися на виношуванні вагітності.

Коли всі аналізи здані, і результати досліджень вас задовольняють необхідно підготувати організм до зачаття і вагітності. Перш за все, потрібно почати з відмови від шкідливих звичок. Доведеться забути про міцні алкогольні напої та паління.

Майбутні батьки за три місяці до планованої вагітності повинні розпочати прийом фолієвої кислоти, для профілактики вад розвитку центральної нервової системи у плода.

На Ваші запитання ми з радістю дамо відповіді, допоможемо правильно та своєчасно підготуватися до народження дитини.

 

ДІАНА ВОРОНКИНА, лікарка гінекологиня жіночої консультації.

31.08.2023 року у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради» відбулося вручення відзнаки «Чиста лікарня безпечна для пацієнта». В продовж шести місяців колектив відділення проходив навчання щодо гігієнічної обробки рук та організації поводження з медичними відходами. Успішне лікування пацієнтів починається з правильного підходу до профілактики інфекційних захворювань, які пов’язані з наданням медичної допомоги.

В непрості часи зустрічаємо ми чергову річницю нашої незалежності – жорстока ворожа навала нищить рідну квітучу землю, вбиває мирний талановитий народ. Але ми обов’язково з честю пройдемо важкі випробування і переможемо у цій жорстокій війні. Бажаємо щастя, добра і злагоди, порозуміння і згуртованості. Саме так, через біль та страждання, важкі втрати і нездійсненні мрії торуємо шлях до нового життя, до кращого майбутнього.

Зі святом! Віримо в ЗСУ!

Гістерорезектоскопія – це мінімально інвазивна гінекологічна процедура, при якій оптичний прилад вводиться через шийку матки в порожнину матки для хірургічного лікування різних типів внутрішньоматкової патології. Історично, урологи використовували резектоскоп для виконання трансуретральної простатектомії. Цей інструмент був згодом змінений для застосування в гінекологічних умовах. Оперативна гістероскопія стала популярною після удосконалень в області ендоскопічних технологій і інструментів в 1970-80-х роках. З того часу розробка нових гістероскопічних інструментів, волоконної оптики і цифрового відеообладнання забезпечує більш різноманітні, ефективні і менш інвазивні процедури. Впровадження гістероскопів меншого діаметра дозволило оперативній гістероскопії стати амбулаторною процедурою.

Гістерорезектоскопія проводиться для видалення підслизових (субмукозних) фіброміом матки, поліпів ендометрія, внутрішньоматкових спайок, видалення внутрішньоматкової перегородки, сторонніх тіл матки (наприклад, ВМС).

Як правило гістерорезектоскопія проводиться після проведення всіх діагностичних процедур, необхідних для постановки діагнозу. Повне уявлення про анатомічні особливості органів малого таза дає ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія, діагностична гістероскопія. Діагностичний і оперативний етапи можуть бути виконані за одну процедуру. Якщо при проведенні діагностичної гістероскопії були взяті зразки для дослідження з метою уточнення діагнозу, то резектоскопія проводитися другим етапом після отримання результатів патогістологічного дослідження.

Гістерорезектоскоп має діаметр від 7 до 10 мм, порт для введення додаткових інструментів і петлю, за допомогою якої виконується резекція патологічних утворень.

Гістероскопічні видалення підслизових міом необхідне, якщо її наявність супроводжується матковими кровотечами, дуже рясними і хворобливими менструаціями, при бесплідді і звичному невиношуванні вагітності. Найбільш ефективне видалення вузлів, які майже повністю розташовані в порожнині матки. Великі субмукозні вузли, частково розташовані в м’язовому шарі можуть вимагати видалення в кілька етапів.

Поліпи ендометрія невеликих розмірів видаляються в основному за рахунок лазерного волокна, яке можна ввести в діагностичний гістероскоп. Гістерорезектоскоп може бути використаний для видалення великих поліпів, при великій кількості поліпів або в тих випадках, коли необхідно провести абляцію ендометрія.

Перегородка матки є аномалією розвитку і може бути діагностована випадково при проведенні УЗД малого тазу або при обстеженні жінок з безпліддям або історією репродуктивних втрат. За допомогою резектоскопа перегородку успішно січуть, що дає можливість підвищити успішність виношування вагітності.

Внутрішньоматкові спайки, або синдром Ашермана, можуть розвиватися після внутрішньоматкових втручань (аборти, вискоблювання, акушерські операції), на тлі інфекцій і запальних процесів геніталій. Спайки можуть призводити до безпліддя, в цьому випадку гістероскопічна резекція – стандартна терапія внутрішньоматкових синехій.

Гістерорезектоскопія – безпечна процедура і має трохи протипоказань. До них відносяться вагітність, цервіцит або активна тазова інфекція, встановлений діагноз раку шийки матки або ендометрія. Також процедура не проводитися при гострих інфекційних захворюваннях (грип, ангіна, пневмонія, пієлонефрит та ін.) Або загостреннях хронічної соматичної патології.

Гістерорезкоскопію найкраще виконувати в проліферативній фазі менструального циклу (до 10-12 дня циклу), коли ендометрій тонкий. Для знеболення використовують внутрішньовенну анестезію, в рідкісних випадках ендотрахеальний наркоз. Весь період процедури Ви спите і не відчуваєте ніяких больових відчуттів. Після закінчення процедури Ви перебуваєте в клініці під наглядом лікаря ще кілька годин. Додому можна повернутися в той же день. Протягом 1-2 тижнів після гістерорезектоскопії Вас можуть турбувати ниючі болі внизу живота і незначні кров’яні виділення.

Через 2-4 тижні після гістерорезектоскопії необхідний післяопераційний огляд, контрольне трансвагинальное УЗД органів малого таза. У деяких випадках з метою оцінки ефективності проведеного лікування необхідно проведення діагностичної гістероскопії.

Замислюватися про вагітність після видалення субмукозних фіброміом, розсічення спайок і видалення внутрішньоматкової перегородки можна вже через 3 місяці. Після видалення поліпів, вагітність можна планувати в наступному менструальному циклі.

СНІЖАНА КОРДИШ, лікарка-гінекологиня гінекологічного відділення.

Біль і різь в очах – скарга, звична для сучасної людини. У багатьох очі постійно червоніють, болять, втомлюються, і при цьому багато хто довго не звертається до лікаря, думаючи, що це все «пройде», або ж вдасться звикнути. А ті, хто все ж приходить зі скаргами до офтальмолога, чують діагноз «синдром сухого ока».

Синдром сухого ока, симптоми якого коротко названі вище – це стан, який виникає при надто інтенсивному випаровуванні сльозової плівки з поверхні ока або при недостатньому виробленні сльозової рідини. Коли поверхня рогівки занадто суха, виникає подразнення, око стає вразливішим до зовнішніх впливів, які ще більше погіршують неприємний стан. У народі його називають сухі очі, що робити в таких ситуаціях, більшість дізнається у офтальмолога або з інтернет-публікацій.

Синдром сухого ока проявляється різноманітними скаргами:

• біль в очах;
• відчуття піску в очах;
• різь в очах;
• свербіж та почервоніння очей;
• погіршення зору;
• відчуття постійного подразнення очей;
• відчуття сухості очей при блиманні.

Причини розвитку синдрому сухого ока можна розділити на дві групи.

По-перше, це недостатнє утворення сльозової рідини, яке відбувається часто внаслідок різних захворювань, наприклад, аутоімунних. Крім того, виділення сльози може тимчасово порушуватися після офтальмологічних операцій.

По-друге, є чинники способу життя й навколишнього середовища, котрі впливають на те, наскільки інтенсивно випаровується сльозова плівка:

• постійна робота перед комп’ютерним або іншими моніторами;
• багатогодинне керування автомобілем;
• перебування в приміщенні з сухим повітрям (через кондиціонування або опалення);
• перебування на відкритому повітрі під впливом ультрафіолету і/або сильного вітру;
• носіння контактних лінз;
• використання антибактеріальних офтальмологічних препаратів.

Перш за все, синдром сухого ока пов’язаний з дискомфортом. Деякі люди роками відвідують лікарів і скаржаться на відчуття піску в очах, шукають ліки від запалення. Воно справді може розвинутися на тлі синдрому сухого ока, проте першопричиною його буде саме те, що око не омивається сльозою в достатній кількості. Саме тому, як тільки ви помітили, що болять очі і з’явилися інші ознаки, котрі можуть свідчити про те, що у вас синдром сухого ока, подбайте про те, щоб підібрати якісні зволожуючі краплі для очей. Зважаючи на те, що різні захворювання можуть спричиняти таку скаргу, як сухі очі, лікування потрібно починати після консультації з офтальмологом.

Багато хто починає шукати засіб лікування, щоб знайти спосіб, як зняти втому очей. В аптеках, як правило, запитують очні краплі від втоми очей або краплі для очей від почервоніння. Усі ці завдання відмінно виконують зволожуючі офтальмологічні краплі, що містять гіалуронову кислоту забезпечують швидке зволоження поверхні рогівки, за короткий час позбавляють симптомів синдрому сухого ока і за умови регулярного використання є надійною профілактикою проблем з очима і зором для всіх, хто багато часу проводить перед комп’ютером. Щоб допомогти очам, використовуйте очні краплі при работі з комп’ютером.

 

 

ІРИНА БЕРЕЗІВСЬКА, лікарка-офтальмологиня поліклінічного відділення.

Професійну діяльність медиків нерідко супроводжують ризики для здоров’я. Щоб створити безпечніші умови та запобігти нещасним випадкам, у медичних закладах впроваджують систему заходів з охорони праці. Одними з її елементів є інструктажі та проходження навчань з питань охорони праці.

Медична галузь містить значні ризики в сфері гігієни праці, а деякі спеціалізації несуть навіть загрози травмування.

Інколи сукупність факторів стає перепоною у виконанні професійних завдань, порушує фізичне, ментальне здоров’я, навіть просто знижена працездатність спричиняє помилки у лікуванні пацієнтів. Політика держави в сфері охорони праці включає комплексні заходи забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту, інформованості щодо ризиків та їх запобігання, з чітко визначеними правилами поведінки кожного фахівця на місці своєї діяльності.

Слід наголосити, що медпрацівники мають право на відшкодування збитків у разі травм на виробництві та на пільги за виконання тяжкої та шкідливих видів робіт.

Перші щаблі з питань набуття знань та навичок з питань охорони праці потрібно починати формувати ще у студентів медичних закладів освіти.

В подальшому, вже під час практичної діяльності, потрібно приділяти особливу увагу питанням впливу факторів гігієни, фізіології та умов праці на функціональний стан і працездатність медичних працівників під час виконання ними своїх функціональних обов’язків.

Працівники повинні виховувати в себе культуру безпеки застосування навичок з охорони праці в медичній галузі та передбачати для себе сприятливі умови виробничого середовища згідно з чинними законодавчими.

У своїй трудовій діяльності постійно дотримуватися комплексу заходів, спрямованих на зниження або усунення факторів ризику, збереження високого рівня працездатності, запобігання виникненню професійних та виробничо обумовлених захворювань, нещасних випадків та формування безпечного середовища у медичній галузі.

 

ВОЛОДИМИР ХОМЕНКО, інженер з охорони праці.