Пацієнти із захворюваннями і наслідками травм опорно-рухового апарату потребують застосування фізіотерапевтичних методів у комплексному відновному лікуванні. Магнітотерапія і лазерні промені сприяють зменшенню набряку, запалення, покращують кровообіг, прискорюють відновлення зв’язок та суглобів. Ультразвукова терапія дозволяє лікувати і запобігати утворенню контрактур, зменшує рубці. Електричні струми заданих параметрів зменшують напругу м’язів, втамовують біль, стимулюють ослаблені та зденервовані м’язи, що пришвидшує відновлення функціонування кінцівок.
Фізіотерапевтичний кабінет нашого підприємства є добре оснащеним, а кваліфікований і досвідчений персонал відпускає процедури на високому професійному рівні. Проводяться різноманітні види електротерапії (електрофорез лікувальних розчинів та мікроелементів, діадинамотерапія та ампліпульстерапія при больових синдромах), дарсонвалізація та магнітотерапія для покращення кровообігу та заживлення, ультразвукова терапія та фонофорез лікувальних препаратів, високочастотна та мікрохвильова сантиметрова терапія. Проводиться ультрафіолетове опромінювання загальне, місцеве та тубус-кварц слизових носа і ротоглотки, інгаляції ультразвукові та за допомогою небулайзера. Також застосовуються сучасні методи фізіотерапії, такі як біоптрон-терапія, лазерна та КВЧ-терапія. Працює потужний фізіотерапевтичний комплекс BTL-400 PREMIUM, який дозволяє проводити процедури одночасно двом пацієнтам. За допомогою комплексу проводяться різноманітні процедури з електротерапії, в тому числі інтерференцтерапії, всі види електростимуляції та комбіновану електро-ультразвукову терапію. Він широко застосовується при захворюваннях та травмах опорно-рухового апарату, артрозо-артритах, контрактурах, невритах, невралгіях, проявах остеохондрозу хребта та багатьох інших хворобах.
Також працює сучасний апарат ударно-хвильової терапії. Ударна хвиля на сьогодні є одним з найбільш ефективних способів лікування захворювань опорно-рухового апарату з больовим синдромом, які займають одне з перших місць за поширеністю. Ударна хвиля являє собою короткий потужний імпульс тиску. Цей імпульс проникає через гель в м’які тканини і впливає на уражені тканини. Під дією ударних хвиль покращується мікроциркуляція, руйнуються кальциновані фібробласти і усувається біль. Основними показами для ударно-хвильової терапії є п’яткова шпора, підошовний фасциіт, ахілодинія, епікондиліт, больові тригерні точки.
До кожного пацієнта застосовується індивідуальний підхід і підбір курсу лікування. Процедури відпускаються за призначенням лікаря з урахуванням супутньої патології та протипоказань. Це дозволяє ефективно та безпечно надавати допомогу населенню.

 

МАРИНА ЦВИК, лікар-фізіотерапевт.

Вітаємо Вас з професійним святом, яке присвячене людям найблагороднішою професії! Ваше покликання – допомагати людям бороти недуги, полегшувати біль та страждання, сприяти збереженню здоров’я і життєвої активності. Нехай Ваш професійний шлях, наші дорогі медичні сестри, супроводжується вдячністю пацієнтів, перемогами та успіхами, щирою повагою колег!

Національна служба здоров’я України презентує посібник про Програму медичних гарантій 2023. Посібник стане в нагоді для всіх, хто хоче дізнатися, як працює система охорони  здоров’я, що включають пакети Програми медгарантій, за якими тарифами НСЗУ сплачує закладам.

Завантажити посібник можна за посиланням: https://cutt.ly/x7efRmF.

Діабетична стопа – ускладнення цукрового діабету, патологічний стан у вигляді гнійно-некротичних процесів, виразок, кістково-суглобових уражень стоп. Згідно зі статичними даними, синдром діабетичної стопи є основною причиною ампутацій кінцівок.

У механізмі розвитку цього патологічного процесу можна визначити такі провідні фактори, як діабетична нейропатія, що призводить до розвитку значних трофічних змін, а також гіперглікемія, що спричинює порушення функції лейкоцитів із подальшим розвитком інфекції. Надзвичайна уразливість стоп у хворих на цукровий діабет порушує проблему адекватного догляду за ними.

Зокрема, значну небезпеку становить утворення гіперкератозів, оскільки такі ділянки разом із сухістю шкіри та мікротріщинами зумовлюють проникнення будь-якої інфекції. Крім цього, під зоною гіперкератозу відбувається стискання м’яких тканин, що може призводити до утворення порожнин, заповнених рідиною.

У більшості випадків цих проблем можна уникнути. Неухильне дотримання простих та доступних рекомендацій дає змогу запобігти розвитку діабетичної стопи. При цьому основним постулатом такого догляду є його регулярність.

Насамперед слід постійно зволожувати шкіру стоп та вживати профілактичних заходів щодо гіперкератозу. Неприпустимим є використання з метою усунення ділянок огрубілої шкіри агресивних хімічних речовин, пластирів для видалення мозолів, а також ріжучих предметів (скальпель, лезо тощо).

Для осіб, які хворіють на цукровий діабет, характерне значне зниження захисних сил організму, тому навіть незначні ушкодження шкіри стоп можуть призвести до запальних процесів на ногах, а в подальшому – до виникнення виразок та інших ускладнень.

З огляду на це, хворим на цукровий діабет рекомендовано:

– ретельно дотримуватися правил гігієни;

– носити зручне взуття, шкарпетки з нетугою резинкою;

– у разі травмування не використовувати йод, спирт, «зеленку»;

– будь-які садна, порізи слід обробляти спеціальними засобами (можна препаратом Карбодерм) та накладати суху стерильну пов’язку.

Слід пам’ятати, що лише постійна увага до шкіри стоп та своєчасне звернення до лікаря при перших ознаках інфекції дають змогу запобігти виникненню симптомів діабетичної стопи.

 

СЕРГІЙ МУКОГОРЕНКО, лікар хірург хірургічного відділення.

В кабінеті функціональної діагностики поліклінічного відділення маємо можливості проводити такі функціональні обстеження: електрокардіографія (ЕКГ), реоенцефалографія (РЕГ), реовазографія (РВГ), спірометрія, добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ), холтерівське амбулаторне безперервне записування результатів ЕКГ (ХОЛТЕР), УЗД серця, велоаргометрія.

Електрокардіографія. Проведення електрокардіограми зазвичай займає не більше 10 хвилин. В процесі лікар встановлює на тілі пацієнта датчики, які приймають і реєструють електричні імпульси, які надходять від серця. За їхніми свідченнями можливо визначити регулярність і частоту серцевих скорочень, виявити порушення провідності всередині серця, пошкодження міокарда, отримати інформацію про фізичний стан серця.

За допомогою кардіограми лікар встановлює наявність таких захворювань серцево-судинної системи:

• аритмія;
• серцева недостатність;
• атеросклероз;
• ішемічна хвороба серця;
• ревматизм та інші.

Реоенцефалографія (РЕГ) – це метод діагностики стану судин головного мозку, який найчастіше застосовується при головних болях. За допомогою РЕГ може бути отримана інформація про стан кровонаповнення та тонус судин певної ділянки.

ДМАТ дозволяє виявити захворювання, що характеризуються змінами артеріального тиску та вибрати терапію при артеріальній гіпертензії та оцінити її ефективність; оцінити лікування артеріального тиску протягом доби в умовах звичайного режиму пацієнта, при фізичних навантаженнях, у спокої, у нічний час. Може використовуватись для оцінки втрати свідомості, різних видів запаморочення.

Спірографія – це метод дослідження функції зовнішнього дихання, що включає в себе вимір об’ємних і швидкісних показників дихання. Вимірювання дихальних обсягів легень без запису спірограми називається спірометрія.

За допомогою спірографії діагностуються гострі і хронічні бронхолегеневі патології різного походження. Показання до проведення:

• відчуття неповного вдиху, задишка;
• ХОЗЛ;
• астма;
• часті загострення бронхіту;
• спадкова схильність до бронхолегеневих або алергічних захворювань;
• контроль над лікуванням бронхіальної астми, хронічних обструктивних захворювань легенів;
• багаторічний стаж куріння;
• робота на підприємствах з високим ступенем забруднення повітря;
• онкологічні захворювання дихальної системи;
• в комплексі передопераційного обстеження перед плановими оперативними втручаннями на органах грудної порожнини.

Функціональну діагностику бронхолегеневої системи корисно періодично проводити і абсолютно здоровим людям, щоб вчасно попередити можливі захворювання. Вчасна діагностика запорука сильної та здорової серцево-судинної системи.

 

БОГДАН ЯРОВИЙ, лікар функціональної діагностики.

Що ж таке ВАК-терапія (VAC – Vacuum-assisted closure), або як його ще називають, лікування ран негативним тиском (Negative Pressure Wound Therapy, NPWP), його переваги та недоліки, ефективність лікування та приклади лікування.

Почнемо з того, що це за метод лікування та трохи з історії його виникнення.

ВАК-терапія (вакуумна терапія) – місцевий терапевтичний вплив, що здійснюється з допомогою вакууму. В основі методу лежить застосування слабкого від’ємного тиску, у середовищі якого розташовується рана. Слабкий від’ємний тиск поліпшує відтікання раньового секрету, набагато швидше з’являється грануляційна тканина, звужуються краї рани, покращується мікроциркуляція. Метод ВАК-терапії використовувався з часів стародавньої Греції. Найпростішим пристроєм були скляні колби, з яких відкачували повітря. Науковий підхід до широкого використання цього методу почали розробляти американці наприкінці ХХ ст. Першими створили апарати сучасного типу, які необхідні для лікування.

ВАК-терапія застосовується у випадках, коли відсутня можливість первинного закриття ран як після, так і між їхнім хірургічним обробленням.

Також для ведення великих донорських дефектів під час транспозиції (пересадки) складних комплексів тканин; для поліпшення приживлюваності аутодермальних трансплантатів. Використання методу доречне для пацієнтів з проблемними (хронічними) ранами різного ґенезу, як-от: діабетична стопа, венозні, променеві або змішані виразки, кишково-шкірні або лімфоїдні фістули. Терапія поширюється також і для скелетизації кисті і стопи, лікування компартмент-синдрому, пролежнів, панкреонекрозу та відкритих ран черевної порожнини.

ВАК-терапія відома як метод спрощення варіантів реконструктивних операцій. Не рекомендується застосовувати ВАК-терапію за умов порушення коагуляції з ризиком кровотечі. Якщо людина має відкриті судини і судинні анастомози, злоякісні або «сухі» рани, нориці невідомого походження, використовувати цей метод теж протипоказано.

Тож, сам процес підключення до ВАК-апарату відбувається так: на поверхню рани накладається спеціальна губка, яку герметично накривають плівкою та приєднують до ВАК-апарату, попередньо підготувавши рану до самого процесу. Виставляються відповідні налаштування негативного тиску та часу накладання. Швидке загоєння рани здійснюється завдяки її постійному очищенню і стимуляції регенерації тканин. Рівномірна дія від’ємного тиску підсилює синтез сполучної тканини і білків в рані, зменшує набряк тканин, збільшує приплив крові, знижує рівень мікробів, підтримує оптимальну вологість рани. Активізація таких процесів дозволяє рані загоїтись за значно коротший термін.

В результаті ми отримуємо такі ефекти лікування:

• швидке й безпечне зняття больових синдромів, особливо в пацієнтів з остеохондрозом і радикулітом;
• ефективне не медикаментозне оздоровлення та реабілітація організму, яке діє завдяки мобілізації власних ресурсів;
• дієвий способів попередження цілого ряду захворювань;
• активізація мікроциркуляції в організмі, важливої для оновлення та омолодження тканин.

Переваги ВАК-терапії:

• завдяки від’ємному тиску видаляється з рановий ексудат, що містить в собі патологічно змінені тканини, некротизовані тканини та патогенну мікрофлору. Тому швидко зникає набряк, рана набагато швидше вичищається, у тому числі й від хвороботворних бактерій;
• завдяки від’ємному тиску набагато швидше з’являється грануляційна тканина, звужуються краї рани;
• одним із механізмів прискорення процесу очищення та загоєння ран є значне покращення кровотоку, який збільшується до 7–8 разів. Завдяки цьому процес загоєння ран скорочується в 3–4 рази;
• з використанням ВАК-пов’язки зникає проблема різких неприємних запахів, що супроводжують численні рани;
• перев’язування здійснюють, як правило, один раз на 2-4 дні, що зменшує навантаження на медперсонал;
• використання невеликих за розміром апаратів, які можуть працювати автономно (на акумуляторах).

Недоліки ВАК-терапії:

• дорогі перев’язувальні матеріали та обладнання;
• використання не на всі рани (особливо на ті, що супроводжуються розвитком піодермії навколишніх тканин).

Розповсюдження цього методу в Україні має проблематичний характер. За рахунок відсутності доступної інформації як для населення так і для лікарів, роз’єднаність фахівців, що займаються впровадженням цього методу лікування.

За останні роки метод ВАК-терапії широко застосовується в умовах нашого закладу, а з початком повномасштабної війни кількість хворих неабияк зросла. Лише за останній рік успішно проліковано 57 хворих з дефектами шкіри різних розмірів та об’ємів.

 

 

ДМИТРО ВЕЛИЧКО, завідувач хірургічним відділенням.

Травми верхніх та нижніх кінцівок досить часті у повсякденному житті, особливо у спорті та активному відпочинку. Незважаючи на те, що більшість травм не є серйозними, необхідно надати першу допомогу, щоб зменшити біль, запобігти подальшій травмі та прискорити відновлення. У цій статті ми розглянемо основні види травм верхніх та нижніх кінцівок та дамо поради щодо надання першої допомоги.

Травми верхніх кінцівок можуть бути дуже болісними та обмежувати рухи людини. Основні види травм верхніх кінцівок – це переломи, забої, розтягнення та розриви м’язів та зв’язок.

Переломи – це пошкодження кісток, коли кістка переривається на дві або більше частини. Симптоми перелому – це біль, набряк та обмеження рухів. Якщо підозрюється перелом верхньої кінцівки, необхідно надати першу допомогу, щоб запобігти подальшій травмі та зменшити біль. Найкращим способом є накладання іммобілізуючого бандажу на пошкоджену кінцівку. Також слід забезпечити підтримку та захист пошкодженої кінцівки від подальших пошкоджень до приїзду медичних працівників.

Забої – це пошкодження м’язів та м’язової тканини, яке може виникнути в результаті падіння, удару або зіткнення. Симптоми забою – це біль, набряк та синець в місці удару. Надання першої допомоги в разі забою полягає у накладанні холодного компресу на місце удару, щоб зменшити біль та запобігти подальшому набряку. Якщо синці великі та болючі, можна вжити засобів для зменшення болю, таких як анальгетики.

Розтягнення та розриви м’язів та зв’язок – це пошкодження м’язової тканини та зв’язкових тканин. Симптоми цих травм – це біль, набряк та обмеження руху. Надання першої допомоги в разі розтягнення та розриву полягає у накладанні холоду на місце удару, щоб зменшити біль та запобігти подальшому набряку. Також необхідно захистити та підтримати пошкоджену кінцівку, щоб запобігти подальшій травмі та допомогти відновленню.

Травми нижніх кінцівок можуть бути більш серйозними, оскільки вони можуть обмежувати рух та викликати значну біль. Основні види травм нижніх кінцівок – це переломи, забої, розтягнення та розриви м’язів та зв’язок.

Переломи нижніх кінцівок можуть бути небезпечними та можуть потребувати довготривалої реабілітації. Симптоми перелому – це біль, набряк та обмеження руху. Якщо підозрюється перелом нижньої кінцівки, надання першої допомоги полягає у накладанні імобілізуючого бандажу на пошкоджену кінцівку, щоб запобігти подальшим ушкодженням та забезпечити її стабільність. Наступним кроком є транспортування потерпілого до медичного закладу для подальшого лікування та діагностики.

Розтягнення та розриви м’язів та зв’язок – це пошкодження м’язової тканини та зв’язкових тканин. Симптоми цих травм – це біль, набряк та обмеження руху. Надання першої допомоги в разі розтягнення та розриву полягає у накладанні холоду на місце удару, щоб зменшити біль та запобігти подальшому набряку. Також необхідно захистити та підтримати пошкоджену кінцівку, щоб запобігти подальшій травмі та допомогти відновленню.

Перша допомога при травмах верхніх та нижніх кінцівок є важливим етапом у лікуванні та попередженні подальших травм. Надання правильної першої допомоги може допомогти зменшити біль, запобігти набрякам та запобігти подальшій травмі. Найважливіше, при виконанні першої допомоги потрібно пам’ятати про забезпечення безпеки для потерпілого та навколишніх. Виконання першої допомоги вимагає наявності необхідних знань та навичок, тому варто навчатися першої допомоги та оновлювати знання з часом.

Надання першої допомоги може бути вирішальним фактором у забезпеченні успішного відновлення потерпілого. Однак, важливо пам’ятати, що перша допомога не замінює професійного медичного догляду та лікування, тому після надання першої допомоги необхідно звернутися до лікаря для подальшої діагностики та лікування.

Отже, надання першої допомоги при травмах верхніх та нижніх кінцівок вимагає знань та навичок. Необхідно виконувати деякі загальні кроки, такі як забезпечення безпеки та оцінка стану потерпілого, а також надавати специфічну допомогу в залежності від виду травми. Правильно надана перша допомога може допомогти зменшити біль, запобігти набрякам та запобігти подальшій травмі. Тому важливо навчатися першої допомоги та пам’ятати про необхідність звернення до лікаря для подальшого лікування та діагностики.

 

ЄВГЕНІЯ СТЕПАНОВА, лікар-травматолог поліклінічного відділення.

Артеріальна гіпертензія (артеріальна гіпертонія, АГ) – медичний термін, який означає, що кров надміру тисне на стінки артерій з середини. Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менше 120 і діастолічний (нижній) тиск менше 80 мм рт. ст.

Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):

• більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ);
• більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ).

Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя.

До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.

Артеріальна гіпертензія розвивається внаслідок дії як генетичних механізмів, так і екзогенних факторів – надмірного вживання солі, психоемоційного стресу, ожиріння.

Визначальні фактори ризику появи АГ:

• стать (частіше страждають жінки);
• вік (більше 50 років);
• рівень загального холестерину.

Типи артеріальної гіпертензії.

З урахуванням особливостей етіології виділяють два типи артеріальної гіпертензії:

• первинну, або есенціальну (гіпертонічна хвороба);
• вторинну, або симптоматичну.

Симптоми АГ.

• підвищений тиск (140/90);
• головний біль (найчастіше — в потиличній чи тім’яній частині);
• періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення;
• біль у ділянці серця;
• прискорене серцебиття (понад 90 разів на хвилину) у спокійному стані;
• відчуття задухи.

У більшості випадків початок артеріальної гіпертензії лишається непоміченим. Якщо артеріальний тиск підвищується поступово, то на головні болі, запаморочення зазвичай не зважають.

Ще гірше, коли вже на кардіограмі виявляються зміни у вигляді гіпертрофії лівого шлуночка чи окуліст фіксує зміну судин очного дна.

Лікування артеріальної гіпертензії.

Лікування гіпертонії має відбуватися тільки під наглядом лікаря.

Якщо ви вперше виявили у себе тиск у стані спокою вище 140/90, турбують головний біль, шум у вухах, слабкість — зверніться до лікаря.

Тільки медичний спеціаліст може поставити діагноз і призначити відповідні ліки.

Профілактика артеріальної гіпертензії.

Замислитися про профілактику гіпертонічної хвороби необхідно в молодому віці, особливо якщо хто-небудь із близьких родичів має серцево-судинні захворювання.

Запобігти артеріальній гіпертензії допоможуть здорові харчові звички і спосіб життя загалом:

Щоб не пропустити початок артеріальної гіпертензії, необхідно уважніше ставитися до свого здоров’я і вимірювати артеріальний тиск не рідше двох разів на місяць усім людям після 50 років.

 

ГАННА ОВЧАРОВА, лікар-кардіолог поліклінічного відділення комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради»

ю.

Шановний Олеже Анатолійовичу! Хочемо привітати вас з Днем народження і побажати, щоб все, про що мріялося, було реалізовано. Вірні друзі, домашнє тепло і затишок, дорогі серцю люди, улюблена справа – багато років впевнено крокують поруч. Будьте здорові та щасливі! Чистого мирного неба над головою!

 

Колектив працівників підприємства.

Офісна гістероскопія – один із найбільш інформативних і малоінвазивних методів діагностики та лікування внутрішньоматкових патологій у жінок. Дозволяє аналізувати картинку високої якості в реальному часі. Застосовується для оцінки стану ендометрію, забору матеріалу для дослідження та дає можливість перейти від діагностичного заходу до лікувальної маніпуляції – видалення невеликих новоутворень в матці.

 

Відтепер ця сучасна та високоінформативна метода, з використанням обладнання провідного виробника такого обладнання у світі, проводиться фахівцями нашого закладу. Як можна зрозуміти з опису в межах одного втручання можливо провести, як обстеження так і лікувальні маніпуляції. При таких втручаннях мінімізуються ризики травматизації та розвитку ускладнень.