Багато людей сприймають як синоніми слова «захриплість», «запалення голосових зв’язок» і «ларингіт».

Laryngis на латині означає «гортань», а суфікс «іт» вказує на запальну природу патології. Тобто, ларингіт – це запалення гортані, частини дихальних шляхів, яка розташована між горлом і трахеєю та включає в себе голосові зв’язки. Зсередини гортань вкрита слизовою оболонкою, яка власне і запалюється при впливі несприятливих факторів. Такими можуть бути:

• вірусні, бактеріальні або грибкові інфекції (часто як наслідок ГРВІ, грипу, парагрипу, бронхіту, бронхіальної астми);
• куріння;
• надмірне вживання спиртних напоїв;
• вдихання дуже гарячого або занадто холодного повітря;
• вдихання парів, диму або пилу, до складу яких входять агресивні речовини (побутова хімія, професійні «шкідливості»);
• перенапруження голосу внаслідок тривалих розмов, співу, гучного крику;
• закид кислого шлункового вмісту в глотку і гортань (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба);
• алергічні реакції на різні подразники (пил, цвітіння рослин, пух, шерсть, медикаменти тощо);
• патологія верхніх дихальних шляхів (зокрема мигдаликів, носових ходів і навколоносових пазух), бронхолегеневої системи, ендокринних органів (особливо щитовидної і підшлункової залоз), хвороб шлунково-кишкового тракту;
• прийом деяких медикаментів (сечогінних, препаратів від підвищеного тиску, психотропів, інгаляційних гормональних засобів, що використовуються при бронхіальній астмі).

Гострий ларингіт – це коли уражається якась одна складова гортані – наприклад, надгортанник, голосові зв’язки або підголосова зона. Якщо ж запальний процес захопив і гортань, і трахею – кажуть, що розвинувся гострий ларингіт і трахеїт, тобто ларинготрахеїт. Якщо запалення розвинулося по всій гортані, то це розлитий гострий ларингіт.

Досить важко протікає флегмонозний ларингіт (він же гортанна ангіна). Це гостре захворювання, яке супроводжується появою гнійного запалення в м’язовому і підслизовому шарі гортані, а також на зв’язках, надгортаннику і черпалоподібному хрящі. Часті причини – стафілококова і стрептококова інфекція, перенесені кір або скарлатина.

Небезпечний і гострий стенозуючий ларингіт (помилковий круп), оскільки він мало того, що розвивається стрімко – симптоматика може розгорнутися всього протягом півгодини, – так ще й загрожує летальним результатом. Досить часто цей стан виникає на тлі вірусної інфекції. Алергічний ларингіт проявляється набряком слизової оболонки і голосових зв’язок, внаслідок чого розвивається задуха. Причиною цього можуть стати харчові продукти (молоко, шоколад, цитрусові), укуси комах, прийом лікарських засобів і інші фактори.

Хронічний ларингіт. Хронічний перебіг захворювання набуває, коли: відсутнє адекватне (своєчасне і правильно підібране) лікування гострого стану; при часто повторюваних ринітах або запаленні навколоносових (у т. ч. гайморових) пазух, мигдаликів, активному палінні. Деякі форми хронічного ларингіту (гіпертрофічний, пахідермія, лейкоплакія гортані) належать до передракових станів.

Як наслідок тривалого перенапруження голосових зв’язок у педагогів, співаків, телефоністів тощо може розвиватися катаральний ларингіт. У даному випадку захворювання розглядається як професійне.

Ще один вид захворювання, якому піддаються викладачі та всі, хто часто і багато користуються голосом, гіпертрофічний ларингіт. При ньому відбувається розростання слизової гортані і поява на голосових зв’язках вузликів, які подразнюють горло, викликаючи постійне покашлювання і хрипоту в голосі. Таким людям достатньо застудитися або зіткнутися з провокуючими факторами, щоб відразу ж з’явилися симптоми ларингіту.

У свою чергу, атрофічний ларингіт характеризується не розростанням, а, навпаки, витонченням і сухістю слизової гортані, внаслідок чого людину буде постійно турбувати сухий кашель з поганим відходженням мокротиння, в якому іноді можуть зустрічатися прожилки крові.

Незалежно від виду захворювання, симптоми ларингіту завжди включають кашель, болі при ковтанні (особливо якщо запалення розташувалося в області надгортанника або задньої стінки гортані) та захриплість.

Слід негайно звернутися за медичною допомогою.

ІГОР ФРИЦЮК, лікар-отоларинголог поліклінічного відділення.

До відома зацікавлених осіб. За наведеними посиланнями ви можете ознайомитись з положеннями та матеріалами щодо реалізації Всеукраїнської Програми ментального здоров’я «Ти як?» howareu.com та сторінки в соцмережах Фейсбук: www.facebook.com/howareu.program, Телеграм: https://t.me/howareu_program.

А за наступним посиланням розміщено завантаження на мобільні телефони застосунку для підтримки ментального здоров’я: https://betterme.world/ua/product/meditation.

Від щирого серця вітаємо з професійним святом Днем медика шановних колег!

Бажаємо не тільки дбати про здоров’я оточуючих, а й берегти своє. Нехай довге життя дарує щасливі моменти та приємні спогади, розуміння і вдячність людей. Успіхів у Вашій нелегкій але такій потрібній справі. Чистого мирного неба!

12 липня 2023 року провідний фахівець районного управління Головного управління ДСНС України у Полтавській області Олег Рись провів з медичним персоналом підприємства заняття щодо дій в умовах радіаційного забруднення. Обговорювались питання щодо можливої підготовки приміщень та організації виробничих і побутових процесів, застосування засобів індивідуального захисту і порядку проведення евакуаційних заходів у визначених умовах.

Рентгенографія та променева діагностика  є одним з найпоширеніших методів образної діагностики та візуалізації у медицині. У сучасній медичній практиці використовуються передові технології, що забезпечують якісні рентгенограми з мінімальною дозою випромінювання. У цій статті розглянемо безпеку рентгенографічних досліджень, їх користь для здоров’я населення та різноманітне обладнання, що використовується у цих процедурах.

Безпечність рентгенографічних досліджень. Сучасні рентгенографічні дослідження проводяться з дотриманням суворих стандартів безпеки. Застосування передових технологій та заходів дозволяє мінімізувати дозу випромінювання, що отримує пацієнт. Крім того, використовуються захисні пристрої, які забезпечують безпеку персоналу та пацієнтів. Регулярний технічний огляд та калібрування обладнання забезпечують його безперебійну роботу та точність вимірювань.

Користь рентгенографічних досліджень для здоров’я населення: Рентгенографія є невід’ємною частиною сучасної медицини і має ряд переваг у діагностиці та лікуванні. Вона дозволяє виявити патологічні зміни в кістках, органах та тканинах, що допомагає лікарям постановити правильний діагноз і вибрати оптимальний метод лікування. Рентгенографія також використовується для контролю ефективності лікування, моніторингу прогресу хвороби та використовується в профілактичних обстеженнях. Відповідно до індивідуальних потреб кожного пацієнта, рентгенографія може бути застосована в різних галузях медицини, включаючи стоматологію, ортопедію, урологію, пульмонологію та інші.

Рентгенографія широко застосовується в сучасній медицині.

Деякі з основних видів рентгенографічних досліджень включають:

• рентгенографія кісток та суглобів, використовується для виявлення переломів, артриту, дегенеративних змін та інших патологій кісток та суглобів;
• рентгенографія органів грудної порожнини дозволяє виявляти захворювання легенів, серця, судин та інших органів у грудній порожнині;
• рентгенографія органів черевної порожнини: використовується для виявлення захворювань шлунково-кишкового тракту, нирок, селезінки та інших органів в черевній порожнині;
• рентгенографія зубів та щелеп: застосовується в стоматології для виявлення карієсу, вад прикусу, захворювань ясен та інших проблем зубів та щелеп;
• комп’ютерна томографія (КТ) надає тривимірні зображення внутрішніх органів та тканин, дозволяючи отримати більш детальну інформацію про їх структуру та стан.

Сучасні рентгенапарати оснащені передовими комп’ютеризованими системами керування, які дозволяють точно контролювати параметри випромінювання, такі як потужність, час випромінювання та розмір коліматора. Крім того, використовуються цифрові детектори, які отримують рентгенограми в цифровому форматі, спрощуючи обробку та архівування зображень. Для більш детального образу органів та структур використовується комп’ютерна томографія (КТ), яка забезпечує тривимірні зображення. Також розроблені спеціальні рентгеноконтрастні речовини, які використовуються для вивчення певних органів та структур.

Сучасні рентгенографічні дослідження відіграють невід’ємну роль у медицині, дозволяючи діагностувати та лікувати різноманітні захворювання. Застосування передових технологій та безпечних протоколів забезпечує мінімальну дозу випромінювання та безпеку пацієнтів та персоналу. Обладнання, таке як рентгенапарати, цифрові детектори та КТ, дозволяють отримувати якісні зображення з високою роздільною здатністю. Рентгенографія продовжує бути невід’ємною складовою сучасної медицини, сприяючи покращенню діагностики, лікування та здоров’я населення.

ОКСАНА СМИРНОВА, лікар-рентгенолог.

Термічним називається опік, отриманий в результаті дії джерела тепла. Це може бути вогонь, гаряча рідина або пар, твердий предмет високої температури.

Симптоми безпосередньо залежать від ступеня опіку.

I ступінь. Характеризується поверхневим пошкодженням тканин. З’являється почервоніння і припухлість. Людину турбує біль і печіння. Симптоми зберігаються 2-3 дні, а потім поступово зникають.

II ступінь. До перелічених симптомів додаються пухирі, які утворюються в результаті тривалого впливу джерела тепла або короткочасно високої температури.

III ступінь. Відрізняється некрозом тканин. Залежно від причини опіку некроз клітин може виглядати, як жовта мокнуча желеподібна маса або шкірні покриви залишаються сухими, але набувають темно-червоного чи навіть чорного кольору. Опік супроводжується сильним болем і може доставляти людині серйозні страждання, особливо при великій площі.

IV ступінь. Некроз стосується не тільки поверхневого епітелію, але й тканин, розташованих під шкірою. У деяких випадках пошкодження доходить до кісток. Постраждалі ділянки стають темними, червоно-чорними. Кілька великих пухирів зливаються в один величезний. Через сильний біль існує високий ризик розвитку больового шоку. До того ж можуть спостерігатися ознаки інтоксикації: слабкість, тахікардія, блідість шкірних покривів. Це найважчий ступінь термічних опіків, при якій існує ризик летального результату.

Перша допомога при термічному опіку.

1. Негайно погасіть вогонь на людині. Накрийте щільною тканиною або використовуйте інші методи, наприклад, воду, пісок, землю та ін.
2. Видаліть залишки тліючої тканини з постраждалої людини, але за умови, що вона не торкається рани. Ні в якому разі не можна відривати прилиплу тканину від тіла.
3. Поливайте опік холодною водою протягом 10-20 хвилин, щоб знизити температуру м’яких тканин. Можна опустити пошкоджені частини в ємність з холодною водою. А ось лід використовувати не можна через ризик отримання обмороження.
4. На уражену ділянку нанесіть протиопікову мазь або гель. Потім накладіть стерильну або хоча б чисту пов’язку. Не використовуйте вату. Підійдуть бинти, марля та інші тканинні матеріали. При опіках першого ступеня можна обійтися без пов’язки.
5. Категорично заборонено використовувати різні народні засоби, змащувати рани олією, сметаною, прикладати листя алое та ін.
6. Якщо людина страждає від сильного болю, дайте знеболюючий препарат.
7. При зупинці серця або дихання проведіть реанімаційні дії.
8. Якщо у людини уражена велика площа тіла і спостерігаються симптоми інтоксикації, больового шоку, давайте пацієнтові багато пити, щоб прискорити виведення токсинів з організму.
9. Негайно викличте швидку допомогу або самостійно відвезіть пацієнта в лікарню. Перший варіант кращий, оскільки опіки лікують не у всіх лікарнях.

Чого робити не можна:

• не використовуйте для охолодження лід, це категорично заборонено. Він може викликати гіпотермію (патологічний стан, який розвивається у разі зниження внутрішньої температури людини нижче за 35С0);
• не можна використовувати олію, сік алое, борошно, продукти тваринного походження тощо;
• не використовуйте будь-які мазі/гелі до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
• не проколюйте пухирі у разі їх появи, якщо пухирі розірвались, накладіть чисту, стерильну пов’язку;
• не використовуйте препарати, що містять спирт. Інакше опік може посилитися;

Звертаємо увагу, що рівень інтенсивності болю не завжди пов’язаний із тим, наскільки сильний опік. Іноді дуже серйозний опік може бути відносно безболісним.

Лікування вдома допускається у таких випадках:

• легкий опік, міхурів немає, глибокі тканини не пошкоджені;
• діаметр пошкодження не більше 10 см;
• відсутнє ураження ступнів, кистей, обличчя;
• немає нагноєння та запалення на обпаленій ділянці.

ОЛЕКСАНДР РЕВА –лікар хірург

Меланома – одна з найнебезпечніших і агресивних пухлин. Вона найчастіше вражає шкіру, але може знаходитися на слизових оболонках , під нігтьовим простором і навіть на сітківці ока.

Меланома відрізняється частими рецидивами і метастазуванням .

Виникає меланома з клітин меланоцитів – це клітини, які містять пігмент меланин. Прогресує стрімко та безсимптомно. У 90% випадків меланома це видима пухлина, тому людині періодично необхідно самостійно стежити за станом родинок та пігментних змін своєї шкіри. Якщо з’явилися зміна кольору,форми, розміру родимок варто негайно звернутися до лікаря.

Основні симптоми, коли варто в терміновому порядку звернутися до фахівця:

1. Гіперпігментація.
2. Неоднорідність забарвлення.
3. Асиметрична форма.
4. Розмір більше 5 мм.
5. Свербіж, мокнуття, ущільнення родимок.
6. Специфічний блиск.

Меланома – надзвичайно небезпечна і агресивна форма пухлин, тому чим раніше проведено обстеження, тим сприятливіший прогноз захворювання.

Ультрафіолетове проміння є основною причиною меланоми. Більшість УФ-променів надходить від сонячного світла, але деякі можуть надходити від штучних джерел, таких як солярій.

Рідше люди успадковують генні зміни від батьків, які явно підвищують ризик розвитку меланоми. Крім того існують  додаткові фактори розвитку раку шкіри.

Серед них:

1. Фенотип. Люди зі світлим відтінком шкіри та блондини, а також володарі блакитних очей, частіше страждають на це захворювання.
2. Ослаблений імунітет підвищує шанси появи шкірного онкологічного захворювання.
3. Наявність великої кількості родимок.
4. Наявність сонячних опіків в анамнезі.
5. Пігментна ксеродерма.
6. Вікова група старше 50 років.
7. Наявність невусів.
8. Уже перенесена раніше меланома.

Щоб не пропустити меланому будьте уважні до себе та своєї шкіри. Відмічайте, чи з’явилися у вас нові родимки, чи не змінилися старі. Окрім самостійного огляду бажано проводити дерматоскопію у фахівця дерматолога.

Найкраще, що ви можете зробити для своєї шкіри, не тільки з точки зору ризику меланоми, це захистити її від надмірного впливу сонця. Користуйтеся кремом з SPF в будь – якому сезоні, але особливо ретельно – влітку. Уникайте сонця, коли УФ індекс найсильніший. Зазвичай це опівдні і до 16 години. Одяг також є хорошим захистом шкіри. Від соляріїв та ламп штучної засмаги краще відмовитись.

ТЕТЯНА КУПРІЯН, лікар-дерматовенеролог.

В літню пору року вкрай актуальною є тема про укуси змій. Незважаючи на весь досвід надавання допомоги при подібних отруєннях, ця проблема залишається відкритою. Отож, за механізмом токсичної дії отрути змій ділять на три групи:

– нейротоксичні – ті, які викликають параліч рухової та дихальної мускулатури, а також пригнічення дихального і судинного центрів головного мозку людини;

– геморагічної та місцево-некротичної дії;

– третя група включає в себе поєднання перших двох одночасно.

В організмі людини отрута змії розповсюджується по лімфатичній системі. Однак, в разі потрапляння безпосередньо в судини отрута розповсюджується кров’ю. В подібних випадках місцеві симптоми не встигають розвинутися і майже відразу у людини виникає вкрай тяжкий стан. Отрута змії з організму людини видаляється через шлунково-кишковий тракт, нирки та залози зовнішньої секреції.

Як виглядає клінічна картина при укусах змії. Насамперед, отрута змії впливає на зсідання крові людини. Після укусу, збудження людини змінюється різкою слабкістю, запамороченням, блідістю шкіри, прискореним серцебиттям, підвищенням артеріального тиску. В місці укусу виявляються дві колоті ранки, в місці знаходження яких розвивається гіперемія, набряк та патехіальні геморагії. Потім уражена кінцівка стає більш набряклою, шкіра на ній починає блищати, може набути багряно-синюшного забарвлення, інколи у місці ураження утворюються некротичні виразки. Далі в ураженій кінцівці з’являється лімфангаїт та флеботромбоз, а також збільшуються регіональні лімфатичні вузли.

Порушення системи зсідання крові може проявлятися розвитком глибокої гіпокоагуляції, крововиливом в серозні оболонки, а також шлунково-кишковими та носовими кровотечами. Стан людини різко погіршується, на фоні розвитку важкого шоку, який супроводжується ДВЗ-синдромом.

Інтоксикація досягає свого максимуму через 8-24 години, і може тривати до трьох діб.

Перша допомога при укусі змії починається з якнайшвидшого транспортування постраждалого до лікарні. Необхідно полегшити ранні прояви інтоксикації, іммобілізувати уражену кінцівку, забезпечити стан спокою для постраждалого та запобігти вживання засобів, які будуть сприяти вмоктуванню отрути (гіпертензивні засоби, алкоголь та ін.) Категорично заборонено накладати джгут на уражену ділянку, а також намагатися відсмоктати отруту ротом, розрізати місце укусу чи припікати його.

Наступним етапом є госпіталізація у відділення анестезіології та інтенсивної терапії з токсикологічним блоком, де за здоров’я та життя постраждалого будуть боротися кваліфіковані спеціалісти.

ЮЛІЯ БАБИЧ, лікарка-анестезіологиня відділення АІТ.