Рак молочної залози є однією з найбільш вивчених і досліджуваних форм раку. Найдавніше з відомих описів раку молочної залози (хоча сам термін «рак» ще не був відомий і не використовувався) було знайдено в Єгипті і датується приблизно 1600 роком до нашої ери. Так званий «Папірус Едвіна Сміта» описує 8випадків пухлин чи виразок молочної залози, які були піддані лікуванню припіканням вогнем. Текст говорить: «Від цієї хвороби немає лікування, вона завжди призводить до смерті». Як мінімум один з описаних в папірусі восьми випадків раку молочної залози виник у чоловіка.

Фактори ризику захворюваності на рак молочної залози (рак грудей) :вік більше 40 років; високий рівень естрогену в крові; наявність родичів 1-ї лінії (мама, сестра, тітка, бабуся), хворих на рак молочної залози; прийом гормональних препаратів з метою контрацепції або регуляції менструального циклу,замісної гормональної терапії в менопаузі; перша вагітність у віці старше 30 років; раніше перенесений рак яєчника або молочної залози; контакт з джерелами радіації; зміни в молочній залозі, трактуються лікарем як виникнення атипової епітеліальної гіперплазії. Незважаючи на те, що фіброзно-кістозна мастопатія не є передракових станом, атипові зміни в епітелії проток грудей збільшують ризик раку молочної залози; відсутність пологів і вагітностей;ендокринологічні та обмінні порушення (захворювання щитовидної залози, ожиріння); ранній початок менструацій (до 12 років) та /або пізній початок менопаузи; підвищене вживання жирної їжі.

У розвитку раку молочної залози істотну роль відіграють попередні патологічні процеси в її тканинах, в основному повторні дисгормональні гіперплазії з утворенням вогнищ фіброзно-кістозної мастопатії (фіброаденоматозу). Причинами цих змін у тканині молочної залози служить ряд ендокринних порушень, нерідко обумовлених супутніми захворюваннями яєчників, повторними абортами, неправильним годуванням дитини і т. п. позов збільшується зі збільшенням розміру залози. За гістологічною будовою раки молочних залоз частіше відносять до аденокарцинома або солідному раку з безліччю перехідних форм. Розрізняють протоковий і дольковий раки, представлені інфільтруючим і неінфільтратівнимі формами. Слід зазначити, що, крім ракових пухлин, у молочних залозах украй рідко (усього в 1% випадків) можуть виникати інеепітеліальні злоякісні пухлини – саркоми, в діагностиці та лікуванні яких немає принципових відмінностей від раку.

Симптоми рака молочної залози:

Локалізація ракових пухлин у молочних залозах сама різна. Однаково часто уражається як права, так і ліва заліза; приблизно в 25% спостерігають двосторонні раки молочних залоз. Вузол у другій залозі може з’явитися як метастазом, так і другий самостійної пухлиною.

У самій молочній залозі найчастіше (приблизно у 1/2 хворих)пухлини виникають у верхньо-зовнішньому квадранті, іноді у самого краю її на кордоні з пахвовій западиною.

Проявом раку можуть бути і виділення з соска, як правило,кров’янисті. При поширенні процесу в лімфатичні вузли, вони збільшуються, що може викликати дискомфорт у пахвових областях. Крім звичайної клінічної картини раку молочної залози, виділяють особливі її форми: маститоподібна форма, Бешихоподібна форма, панцерний рак і рак Педжета. Маститоподібний рак відрізняється бурхливим перебігом з різким збільшенням молочної залози, її набряком і болючістю. Шкіра напружена, гаряча на дотик, червонувата. Симптоми цієї форми раку подібні з гострим маститом, що у молодих жінок, особливо на тлі перенесених пологів, нерідко спричиняє важкі діагностичні помилки. Бешихоподібна форма раку відрізняється появою різкої червоності на шкірі залози, іноді розповсюджується за її межі, з нерівними зубчастими краями, іноді з високим підйомом температури. Ця форма може бути прийнята за звичайне бешихове запалення з відповідним призначенням різних фізіотерапевтичних процедур і медикаментів, що веде до відстрочення правильного лікування. Третя форма -панцерний  рак виникає внаслідок ракової інфільтрації по лімфатичних судинах і щілинах шкіри, що призводить до горбистому потовщення шкірного покриву. Утворюється як би щільний панцир, що охоплює половину, а іноді і всю грудну клітку. Перебіг цієї форми вкрай злоякісне. Особливу форму площинного ураження соска і ареоли представляє рак Педжета. У початкових стадіях з’являються лущення і мокнуття соска, що часто приймають за екзему. Надалі ракова пухлина поширюється по протокахзалози вглиб, утворюючи в тканини її типовий раковий вузол із метастатичним ураженням лімфатичних вузлів. Рак Педжета протікає порівняно повільно, іноді по декілька років, обмежуючись тільки ураженням соска. В цілому перебіг захворювання на рак молочної залози залежить від багатьох чинників і в першу чергу від гормонального статусу й віку жінки. У молодих, особливо на тлі вагітності і годування, він дуже швидко, рано дає віддалені метастази. У той же час у старих жінок рак молочної залози може існувати по 8-10 років без схильності до метастазування.

Коли необхідно звернутися до лікаря: ви виявили ущільнення в грудях; з’явилися виділення із сосків; змінилася шкіра грудей («лимонна кірка», втягнення, почервоніння, набряк); змінився сосок (втягнувся, з’явилася кровоточива ранка).

На ранніх стадіях основним проявом раку молочної залози є наявність об’ємного утворення в молочній залозі, що виявляється при мамографії, УЗД або інших методах дослідження, або самою жінкою (набагато рідше, і, в основному, у жінок з невеликою грудьми). Але необхідно розуміти, що виявити пухлину, що характеризується дифузним ростом (не має щільної частини), без спеціальних інструментальних методів неможливо. Регулярних профілактичних обстежень 1 раз в рік в більшості випадків достатньо для виявлення МЖ на ранніх стадіях.

Діагностика рака молочної залози :

Сучасні діагностичні методи, що застосовуються у всьому світі, є запорукою успішного лікування. В результаті комплексної діагностики, лікаря стає ясно, наскільки процес поширений. Тоді він може вибрати оптимальну тактику лікування для кожної пацієнтки. Діагностичні методи можна розділити на 3 групи:

Методи візуалізація раку молочної залози: рентгенологічний (мамографія);  ультразвуковий; метод магніторезонансної томографії (МТ).

Мамографія є найбільш інформативним діагностичним методом.

Додаткові дослідження при раку молочної залози: ультразвукове дослідження органів черевної порожнини; рентгенографія легенів; комп’ютерна томографія органів черевної порожнини і грудної клітини;сцинтиграфія (радіоізотопне дослідження) скелета; загальноклінічні аналізи та обстеження; дослідження лімфатичних вузлів до початку лікування.

Лікування рака молочної залози :

В останнє десятиліття світової онкологією досягнуті значні успіхи в лікуванні раку молочної залози. Основою успішного лікування є комплексний підхід – оптимальне поєднання хірургічного; хіміотерапевтичного;  радіотерапевтичного етапів.

Тактика лікування вибирається спільно клінічними онкологами, хірургами, радіо терапевтами. На вибір методу лікування впливає тип пухлини, її розмір, наявність метастазів, індивідуальних особливостей кожного пацієнта. Чим раніше виявлена пухлина, ніж менше поширення захворювання – тим легше, коротше, дешевше і ефективніше лікування.

З метою запобігання раку молочної залози необхідно щомісячне самообстеження та своєчасне звернення до лікаря, що надає жінкам впевненості в стані свого здоров’я та є важливою частиною профілактики та діагностики захворювання молочних залоз, що дозволить вам зберегти здоров’я та життя.

 

АННА КОТОВА, лікар-онколог поліклінічного відділення.